Документ № 128633808

Cправа №991/5916/25

Провадження №11-сс/991/429/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2025 року щодо

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України,

у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2025 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із дня його фактичного затримання, визначено підозрюваному заставу у розмірі 25 000 000 грн та у разі її внесення покладено строком на два місяці обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, у іншій частині клопотання відмовлено.

На вказане рішення захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 та прокурор САП ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_8 у апеляційній скарзі з доповненнями зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Посилається на те, що відсутня обґрунтована підозра щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, через недостатність доказів умислу, активної участі та причинного зв`язку з потенційними збитками. Копії висновків експерта №762 від 24.03.2025, експерта №950 від 14.10.2024, спеціаліста-аудитора від 05.01.2025 підтверджують відсутність збитків. Також дії, вчинені як пособництво, не можуть кваліфікуватись як вчинення злочину у групі осіб, оскільки дії такої особи безпосередньо не утворюють об`єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК України.

Прокурор не довів необхідність тримання під вартою та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з огляду на максимальне покарання, яке загрожує ОСОБА_6, та гіпотетичність збитків, оскільки договори від 09.12.2022 не виконувалися, а земельна ділянка не вибувала з державної власності.

Відсутній ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, адже виїзди ОСОБА_6 у 2022-2025 роках короткострокові та пов`язані з професійною діяльністю, затримання відбулося під час службового відрядження, перебування сестри та доньки за кордоном не свідчить про його намір переховуватися, оскільки ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки в Україні, твердження про зв`язки з ОСОБА_10 не підтверджені доказами, після обшуку ОСОБА_6 не змінював місця проживання, роботи, не вживав заходів для конспірації.

Існування ризику знищення доказів не доведене, так як досудове розслідування триває з лютого 2024 року, ключові докази зібрано, ОСОБА_6 не чинив перешкод, відсутність службових повноважень після 02.11.2022 виключає його доступ до документів ДП «Укркомунобслуговування» чи Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), більшість доказів отримані негласними методами, що унеможливлює їхнє знищення ОСОБА_6 .

Відсутній ризик впливу на свідків, оскільки їхні показання не стосуються дій ОСОБА_6, він не контактував із цими особами після припинення повноважень радника, свідки попереджені про відповідальність за неправдиві показання.

Твердження про можливість вчинення іншого злочину безпідставне, оскільки провадження за ч.1 ст.263 КК України не пов`язане з інкримінованим злочином і не підтверджує наміру вчинити новий, ОСОБА_6 не має судимостей, позитивно характеризується, співпрацював зі слідством.

Визначений розмір застави є непомірним. ОСОБА_6 не інкримінується заволодіння грошовими коштами, отримання неправомірної вигоди внаслідок вчинення злочину, що виключає можливість акумулювання грошових коштів в обсягах достатніх для внесення застави. Сума нарахованого податковими агентами доходу у розмірі 23 763 487,00 грн охоплює сплачені податки, тому не є чистим доходом. Дохід від підприємницької діяльності у розмірі 31 316 759,00 грн є валовим, адже був отриманий суб`єктом господарювання від усіх видів його діяльності протягом певного звітного періоду без вирахування податків або інших зобов`язань. ОСОБА_33 за період 1998-2025 років отримала дохід у розмірі 16 456 739,00 грн, але ця сума також є валовим доходом. Автомобіль «Land Rover Range Rover» (2024) придбаний у кредит. ОСОБА_34 є засновником ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЗЕТ», банківські рахунки якого закриті. Відповідно до податкових декларацій із податку на прибуток підприємств ТОВ «ФОРТУНА-К»», ТОВ «ЄВРО ДЕНТ» за 2024 рік відсутні відомості у графі дохід від будь-якої діяльності. Твердження, що доходи, майно та корпоративні права ОСОБА_34 та ОСОБА_6 належать подружжю на праві спільної сумісної власності відповідно до ст.60 СК України, є помилковим.

