- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/4272/25
Провадження №11-сс/991/456/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 від 08.05.2025 на дії детектива НАБУ ОСОБА_7, яка полягає у внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування недостовірної інформації щодо виконання вимог ухвали АП ВАКС від 16.04.2025.
ВСТАНОВИЛА:
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 від 08.05.2025 на дії детектива НАБУ ОСОБА_7, що полягають у внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування недостовірної інформації на підставі ухвали АП ВАКС від 16.04.2025.
Слідчий суддя встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2025 ОСОБА_6 відмовлено у відкриті провадження за скаргою від 08.05.2025. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.06.2025 ухвалу слідчого судді від 13.05.2025 скасовано, скаргу ОСОБА_6 направлено слідчому судді Вищого антикорупційного суду для прийняття рішення відповідно до вимог статей 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, матеріали за якою надійшли до Вищого антикорупційного суду 12.06.2025.
У своїй скарзі ОСОБА_6 вказує, що 27.03.2025 він звернувся до НАБУ з повідомленням про кримінальне корупційне правопорушення, в якому він виклав обставини вчинення кримінальних дій посадовими особам Височанської селищної ради. Його повідомлення отримано НАБУ, однак не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Між тим, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 16.04.2025 постановила ухвалу, якою зобов`язала уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за його заявою від 27.03.2025. Однак, детектив відмовилася виконувати ухвалу суду, а в ЄРДР внесла недостовірні відомості на свій розсуд, а заявника взагалі не зазначила з будь-яким статусом.
У скарзі він просить, зокрема, визнати дії детектива НАБУ, яка полягає у внесенні ЄРДР недостовірної інформації щодо виконання вимог ухвали АП ВАКС такими, що свідчать про невиконання детективом норми ст. 33 Конвенції ООН проти корупції відносно нього, а саме несправедливим поводженням, спрямованим до не допуску його до участі у досудовому розслідуванні; зобов`язати детектива НАБУ внести до ЄРДР інформацію з його повідомлення від 27.03.2025, як то зобов`язано здійснити за вимогами ухвали АП ВАКС від 16.04.2025; зобов`язати детектива НАБУ внести до Єдиного порталу повідомлень викривачів інформацію з його повідомлення і надіслати йому ідентифікатор з тим, щоб він міг знайомитися з ходом досудового розслідування.
Водночас, слідчим суддею установлено, що єдиною підставою для звернення з цією скаргою стало ознайомлення заявника з витягом із ЄРДР, який він отримав 30.04.2025 та незгода з відомостями, які внесені детективом в межах цього провадження до ЄРДР на виконання ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3018/25 від 16.04.2025.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги скарги ОСОБА_6 зводяться до суб`єктивного трактування короткого викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які повинні бути, на думку заявника, внесені до ЄРДР, та незгоди з не внесенням до реєстру саме такого, як того хоче заявник формулювання, що не є предметом оскарження дій детектива до слідчого судді, оскільки досудове розслідування проводиться не на підставі витягу з ЄРДР, а перевіряються конкретні факти викладені в самій заяві.
Крім того, слідчий суддя зауважив, що вимога заявника зобов`язати детектива НАБУ внести до Єдиного порталу повідомлень викривачів інформацію з його повідомлення і надіслати йому ідентифікатор з тим, щоб він міг знайомитися з ходом досудового розслідування є необґрунтованою, адже не входить предмету судового контролю за ч. 1 ст. 303 КПК.
2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на неповноту судового розгляду, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 у справі № 991/4272/25 та задоволенні вимог його скарги.
