Документ № 128166387

Справа № 991/5464/25

Провадження 1-кс/991/5521/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52024000000000131 від 22.03.2024,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52024000000000131 від 22.03.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить:

1) застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів;

2) визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 1 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 147 600 грн, з покладенням на нього, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (особливо тяжкий корупційний злочин);

2) наявні ризики, передбачені п.1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

4) у разі прийняття слідчим суддею рішення про можливість визначення розміру застави, для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків доцільно визначити заставу у розмірі 1 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 5 147 600 грн та покласти ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив Клопотання задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні Клопотання, посилаючись на таке:

(1) підозра є необґрунтованою, оскільки дії, вчинення яких інкриміновано ОСОБА_4 не підтверджуються зібраними стороною обвинувачення доказами. Зокрема, в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки матеріалами Кримінального провадження не підтверджено вказівки щодо того, кому саме необхідно надати неправомірну вигоду. Також, сторона захисту звернула увагу на те, що заявник несвоєчасно повідомив про факт вчинення кримінального правопорушення, а саме через рік після отримання прохання надати неправомірну вигоду;

(2) відсутні ризики, зазначені у Клопотанні. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду нівелюється, оскільки ОСОБА_4 неодноразово прибував за викликом детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона захисту звертає увагу, що у Кримінальному провадженні вже допитано свідків та проведено відповідні експертизи. За час здійснення досудового розслідування у Кримінальному провадженні жодна особа не зверталась до правоохоронних органів з повідомленням про здійснення відносно неї будь-якого впливу. Крім того, ОСОБА_4 наразі не працює у Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ України), а за такого, ризик перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином не є доведеним;

(3) сторона захисту зазначила, що визначений у Клопотанні розмір застави є непомірним з огляду на те, що на теперішній час ОСОБА_4 не є працевлаштованим, має на утриманні малолітню дитину та особу, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, яка наразі вагітна. Сторона захисту просить врахувати наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, позитивну характеристику за останнім місцем роботи. У зв`язку з чим, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний (нічний) період доби з покладенням обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 195 КПК України. Письмові заперечення з додатками долучені до матеріалів Клопотання (Вх. 25803/25 від 09.06.2025).

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисників підтримав.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступних висновків.

Детективами НАБУ, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у межах якого до суду подано Клопотання.

Згідно ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду Клопотання з метою визначення існування законних підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен: 1) з`ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

05.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (далі - Повідомлення про підозру), що не заперечувалось стороною захисту у судовому засіданні.

Таким чином, згідно положень ч. 1 ст. 42, ст. 278 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у даному Кримінальному провадженні.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

У межах Кримінального провадження здійснюється досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: у провадженні детективів БЕБ України перебувало кримінальне провадження № 42021000000001079 від 19.05.2021 за ч. 3 ст. 212 та ч. 5 ст. 191 КК України щодо обставин здійснення фінансових операцій ТОВ «СХІДЗАХІД» та ТОВ «Компанія свіжого м`яса» упродовж 2019-2021 років та імовірного незаконного відшкодування сплачених податкових платежів. До складу слідчої групи, у тому числі, входили ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Не пізніше 13.03.2023 у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на вимагання та одержання від засновника ТОВ «Компанія свіжого м`яса», ТОВ «СХІДЗАХІД» та керівника останнього - ОСОБА_9 неправомірної вигоди для себе за непритягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42021000000001079, нестворення перешкод у господарській діяльності вищезазначених підприємств, а також за сприяння та невчинення перешкод у знятті арешту з коштів на банківських рахунках товариств.

До реалізації вказаного плану ОСОБА_4 залучив як пособника ОСОБА_10, із яким підтримував дружні стосунки. Не пізніше 13.03.2023, ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_10 про те, що останній сприятиме формуванню та укріпленню у ОСОБА_9 думки про необхідність надання неправомірної вигоди та забезпечить її одержання для ОСОБА_4, а саме під час особистого спілкуванням переконуватиме ОСОБА_9 у необхідності надання неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_4 дій із використанням влади і службового становища, повідомить ОСОБА_9 вимоги ОСОБА_4, зокрема, щодо розміру, форми, порядку та способу передачі неправомірної вигоди.

