- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/4579/25
Провадження № 1-кс/991/4634/25
УХВАЛА
про відмову у скасуванні арешту
13 червня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
власника майна ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
представника власника майна ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
детектива ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021220000001647 від 26.10.2021.
(1) Зміст поданого клопотання
20.05.2025 до суду надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що слідчим управлінням СУ ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 в межах цього провадження надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, де спільно проживав ОСОБА_6 разом із своїми батьками.
Підставою для проведення обшуку у вказаному домоволодінні була ймовірна причетність до вчиненого злочину останнього як директора ТОВ «Кверкус Трейд», а саме факт можливого зберігання ним грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, за адресою місця проживання його та батьків.
Водночас у резолютивній частині ухвали серед переліку речей та документів, на відшукання яких було надано дозвіл, грошові кошти відсутні.
12.12.2023 слідчі СУ ГУНП в Харківській області провели обшук за вказаною адресою та вилучили кошти у сумі 11 200 доларів США.
Надалі слідча суддя Київського районного суду м. Харкова постановила ухвалу від 16.01.2024, якою частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури та наклала арешт на вилучене під час обшуків майно, серед іншого, й на згадані кошти у валюті долари США номіналом 100 доларів: 112 купюр.
На думку заявника, вказані у мотивувальній частині ухвали висновки слідчої судді не відповідають фактичним обставинам справи, а вилучені кошти належать батькам ОСОБА_6 та йому самому.
Окрім цього, слідча суддя не надала належної оцінки тому факту, що слідчий, звертаючись із клопотаннями про надання дозволу на проведення обшуку, не вважав за необхідне відшуковувати, вилучати та арештовувати будь-які грошові кошти.
У зв`язку з чим, постановляючи ухвалу про надання дозволу на обшук, під час якого було вилучено грошові кошти, дозвіл на відшукання/вилучення грошових коштів слідчим та прокурорам надано не було. Проте під час проведення обшуків грошові кошти все ж було вилучено.
Також слідча суддя не обґрунтувала належним чином необхідність арешту вилучених коштів та не зазначила, яке саме доказове значення для кримінального провадження за ознаками ст. 246 КК України вони мають, адже цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, а правомірність їх походження підтверджено.
Так, з моменту арешту майна минуло понад 17 місяців, підозру жодній особі в межах цього провадження вручено не було. На переконання заявника, наразі всі необхідні слідчі дії з вилученим майном повинні бути завершені.
Отож, як зазначив захисник, арешт накладено необґрунтовано, а потреба в подальшому його застосуванні - відпала.
(2) Позиції учасників провадження
ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав, у ньому зазначених. До того ж, ОСОБА_6 наголосив, що частина коштів, а саме 1 700 доларів США були подаровані йому та, відповідно, його дружині на весілля, а решта коштів - у сумі 9 500 доларів США належать його батькам.
Зі свого боку детектив ОСОБА_9 заперечував проти задоволення заявленого клопотання.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, заслухавши доводи учасників, слідчий суддя вважає, що у скасуванні арешту слід відмовити зважаючи на таке.
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (абзац перший частини 3 ст. 170 КПК України).
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У своєму клопотанні заявник наголошував на існуванні обох підстав.
Слідчий суддя констатував, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 в межах цього провадження надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для проведення обшуку у вказаному домоволодінні була ймовірна причетність до вчиненого злочину ОСОБА_6 як директора ТОВ «Кверкус Трейд», а саме факт можливого зберігання ним грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, за адресою фактичного місця проживання його та батьків.
12 грудня 2023 слідчі СУ ГУНП в Харківські області провели обшук за вказаною адресою та вилучили грошові кошти у сумі 11 200 доларів США.
Надалі слідча суддя Київського районного суду м. Харкова постановила ухвалу від 16.01.2024, якою частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури та наклала арешт, зокрема, на вказані кошти.
Під час розгляду цього клопотання ОСОБА_6 вказав, що більша частина арештованих коштів належить саме його батькам.
