- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/4798/25
Провадження №11-сс/991/448/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, вилучене 20.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_6, а саме на електронний годинник «Apple Watch Series 10 42 mm Rose Gold», із метою забезпечення збереження речових доказів.
На вказане рішення суду представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій стверджує, що ухвала є необґрунтованою, немотивованою, слідчим суддею порушено норми КПК України, його висновки не відповідають встановленим обставинам.
Посилається на таке.
Клопотання про арешт майна подане детективом, який є неуповноваженою особою, оскільки з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутись виключно прокурор. Слідчий суддя дійшов до взаємовиключних висновків, так як, визнавши, що майно не відповідає критеріям речового доказу, наклав на нього арешт саме з метою його збереження як доказу. Детектив виніс постанову про визнання майна речовим доказом без детального огляду та опису, керуючись виключно нічим не підтвердженими припущеннями. Детективом залучено спеціаліста ОСОБА_9, однак до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження наявності у вказаної особи спеціальних знань та навичок, що є порушенням норм кримінального процесуального закону.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, про поважність причин неприбуття суд не повідомила.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_6 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись доводи, наведені в ній, прокурор ОСОБА_8 заперечила проти задоволення апеляційної скарги .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Слідчим суддею встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52024000000000088. До ЄРДР внесені відомості за фактами того, що: (1) службові особи Міністерства розвитку громад та територій України, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», із метою одержання ним неправомірної вигоди та всупереч інтересам служби, надали згоду на укладення значного господарського зобов`язання, внаслідок чого між ТОВ «Сітігазсервіс» та ДП «Укркомунобслуговування» укладено ряд договорів, за результатом укладення яких, Держава України, в особі Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури, втратила можливість здійснювати функції з управління об`єктом державної власності - цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: м.Київ, вул. Тираспольська, 43, здійснювати право користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013), внаслідок чого було завдано тяжкі наслідки Державі Україна, в особі Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури; (2) службова особа, яка займала особливо відповідальне становище, отримала неправомірну вигоду від фактичного власника товариства з обмеженою відповідальністю за вчинення дій в інтересах такого товариства (а.п.17).
07.05.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу у справі №991/4089/25, якою надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2, що перебуває у власності та фактичному володінні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 (а.п.18-21).
20.05.2025 на підставі зазначеної вище ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол, додатком до якого є опис речей і документів, що були вилучені під час обшуку (а.п.22-29).
Згідно із протоколом обшуку від 20.05.2025 під час його проведення відшукано та вилучено, зокрема електронний годинник «Apple Watch Series 10 42 mm Rose Gold», який постановою детектива від 20.05.2025 визнано речовим доказом.
Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя дійшов до таких висновків: в електронному годиннику, ймовірно, містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; на електронний годинник «Apple Watch Series 10 42 mm Rose Gold» слід накласти арешт із метою забезпечення збереження речових доказів; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням. Цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу; обмеження права власності є співрозмірним завданням кримінального провадження.
Висновки слідчого судді відповідають встановленим обставинам та положенням закону, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Структура діючого КПК України побудована у прямій залежності від змісту та послідовності процесуальних дій, яких необхідно дотримуватись у кримінальному провадженні. Увесь нормативний матеріал у Кодексі згрупований в 11 розділів, 46 глав та 636 статей.
Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають із моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (Розділ I Загальні положення, Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження § 5. Інші учасники кримінального провадження, ч.2 ст.64-2 КПК України).
Із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (Розділ II Заходи забезпечення кримінального провадження, Глава 17. Арешт майна, ч.1 ст.171 КПК України).
Із наведеного слідує, що саме ст.171 КПК України визначає перелік осіб, які мають право на звернення з клопотанням про арешт майна, і така не встановлює винятків для звернення з клопотанням про арешт майна третіх осіб.
А відтак, оскільки ст.64-2 КПК України дає лише визначення третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та встановлює права і обов`язки цієї особи та її представника, немає підстав вважати, що такою регулюються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, арешт майна.
Тому помилковим є твердження апеляційної скарги про те, що відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи може звернутись лише прокурор.
Посилання апеляційної скарги, що слідчий суддя дійшов до взаємовиключних висновків, так як визнавши, що майно не відповідає критеріям речового доказу, наклав на нього арешт саме з метою його збереження як доказу, визнається колегією суддів неспроможним.
Дійсно, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що вилучений електронний годинник не був знаряддям або об`єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не є набутим кримінально протиправним шляхом, а тому сам по собі не має ознак речового доказу.
Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що вилучений у ОСОБА_6 електронний годинник може містити синхронізовану з мобільного телефона інформацію, що під час проведення обшуку детективами НАБУ не виявлено мобільний телефон ОСОБА_6, у неї відсутній зарядний пристрій до її ж електронного годинника, а також те, що вона чинила перешкоду для проведення обшуку, не відчиняючи тривалий час двері та не відповідаючи на дзвінки.
На переконання слідчого судді, зазначене свідчить про те, що ОСОБА_6 вчинено дії, спрямовані на обмеження детективів НАБУ в отриманні інформації, що може мати значення для досудового розслідування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що у вилученому у ОСОБА_6 електронному годиннику може бути відшукано інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження і для відшукання такої інформації, детективам НАБУ необхідно провести експертизу, позаяк здійснити копіювання за участі спеціаліста НАБУ вмісту такого годинника не є можливим через його технічні особливості.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, оскільки слідчим суддею встановлено відповідність вилученого електронного годинника критерію, визначеному ч.1 ст.98 КПК України - матеріальний об`єкт, що містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зайвий висновок слідчого судді, що цей годинник не був знаряддям або об`єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не є набутим кримінально протиправним шляхом, не стверджує наявність взаємовиключних висновків.
Згідно зі ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Постановою детектива від 20.05.2025 електронний годинник «Apple Watch Series 10 42 mm Rose Gold» визнано речовим доказом (а.п.30-38).
Однак, вказаний процесуальний документ із огляду на положення ст.84 КПК України не є доказом, його оцінка не входить до переліку питань, що підлягають вирішенню при розгляді клопотання про арешт майна, у зв`язку з чим посилання в апеляційній скарзі на винесення вказаної постанови без детального огляду та опису не приймається до уваги.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що детективом залучено спеціаліста ОСОБА_9, але до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження наявності у вказаної особи спеціальних знань та навичок, колегія суддів вважає безпідставним.
Відповідно до ч.1 ст.71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Із наведеного слідує, що обов`язковою умовою залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні є наявність у нього спеціальних знань, які необхідні для вирішення питань.
У цьому кримінальному провадженні детективом залучено спеціаліста ОСОБА_9, особу якого підтверджено даними службового посвідчення (а.п.148).
ОСОБА_9 надав розписку про отримання пам`ятки про права і обов`язки (а.п.149).
Дійсно, до матеріалів провадження не долучено документів, що підтверджують наявність у нього спеціальних знань, однак КПК України не містить саме такої вимоги, як і обов`язку слідчого, судді або суду пересвідчуватись у його компетентності.
Тому колегія суддів не має підстав для висновку про порушення порядку залучення спеціаліста до проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відтак, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, посилання апеляційної скарги на рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та інших апеляційних судів колегією суддів не беруться до уваги.
Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4