Однак після відмови ОСОБА_9 виконувати вищезазначені вимоги, з метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_4 створював умови, за яких ОСОБА_9 вимушений би був надати неправомірну вигоду.

Так, за клопотання сторони обвинувачення ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2023 у кримінальному провадженні № 42021000000001079 накладено арешт на майно ТОВ «СХІДЗАХІД» - кошти на рахунках банківських установ в сумі понад 11 500 000 грн.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що детектив БЕБ України, який входить до складу групи детективів у кримінальному провадженні № 42021000000001079, ОСОБА_11 неодноразово викликав ОСОБА_9 на допити протягом грудня 2023 року - квітня 2024 року, а також попереджав ОСОБА_9 про наміри повідомити йому про підозру у вищезазначеному кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_9 мав реальне уявлення про те, що у разі незадоволення ним протиправних вимог ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди, настануть негативні наслідки у вигляді його безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на це, 22.03.2024, з метою викриття незаконних дій посадових осіб БЕБ України, ОСОБА_9 звернувся до правоохоронних органів та у подальшому діяв під їх контролем.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у проханні при пособництві ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду для себе за вчинення та невчинення ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_9, як того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб - ТОВ «СХІДЗАХІД», ТОВ «Компанія Свіжого м`яса», дій з використанням наданої йому влади та службового становища, вчиненому детективом БЕБ України, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода у розмірі 50 000 доларів США (за офіційним курсом НБУ становило 1 828 430 грн), а в подальшому в остаточно визначеному розмірі 150 000 доларів США, що станом на той день за офіційним курсом НБУ становило 6 188 625 грн, та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- заявою ОСОБА_9 від 22.03.2024 щодо вимагання у нього детективами БЕБ України ОСОБА_12, ОСОБА_13 та особою на ім`я ОСОБА_14 неправомірної вигоди (Т. 2 а. 2);

- наказом № 1 від 09.02.2017, відповідно до якого ОСОБА_9 призначено директором ТОВ «СХІДЗАХІД» (Т. 2 а. 15);

- протоколами допиту свідка ОСОБА_9, де він надав показання з приводу всіх обставин вимагання у нього неправомірної вигоди (Т. 3 а. 13-39);

- протоколами огляду. Зокрема, у протоколі огляду від 07.04.2025 матеріалів, вилучених в приміщенні БЕБ України під час обшуку, містяться відомості, зокрема, щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001079 детективами БЕБ України, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (Т. 2 а. 120-122). Разом з тим, у протоколі від 22.03.2024 мобільного телефону ОСОБА_9 зафіксовано контакти та листування останнього, у тому числі, з ОСОБА_4 (Т. 2 а. 49, 54) та ОСОБА_10 (Т. 2 а. 56-57). Також, у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 11.09.2024 зафіксовані відомості щодо листування останнього з ОСОБА_9 щодо місця зустрічі (Т. 2 а. 113), а також з ОСОБА_4 щодо обговорення суми неправомірної вигоди (Т. 2 а. 112);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_10 як особу, яка висловила йому вимоги ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди (Т. 2 а. 83-85);

- протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджуються факти вимагання неправомірної вигоди та висновками експертів, які у сукупності підтверджують, що саме ОСОБА_4 вимагав неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження;

- іншими матеріалами Клопотання.

