- Головуюча суддя (ККС ВС): Яковлєва С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2025 року
м. Київ
справа № 991/2052/25
провадження № 51 - 2158 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2025 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року задоволено клопотання детектива та накладено арешт на майно, вилучене 05 березня 2025 року у ОСОБА_4 в ході обшуку автомобіля «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: мобільний телефон iPhone 15 Pro IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3, шляхом заборони розпорядження та користування ним.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2025 року ухвалу слідчого судді залишено без зміни.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо стосовно умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.
За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищої інстанції в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 2 ст. 19, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначені норми гарантують право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду є судом права і перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі касаційних скарг, поданих у порядку та у строки, які встановлено Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», на судові рішення, що підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Виключень із цього правила положення чинного КПК не містять.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та копій оскаржуваних рішень, ОСОБА_5 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Таким чином, з огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК, скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення, які відповідно до положень цього Кодексу не підлягають оскарженню в суді касаційної інстанції.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3