- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/4139/24
Провадження № 1-кп/991/51/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 червня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
09.06.2025 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме зменшення розміру застави із 805 200 грн до 454 200 грн.
Обґрунтування поданого клопотання
Захисник ОСОБА_11 мотивував подане клопотання тим, що наразі на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023 у справі № 991/9807/23 до його підзахисного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 805 200 грн.
Зазначив, що запобіжний захід у кримінальному провадженні першопочатково застосовувався зокрема з метою запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Проте надалі за результатами розгляду клопотання захисту про зміну запобіжного заходу слідчий суддя встановив продовження існування лише двох ризиків, а саме переховування від органів досудового розслідування, суду та незаконного впливу на свідків.
З огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 як під час досудового розслідування, так і в ході судового провадження, відсутність доказів невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків або вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування, суду та незаконного впливу на свідків, не ініціювання стороною обвинувачення продовження строку дії покладених на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, зменшення ризиків із плином часу, тривалість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, захисник вважає, що існують законодавчо визначені підстави для зміни застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу, а саме зменшення розміру застави.
На переконання захисника, застосування до його підзахисного застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн, буде співрозмірним та достатнім для забезпечення дотримання ОСОБА_8 належної процесуальної поведінки.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_11 підтримали заявлене клопотання та просили суд змінити запобіжний захід.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання захисника, вказав, що встановлені ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та саме застава у визначеному розмірі здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти втіленню цих ризиків. Тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8 та просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Мотиви та висновки суду
Зважаючи на стадію кримінального провадження, а також положення ст. 201, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд встановив, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022 на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.04.2023 у справі № 991/509/23 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, а саме до 21.03.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього кілька процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зі змісту ухвали вбачається, що підставою для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до довідок Вищого антикорупційного суду від 25.01.2023 № 03.13-04/1/2023 та від 27.04.2023 № 03.13-04/18/2023 станом на 27.04.2023 застава за ОСОБА_8 внесена на рахунок суду в повному обсязі.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 28.03.2023 у справі № 991/2339/23 закрив провадження у справі за клопотанням прокурора про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_8 .
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що надалі сторона обвинувачення зверталась до слідчого судді чи суду із клопотанням про повторне покладення на ОСОБА_8 додаткових процесуальних обов`язків у порядку ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 20.11.2023 у справі № 991/9807/23 задовольнив клопотання захисту та зменшив розмір застави, застосованої до ОСОБА_8 із 1 610 400 грн до 805 200 грн. Підставою для прийняття такого рішення стало встановлення слідчим суддею продовження існування двох (із трьох раніше констатованих) ризиків кримінального провадження: переховування від органів досудового розслідування, суду та незаконного впливу на свідків), зменшення інтенсивності таких ризиків із плином часу, дотримання ОСОБА_8 належної процесуальної поведінки, відсутність виключного випадку для визначення застави у більшому розмірі, аніж передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Зважаючи на викладене, наразі до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 805 200 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.04.2023 у справі № 991/509/23 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Суд вважає, що наразі ризик переховування обвинуваченого від суду є актуальним.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Про наявність такого ризику свідчить не лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, але й сукупність інших обставин.
Так, з огляду на триваюче повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, держава не має змоги належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій, у тому числі його перетин, що у свою чергу збільшує ймовірність ухилення особи від суду та відповідно актуалізує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
При оцінці продовження існування ризику суд також бере до уваги майновий стан обвинуваченого, якому належить зокрема автомобіль Mercedes-Benz ML250 BlueTEC та корпоративні права в ПП «КОМФОРТ ТУР ГРУП». Той факт, що на це майно накладено арешт не свідчить про те, що встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестав існувати.
Суд відхиляє доводи захисту про зменшення ризику з огляду на те, що на виконання ухвали слідчого судді від 24.01.2023 у справі № 991/509/23 ОСОБА_8 здав свій паспорт для виїзду за кордон до ГУ ДМС у Львівській області та документ досі зберігається у вказаному органі. Зважаючи на закінчення строку дії додаткового процесуального обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, обвинувачений не позбавлений права у будь-який момент повернути свій паспорт.
За таких обставин є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Наразі свідки не допитані, триває судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби позапроцесуального впливу на них.
Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження, а також недопущення ним спроб переховування чи впливу на свідків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі 805 200 грн є достатнім чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки та не допускати дій, спрямованих на ухилення від суду або вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо доводів сторони захисту про зменшення ризиків із плином часу, суд зазначає, що під час розгляду попереднього клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя вже їх врахував та вдвічі зменшив застосований до ОСОБА_8 розмір застави. Водночас сторона обвинувачення не ініціювала продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, що також свідчить про врахування зменшення ризиків кримінального провадження. Таким чином обмеження прав ОСОБА_8 компенсовувалось за допомогою поступового ослаблення відповідного втручання в його права.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави стверджувати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, тому застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Суд вважає, що застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі застави у меншому розмірі, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Застосований до ОСОБА_8 розмір застави - 805 200 грн - у цьому випадку є співмірним та наразі є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів.
Отже, відсутні підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, тому в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 слід відмовити.
Керуючись ст. 182, 199, 201, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3