Так, свідок ОСОБА_9 надав показання з приводу того, що 13.03.2023 року ОСОБА_4 один прибув до смт. Велика Березовиця за місцем розташування виробничих потужностей ТОВ «СХІДЗАХІД» для виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва щодо виїмки документів у межах кримінального провадження № 42021000000001079. Після завершення процесуальних дій та складання протоколу, в ході розмови з ОСОБА_12, він почав натякати ОСОБА_9 на можливість вирішення питання щодо непритягнення останнього до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 відмовився про це говорити особисто та надав йому номер телефону чоловіка на ім`я ОСОБА_14, а саме НОМЕР_1 . При цьому, ОСОБА_16 зазначив, що дана особа буде уповноважена в подальшому спілкуватись з ОСОБА_9, у тому числі, від його імені та сказав зв`язатися з ним, коли свідок перебуватиме у Києві. Даний абонентський номер свідок записав як « ОСОБА_25» (Т. 3 а . 17). Також, у протоколі допиту від 22.03.2024 зазначено, що 17.03.2023, коли ОСОБА_9 перебував у м. Київ, він зателефонував до ОСОБА_14, повідомив від кого та вони домовились про зустріч в центрі міста, а саме по АДРЕСА_1, ресторан «Vinsanto Wine Bar», при цьому свідок за допомогою застосунку WhatsApp направив місце розташування місця зустрічі. Приблизно о 12 год. 30 хв. у даний заклад прийшов чоловік, який представився ОСОБА_14 . У ході розмови ОСОБА_14 роз`яснив ОСОБА_9 про наявність кримінального провадження, запитав, чи розуміє свідок серйозність ситуації. При цьому сказав, що за непритягнення свідка до кримінальної відповідальності у даному провадженні ОСОБА_9 має надати 50 000 (п`ятдесят тисяч) дол США (Т. 3 а. 17-18). Вказане також підтверджується протоколом огляду від 22.03.2024 (Т. 2 а. 55-57).

Згідно протоколу огляду, 17.03.2023 до 11 год. 58 хв. ОСОБА_4 направив ОСОБА_10 документ під назвою «Східзахід.docx», який є довідкою у кримінальному провадженні № 42021000000001079 щодо ТОВ «СХІДЗАХІД», ТОВ «КОМПАНІЯ СВІЖОГО М`ЯСА».

ОСОБА_10 : «ТОВ «КОМПАНІЯ СВІЖОГО М`ЯСА» не його компанія. Товариша».

ОСОБА_4 : «Ну значит будет Кента его догонять. Он там был диром. Власник. Точнее»

ОСОБА_10 : «Ага. 50 говорить за 2?»

ОСОБА_4 : «Да. Не будем заниматься не ним ни второй. Пиши в сигнал» (Т. 2 а. 112).

Крім того, 24.04.2024 зафіксовано розмову між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, де останній підтвердив ОСОБА_9 раніше висловлені вимоги щодо надання неправомірної вигоди за не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «СХІДЗАХІД» та ТОВ «КОМПАНІЯ СВІЖОГО М`ЯСА»:

ОСОБА_4 : «Дивіться, там питання, питання зараз на даному етапі стоїть не тільки за Вас, а й за другу компанію, яка афілійована Вам, так назвем це там. », «Ви знаєте, да: Компанія «Свіжого м`яса»?», «Тому там конкретно, конкретно там говорити тільки за Вас, ну поки ніхто не погоджується, якщо в комплексі і то і то, то там якби спілкуватись будуть, але ж ви розумієте, що це зовсім інші аргументи.» (Т. 3 а. 81).

Також, 16.07.2024 під час телефонної розмови ОСОБА_4 пропонує ОСОБА_9 зустрітися в м. Києві, у тому числі, з ним особисто:

ОСОБА_4 : «Еслі Ви будете десь в Києві можемо, можемо пересіктися або там с нашими контактами то шо, шо раньше Ви там набирали.»

ОСОБА_9 : «Дивіться, я буду, я буду завтра.»

ОСОБА_4 : «будете завтра, ну давайте будете завтра. Тоді дивіться, наберете десь я на мєсцє буду, вроді мене ніхто нікуди поки не отправляє, то от буду на мєсцє под`їдете там я думаю пару хвилин переговоримо, єслі нє, то тоді цей потому шо там дивіться ми там уже експертіза доходить от експертів.» (Т. 3 а. 87).

У подальшому, 17.07.2024 відбулась зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_4 під час якої останній висловив ОСОБА_9 вимогу надати неправомірну вигоду у сумі 150 000 доларів США за закриття кримінального провадження № 42021000000001079 від 19.05.2021 стосовно обох товариств (ТОВ «СХІДЗАХІД» та ТОВ «КОМПАНІЯ СВІЖОГО М`ЯСА») та зазначив, що у разі ненадання вказаної суми коштів на рахунки ОСОБА_9 буде накладено арешт, а йому повідомлено про підозру та застосовано запобіжний захід:

ОСОБА_4 : «Дивіться, кароче, який вихід із ситуації…», «Я зі «своїми» говорив, як би там сначала спитав, а потом Ви знаєте вже, проговорив це всьо з Вами. Там на виході експертиза.», «По експертизі йдете Ви і йдуть чотири ДПСніка, вони тоже будуть підозрювані. Ну, це я план дєйствій…», «То що я говорив зі своїми об`єктивно, вони сказали, що говові отмативать… Оце (ОСОБА_4 показує н калькуляторі свого телефону цифру «150»

ОСОБА_9 : «Це в доларах?»

