- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/5295/25
Провадження № 1?кс/991/5349/25
У Х В А Л А
12 червня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019,
клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
в с т а н о в и в:
03.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
На переконання детектива, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1?3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. А саме:
1. Ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та / або суду.
Про існування цього ризику свідчать: тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину; факти виїзду за кордон в період діючого правового режиму воєнного стану, а також переховування від органу досудового розслідування у зв`язку з чим його оголошено у розшук.
2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь?яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний може мати зв`язки у правоохоронних та судових органах. Окрім того, під час досудового розслідування ще не вилучені матеріали судової справи № 304/282/19, які можуть бути доказом у кримінальному провадженні, але які ОСОБА_4 може приховувати чи спотворити.
3. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний, користуючись зв`язками із працівниками правоохоронних, судових органів та органів прокуратури може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме на голову Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7, свідка ОСОБА_8 та інших осіб, яким можуть бути відомі обставини, що досліджуються у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, з огляду на наявність обґрунтованої підозри та обставини кримінального правопорушення, установлені ризики, детектив уважав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив прохав визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. У разі внесення застави детектив прохав покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з Закарпатської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу підтримав з мотивів, що у ньому наведені.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме - у тому, що він у період часу з 13.11.2019 до 20.12.2019 шляхом умовляння та переконання схилив ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди в сумі 5 500,00 доларів США службовій особі, яка займає відповідальне становище - голові Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 за вчинення ним в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданої йому влади та службового становища (прийняття судового рішення на його користь).
Так, згідно з повідомленням про підозру на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 07.02.2014 № 14 ОСОБА_4 10.02.2014 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 021/941.
Проте, ОСОБА_4, нехтуючи вимогами законодавства та Правил адвокатської етики, умисно вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Головою Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7, розглядалось кримінальне провадження № 12018070130000405 за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (справа № 304/282/19, провадження № 1?кп/304/105/2019) (далі - Справа).
Захист ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у цьому провадженні здійснював адвокат ОСОБА_4 .
Не пізніше 13.11.2019 у ОСОБА_4 виник умисел на підбурювання ОСОБА_8 до надання голові Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 5 500,00 доларів США за винесення останнім вироку, яким ОСОБА_8 та ОСОБА_9 буде призначено покарання, не пов`язане із позбавленням волі, та / або із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Так, 13.11.2019 після судового засідання у Справі дорогою з м. Перечин до м. Ужгород Закарпатської області адвокат ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 5 500,00 доларів США за винесення останнім вироку, яким буде призначено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання, не пов`язане із позбавленням волі та / або із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
ОСОБА_4 вказав, що надавати кошти для ОСОБА_7 потрібно через нього.
Продовжуючи схиляти ОСОБА_8 до вчинення злочину 25.11.2019 дорогою з м. Ужгород до м. Перечин Закарпатської області ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8, що для надання неправомірної вигоди ОСОБА_7, ОСОБА_8 необхідно 20.12.2019 на судове засідання у Перечинському районному суді Закарпатської області принести з собою частину неправомірної вигоди в розмірі 3 000,00 доларів США.
Укріплюючи переконання ОСОБА_8 в необхідності надати неправомірну вигоду, ОСОБА_4 повідомив, що вже спілкувався з ОСОБА_7, який сказав, що, у випадку ненадання йому неправомірної вигоди, він призначить ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_8, не маючи наміру передавати неправомірну вигоду ОСОБА_7, 28.11.2019 звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.
03.12.2019 після судового засідання у Перечинському районному суді Закарпатської області, по дорозі з м. Перечина до м. Ужгорода ОСОБА_4, продовжуючи схиляти ОСОБА_8 до вчинення злочину, вчергове запитав у ОСОБА_8, чи готові кошти в розмірі 3 000,00 доларів США, які він повинен передати ОСОБА_7 20.12.2019 за винесення рішення в інтересах ОСОБА_8
19.12.2019 приблизно о 14 год 30 хв під час поїздки в автомобілі від будинку 1?а по вул. Срібляста у м. Ужгород до ресторану «Кілікія» в м. Ужгород, ОСОБА_4, продовжуючи схиляти ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди ОСОБА_7, вказав ОСОБА_8, щоб останній мав із собою 20.12.2019 1 500,00 доларів США, тобто «лише за себе», для передачі ОСОБА_7, у зв`язку із відсутністю ОСОБА_9 . ОСОБА_4 також наголосив, що гроші треба передати ОСОБА_7 20.12.2019 та не переносити судове засідання, бо інакше ОСОБА_7 подумає, що його хочуть підставити.
Дорогою до Перечинського районного суду Закарпатської області 20.12.2019 ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_8, чи взяв він гроші, на що ОСОБА_8 відповів, що взяв, після чого ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_8, що у нього буде все добре.
Після відкладення судового засідання у кримінальному провадженні, у зв`язку з неявкою ОСОБА_9, ОСОБА_4 повідомив, щоб ОСОБА_8 зачекав, а він спробує зайти до ОСОБА_7 .
Через деякий час ОСОБА_4 вийшов з приміщення Перечинського районного суду Закарпатської області та повідомив ОСОБА_8, що суддя ОСОБА_7 боїться бути викритим правоохоронними органами, не хоче спілкуватися із ними безпосередньо, та сказав ОСОБА_4 отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_8, оскільки довіряє ОСОБА_4 і сума неправомірної вигоди є невеликою.
