Документ № 128633803

Cправа №991/5917/25

Провадження №11-сс/991/440/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваної ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2025 року щодо

ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Біла Церква Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України,

у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2025 частково задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про застосування запобіжного заходу, застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід - заставу в розмірі 1 000 000 грн із покладенням строком на два місяці обов`язків: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київської області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну, якщо такі не здано, або ж у разі припинення дії попередньо обраних обов`язків у інших кримінальних провадженнях; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру; носити електронний засіб контролю.

На вказане рішення прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, у якій, не оспорюючи обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, вважає висновок слідчого судді щодо достатності запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на те, що слідчий суддя в повній мірі не врахував ризиків і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Так, інкримінований ОСОБА_6 злочин, визначений ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, є тяжким, передбачає покарання у виді реального позбавлення волі та виключає застосування положень ст.69, 75 КК України, підозрювана має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, досвід перетину такого, достатні майнові ресурси ОСОБА_6 та членів її сім`ї стверджують фінансову спроможність проживання за кордоном. Також син підозрюваної, ймовірно, має постійне місце проживання за межами України, що створює реальну можливість для тривалого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи стадію провадження, необхідність проведення слідчих дій, наявність у ОСОБА_6 тісних соціальних і професійних зв`язків з іншим підозрюваними, вона або самостійно, або за допомогою останніх, може знищити, приховати або спотворити речі та(або) документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних існує до моменту безпосереднього отримання показань та дослідження їх судом. Наразі не встановлено усіх свідків та осіб, причетних до злочину. Значна кількість свідків працюють або працювали у Міністерстві розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), ТОВ «Сітігазсервіс», ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», Державній агрофірмі «Kвіти України», ДП «Укркомунобслуговування», тому ОСОБА_6, маючи зв`язки з іншими підозрюваними, може намагатися впливати на свідків. Також підозрювані можуть узгодити свої дії задля уникнення кримінальної відповідальності або ж її мінімізації.

У мобільному телефоні ОСОБА_6 виявлено фото відзиву у справі №910/2503/24 від 16.05.2024, коли вона вже не працювала у ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» та не мала відношення до судових справ, учасником яких є підприємство. Вказане свідчить про схильність підозрюваної у незаконний спосіб отримувати інформацію з обмеженим доступом, яка може бути використана з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, та реальність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, здійснюється досудове розслідування іншого кримінального провадження за ознаками ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, до якого може бути причетна ОСОБА_6 . Тобто існує ризик вчинення нею інших протиправних дій.

Необхідним та достатнім є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою у розмірі 10 001 484 грн, адже більш м`які запобіжні заходи не допоможуть здійснити дієвий контроль за поведінкою підозрюваної, забезпечити виконання покладених на неї обов`язків.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2025, постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити повністю, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням розміру застави 10 001 484 грн, у разі внесення якої покласти на неї обов`язки: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, свідками ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ; носити електронний засіб контролю.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 зазначає, що заставу за підозрювану внесено на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Сторона захисту заперечує необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, але в цілому погоджується з аргументами слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі. При цьому захист категорично не згоден з позицією прокурора, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання ризикам.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора САП на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2025.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_8 підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній, підозрювана ОСОБА_6, її захисник ОСОБА_7 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора САП ОСОБА_8, підозрюваної ОСОБА_6, її захисника ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вимоги такої є необґрунтованими.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги прокурора.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369, ч.4 ст.368, ч.4 ст.191 КК України.

Згідно з версією органу досудового розслідування, 09.12.2022 директор ДП «Укркомунообслуговування» ОСОБА_6, будучи службовою особою, усвідомлюючи те, що істотні умови інвестиційних договорів є очевидно невигідними, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», уклала з ТОВ «Сітігазсервіс» договір №09/12/2022-1 від 09.12.2022, предметом якого є передача ДП «Укркомунобслуговування» та виконання ТОВ «Сітігазсервіс» прав і функцій замовника (забудовника) будівництва на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій на вул. Тираспольській, 43 у м. Києві; договір №09/12/2022-2 від 09.12.2022, предметом якого є зобов`язання та права сторін по проєктуванню, реконструкції та будівництву об`єкта реконструкції на земельній ділянці, з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в реконструйованому та побудованому об`єкті в порядку та на умовах зазначених в договорі; договір від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» приймає в строкове користування земельну ділянку для реалізації ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову.