ОСОБА_4 : «Да, і це буде отмативаться, єслі нє, каже, тіпа, нам тоді не цікаво!» (Т. 2 а. 133, Т. 3 а. 89-90).

ОСОБА_4 : «Ну це ж дивіться, це ж я кажу, да нєт і. Це просто я реально хочу вам, тому що, щоб розуміли, це хоча б, ну це вже як я проговорив, це хоча б зможуть отмотать. І це на закриття. Це повністю на закритіє, тойсть, ну, стоп», «Ви просто розумієте, що просто є ситуація, потяно, що ви там можете і засідать в оборонну, судиться, але ж пойміть оцей, що счас там одкрили рахунки, я Вам кажу, що суд жде на підозру. Тільки буде підозра, він сразу все опять вам стопорне.», «Воно по другому б і не було. Там позиція така, що арештовується все, зразу» (Т. 3 а. 91).

Разом з цим, 29.07.2024 під час телефонної розмови ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_9 про анулювання вимоги надання неправомірної вигоди, посилаючись на команду керівництва:

ОСОБА_4 : «Ну дивіться, там керівництво мені сьогодні дало команду, що в общем порядку ми двіжимось по Вам. Що ніяких, ніяким образом ми не можем вплинуть на общу ситуацію», «Ну, ну дивіться було все нормально, ну я ж кажу мені сказали, я кажу: «а чом аргументація?» Мені сказали: «Без аргументації», о так. Я кажу: «Я поняв, передам людині». Так, що…»

ОСОБА_9 : «Получається по всьому відбій, так?»

ОСОБА_4 : «Да, да, да» (Т. 3 а. 105).

31.07.2024

ОСОБА_9 : «А хто там з керівництва, штопорить?»

ОСОБА_4 : «Там мені там чесно важка сказать, хто кінцеве рішення приймає», «Там же їх, там же він не один. Той, що самий основний він на лікарняному. А хто зараз там приймає, ну є, я ж тільки з керівником відділу спілкуюсь»

ОСОБА_9 : «А ви не знаєте, хто там рішення приймає»

ОСОБА_4 : «Нє, нє, нє, не. Ну дивіться, кінцеве рішення я не знаю, хто приймає»

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_4 діяв спільно з іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, здійснював дії щодо прохання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних із використанням наданої йому влади та службового становища.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя звертає увагу, що стороною захисту не надано жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції, а за такого доводи щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею не враховуються. Разом з тим, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується. Тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Щодо доводів сторони захисту щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, то слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не наділений повноваженням встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. Крім того, за змістом статті 277 КПК України Повідомлення про підозру повинно містити правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. У Повідомленні про підозру зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та стислий виклад фактичних обставин такого кримінального правопорушення, тобто вказані вимоги процесуального закону стороною обвинувачення дотримані.

Разом з тим, звернення ОСОБА_9 із заявою про вчинення кримінального правопорушення через рік після отримання прохання надати неправомірну вигоду саме по собі не свідчить про необґрунтованість підозри. Кримінальний процесуальний кодекс України не встановлює жодного строку, протягом якого особа зобов`язана повідомити про злочин, а тому часовий проміжок між подією та зверненням не впливає на оцінку наданих ним відомостей. Більше того, причиною звернення стала зміна обставин, а саме посилення тиску на заявника. Крім того, підозра ґрунтується не лише на його показаннях, а й на сукупності інших доказів, отриманих у межах досудового розслідування. Тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у зв`язку з несвоєчасним зверненням із заявою слідчим суддею відхиляються.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у Клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-4 ч. 1 ст.177 КПК України.