Після цього, дорогою з м. Перечин до м. Ужгород Закарпатської області, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8, що їм потрібно поговорити, уникаючи передання неправомірної вигоди у присутності ОСОБА_10, який теж перебував із ними в авто.
Приблизно о 12 год 20 хв 20.12.2024 ОСОБА_8 з ОСОБА_4 під`їхали та зайшли до кафе «Карат» за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 145.
В приміщенні кафе «Карат» ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_4, що робити, чи давати долари, на що ОСОБА_4 відповів, щоб ОСОБА_8 надав грошові кошти.
ОСОБА_12 уточнив у ОСОБА_8 суму грошових коштів, на що ОСОБА_8 повідомив, що сума становить 1500,00 доларів США.
Після цього, будучи підбуреним ОСОБА_4, приблизно о 12 год 22 хв ОСОБА_8 у передав ОСОБА_4 1500,00 доларів США, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 та поклав їх у свій портфель.
ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8, що довіряє йому, а тому не буде перераховувати грошові кошти, що всі ці кошти будуть передані ОСОБА_7, а для себе ОСОБА_4 нічого не залишить, а також, щоб ОСОБА_8 нікому про це не розповідав.
Поряд з цим, не маючи наміру передавати грошові кошти ОСОБА_7, ОСОБА_4 отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Щодо обґрунтованості підозри
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
У якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, детектив долучив до клопотання, зокрема:
(1) заяву про кримінальне правопорушення ОСОБА_8 від 28.11.2019;
(2) протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 28.11.2019, 09.12.2019, 26.01.2020, 31.03.2020, 26.05.2020, 10.06.2020, 12.05.2021, 30.12.2021, 09.11.2022, в яких містяться відомості про підбурювання адвокатом ОСОБА_4 до надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди для голови Перечинського районного суду Закарпатського області ОСОБА_7 за винесення ОСОБА_7 вироку, яким призначить ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнить його від відбування покарання з випробуванням у кримінальній справі № 304/282/19 про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
(3) протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.12.2019, які вручені ОСОБА_8 та у подальшому передані адвокату ОСОБА_4 на виконання постанови прокурора про проведення несласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, у формі спеціального слідчого експерименту;
(4) протокол контролю за вчиненням злочину від 13.02.2020, відповідно до якого 19.12.2019 ОСОБА_8 вручено грошові кошти в сумі 1500,00 доларів США, які 20.12.2020 надані адвокату ОСОБА_4 для передачі голові Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 ;
(5) протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контролю особи від 28.01.2020, 27.03.2020, 18.06.2020, 16.09.2020 щодо ОСОБА_4, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.01.2020, 18.06.2020, 19.06.2020, 24.06.2022 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_8, в яких містяться відомості про підбурювання адвокатом ОСОБА_4 до надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди для голови Перечинського районного суду Закарпатського області ОСОБА_7 .
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю, дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених детективом матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в підозрі ОСОБА_4 .
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
Раніше згадувалося, що у своєму клопотанні детектив вказав про існування передбачених п. 1?3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, - які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та / або суду
Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування Есенова від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ст. 12 та приміткою до ст. 45 КК України віднесено до тяжкого корупційного злочину. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).
Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).
Матеріалами справи підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 (дійсний до 2033 року).
У період діючого правового режиму воєнного стану ОСОБА_4 03.12.2024 виїздив за кордон.
Окрім того, постановою детектива НАБ України ОСОБА_6 від 16.05.2025 оголошено розшук підозрюваного у зв`язку з наявністю підстав вважати, що він переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
11.06.2025 ОСОБА_4 затриманий та на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.06.2025 (у справі № 991/5294/25) доставлений до суду для участі у розгляді зазначеного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у підозрюваного можливістю покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає недоведеним існування цього ризику.
Так, в обґрунтування цього ризику детектив послався на те, що орган досудового розслідування ще не вилучив матеріали судової справи № 304/282/19. Втім, виходячи з обставин кримінального провадження, зазначена справа перебувала у Перечинському районному суді Закарпатської області, тому вочевидь ОСОБА_13 не має до неї доступу і не може спотворити чи знищити наявні в ній матеріали.
Інших підстав, які б свідчили про існування зазначеного ризику у клопотанні не наведено.
Щодо ризику впливу на свідків
У силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
До того ж, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваною незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_8 та ОСОБА_7, вочевидь є високим.
Щодо інших обставин, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості та матеріали, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 56?річного віку, є громадянином України, одружений, має постійне місце проживання, є учасником бойових дій, за час військової служби отримав поранення, що обумовлюють незадовільний стан його здоров`я, має інвалідність, отриману з причини, пов`язаної з проходженням військової служби.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона обвинувачення на основі наданих доказів не довела наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного: його сімейний стан, незадовільний стан здоров`я, потреба у постійному лікуванні, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Виходячи з встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде цілком достатнім для запобігання вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор) слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя вважає за необхідне у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України,- два місяці.
Висновки
Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, (іі) наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя не погодився з твердженням сторони обвинувачення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, враховуючи особу підозрюваного та його стан здоров`я, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива НАБ України про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є достатнім для запобігання установленим у кримінальному провадженні ризикам.
Під час розгляду клопотання детектива установлено, що ОСОБА_4 має статус адвоката. Тому у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК України про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слід повідомити Раду адвокатів Закарпатської області, якою видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 179, 194 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ужгород Закарпатської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_15 з під варти негайно, в залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_15 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити два місяці, тобто до 12.08.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Повідомити Раду адвокатів Закарпатської області про застосування до ОСОБА_15 запобіжного заходу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16