Також ОСОБА_6 підписала акт приймання-передачі земельної ділянки від ДП «Укркомунобслуговування» до ТОВ «Сітігазсервіс», відповідно до якого земельна ділянка передана у станi придатному для початку організації та здійснення підготовчих робіт із будівництва багатофункціонального житлового комплексу, передання земельної ділянки вчинене на період та з метою здійснення будівництва багатофункціонального житлового комплексу.

У випадку виконання сторонами умов зазначених договорів ДП «Укркомунобслуговування» недоотримало б нерухоме майно на суму 1 086 427 330,60 грн, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на зазначену суму.

ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов до таких висновків: клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України та належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду; ОСОБА_6 згідно зі ст.42 КПК України набула статус підозрюваної і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу; ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України; наявні ризики того, що вона може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків; на цьому етапі застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним із метою дієвості кримінального провадження; застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зможе запобігти встановленим ризикам; достатнім та дієвим стане запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України; при визначенні розміру застави необхідно вийти за межі, визначені п.2 ч.5 ст.182 КПК України; достатньою є застава в сумі 1 000 000 грн; слід визначити ОСОБА_6 обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні із певними застереженнями.

Указані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

У клопотанні детектив зазначив про існування ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 .

Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Так, щодо ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування і суду слідчим суддею враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, суворість можливого покарання у виді реального позбавлення волі, у сукупності з іншими обставинами, а саме: наявністю у підозрюваної та її близьких значних фінансових ресурсів, нерухомості та транспортного засобу, дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, проживанням сина ОСОБА_32 за кордоном, що свідчить про реальну можливість її виїзду за межі України з метою ухилення від правосуддя. Відтак, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що наявний вказаний ризик.

При встановленні ризику впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя взяв до уваги установлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що значна частина свідків є діючими або колишніми працівниками установ, із якими підозрювана мала або має тісні професійні зв`язки, зокрема Мінрегіону, ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс», ОСОБА_6 раніше обіймала керівну посаду, має стійкі зв`язки з іншими підозрюваними, що створює реальні передумови для тиску на свідків, тому, зважаючи на незавершеність встановлення всіх потенційних свідків у цьому провадженні і можливість узгодження показань між підозрюваними, існує загроза, що такі особи можуть скеровувати свої дії з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя констатував наявність ризику того, що ОСОБА_6 може вдатися до знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень.

Із вищевикладеного вбачається, що слідчий суддя при встановленні ризиків того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків взяв до уваги всі обставини, які навів детектив в клопотанні про застосування запобіжного заходу та на які посилається прокурор в апеляційній скарзі.

Твердження апеляційної скарги, що слідчий суддя в повній мірі не врахував вищевказаних ризиків нічим не обґрунтоване, а тому визнається колегією суддів голослівним.

Слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність ризиків перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя послався на такі обставини.

Детектив в обґрунтування ризику перешкоджання кримінальному провадженню зазначив, що в межах цього провадження згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2025, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 та вилучено її телефон, в якому виявлено фото листування з абонентом « ОСОБА_33 » (від 05.10.2024) щодо майна на вул. Тираспольській, а також фото відзиву за підписом в.о. ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» ОСОБА_34 у справі щодо недійсності договорів із ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС».

Однак, оскільки станом на 16.05.2024 ОСОБА_6 вже не працювала в цьому держпідприємстві й не була причетна до відповідних процесуальних документів, детективом у клопотанні та прокурором у засіданні не зазначено, як саме існування вказаних обставин має перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, слідчий суддя констатував, що доводи детектива про ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення є необґрунтованими, так як будь-які достатні підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

Колегія суддів враховує, що слідчим суддею встановлено, що зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.05.2025 вбачається, що обставини, описані у кримінальному провадженні №52024000000000005 від 03.01.2024, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, є ідентичними до обставин, викладених у розглядуваному клопотанні, отож, це могло б бути і мало б бути однією справою.

На спростування вказаних обставин прокурором в апеляційній скарзі доказів не наведено, а тому колегія суддів вважає неспроможним твердження апеляційної скарги про наявність ризиків перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, та наявність наведених ризиків, слідчий суддя правильно прийшов до переконання про необхідність застосування до неї запобіжного заходу.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи запобіжний захід ОСОБА_6, слідчий суддя врахував встановлені ризики, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, визначеного ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, тяжкість цього злочину, суворість покарання, передбаченого його санкцією, у виді реального позбавлення волі, дані про особу підозрюваної, якій виповнилося 56 років, вона заміжня, має повнолітню дитину, раніше не судима, є фізичною особою-підприємцем, відсутність відомостей, що на цей час ОСОБА_6 має захворювання, майновий стан підозрюваної, факт повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень в інших кримінальних провадженнях, застосування до неї двох запобіжних заходів у вигляді застави з покладенням обов`язків, розмір предмета злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, який становить 1 086 427 330,60 грн.