(1) Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 (дійсний до 18.12.2025) (Т. 4 а. 46) та майнові активи підозрюваного та близьких його осіб, які він може використовувати з метою переховування (Т. 4 а. 71-82).

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України. Факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. У тому числі, ОСОБА_4 може переховуватись на тимчасово окупованій території України, де наразі проживає його матір та він має нерухомість (Т. 4 а. 15, 54-55, 76-77).

Також, слідчий суддя враховує, що з 2021 по 2024 роки ОСОБА_4 працював у БЕБ України в результаті чого за час роботи на посаді детектива БЕБ України здобув значний досвід проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, обізнаний щодо форм та методів оперативно-розшукової діяльності, засобів та способів конспірації, візуального спостереження та розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність у підозрюваного широкого кола знайомих серед працівників правоохоронних органів, яке сформувалося за роки служби, обґрунтованим є ризик можливого використання набутого ОСОБА_4 досвіду та наявних знань, умінь та навичок для переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя у сукупності із встановленими вище обставинами також бере до уваги (1) наявність у підозрюваного на території України постійного місця проживання та нерухомого майна, (2) підозрюваний має на утриманні малолітню дитину (сина 2022 року народження) та особу, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, яка наразі вагітна; (3) позитивну характеристику ОСОБА_4 ; (4) належну процесуальну поведінку останнього (за першим викликом прибуває особисто до суду для розгляду відповідних клопотань, до НАБУ - для участі у слідчих та інших процесуальних діях).

Разом з тим, наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

(2) Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_4, будучи особисто знайомим із іншим підозрюваним ОСОБА_10 у даному Кримінальному провадженні, маючи з ним особисті дружні зв`язки, що підтверджується листуванням у месенджерах «Signal» (Т. 2 а. 94-109) та «WhatsApp» (Т. 2 а. 110-112), будучи обізнаним про інших осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 діянь, які досудовим розслідуванням наразі не встановлено, однак у подальшому вони можуть набути статус свідків у Кримінальному провадженні (до матеріалів Клопотання долучено відповідні протоколи негласних слідчих (розшукових) дій), безпосередньо або опосередковано через третіх осіб, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), може впливати на іншого підозрюваного та свідків у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/унеможливлення дачі ними правдивих послідовних показань на стадії судового розгляду задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що механізм вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, пов`язаний із тиском на ОСОБА_9, який є свідком у Кримінальному провадженні. Оскільки після неодноразових відмов останнього щодо виконання вимог надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 створювались умови, за яких ОСОБА_9 був вимушений виконати вищезазначені вимоги (Т. 2 а. 133, Т. 3 а. 89-91).

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

(3) Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Про існування вказаного ризику може свідчити той факт, що ОСОБА_4, усвідомлюючи міру кримінального покарання, може вживати заходів щодо створення, знищення, спотворення завідомо неправдивих документів, які будуть суперечити об`єктивно встановленим обставинам справи, створюючи таким чином фіктивні докази своєї невинуватості, зокрема, документи за його підписом у кримінальному провадженні, у зв`язку з розслідування якого він одержував неправомірну вигоду.

Цей ризик є актуальним, оскільки досудове розслідування у Кримінальному провадженні триває, встановлюються можливі причетні особи, а за змістом НСРД підозрюваний вживає узагальнений термін «керівництво», що свідчить про ймовірну координцію з третіми особами, яких наразі не встановлено, однак у подальшому вони можуть набути статус свідків або підозрюваних у межах Кримінального провадження.

Крім того, враховуючи схильність ОСОБА_4 до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності, існує реальний ризик того, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна за ч. 4 ст. 368 КК України, може вжити заходів для його приховування. Цей ризик посилюється тим, що підозрюваний раніше працював на посаді детектива БЕБ України, має відповідні професійні навички, досвід протидії економічним злочинам і добре обізнаний у механізмах, які дозволяють маскувати власність, відчужувати активи, оформлювати їх на третіх осіб та уникати контролю з боку правоохоронних органів. Таким чином, підозрюваний може свідомо вжити дій, що перешкоджатимуть досягненню цілей кримінального провадження, зокрема - унеможливлять конфіскацію належного йому майна.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, серед іншого, бере до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, перебування на його утриманні малолітньої дитини та співмешканки, яка наразі вагітна, відсутність відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності. Однак, зважаючи на те, що (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у проханні при пособництві ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, що поєднано з її вимаганням; (2) на ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що Клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно матеріалів Клопотання, офіційний дохід ОСОБА_4 з 2023 по 2024 р. складає близько 1 500 000 грн (Т. 4 а. 15). Крім того, згідно щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_4 задекларував грошові активи у розмірі 16 000 дол США та 200 000 грн готівкою (Т. 4 а. 68). Вказані активи були ним зазначені і в декларації при звільненні за 01.01.2024-09.09.2024 (Т. 4 а. 15, 80).