Одночасно апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке обґрунтовує тим, що 20.06.2025 року було проголошено лише резолютивну частину судового рішення, повний текст він отримав 26.06.2025. Необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення унеможливила викладення доводів апеляційної скарги у п`ятиденний строк з дня оголошення резолютивної частини ухвали, а тому одразу після ознайомлення із повним текстом він звернувся до АП ВАКС з апеляційною скаргою від 27.06.2025. З урахуванням вказаного прохає визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду помилково визначив підстави його звернення та роль суду у його розгляді. Вважає, що його скаргу повинен був розглядати суд, як інститут влади з урахуванням ст. 33 Конвенції ООН проти корупції, а не слідчий суддя, адже він оскаржував не власне суб`єктивне трактування викладу обставин кримінального правопорушення, а невиконання рішення АП ВАКС № 991/3018/25 детективом НАБУ ОСОБА_8, який повинен був внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення викладене у його повідомленні від 27.10.2025 № Р-3370. А тому посилання слідчого судді на ст. 303 КПК України під час розгляду його скарги вважає невірними, оскільки він посилався на ст. 33 Конвенції ООН проти корупції.
Крім того, ОСОБА_6 у своїй апеляційні скарзі вказує, що не погоджується з висновками слідчого судді щодо ненабуття скаржником статусу викривача.
Також, ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі акцентує увагу на рішенні Конституційного суду у справі №6-р(ІІ)/2020 від 24.06.2020, в якому вказано «що в законодавчому регулюванні слід уникати заборон або обмежень щодо реалізації кожною особою права оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у тому числі шляхом визначення на законодавчому рівні вичерпного переліку осіб, які мають право на таке оскарження, оскільки невключення особи до цього переліку унеможливлює доведення нею в суді її переконаності в потребі захисту своїх порушених прав, свобод цими рішеннями, діями чи бездіяльністю. Саме наявність такої переконаності в кожної особи є сутнісною властивістю її права на звернення до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, а отже, необхідною передумовою здійснення цього права». З урахуванням викладеного вважає, що суд повинен розглянути скаргу про порушення його прав детективом НАБУ ОСОБА_8 під час здійснення досудового розслідування з урахуванням ст. 33 Конвенції ООН проти корупції.
3.Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного перегляду (т. 1 а.п. 77), в апеляційній скарзі прохав здійснювати судовий розгляд без його участі (т. 1 а.п. 70-71).
Національне антикорупційне бюро належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду (т. 1 а.п. 76). Представник НАБУ в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив.
За таких обставин, колегією суддів, відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, здійснено апеляційний розгляд за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Перш за все, щодо клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025, колегія суддів зауважує наступне.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвали (постанови), постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення (ч. 5 ст. 376 КПК України).
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати (ч. 1 ст. 376 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді.
Отже, дата оголошення судового рішення пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що у судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025, ОСОБА_6 був присутній.
Апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_6 було подано 27.06.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025, колегія суддів вважає за можливе застосувати висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. В той же час, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
З урахуванням вказаного, з метою забезпечення права ОСОБА_6 на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає за можливе визнати причини пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді від 20.06.2025 поважними та поновити його.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги по суті, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі- Положення).
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_6, 27.03.2025 він звернувся до НАБУ з повідомленням про кримінальне корупційне правопорушення, в якому він виклав обставини вчинення кримінальних дій посадовими особам Височанської селищної ради. Його повідомлення отримано НАБУ, однак не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Між тим, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 16.04.2025 постановила ухвалу, якою зобов`язала уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за його заявою від 27.03.2025. Однак, детективом ОСОБА_8 вказана ухвала суду виконана не була, а до ЄРДР були внесені відомості на свій розсуд, крім того не було визначено статус заявника.
Відповідно до письмових заперечень на скаргу поданих детективом НАБУ ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 53-54) слідує, що 23.04.2025, на виконання ухвали АП ВАКС розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000224 за заявою ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 27.03.2025. Відомості внесено за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 364 КК України. Також, детектив вказує, що кримінальне провадження № 52025000000000224 не підслідне НАБУ, а тому 12.06.2025 прокурором САП прийнято рішення про визначення підслідності у цьому кримінальному провадженні за Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (т. 1 а.п. 55).