Порушено принцип пропорційності обмеження прав підозрюваного, передбачений ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ч.4 ст.196 КПК України, оскільки не містить дати закінчення її дії.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2025, постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

Прокурор САП ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, не оспорюючи висновки щодо обґрунтованості підозри, наявності ризиків, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, зазначає, що визначений слідчим суддею та внесений за ОСОБА_6 розмір застави не є достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Посилається на те, що слідчий суддя не в повній мірі врахував майновий стан та об`єкти нерухомості, які належать на праві власності ОСОБА_6 і його родині, наявність професійних і соціальних зв`язків зі службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування України, а також характер спілкування ОСОБА_6 із іншими співучасниками.

ОСОБА_6 затримано під час спроби перетину державного кордону для виїзду у відпустку, однак на час його затримання в органу досудового розслідування була інформація про те, що фігурантам кримінального провадження відомо про заплановані після 12.06.2025 процесуальні дії, зокрема, і про повідомлення про підозру.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2025, постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити повністю, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 50 001 364 грн та покладенням обов`язків у разі її внесення: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з Хмельницької області, м. Києва і Київської області з можливістю пересування між ними; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_35 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_36, будучи належними чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду апеляційної інстанції не прибув, причину неприбуття не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційні скарги розглядаються без участі ОСОБА_37 .

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримали вимоги поданої стороною захисту апеляційної скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурор САП ОСОБА_9 просила задовольнити її апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурора САП ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000088, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

За версією слідства, у неустановлений наразі час, але не пізніше листопада 2021 року, у фактичного контролера ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_11 та заступника директора ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_12 виник умисел на отримання для забудови всупереч установленому законодавством порядку земельної ділянки із кадастровим №8000000000:91:179:0013, площею 11,1502 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43 (далі - земельна ділянка), з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, продажу нерухомості в збудованому житловому комплексі та отримання прибутку для зазначеного товариства.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2021 року, ОСОБА_11 розроблено злочинний план отримання ТОВ «Сітігазсервіс» для забудови всупереч установленому законодавством порядку земельної ділянки, для реалізації якого він залучив Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_10, державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_13, директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 та радника Міністра розвитку громад та територій України на громадських засадах ОСОБА_6 .

Водночас, ОСОБА_10 із метою конспірації та приховування своєї участі у розробленому ОСОБА_11 злочинному плані доручив вести комунікацію між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїй довіреній особі - ОСОБА_6

ОСОБА_6 у період із січня по листопад 2022 року організував комунікацію, обмін інформацією та документами між ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10, а також забезпечив доведення злочинного плану по заволодінню земельною ділянкою до ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_38, чим сприяв приховуванню кримінального правопорушення.

Виконуючи свою частину розробленого ОСОБА_11 злочинного плану, який 06.07.2022 був уточнений ОСОБА_12, ОСОБА_10, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою із ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», зловживаючи своїм службовим становищем, підписав наказ Мінрегіону від 15.07.2022 №126, відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» визначено балансоутримувачем на праві господарського відання, за яким закpіплено державне майно, що нaлежить до сфеpи управління Мінрегіону - цілісний (єдиний) майновий комплекс Державної агрофірми «Kвіти України», розташований за адресою: місто Київ, вул. Тиpаспольська, 43 (далі - ЦМК), та наказ Мінрегіону від 03.11.2022 №203 «Про деякі питання розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 №408» із метою створення умов для подальшого укладення між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договорів щодо земельної ділянки.

16.11.2022 державний секретар Мінрегіону ОСОБА_13, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, всупереч інтересам служби, виконуючи свою частину злочинного плану, усвідомлюючи відсутність у себе відповідних повноважень, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересів держави та в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», листом №7/21/12297-22 надав від імені Мінрегіону дозвіл ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс».