Так, вирішуючи ці питання, слідчий суддя насамперед має встановити приналежність таких коштів відповідним особам, оскільки ця обставина має вирішальне значення під час розгляду клопотання про скасування арешту.
Детектив НАБУ ОСОБА_10 надав копію протоколу обшуку від 12.12.2023 та картку пам`яті із відеозаписом його проведення.
Зі змісту долученого відеозапису вбачається, що під час проведення обшуку слідчі віднайшли грошові кошти у сумі - 1 700 доларів США, а також кошти у сумі - 9 500 доларів США.
На відео було зафіксовано, що дружина ОСОБА_3 наголошувала на тому, що кошти у сумі 1 700 доларів США належать подружжю та були подаровані їм на весілля три роки тому. Вказане підтвердив, як вже було зазначено, і сам ОСОБА_6 під час судового засідання.
Водночас щодо грошових котів у сумі 9 500 доларів США останній зазначив, що вони належать безпосередньо його батькам.
Зі змісту відеозапису обшуку також вбачається, що у момент віднайдення таких коштів, мати ОСОБА_6 зважала, що такі кошти належать їй та її чоловіку. Більшу частину коштів з вказаної суми було отримано після продажу будинку її матері. Крім того, на конверті, в якому зберігалися відповідно коши, містився напис: «Наші гроші», а також позначка про те, скільки грошей лишилося у залишку.
Як вже було попередньо зазначено, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема власника або володільця майна.
У зв`язку з чим, на переконання слідчого судді, з клопотанням про скасування арешту з грошових кошті в сумі 9 500 доларів США мали звернутися саме батьки ОСОБА_6, якщо відповідні кошти належать дійсно останнім, як він стверджує.
Отож, зважаючи на те, що з клопотанням у цій частині звернувся неналежний суб`єкт, слідчий суддя не досліджуватиме можливість зняття арешту з частини вказаних коштів.
Водночас, як вказав ОСОБА_7, кошти у сумі 1 700 доларів США належать безпосередньо йому та його дружині.
Встановлюючи обґрунтованість накладення відповідного арешту, слідчий суддя зважає на таке.
Зі змісту ухвали про накладення арешту, а саме її мотивувальної частини, вбачається:
«Слідча суддя враховує доводи власників майна та надані ними документи, в обґрунтування заперечень щодо законності отримання останніми у власність вилучених під час обшуку грошових коштів.
Разом з цим, оцінюючи зазначені доводи та надані документи, слідча суддя дійшла висновку про те, що на час розгляду даного клопотання про арешт майна існує потреба в перевірці чи має вилучене майно, відношення до даного кримінального провадження, чи може воно бути доказом у кримінальному провадженні, зокрема, має бути перевірено в ході здійснення досудового розслідування походження вилучених грошових коштів.
При цьому, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що у подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власники майна мають право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно їм може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
В межах розгляду даного клопотання, слідчою суддею не встановлено допущення органами досудового розслідування істотних порушень прав людини і основоположних свобод, які б давали підстави для відмови у накладені арешту на вилучене майно під час обшуку».
Так, зважаючи на викладене, на переконання слідчого судді, арешт на згадані кошти дійсно було накладено обґрунтовано та вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому провадженні.
Щодо подальшої потреби у застосуванні такого заходу, на думку слідчого судді, досліджені матеріали захисту не спростовують твердження органу досудового розслідування на цьому етапі розслідування.
Вони не є достатньою підставою для беззаперечного висновку щодо законності походження вилучених коштів, а зняття арешту може ускладнити забезпечення цілей кримінального провадження, зокрема, таких як встановлення їх походження.
Крім цього, слідчий суддя під час розгляду клопотання не встановив будь-яких відомостей, що у застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, зважаючи на обставини, які перевіряються органом досудового розслідування в межах цього провадження.
Отже, з огляду на встановлені під час розгляду цього клопотання обставини у сукупності з наведеними учасниками доводів, на цьому етапі, на переконання слідчого судді, арешт вилученого під час проведення обшуку майна залишається виправданим.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
-у клопотанні адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021220000001647відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1