Разом із тим, слідчий суддя встановив, що детектив у клопотанні та прокурор під час судового засідання не надали належного і достатнього обґрунтування, чому на цьому етапі провадження інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе нівелювати ризиків і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Частиною 1 ст.176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Зважаючи на вказівки закону щодо оцінки достатності більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя врахував такі обставини: ОСОБА_6 має статус підозрюваної та обвинуваченої в двох інших кримінальних провадженнях у більш тяжких злочинах, але спроб переховуватися від НАБУ або суду вона не здійснила, будь-які докази, що з моменту вручення підозри у цьому провадженні остання здійснювала спроби впливати на свідків - відсутні.

А відтак, правильним є висновок слідчого судді, що достатнім та дієвим стане запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Із огляду на вищенаведене помилковим є довід апеляційної скарги про те, що висновок слідчого судді щодо достатності більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував: виключні обставини розслідуваних кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, визначений досудовим розслідуванням розмір предмета кримінального правопорушення (ч.2 ст.364 КК України), який міг скласти суму 1 086 427 330,60 грн, майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї.

Так, згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами, ОСОБА_6 у період із 1998 року по 2 квартал 2025 року отримала доходи, нараховані податковими агентами, у загальний сумі 6 997 443 грн, а також доходи, задекларовані від підприємницької діяльності, у сумі 159 000 грн. Водночас, її чоловік - ОСОБА_35 за той же період отримав доходи від податкових агентів на суму 5 441 719 грн, а також доходи, задекларовані від підприємницької діяльності - 5 312 801 грн. Згідно з наявними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостями у власності ОСОБА_6 перебуває таке майно: земельна ділянка з кадастровим номером 3222488202:02:005:0107, розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_36 ; об`єкт незавершеного будівництва - будинок за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222488202:02:005:0107, та яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 і ОСОБА_36 ; 21/100 комплексу за адресою: АДРЕСА_3, що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 . Також, відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України остання володіє транспортним засобом «TOYOTA C-HR», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить їй на праві власності. ОСОБА_36 на праві власності також належить 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 1822587000:05:000:0219, площею 2,9928 га на території Стрижівської сільської ради Коростишівського р-ну Житомирської обл., яку він здає в оренду. Сину ОСОБА_6 - ОСОБА_37 на праві власності належить таке нерухоме майно: квартира АДРЕСА_4 ; земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:932:0029, площею 0,03 га; садовий будинок АДРЕСА_5, площею 138,8 кв.м; квартира АДРЕСА_6, площею 44,2 кв.м; квартира АДРЕСА_7, площею 59,8 кв.м, подарована ОСОБА_6 ; 1/6 квартири АДРЕСА_8, загальною площею 63,1 кв.м. ОСОБА_32 за період із 2010 року по 2 квартал 2025 року отримав доходи, нараховані податковим агентом, у сумі 4 189 327 грн, у тому числі 1 998 422 грн у 2016 році як дохід, отриманий у спадщину (подарований) від члена сім`ї першого ступеня споріднення), а також дохід у розмірі 772 232 грн від підприємницької діяльності (період 2019-2022 років). Однак ухвалою слідчого суддів Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222488202:02:005:0107; 1/2 об`єкту незавершеного будівництва - будинок за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222488202:02:005:0107; 21/100 комплексу за адресою: АДРЕСА_3, та транспортний засіб «TOYOTA C-HR», державний номерний знак НОМЕР_1, накладено арешт.

Окрім того, у межах кримінального провадження №52024000000000005 від 03.01.2024, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, вже було застосовано запобіжний захід у виді застави, яка фактично внесена (у сумі 4 996 200 грн).

Із огляду на це слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме 1 000 000 грн. Такий розмір застави не є завідомо непомірним, забезпечуватиме її належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Твердження апеляційної скарги про те, що визначений розмір застави є недостатнім, яке ґрунтується виключно на переліку майна та розмірах доходів, що є ідентичними переліку та розмірам, наведеним в оскаржуваній ухвалі, жодним чином не свідчить про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя, а тому визнається колегією суддів безпідставним.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.370 КПК України. Відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4