- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3768/24
Провадження 1-кп/991/43/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 червня 2025 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2, захисника у кримінальному провадженні № 52021000000000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2021 року.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
секретаря судового засідання: ОСОБА_17 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження № 52021000000000164, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
2.Захист обвинуваченої ОСОБА_6 здійснює адвокат ОСОБА_2 .
2.1.Згідно з графіком проведення судових засідань у цьому кримінальному провадженні, 17 квітня 2025 року о 14:00 год мало відбутись чергове засідання. Проте, у зазначений день адвокат ОСОБА_2 повідомив суду про неможливість свого прибуття до суду у зв`язку з хворобою, просив вважати причини його неявки поважними. До свого повідомлення додав відомості щодо створення медичного висновку про непрацездатність у вигляді скриншоту. Внаслідок неприбуття захисника обвинуваченої ОСОБА_6 суд вимушений був відкласти судовий розгляд до 22 травня 2025 року. В засіданні 22 травня 2025 року адвокат ОСОБА_2 повідомив суду, що на підтвердження існування тяжкої хвороби, що перешкоджала його явці 17 квітня 2025 року, надасть суду підтверджуючі документи. У наступному судовому засіданні - 19 червня 2025 року адвокат ОСОБА_2 висловив небажання надавати суду документи, які могли підтвердити поважність своєї неявки у судове засідання 17 квітня 2025 року.
Внаслідок непідтвердження адвокатом ОСОБА_2 поважності причин неприбуття в судове засідання 17 квітня 2025 року, суд поставив на обговорення питання щодо звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
2.2.Захисники у цьому провадженні ОСОБА_12 та ОСОБА_15 не підтримали ініціативу суду. Зазначили, що діагноз становить лікарську таємницю, а електронний листок непрацездатності, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю, є достатньою підставою для відкладення судового засідання. Сумнівів у дійсності електронного листка непрацездатності немає.
2.3.Захисник ОСОБА_2 посилався на гарантоване Основами законодавства України про охорону здоров`я право на таємницю про стан здоров`я та діагноз. Додав, що забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Не бажає, щоб суд та учасники були обізнані про причини його звернення за медичною допомогою.
3.Суд, заслухавши позиції учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судової справи, дійшов до такого висновку.
3.1.Як уже було зазначено, у судове засідання, призначене на 14 год. 00 хв. 17 квітня 2025 року, захисник ОСОБА_2 не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду його було повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 09 січня 2025 року.
Перед початком судового засідання 17 квітня 2025 року від нього надійшло повідомлення про неможливість свого прибуття до суду у зв`язку з хворобою, у якому він просив вважати причини своєї неявки поважними. До свого повідомлення додав відомості щодо створення медичного висновку про непрацездатність (PBCC-4KM3-9B8T-A8K5) у вигляді скриншоту SMS-повідомлення Електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ).
Згідно із ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності.
Разом з вирішенням питання щодо відкладення судового розгляду суд зобов`язаний ретельно перевірити не лише, чи були учасники провадження належним чином поінформовані про дату та час судового розгляду, але й з`ясувати причини неприбуття цих учасників в судове засідання, вирішити питання про визнання поважними чи неповажними причини їх не прибуття та про можливість продовження судового засідання без неприбувшого учасника.
Відповідно до наведеного в ст. 138 КПК України переліку поважних причин неприбуття особи на виклик, такою визначено не просто факт хвороби особи чи тимчасової непрацездатності, а тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (п. 5).
Вказівка саме на такі обставини з огляду на положення ч. 1 ст. 324, п. 5, 8 ч. 1 ст. 138 КПК України у їх взаємозв`язку і буде вважатися належним за змістом повідомленням суду про поважні причини неприбуття в судове засідання учасника кримінального провадження, що пов`язані із його захворюванням.
Тобто, у такому повідомленні має міститися конкретна інформація щодо об`єктивної неможливості прибуття до суду з огляду на тяжкість захворювання або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення судового розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків кримінального провадження.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 592/9605/21.
Натомість, у повідомленні захисника ОСОБА_2 відсутні відомості, в розумінні ст. 138 КПК України, які б свідчили про неможливість за станом здоров`я брати участь у судовому засіданні 17 квітня 2025 року. Не підтверджується наявність тяжкої хвороби, яка унеможливила участь у судовому засіданні, й перевіркою медичного висновку про тимчасову непрацездатність № PBCC-4KM3-9B8T-A8K5, де у категорії медичного висновку зазначено: захворювання або травма загального характеру.
