- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/4796/25
Провадження № 1?кс/991/4850/25
У Х В А Л А
30 червня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024
заяву детектива Національного антикорупційного бюро України про залишення без розгляду клопотання про арешт майна,
в с т а н о в и в:
26.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування клопотання
У клопотанні прокурор зазначив, що НАБ України здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за фактом заволодіння грошових коштів державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» під час закупівлі палива.
23.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді від 23.04.2025 проведено, детективами НАБ України, обшук службового автомобіля генерального директора ДП «Ліси України» ОСОБА_4, марки «Volkswagen», моделі «Touareg», державний номер НОМЕР_1, під час якого вилучено мобільний телефон iPhone 16 номер моделі MYEE3HN/A, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3, мобільний телефон SAMSUNG SM-M215F/DSN, IMEI НОМЕР_4 та ноутбук Apple А5 Model A2681 serial: HJ6CT4DJMX, проте на пропозицію детектива надати пароль для подолання систем логічного захисту, останній відмовився.
Таким чином, ураховуючи, що мобільні телефони та ноутбук, вилучені у ОСОБА_4, можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, детективом прийнято рішення щодо їх вилучення, на підставі ч. 2 ст. 168 КПК України, оскільки надання зазначених мобільних телефонів і ноутбука, разом з інформацією, що на них міститься, є необхідним для проведення детального огляду із залученням спеціаліста та експертного дослідження
З урахуванням наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор прохав накласти арешт на згадані мобільні телефони та ноутбук ОСОБА_4 з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним.
Позиції учасників справи
Судові засідання з розгляду вказаного клопотання призначалися неодноразово, зокрема і 30.06.2025. Учасники кримінального провадження, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибували, причин неявки не повідомляли. Від детектива надходили заяви про відкладення розгляду клопотання на інший день.
24.06.2025 детектив Першого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, яка діє на підставі доручення прокурора № 16-17908-24 від 28.05.2025, подала заяву про залишення вказаного клопотання без розгляду.
Мотиви слідчого судді
Порядок вирішення питання про арешт майна визначений у главі 17 КПК України (ст. 170?175).
Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.
Водночас згаданими положеннями процесуального закону не охоплені випадки, коли ініціатор клопотання про арешт майна відмовляється від нього.
У силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема засади диспозитивності (ч. 3 ст. 22 КПК України), у разі подання учасником провадження заяви про залишення поданого ним клопотання без розгляду (відкликання його), слідчий суддя не має підстав для його вирішення по суті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що, подавши заяву про залишення клопотання про арешт майна без розгляду, сторона обвинувачення відмовилась від реалізації свого права, слідчий суддя вважає, що таку заяву слід задовольнити, а клопотання - залишити без розгляду.
Вирішуючи питання про можливість оскарження постановленої ухвали, слідчий суддя виходить з усталеної правової позиції Верховного Суду про те, що постановлені слідчим суддею ухвали, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами, підлягають перегляду в апеляційному порядку (серед інших постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справах № 237/1459/17, 243/6674/17?к, постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21?к).
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 172 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Заяву детектива Першого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ? задовольнити.
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024 ? залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1