09.12.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14, будучи службовою особою, усвідомлюючи те, що істотні умови інвестиційних договорів є очевидно невигідними, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», уклала із ТОВ «Сітігазсервіс» договір №09/12/2022-1 від 09.12.2022, предметом якого є передача ДП «Укркомунобслуговування» та виконання ТОВ «Сітігазсервіс» прав та функцій замовника (забудовника) будівництва на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій по вул. Тираспольській, 43 у місті Києві; договір №09/12/2022-2 від 09.12.2022, предметом якого є зобов`язання та права сторін по проєктуванню, реконструкції та будівництву об`єкта реконструкції на земельній ділянці, із метою отримання кожною зі сторін своєї частини в реконструйованому та побудованому об`єкті у порядку та на умовах, зазначених у договорі; договір від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» приймає у строкове користування земельну ділянку для реалізації ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову, також підписала акт приймання-передачі земельної ділянки від ДП «Укркомунобслуговування» до ТОВ «Сітігазсервіс».

Водночас, у разі виконання сторонами умов зазначених договорів ДП «Укркомунобслуговування» недоотримало б нерухоме майно на суму 1 086 427 330,60 грн, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на зазначену суму.

Постановою Верховної Ради України від 04.03.2020 №516-IХ «Про формування складу Кабінету Міністрів України» ОСОБА_10 призначено на посаду Міністра розвитку громад та територій України.

Згідно із п.3 примітки до ст.368 КК України члени Кабінету Міністрів України належать до службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, а тому ОСОБА_10 обіймав посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, отже, був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище відповідно до ч.3 ст.18, п.1 примітки до ст.364 та п.3 примітки до ст.368 КК України.

Наказом Мінрегіону від 23.05.2022 оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №396-р «Про призначення ОСОБА_13 » державним секретарем Мінрегіону та визначено вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою державного секретаря Мінрегіону із 24.05.2022.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про державну службу» посади державних секретарів Міністерств віднесені до категорії «А» державної служби.

Згідно з п.3 примітки до ст.368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, посади яких відповідно до ст.6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А».

Тому ОСОБА_13 обіймав посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже, був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище відповідно до ч.3 ст.18, п.1 примітки до ст.364 та п.3 примітки до ст.368 КК України.

Наказом від 16.12.2020 №670 К/ОС за підписом Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_10 ОСОБА_14 звільнено із посади виконувача обов`язків директора ДП «Укркомунобслуговування» у зв`язку із закінченням строку трудового договору та із 17.12.2020 призначено на посаду директора цього державного підприємства.

Відповідно до п.1 розділу 1 контракту №1 від 17.12.2020, укладеного між Мінрегіон, в особі Міністра ОСОБА_10, та ОСОБА_14 (далі - Контракт), директор ДП «Укркомунобслуговування» зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію державного підприємства здійснювати поточне управління державним підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.

Отже, ОСОБА_14, будучи директором ДП «Укркомунобслуговування», постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до примітки до ст.364 КК України є службовою особою.

Під час досудового розслідування установлено, що фактичний контроль та управління господарською діяльністю ТОВ «Сітігазсервіс» і ТОВ «ФК Сістемінвест» здійснює ОСОБА_11 .

Станом на грудень 2022 року посаду заступника директора ТОВ «ФК Сістемінвест» обіймав ОСОБА_12, який також був представником ТОВ «Сітігазсервіс». Ці товариства входять до складу групи компаній «КСМ ГРУП».

Відповідно до ч.1 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Згідно із ч.2 ст.135 ЗК України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів.

ОСОБА_11 і ОСОБА_12, усвідомлюючи зазначені норми ЗК України, із метою мінімізації витрат на придбання земельних ділянок, не бажаючи їх купувати в установленому законодавством порядку, підшуковували земельні ділянки для забудови із подальшою метою передання їх для товариств, які входять до групи компаній «КСМ ГРУП», всупереч установленому законодавством порядку.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2021 року, у фактичного контролера ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_11 і заступника директора ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_12 виник умисел на отримання земельної ділянки всупереч установленому законодавством порядку з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, продажу нерухомості в збудованому житловому комплексі та отримання прибутку для зазначеного товариства.

