- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/6078/25
Провадження № 1-кс/991/6142/25
У Х В А Л А
19 червня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу вигляді домашнього арешту, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4,
в с т а н о в и в:
17.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 149).
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
У цьому кримінальному провадженні 24.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.04.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці (тобто до 25.06.2025) застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешт у нічний час доби із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22:00 год до 06:00 год наступної доби, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду.
Водночас на підозрюваного покладені передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:
- прибувати до детектива, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатись з м. Одеса без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (м. Одеса, вул. Преображенська, 44) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 13.06.2025 строк досудового розслідування в указаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 24.07.2025.
Водночас, на думку прокурора, наразі у кримінальному провадженні продовжують існувати передбачені п. 1?3 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з огляду на таке.
(І) Щодо ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Продовження існування цього ризику обґрунтовано у сукупності: (1) тяжкістю та характером інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суворістю можливого покарання та пов`язані з цим негативні для підозрюваного наслідки, що можуть спонукати його до втечі; (2) достатнім майновим станом ОСОБА_4 для фінансового забезпечення під час можливого переховування від органів досудового розслідування та / або суду; (3) можливість виїзду за кордон під час дії воєнного стану.
(ІІ) Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Про те, що цей ризик продовжує існувати вказує механізм вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, який передбачав використання захищених електронних каналів зв`язку для комунікації зі спільниками, обмеження публічності зустрічей, що свідчить про високий рівень обачності і бажання уникнути фіксації змісту домовленостей.
Окрім того, підозрюваний безпосередньо після одержання грошових коштів негайно передав їх на зберігання сторонній особі, що, безсумнівно, є умисною спробою приховати речовий доказ - предмет злочину.
(ІІІ) Щодо ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Наявність цього ризику обумовлено тим, що підозрюваний ОСОБА_4 безпосередньо контактував із потерпілим та іншим фігурантами справи, має детальну обізнаність щодо осіб, які можуть бути допитані у кримінальному провадженні, зокрема: (1) потерпілого ОСОБА_6, (2) інших потенційних свідків, зокрема, яким передавались грошові кошти або з якими він обговорював «призначення» ОСОБА_6 на відповідну посаду, (3) осіб, які були присутні під час зустрічей або могли бути залучені як посередники чи свідки.
З огляду на наявність майнових ресурсів, зв`язків у комерційному середовищі, а також характер вчинених дій (запланованих, організованих, з конспіративними елементами) існує ризик незаконного впливу на свідків.
Ураховуючи перелічені ризики у сукупності з вагомістю наданих стороною обвинувачення доказів, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, даними про особу підозрюваного та його майновий стан, прокурор вважав за необхідне продовжити підозрюваному строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладені на нього процесуальні обов`язки, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місці.
Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, що у ньому наведені.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечувалиили.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Зі змісту ч. 3 ст. 199 КПК України слідує, що клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:
(1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
(2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під домашнім арештом, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 та ч. 5 ст. 190 КК України (т. 1 а.с. 13, 131 зв.).
Зі змісту повідомлення про підозру від 24.04.2025 слідує, що ОСОБА_4 підозрюється у:
- підбуренні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення службовими особами в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їм службового становища, тобто - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України;
- у заволодінні майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КПК України (т. 1 а.с. 131 зв.).
За версією органу досудового розслідування та відповідно до повідомленої підозри, у період з листопада 2023 року по вересень 2024 року ОСОБА_4, будучи засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіш Тайм Груп», реалізував заздалегідь спланований злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживання довірою.
Видаючи себе за особу, наближену до керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) та Державного агентства меліорації та рибного господарства, ОСОБА_4 повідомив потерпілому ОСОБА_6, що має можливість забезпечити його призначення на посаду директора державної риболовецької компанії «Fishing Company S.A.».
13.03.2024, перебуваючи у ресторані «Cellini» у м. Одеса, ОСОБА_4 заявив, що призначення буде можливим лише за умови передання неправомірної вигоди у розмірі 300 000 доларів США нібито для заступника міністра та в.о. голови агентства. У подальшому, 26.03.2024 і 22.07.2024, він змінив формулювання своїх вимог, вказуючи, що компанію буде передано у підпорядкування ФДМУ і кошти мають передаватись через нього.
19.09.2024, під контролем правоохоронного органу, ОСОБА_6 передав 30 000 доларів США, які ОСОБА_4 прийняв, заявивши, що передасть їх Міністру аграрної політики ОСОБА_7 . Після отримання коштів, ОСОБА_4 одразу передав їх третій особі на зберігання.
