- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/6172/25
Провадження № 1?кс/991/6236/25
У Х В А Л А
02 липня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника заявника ОСОБА_3 ? адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,
в с т а н о в и в:
17.06.2025 до Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга представника заявника ОСОБА_3 ? адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 17.06.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування скарги
Зі змісту скарги слідує, що 11.06.2025 ОСОБА_3, який утримується в Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку із притягнення до кримінальної відповідальності, через свого захисника ОСОБА_4, звернулася до НАБ України із заявою про вчинення службовими особами Офісу Генерального прокурора, Територіального управління Державного бюро розслідувань та Державної установи «Київський слідчий ізолятор», а також суддями Київського апеляційного суду, кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 364, 366, 372, 383, 384 та 396 КК України.
Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, відображені у заяві ОСОБА_3 відомості не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), а йому та його захиснику не повідомлено про початок досудового розслідування та не надано витягу з відповідного реєстру.
З урахуванням наведеного, адвокат ОСОБА_4 у скарзі прохала постановити ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу НАБ України виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 наполягали на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених у скарзі.
Представник НАБ України, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив. Направив на адресу суду письмові заперечення проти задоволення скарги, в яких наполягав на необґрунтованості вимог заявника та прохав розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність представник НАБ України.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення заявника та його представника, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_3 ? адвоката ОСОБА_4 слід відмовити з огляду на таке.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).
У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз у взаємозв`язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.
Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Обставини справи
17.06.2025 представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, викладених в заяві ОСОБА_3 .
Зі змісту заяви про кримінальне правопорушення слідує, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62022080020000039 від 03.03.2022, в якому він має статус підозрюваного, ОСОБА_3 встановив, що під час досудового розслідування судді Київського апеляційного суду, службові особи Офісу Генерального прокурора, Територіального управління Державного бюро розслідування (далі - ДБР) та Державної установи «Київський слідчий ізолятор», діючи у злочинній змові між собою, вчинили службові підроблення процесуальних і службових документів, в умовах слідчого ізолятора незаконно та несанкціоновано здійснювали негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НСРД) стосовно нього, внаслідок чого створили штучні докази винуватості ОСОБА_3 та інших підозрюваних.
Зокрема, слідчими ДБР підроблено клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, а саме зазначеного у його тексті неправдиві відомості. У свою чергу, слідчим суддею Київського апеляційного суду без здійснення належної перевірки зазначених у клопотанні відомостей надано дозвіл на проведення НСРД у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Окрім цього, ОСОБА_3 зазначає, що слідчим ДБР сформовані підроблені завдання та доручення на проведення НСРД із зняття електронних телекомунікаційних мереж з ідентифікуючими характеристиками ? номер телефону НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, яким ніби користувався ОСОБА_3, перебуваючи в слідчому ізоляторі.
Прокурором Офісу Генерального прокурора сфальсифікувпав розсекречені матеріали НСРД, які здійснювались у період з 25.11.2022 до 20.03.2023, та долучив їх до матеріалів кримінального провадження № 62022080020000039 від 03.03.2022.
Отже, заявник вказує, що слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні проводилися з порушенням вимог чинного законодавства, мали на меті фальсифікацію доказів, приховування своєї організованої злочинної діяльності та незаконне кримінальне переслідування ОСОБА_3 та інших громадян України.
За наведених у заяві обставин ОСОБА_3 прохав НАБ України внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 255, 364, 366, 372, 383, 384, 396 КК України, та розпочати досудове розслідування.
Перевіривши зміст заяви ОСОБА_3 слідчий суддя констатує, що в ній, як і в скарзі від 17.06.2025, не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень віднесених до повноважень Вищого антикорупційного суду.
Згідно з ч. 1 ст.331 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 2062, 209, 211, 3662, 3663 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Відповідно до примітки ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 3662, 3663 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України.
У той же час, ОСОБА_3 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення перелічує статті з яких до повноважень Вищого антикорупційного суду відноситься лише ст. 364 КПК України
При цьому, ст. 364 КПК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Істотною шкодою ст. 364 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Тяжкими наслідками ст. 364 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Проте, вказана заява не містить відомостей щодо завданої шкоди та не містить в собі відомостей щодо вчинення корупційного злочину.
Так, постановою Верховного Суду в справі № 556/450/18 від 30.09.2021 зазначено, що для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань необхідно, щоб заява про кримінальне правопорушення містила вказівку на конкретні факти та обставини, які можуть свідчити про наявність складу злочину. Відсутність таких обставин у заяві позбавляє можливості слідчого чи прокурора здійснити внесення відомостей до ЄРДР.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК України передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Такими вагомими обставинами є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.01.2019 у справі № 556/450/18.
Тому, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноваженої особи НАБ України, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви ОСОБА_3 від 09.06.2025.
Отже, скарга адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальні правопорушення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1