Разом з тим, офіційний дохід особи, з якою ОСОБА_4 спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, - ОСОБА_19 за період 2010-2024 р. становить 280 666 грн, у тому числі з 2023 по 2024 р. її доходи складають 30 101 грн, з яких соціальні виплати на дитину - 20 742 грн. (Т. 4 а. 15). Водночас, матеріалами Клопотання підтверджено, що 15.07.2023 ОСОБА_19 набула у власність легковий автомобіль марки AUDI А5 2019 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (Т. 4 а. 52), вартість якого перевищує її офіційні доходи. Водночас, ОСОБА_4 у декларації при звільненні вказав інше право користування (право керування) на вищезазначений автомобіль (Т. 4 а. 78).

Також, з часу звільнення 09.09.2024 з БЕБ України до дня розгляду Клопотання ОСОБА_4 не працевлаштований, що підтверджено стороною захисту у судовому засіданні.

Крім того, з протоколу огляду від 11.09.2024 вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 здійснювалось листування з приводу певних кримінальних проваджень, різних юридичних осіб, обговорюються, у тому числі, умови продажу газу та отримання коштів за здійснення відповідних дій. Зокрема, міститься переписка такого змісту:

ОСОБА_10 : «400 тон газа нужно продать»

ОСОБА_4 : «Сколько нашего?».

ОСОБА_10 : «200000»

ОСОБА_4 : «ОСОБА_26 с этого обьема? 2 ляма?»

ОСОБА_10 : «да» (Т. 2 а. 94).

Також, відповідно до протоколу 12.04.2024 у розмові 08.04.2024 детектив БЕБ України ОСОБА_8, який входить до складу групи детективів у кримінальному провадженні № 42021000000001079, зазначив ОСОБА_9 : «я знаю ОСОБА_20, як він работає в районі 80 тисяч вийде щоб було, це мінімум» (Т 3 а. 70).

З урахуванням вищевикладеного, у сукупності, вищезазначені обставини можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 прихованого джерела доходу, яке дозволяла йому отримати його службова діяльність.

Також, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.01.2025 ОСОБА_4 на праві власності належать таке нерухоме майно:

1) земельна ділянка загальною площею 1,2998 га, з кадастровим номером 6521285500:03:001:1567 (реєстраційний номер: 2568590665212);

2) земельна ділянка загальною площею 5,0099 га, з кадастровим номером 65212855:05:033:0510 (реєстраційний номер: 2568577365212) (Т. 4 а. 54-55).

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, майновий стан підозрюваного, у тому числі наявність ймовірних доходів, не пов`язаних із трудовою діяльністю, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і має бути визначена у розмірі 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 4 239 200, оскільки застава у такому розмірі, на відміну від зазначеного у Клопотанні (1 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 147 600 грн), не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

Щодо додаткових процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання щодо покладення на ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків, слідчим суддею береться до уваги неможливість покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з невизначеним колом осіб (особами, які можуть бути допитані як свідки, експертами та іншими учасниками цього кримінального провадження), оскільки зазначене може створити труднощі у виконанні такого обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти такі додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52024000000000131, а також ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Щодо строку дії ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11 - сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити до 07 серпня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування, та в частині покладання на підозрюваного обов`язків строк слід встановити два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

За такого, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, до 07 серпня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 4 239 200 (чотири мільйони двісті тридцять дев`ять тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання після внесення застави обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52024000000000131, а також ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків два місяці з дня внесення застави, але у межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення ій копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1