- Головуючий суддя (ВАКС): Чернова О.В.
Справа № 991/5468/25
Провадження 1-кп/991/80/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
його захисника ОСОБА_5,
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
його захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25.01.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Летичів Хмельницької області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, військовослужбовця,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Єсенік Чеської Республіки, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_4, офіційно не працює,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження.
06.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У результаті проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді ОСОБА_1 06.06.2025.
Ухвалою судді від 09.06.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 16.06.2025.
ІІ. Вирішення питань, передбачених ст.ст. 314, 315 Кримінального процесуального кодексу України.
2.1. Позиції учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та щодо інших питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, угода про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не укладалась, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, а тому просив призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта.
На думку прокурора, наявні підстави для складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_6 . Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про закритий розгляд справи вказав, що на даній стадії розгляду справи відсутні підстави для проведення закритого судового засідання, таке питання може бути вирішене безпосередньо під час дослідження доказів, які будуть стосуватися приватного життя ОСОБА_6 .
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зауважили про наявність недоліків висунутого обвинувачення, проте, вважали, що ці недоліки не перешкоджають призначенню судового розгляду. Підстав для повернення обвинувального акту, закриття кримінального провадження не вбачали, зазначили, що угода про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не укладалась, справа підсудна Вищому антикорупційному суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про колегіальний розгляд кримінального провадження зі стадії судового розгляду, оскільки його підзахисний обвинувачується у скоєнні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про закритий розгляд справи, оскільки існує необхідність запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, а саме ОСОБА_6, та про доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо його підзахисного.
Разом з цим захисник ОСОБА_7 подав до суду заперечення в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на постанову детектива НАБУ ОСОБА_8 від 31.01.2025 про скасування статусу потерпілого. Просив залучити їх до матеріалів справи разом із копією оскаржуваної постанови та врахувати під час судового розгляду.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтримали думки своїх захисників.
Отже, сторона захисту вважала за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та доручити органу пробації складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_6, просили судовий розгляд справи проводити у закритому судовому засіданні, колегіальним складом суду.
У підготовчому судовому засіданні 16.06.2025 прокурором ОСОБА_3 подано клопотання за підписом прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2025, та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2025.
2.2. Мотиви суду з питань, передбачених ст.ст.314, 315 Кримінального процесуального кодексу України.
2.2.1. Щодо можливості призначення судового розгляду.
Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо питань, передбачених ст.ст.314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд дійшов таких висновків.
Угод про визнання винуватості до суду не надходило, про її досягнення сторони кримінального провадження не повідомили.
Зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1 КПК України. Підстав для направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності судом не встановлено.
Підстави, передбачені п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження на час проведення підготовчого судового засідання відсутні.
Встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
З вказаних мотивів суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
2.2.2. Щодо питання у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд.
За змістом ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в пункті 1 статті 6 проголошує про те, що кожен має право на публічний розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Шагін проти України" (Заява №20437/05) (п. 56), «Мальхоус проти Чеської Республіки» (Заява № 33071/96) (п.55) зазначено, що забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності. Забезпечуючи прозорість здійснення правосуддя, гласність, таким чином сприяє реалізації мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, забезпечення якого є одним з основоположних принципів демократичного суспільства у значенні Конвенції.
Отже, відкритість судового засідання гарантує в першу чергу саме для обвинувачених втілення мети статті 6 Конвенції - справедливий судовий розгляд, який є одним із принципів демократичного суспільства.
За наслідками підготовчого судового засіданні судом не встановлено обов`язкових підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України для ухвалення рішення про здійснення усього судового провадження у закритому судовому засіданні. Аргументи сторони захисту щодо закритого судового засідання носять загальний характер і не вказують не безумовну необхідність проведення закритого судового засідання при розгляді всього кримінального провадження.
У зв`язку із чим клопотання сторони захисту про проведення судового розгляду у закритому режимі задоволенню не підлягає.
Таким чином, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
При необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя, чи для необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд може прийняти рішення про дослідження певних доказів у закритому судовому засіданні в цій частині на підставі мотивованого клопотання учасників судового провадження.
2.2.3. Щодо необхідності складання досудової доповіді.
Положення ч. 5 ст. 314, ч. 2 ст. 314-1 КПК України передбачають, що вирішення питання під час підготовчого судового засідання щодо необхідності складання досудової доповіді є правом суду, яке обмежується винятковими випадками, передбаченими ч. 2 ст. 314-1 КПК України, коли складання такої доповіді є обов`язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, то суд вважає за необхідне задовольнити відповідне клопотання захисника ОСОБА_7 та доручити уповноваженому органу пробації - філії Державної установи «Центр пробації» у Закарпатській області у строк до 16.07.2025 скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
2.2.4. Щодо складу суду, яким має здійснюватися судовий розгляд даного кримінального провадження, та складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Частиною четвертою ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
З огляду на викладене та враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення (ч.4 ст.368 КК України), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, суд вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 й на підставі зазначеного обвинувального акта призначити судовий розгляд, який необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів, за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.