Для цього у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2021 року, ОСОБА_11 залучено Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_10, державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_13, директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 та радника Міністра розвитку громад та територій України на громадських засадах ОСОБА_6 для реалізації плану на отримання всупереч установленому законодавством порядку земельної ділянки з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу.

Не пізніше грудня 2021 року ОСОБА_11 розроблено попередній план отримання для забудови ТОВ «Сітігазсервіс» земельної ділянки всупереч установленому законодавством порядку з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, який передбачав реєстрацію права власності на земельну ділянку за Мінрегіоном і подальше укладення між Мінргегіоном та ТОВ «Сітігазсервіс» інвестиційних договорів, які від імені Мінрегіону мала підписати ОСОБА_14 .

Із метою конспірації і приховування своєї участі у розробленому ОСОБА_11 злочинному плані ОСОБА_10 доручив вести комунікацію між ОСОБА_11 і ОСОБА_12 своїй довіреній особі - ОСОБА_6

ОСОБА_6, будучи довіреною особою ОСОБА_10 та не будучи працівником Мінрегіону, мав доступ до інформації та документів, що стосуються земельної ділянки, й інформував ОСОБА_12 про розгляд у господарських судах справ щодо неї.

18.01.2022 ОСОБА_12 із метою реалізації розробленого ОСОБА_11 злочинного плану надіслав ОСОБА_14 проєкт довіреності від Мінрегіону на неї, як директора ДП «Укркомунобслуговування», якою останню було уповноважено на представництво інтересів Мінрегіону в усіх питаннях щодо об`єктів рухомого та нерухомого майна, зокрема, земельних ділянок, що належать Мінрегіону.

26.01.2022 ОСОБА_12 із метою реалізації розробленого ОСОБА_11 плану, через месенджер WhatsApp надіслав ОСОБА_6 та ОСОБА_11 проєкти договорів про встановлення прав користування земельною ділянкою для забудови, договору про передачу функцій замовника будівництва та договору про будівництво об`єкта реконструкції. Відповідно до цих договорів Мінрегіон як суперфіціар, від імені та за дорученням якого діє ОСОБА_14 на підставі довіреності, надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» як суперфіціарій приймає у строкове користування земельну ділянку, також Мінрегіон передає ТОВ «Сітігазсервіс» права замовника будівництва на земельній ділянці, а ТОВ «Сітігазсервіс» набуває права на здійснення реконструкції та будівництва на земельній ділянці.

Окрім цього, ОСОБА_12 попросив ОСОБА_6 надіслати документи щодо розгляду у Господарському суді міста Києва справи №910/11827/21 за позовом ПрАТ «Агрофірма «Квіти України» (позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (відповідач), де третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виступав Мінрегіон, про визнання переукладеним договору оренди ЦМК ДА «Квіти України», який знаходився на земельній ділянці. Виконуючи свою частину злочинного плану, ОСОБА_6 інформував ОСОБА_12 про розгляд у суді цієї справи.

27.01.2022 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_6 про необхідність видати довіреність від Мінрегіону на директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 щодо представництва інтересів Мінрегіону з питань, що стосуються об`єктів рухомого та нерухомого майна, зокрема, земельних ділянок, належних Мінрегіону, та надіслав ОСОБА_6 текст довіреності.

Водночас, ОСОБА_6 повідомив про цей факт ОСОБА_10, який 01.02.2022 видав довіреність з ідентичним текстом від Мінрегіону на ім`я ОСОБА_14 .

01.02.2022 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 про факт наявності підписаної ОСОБА_10 довіреності.

04.02.2022 ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_6 зразок заяви суб`єктам державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки, а 08.02.2022 на підставі цієї заяви, підписаної в.о. державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_40, приватним нотаріусом ОСОБА_41 зареєстровано право власності на земельну ділянку за Мінрегіоном.

Цими діями було виконано першу частину злочинного плану, а саме реєстрацію права власності на земельну ділянку за Мінрегіоном.