Таким чином, наявність медичного висновку про тимчасову непрацездатність не є у відповідності до ст. 138 КПК обставиною, яка об`єктивно унеможливлювала з`явлення адвоката ОСОБА_2 на виклик до суду з урахуванням того, що ним не надано доказів тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я, зокрема, у зв`язку з лікуванням за умови не можливості тимчасово залишити цей заклад. Перевірка його медичного висновку містить лише посилання на вид «медичний висновок про тимчасову непрацездатність» та категорію «захворювання або травму загального характеру». Та й строк дії висновку встановлений лікарем лише на два дні. Захисником також не надано доказів інших обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик у судове засідання, призначене 17 квітня 2025 року.
Ба більше, право на таємницю про стан здоров`я не є абсолютним. Медична інформація про пацієнта може бути розголошена у випадку мотивованої вимоги органів дізнання, слідства, прокуратури і суду (п. 3.6 Етичного кодексу лікаря України).
Окрім того, згідно з приписів ст. 336 КПК України захисник не був позбавлений можливості щодо здійснення судового провадження в режимі відеоконференції з будь-яким судом або з власних технічних засобів. Суд бере до уваги, що захисник ОСОБА_2 час від часу бере участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних пристроїв, наприклад 19 червня 2025 року, 07 листопада 2024 року, що свідчить про можливість участь у судовому засіданні 17 квітня 2025 року в режимі відеоконференції, у тому числі й під час тимчасової непрацездатності. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що захисник ОСОБА_2 не з`явився до суду 17 квітня 2025 року без поважних причин.
Отже, захисник ОСОБА_2 не підтвердив поважність причин свого неприбуття у судове засідання 17 квітня 2025 року, що зумовило констатацію їх неповажності, що у свою чергу зумовлює порушення судом питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
3.2.Також у захисника ОСОБА_2 було дві процесуальні опції обмеження доступу третіх осіб до відомостей щодо діагнозу: 1) розгляд даного питання в режимі закритого судового засідання, 2) надання оригіналів медичних документів суду для огляду. Проте адвокат не скористався жодною з них.
3.3.Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).
Неприбуття без поважної причини у судове засідання адвоката ОСОБА_2, як єдиного захисника ОСОБА_6, унеможливило подальший судовий розгляд, що і стало підставою для відкладення судового розгляду 17 квітня 2024 року. Слід врахувати, що неприбуття захисника ОСОБА_2 у судове засідання вплинуло на права не лише його підзахисної, а й решти шістьох обвинувачених. На переконання суду, також такі дії захисника перешкодили розгляду справи протягом розумного строку та були спрямовані на свідоме затягування судового процесу, що є проявом зловживання процесуальним правом.
Положення КПК України на відміну від інших процесуальних кодексів хоча і не містить серед засад кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Положення ст. 21 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Кримінальне процесуальне законодавство покладає на захисника низку обов`язків, зокрема, захисник зобов`язаний: прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого (ч. 2 ст. 47 КПК України). Неможливість прибуття адвоката, як і решти учасників, може бути зумовлено виключно поважними причинами, а обов`язок доведення їх поважності лежить особі, яка викликалась у судове засідання. Окрім того, діяльність захисника має відповідати Правилам адвокатської етики.
Так, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ст. 7, 11, 42, 44 Правил адвокатської етики).
Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків є дисциплінарним проступком адвоката.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для порушення перед компетентним органом питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з неналежним виконанням ним своїх професійних обов`язків в частині прибуття для участі у виконанні процесуальних дій за участю свого клієнта та повідомлення про поважність причини неприбуття.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду адвокат ОСОБА_2 з порушенням вимог статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 12, 42, 44 Правил адвокатської етики та положень частини 1 статті 324, пунктів 5, 8 частини 1 статті 138 КПК України не прибув без поважної причини для участі у виконанні процесуальних дій за участю свого клієнта.
Отже, з урахуванням наведених обставин, на переконання суду, у діях адвоката ОСОБА_2 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні правил адвокатської етики.
4.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. У профайлі адвоката ОСОБА_2 на сайті https://erau.unba.org.ua/ зазначено, що він обліковується в Раді адвокатів Харківської області. Відповідно до ордеру на надання правової (правничої) допомоги від 09 травня 2024 року, робоче місце адвоката ОСОБА_2 розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях вказаного адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні правил адвокатської етики. Відтак, суд доходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2 .
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 138, 324 КПК України суд постановив:
1.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001063, видане на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 28 квітня 2015 року № 7).
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_19