2.2.5. Щодо питання про виклик свідків.
Суд, із урахуванням позицій сторін, вважає за необхідне вирішити питання про виклик свідків на стадії судового розгляду після з`ясування обставин, які можуть бути відомі конкретному свідку і мають значення для цього кримінального провадження.
2.2.6. Щодо скарг сторони захисту, поданих під час підготовчого провадження на виконання приписів ч. 2 ст. 303 КПК України.
Захисником ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні подані заперечення на постанову детектива НАБУ від 31.01.2025 про скасування статусу потерпілого, які просив долучити до матеріалів кримінального провадження та здійснити перевірку обґрунтованості такого процесуального документу судом під час судового розгляду.
Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Ані ч. 2 ст. 303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України та які ухвалюються слідчим суддею за результатами здійснення судового контролю під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого дізнавача чи прокурора, скасування повідомлення про підозру, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.
Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.
Водночас, зі змісту поданих стороною захисту заперечень вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки комплексу процесуальних дій та рішень представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства які, як на думку захисту, були допущені при їх прийнятті. При цьому аналіз таких порушень здійснюється стороною захисту з огляду на правильність кваліфікації інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення та конкретні обставини їх вчинення, що будуть досліджуватися судом під час судового розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів кримінального провадження заперечення, подані захисником ОСОБА_7 у порядку ч.2 ст.303 КПК України, та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
ІІІ. Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
3.1. Позиції учасників щодо клопотання прокурора про продовження дії процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 .
В обґрунтування поданого клопотання прокурор послався на обґрунтованість повідомленої підозри та обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, а також на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість: переховування ОСОБА_4 від суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснення з його боку незаконного впливу на свідків.
На думку прокурора, продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та запобігання зазначеним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів. Надав копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду №991/3449/25 від 18.04.2025 про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та повідомлення начальника СІЗО ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 29.04.2025 про звільнення з-під варти ОСОБА_4 29.04.2025 під заставу у розмірі 6 000 000 грн.
Додатково зазначив, що 29.04.2025 за ОСОБА_4 внесено заставу у розмірі 6 000 000,00 млн грн, у зв`язку із чим його звільнено з СІЗО та почався відлік строку виконання обов`язків. На теперішній час існує необхідність у продовженні обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки ризики, які були наявні під час застосування до нього запобіжного заходу, не перестали існувати. Так, вважав, що продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні,знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Метою продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 є забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 загалом не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив його задовольнити частково. Зазначив, що кількість ризиків, які були зазначені в попередній ухвалі, зменшилась, прокурором вжито абстрактні вислови щодо необхідності продовження строку дії обов`язків. Наразі ОСОБА_4 не має можливості виїхати за кордон, оскільки закордонний паспорт здано. Також захисник додав, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчене, докази зібрані, а тому відсутній ризик знищення документів та впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_4 . Крім того, просив врахувати, що до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави, який здатний забезпечити виконання ним своїх обов`язків, підтвердженням чого є той факт, що ОСОБА_4 до теперішнього часу сумлінно їх виконував, у разі порушення обов`язків існує загроза звернення застави в дохід держави. До того ж, просив виключити обов`язок носіння електронного засобу контролю за медичними показниками ОСОБА_4 та з огляду на те, що браслет не працює належним чином на території, де проживає його підзахисний. Просив у разі встановлення обов`язку не відлучатися із Вінницької області, додатково вказати про можливість прибуття у м. Київ для участі у судових засіданнях, оскільки існують труднощі з прибуттям в судове засідання, яке відбувається у м. Києві.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, додав, що електронний засіб контролю постійно розряджається, що створює незручності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав думку захисника ОСОБА_5, посилаючись на практику ЄСПЛ додав, що прокурором не доведено, що ризики, які були наявні під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, збільшились.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
3.2. Обставини, встановлені судом.
Як зазначено у клопотанні прокурора, 27.02.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.04.2025 включно, у межах строку досудового розслідування. У той же час підозрюваному визначено заставу у розмірі 10 000 000 грн та за умови внесення застави покладено такі обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива) та прокурора; - не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу слідчого (детектива) або прокурора; - повідомляти слідчого (детектива) та прокурора про зміни свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52024000000000047; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів. При цьому визначено, як альтернативу, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 000 грн, з покладенням відповідних обов`язків у разі внесення застави строком на два місяці з дня її внесення, а саме: - не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з приводу обставин цього кримінального провадження; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.
29.04.2025 за ОСОБА_4 внесено заставу у розмірі 6 000 000 грн, у зв`язку із чим його звільнено з СІЗО та почався відлік строку виконання обов`язків.
Прокурор надав на підтвердження цих обставин повідомлення начальника СІЗО ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 29.04.2025, яке додано до матеріалів справи.
3.3. Оцінка судом доводів прокурора.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Зі змісту ч. 6 ст. 182 КПК України слідує, що з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч.4 ст. 202 КПК України).
Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч.7 ст.194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Водночас, в силу положень ч.2 ст.42 КПК України, ОСОБА_4 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати наступні заявлені органом досудового розслідування ризики, що визначені у ч.1 ст.177 КПК України: - ризик переховування від суду; - ризик впливу на свідків; - ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
3.3.1. Ризик переховування обвинуваченого від суду
В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду прокурор послався на тяжкість злочину, у вчинені якого він обвинувачується, та зазначив, що у обвинуваченого ОСОБА_4 наявні сталі зв`язки із працівниками правоохоронних органів та інших органів державної влади, які також можуть бути використанні ним з метою переховування від суду. ОСОБА_4 має паспорт для виїзду за кордон, яким він може скористатися в будь-який момент та залишити територію України з огляду на військову агресію зі сторони рф, що створює невизначеність на кордонах України та позбавляє відповідальні органи здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону. Розмір неправомірної вигоди у сумі 358 000 доларів США, а також отримані доходи у вигляді заробітної плати, дозволяють ОСОБА_4 залишити територію України, та проживати за кордоном протягом тривалого часу.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, який відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст.12 КК України, належить до особливо тяжкого злочину,за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст.45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України.
Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, сталі зв`язки обвинуваченого ОСОБА_4 із працівниками правоохоронних органів та інших органів державної влади, використовуючи які він може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду; можливість накопичення фінансових ресурсів за попередній час.
Також варто враховувати, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.
Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі й незаконно та через неконтрольовані ділянки державного кордону.
Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим.
Зазначені обставини, на думку суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, та наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, є вагомим доводом, що підтверджує існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
3.3.2. Ризик незаконного впливу на свідків.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_4 знатиме як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_4 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
3.3.3. Ризик знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Суд цілком погоджується із доводами сторони захисту про те, що цей ризик фактично перестав існувати з моменту завершення досудового розслідування, що в силу ч. 1 ст. 290 КПК України означає, що стороною обвинувачення визнано достатніми зібрані докази для пред`явлення особі обвинувачення, проти якого вона буде захищатися в суді.
У підготовчому судовому засіданні прокурором не доведено того, що зазначений вище ризик існує після завершення досудового розслідування. Тому, не здійснення стороною обвинувачення певних слідчих чи процесуальний дій у цьому кримінальному провадженні або ж наміри їх вчинити у інших дотичних кримінальних провадженнях, не може бути підставою для обтяження обвинуваченого у суді означеним ризиком.
3.4. Оцінка доводів сторони захисту.
Не є обґрунтованими доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 щодо абстрактного характеру зазначених прокурором ризиків, оскільки, як зазначив суд в ухвалі, такі ризики наявні та обґрунтовані прокурором.
Суд не враховує доводи сторони захисту щодо сумлінного виконання обвинуваченим ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків протягом досудового розслідування, оскільки їх виконання свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та не є підставою для пом`якшення обов`язків, встановлених ухвалою слідчого судді.
Крім того, суд вважає неспроможними доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не може здійснювати вплив на свідків, зокрема ОСОБА_10, оскільки сам факт надання свідком викривальних показань та затвердження судом угоди про визнання винуватості, не є доказом відсутності можливості здійснювати вплив на такого свідка.
Суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 щодо виключення із обов`язків носіння електронного засобу контролю, оскільки не доведено відповідними доказами наявність порушень у функціонуванні цього засобу та неможливість його належного використання. Щодо медичних протипоказань у ОСОБА_4 до носіння електронного браслету, то із наданих медичних довідок таке не вбачається.
З приводу прохання захисника ОСОБА_5 про уточнення обов`язку не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає обвинувачений ОСОБА_4, без дозволу прокурора або суду, вказавши про можливість прибуття у м. Київ для участі у судових засіданнях, суд зазначає, що таке уточнення не має сенсу, оскільки участь у судових засіданнях може бути підтверджена судовою повісткою, що і є доказом доцільності відлучитися з місця проживання.
3.5. Висновки суду.
Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками його переховування від суду та впливу на свідків, суд дійшов таких висновків.
Покладення зазначених у клопотанні обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_4 становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжного заходу та здатне запобігти ризику його переховування від суду, а отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Вирішивши питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні на 10 год. 00 хв. 25.06.2025 року у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, 41.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив :
1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на 10 год. 00 хв. 25.06.2025 року у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, 41.
2. Судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.
3. Матеріали справи передати до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для збільшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи.
4. Доручити філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області в строк до 16.07.2025 скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
5. Здійснювати судовий розгляд за участі прокурора, обвинувачених та їх захисників.
6. Питання виклику конкретних свідків буде вирішено під час судового розгляду.
7. Заперечення на постанову детектива НАБУ від 31.01.2025 року про скасування статусу потерпілого, подані захисником ОСОБА_7, - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
8. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, - задовольнити.
9. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, а саме:
- не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
10. Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, до 15.08.2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і проголошено 18 червня 2025 року о 16 годині 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_1