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами провадження, у скарзі ОСОБА_6 йдеться про внесення до ЄРДР недостовірної інформації, не допуску заявника до участі у досудовому розслідуванні, та проханні щодо зобов`язання детектива НАБУ внести до Єдиного порталу повідомлень викривачів інформацію з його повідомлення (т. 1 а.п. 1-2). Також, слідчим суддею констатовано, і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, що ОСОБА_6 у своїй скарзі не наводить жодних з перелічених у ч. 1 ст. 303 КПК рішень, дії чи бездіяльності детектива НАБУ, які можуть бути предметом судового контрою з боку слідчого судді в межах процедур, визначених §1 Глави 26 КПК України. Фактично, єдиною підставою для звернення зі скаргою стало ознайомлення заявника з витягом із ЄРДР, який він отримав 30.04.2025 (т. 1 а.п. 3), та незгода з відомостями, які детектив вніс в межах цього провадження до ЄРДР.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді та зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Крім того, з урахуванням положень ст. 214 КПК України, визначення кваліфікації кримінальних правопорушень під час внесення відомостей до ЄРДР є виключно дискреційними повноваженнями слідчого та/або прокурора.
Доводи апелянта про те, що відомості, викладені у витягу з ЄРДР кримінального провадження № 52025000000000224 (т. 1 а.п. 3) внесні на підставі ухвали АП ВАКС від 16.04.2025 детективом НАБУ Д. Джигою не є ідентичними, які вказані у його заяві від 27.03.2025 № Р-3380, спростовуються витягом з ЄРДР, відповідно до якого досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється саме щодо обставин, пов`язаних із вчиненням кримінальних дій посадовими особам Височанської селищної ради.
Колегія суддів звертає увагу, що Єдиний реєстр досудових розслідувань створений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства (п. 4 глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
Досудове розслідування - це початковий етап кримінального провадження, який починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і завершується поданням обвинувального акту до суду або закриттям провадження. На цьому етапі уповноважені органи, збирають, перевіряють та оцінюють докази з метою встановлення обставин злочину та винних осіб. З урахуванням викладеного колегія суддів зауважує, що детективом НАБУ ОСОБА_8 було виконано вимоги ухвали колегії суддів АП ВАКС 16.04.2025, а відтак бездіяльність про яку зазначає апелянт у своїй скарзі, та яка може бути предметом оскарження за ч. 1 ст. 303 КПК України відсутня.
Щодо доводів апелянта про зобов`язання детектива НАБУ внести до Єдиного порталу повідомлень викривачів інформацію з його повідомлення і надіслати йому ідентифікатор, щоб він міг знайомитись з ходом досудового розслідування, то такі сприймаються колегією суддів критично, виходячи із наступного.
Як правильно зазначив слідчий суддя та з чим погоджується колегія суддів, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
При цьому, ОСОБА_6 не надає відомостей про те, що інформація про вчинення кримінального правопорушення стала йому відома у зв`язку із його конкретною діяльністю для набуття статусу викривача. Крім того, оскарження невнесення до Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідної інформації не входить в перелік дій або бездіяльності, оскарження якої передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством. А тому вказані доводи скарги та апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо посилання апелянта на порушення вимог щодо визначення складу суду, то такі сприймаються колегією суддів критично, виходячи із наступного.
Слідчого суддю Вищого антикорупційного суду для розгляду скарги ОСОБА_6 було визначено у відповідності до приписів Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4, які передбачають як визначення судді у результаті автоматизованого розподілу судової справи, так і шляхом передачі судової справи раніше визначеному судді, слідчому судді, колегії суддів (т. 1 а.п. 8, 50). Відповідно до вимог кримінально процесуального закону слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя під час розгляду скарг керується положеннями Кримінального процесуального кодексу України, а тому доводи ОСОБА_6 та посилання на ст. 33 Конвенції ООН проти корупції, як міжнародний договір, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів, які б могли переконати колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4