У дійсності, ОСОБА_4 не мав наміру передавати грошові кошти службовим особам, не мав впливу на процес призначення та реалізував шахрайську схему заволодіння майном
Отже, ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_6 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, а саме, керівництву Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, за вчинення службовими особами в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їм службового становища, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
Окрім того, ОСОБА_4, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів майном ОСОБА_6 в особливо великих розмірах (1 243 524 грн), в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 та ч. 5 ст. 190 КК України, прокурор долучив до клопотання, зокрема такі докази:
- заяву ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 14.03.2024, згідно якої ОСОБА_4 запропонував надати Голові Державного агентства меліорації та рибного господарства України та заступнику міністра аграрної політики неправомірну вигоду в розмірі 300 000 доларів США за призначення його на посаду в.о. директора компанії «Fishing Company S.A.» (т. 1 а.с. 32 зв.);
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 22.05.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_6 із ОСОБА_4 26.03.2024 в ресторані «Cellini» в м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про те, що Кабінет Міністрів України планує передати компанію «Fishing Company S.A.» в підпорядкування Фонду Держмайна України та після цієї передачі, ОСОБА_6 повинен буде передати ОСОБА_4 аванс у розмірі 10 % від обумовленої раніше суми в 300 000 доларів США, тобто 30 000 доларів США для того, щоб «запустити» процес призначення, «щоб не було потім питань» (т. 1 а.с. 37);
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 22.05.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_6 із ОСОБА_4 27.03.2024 в ресторані «Cellini» в м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 повторно повідомив ОСОБА_6 про те, що коли компанія «Fishing Company S.A.» перейде у підпорядкування Фонду Держмайна України, йому потрібно буде надати аванс 30 000 доларів США, після цього, його за кілька днів призначать на посаду (т. 1 а.с. 44);
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 13.09.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_6 із ОСОБА_4 22.07.2024 в ресторані «Apsheron» у м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 змінив вимоги до ОСОБА_6 та повідомив, що йому уже потрібно передати аванс в розмірі 30 000 доларів США, а призначення відбудеться протягом семи днів після такої передачі та повідомив, що кошти поки що будуть зберігатись у нього (т. 1 а.с. 49);
- протокол огляду та вручення грошових коштів від 19.09.2024, відповідно до якого, здійснено огляд грошових коштів у сумі 30 000 доларів США із зазначенням переліку серійних номерів банкнот та передано їх ОСОБА_6 для проведення слідчих дій (т. 1 а.с. 59 зв.);
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 15.10.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_6 із ОСОБА_4 19.09.2024 в ресторані «Тавернетта» у м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 30 000 доларів США та повідомив що ці кошти для Голови Фонду державного майна України ОСОБА_7, з яким він матиме зустріч 27.09.2024 (т. 1 а.с. 54);
- протокол за результатами проведення спостереження за особою від 19.09.2024, в ході якого зафіксовано передачу грошових коштів ОСОБА_6 ОСОБА_4, який в подальшому, після зустрічі із ОСОБА_6 передав їх ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 99 зв.);
- протоколи допиту свідка ОСОБА_6 від 14.03.2024, 19.09.2024, який повідомив про хід зустрічей із ОСОБА_4 та про висловлені ним вимоги надання неправомірної вигоди та отримання ОСОБА_4 першої частини такої вигоди у сумі 10 % від загальної суми, що становило 30 000 доларів США (т. 1 а.с. 33, 35);
- протокол огляду від 22.04.2025 відкритих джерел, а саме інформації про призначення на посаду ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, згідно яких вони призначені на посади, які відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України відносять їх до службових осіб, які займають особливо відповідальне становище (т. 1 а.с. 103 зв.).
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованих злочинів за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
Раніше згадувалося, що у своєму клопотанні прокурор вказав про продовження існування передбачених п. 1?3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, - які обумовлюють необхідність продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та / або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Надаючи оцінку тому, чи продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.
І. Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, ст. 12 КК України віднесене до особливо тяжкого злочину.
До того ж, відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 цього Кодексу, є корупційним. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).
Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).
ІІ. Матеріалами справи підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 02.08.2028) (т. 1 а.с. 106).
У період діючого правового режиму воєнного стану ОСОБА_4 8 (вісім) разів перетинав державний кордон України, востаннє виїжджав - 10.03.2025 (т. 1 а.с. 107).