Окрім того, 25.04.2022 ОСОБА_6 призначено радником Міністра ОСОБА_10 на громадських засадах, який перебував на цій посаді до 02.11.2022, коли ОСОБА_10 видав наказ про припинення повноважень радників Міністра, зокрема й ОСОБА_6, у зв`язку зі своєю відставкою.

06.07.2022, після виконання першої частини злочинного плану, яка полягала у здійсненні реєстрації права власності на земельну ділянку за Мінрегіоном, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 про необхідність підготовки подальшого покрокового плану дій, спрямованого на отримання права на забудову земельної ділянки для ТОВ «Сітігазсервіс», всупереч установленому законодавством порядку. Також ОСОБА_6 повідомив, що цей план дій потрібен для того, щоб передати земельну ділянку на баланс одному з підприємств, які входять до сфери управління Мінрегіону.

Із метою визначення конкретного переліку дій, вчинення яких необхідне з боку Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_10 для отримання права на забудову всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки, ОСОБА_12 на прохання ОСОБА_6 у період часу з 06.07.2022 по 08.07.2022 розробив план, який передбачав такі етапи: (1) оформлення наказу про передачу державному підприємству, яке найменш наражається на ризики, на баланс майна, що належало на праві господарського відання Державній агрофірмі «Квіти України»; (2) проведення інвентаризації усього нерухомого майна (будинків, будівель, споруд, мощень, елементів благоустрою) та випуск технічних паспортів; (3) отримання довідки із Фонду державного майна України про майно за результатами інвентаризації; (4) прийняття на баланс та реєстрацію у Державному реєстрі речових прав права власності на об`єкти державного майна, що складали цілісний (єдиний) майновий комплекс, за державним підприємством Міністерства; (5) ухвалення рішення про подальше використання (орган управління); (6) після реєстрації речових прав на майно у Державному реєстрі речових прав, Державне підприємство, як розпорядник цього державного майна, звертається до Міністерства, як законодавчо визначеного органу управління, про надання згоди на реалізацію інвестиційного проєкту та укладення відповідних договорів; (7) після надання Міністерством згоди державне підприємство укладає з інвестором відповідні договори для реалізації інвестиційного проєкту.

08.07.2022 після схвалення цього плану ОСОБА_11, ОСОБА_12 довів його через ОСОБА_6 до відома ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_14

15.07.2022, на виконання заздалегідь обумовленої частини злочинного плану, Міністром розвитку громад та територій України ОСОБА_10 видано наказ №126, відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» визначено балансоутримувачем на праві господарського відання, за яким закpіплено державне майно, що належить до сфери управління Мінрегіону - ЦМК відповідно до переліку майна, що додано до акта приймання-передачі орендованого майна від 24.09.2008 від АТ «Квіти України» до Регіонального відділення ФДМ України по м. Києву.

21.07.2022 ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_12 фото цього наказу, який переслав його ОСОБА_11 .

Відповідно до Статуту ДП «Укркомунобслуговування», затвердженого наказом Мінрегіону №21 від 31.01.2022, ДП «Укркомунобслуговування» (далі - підприємство) є державним підприємством, що засновано на державній формі власності і перебуває в управлінні Мінрегіону, та є юридичною особою публічного права. Відчуження державного майна, передача його під заставу, здача в оренду (лізинг) рухомого та нерухомого майна, укладання договорів про спільну діяльність з використанням основних засобів та обігових коштів підприємства та відокремлених підрозділів здійснюється за попередньою згодою Уповноваженого органу управління відповідно до законодавства. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних засобів, підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачений ГК України та іншими законами України. Підприємство здійснює володіння землею та іншими природніми ресурсами відповідно до мети своєї діяльності згідно із законодавством. Відмова від земельної ділянки або її частини, яка належить підприємству на праві постійного користування, здійснюється за погодженням із уповноваженим органом управління. Управління підприємством здійснює директор, який призначається Уповноваженим органом управління в установленому законом порядку. Директор підприємства або особа, яка виконує його обов`язки, є підзвітним Уповноваженому органу управління, а під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків останній повинен діяти в інтересах підприємства. У випадках, визначених Законами України, Уповноважений орган управління ухвалює рішення про надання згоди на вчинення підприємством господарського зобов`язання щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов`язання або про відмову в наданні такої згоди.