ІІІ. Підозрюваний ОСОБА_4 має належне матеріальне та майнове забезпечення.
Так, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050629165 від 14.04.2025 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у шлюбі з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 113 зв.).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної картки на транспортний засіб на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_12 володіють таким рухомим та нерухомим майном:
- квартирою (реєстраційний номер 235798751101), площею 55,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (власник частки 1/2 - ОСОБА_12 );
- садовим будинком з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер 220584251237), площею 65,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 (власник частки 1/2 - ОСОБА_12 );
- земельною діялнкою із кадастровим номером 5123755300:02:008:0139, площею 0,056 га, за адресою: АДРЕСА_2 (власник частки 1/2 - ОСОБА_12 ) (т. 1 а.с. 107 зв., 110 зв.);
- транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», 2013 року випуску., д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 115 зв.).
Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_12 є засновниками низки юридичних осіб, а саме: (1) ТОВ «Фіш Тайм Груп» (код ЄДРПОУ 41619527), (2) АТ «ЮЛНА» (код ЄДРПОУ 21555015), (3) ЗАТ «ІНАКО?УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32664485) та (4) ТОВ «АКВАСТ» (код ЄДРПОУ 40361745).
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження не виключає подовження існування на даний час ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Слідчий суддя вважає недоведеним, що цей ризик продовжує існувати.
Зі змісту постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 13.06.2025 слідує, що підставами для продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні стала необхідність здійснення, зокрема: тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку; зняття грифів секретності з процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; допитів осіб (т. 1 а.с. 24).
З урахування характеру та обсягу слідчих, процесуальних дій, які органу досудового розслідування ще необхідно провести для завершення досудового розслідування, слідчий суддя не погоджується із тим, що на цей час підозрюваний ОСОБА_4 може яким?небуть чином, знищити, сховати чи спотворити ті документи, які слідство має намір отримати чи витребувати.
Щодо ризику впливу на інших учасників кримінально провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Аналізуючи доводи детектива у цій частині, суд ураховує те, що ОСОБА_4 безпосередньо контактував із потерпілим та іншим фігурантами справи, має детальну обізнаність щодо осіб, які можуть бути допитані у кримінальному провадженні, зокрема: (1) потерпілого ОСОБА_6, (2) інших потенційних свідків, зокрема, яким передавались грошові кошти або з якими він обговорював «призначення» на посаду, (3) осіб, які були присутні під час зустрічей або могли бути залучені як посередники чи свідки.
Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання (у тому числі свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому), є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
До того ж, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні вочевидь залишається високим високим.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Раніше згадувалося, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується 25.06.2025 (т. 1 а.с. 15).
Водночас постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 13.06.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 24.07.2025, у зв`язку з необхідністю: ініціювання та реалізації тимчасових доступів до речей і документів, здійснення аналізу та оцінки отриманих відомостей; зняття грифів секретності з процесуальних документів, на підставі яких проведені негласні слідчі (розшукові) дії; здійснення допиту службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного продовольства України; здійснення допиту додатково встановлених слідків; проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які мають значення для досудового розслідування (т. 1 а.с. 24).
З урахування наведеного слідчий суддя цілком погоджується з твердженням прокурора про те, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом завершити досудового розслідування неможливо з об`єктивних причин.
Щодо наявності підстав для продовження застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри, продовження існування передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків для кримінального провадження, а також неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування продовження застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Такий запобіжний захід дозволить дотриматися балансу між інтересами особи та завданнями кримінального провадження.
Водночас, у порядку ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити на два місця строк дії обов`язків, що були покладені на підозрюваного, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Продовження строку дії таких обов`язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Їх покладення на підозрюваного дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою та унеможливити настання будь-якого із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Висновок
Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, (іі) збереження ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та що (ііі) до завершення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом досудове розслідування завершити неможливо, що у сукупності обумовлює (іv) необхідність продовження строку дії цього запобіжного заходу та передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків на два місці, але не більше строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 132, 181, 194, 199 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - задовольнити.
Продовжити на два місяці, тобто до 19.08.2025, але не довше строку досудового розслідування, застосований до підозрюваного ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Комунарськ Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати житло у період часу з 22:00 до 06:00 наступної доби, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду.
Продовжити на два місяці, тобто до 19.08.2025, але не довше строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_15, а саме:
- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Одеса, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (м. Одеса, вул. Преображенська, 44) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1