Отже, за своїм правовим статусом ДП «Укркомунобслуговування» є державним унітарним підприємством і відповідає ознакам, закріпленим у ст.73 ГК України.

Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об`єктами державної власності», згідно із п.42 ч.1 ст.6 якого уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ухвалюють рішення у випадках, визначених законами України, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання або про відмову у наданні такої згоди та несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень.

Водночас, у ч.1, 3 ст.73-2 ГК України визначено, що значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

15.07.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14, виконуючи свою частину злочинного плану, видала наказ №18-од про зарахування на баланс підприємства ЦМК, і надіслала текст наказу ОСОБА_13 .

16.08.2022 Міністром ОСОБА_10 спільно із Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву видано наказ про передачу державного майна ЦМК ДА «Квіти України» з орендного користування. Відповідно до цього наказу Мінрегіон приймав ЦМК і мав вжити заходів щодо його передачі на баланс ДП «Укркомунобслуговування».

19.08.2022 ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_12 фото цих наказів.

20.09.2022 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зустрілися із ОСОБА_13 у приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Києві, вул. Велика Житомирська, 9, та обговорили подальші кроки реалізації злочинної схеми отримання для забудови земельної ділянки всупереч установленому законодавством порядку з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу.

29.09.2022 ОСОБА_12, продовжуючи реалізацію раніше розробленого злочинного плану, узгодив із державним секретарем Мінрегіону ОСОБА_13 текст звернення ДП «Укркомунобслуговування» щодо погодження укладення інвестиційних договорів між ДП «Укркомунобслуговування» і ТОВ «Сітігазсервіс», предметом, яких є земельна ділянка, надіславши йому текст цього звернення та проєкт відповіді Мінрегіону, яким надається дозвіл на укладення інвестиційних договорів між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс», та проєкти інвестиційних договорів. Відповідно до надісланих ОСОБА_13 проєктів інвестиційних договорів вони мали бути укладені між Мінрегіоном, від імені та за дорученням якого діє ОСОБА_14, та ТОВ «Сітігазсервіс». Водночас, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12, що стороною інвестиційних договорів буде не Мінрегіон, а ДП «Укркомунобслуговування».

На початку жовтня 2022 року, з метою створення видимості конкуренції, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 надіслали до ДП «Укркомунобслуговування» пропозиції суб`єктів господарської діяльності, а саме ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Еконінвест проект», ТОВ «Буд-Інжиніринг Холдинг», а також ТОВ «Сітігазсервіс», пов`язаних із ОСОБА_11, про укладення інвестиційних договорів, які 06.10.2022 були зареєстровані у ДП «Укркомунобслуговування».

Усі ці товариства пов`язані із ОСОБА_11, а подання електронної звітності та електронних документів до ДПС України від ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Еконінвест проект», ТОВ «Буд-Інжиніринг Холдінг» та ТОВ «Сітігазсервіс» здійснювалося зі спільних IP-адрес.

Окрім цього, із метою зменшення частки ДП «Укркомунобслуговування», яку підприємство мало отримати за наслідком укладення договорів, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирішили занизити вартість оцінки земельної ділянки та ЦМК, розташованого на ній, що зменшувало кількість квадратних метрів нерухомого майна, яке могло отримати ДП «Укркомунобслуговування» за результатами виконання інвестиційних договорів.

Для реалізації цього плану ОСОБА_12 разом із юрисконсультом ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_20 на початку жовтня 2022 року залучили оцінювача ОСОБА_42, який не був обізнаний зі справжніми підставами такого залучення.

ОСОБА_12 та ОСОБА_20 повідомили оцінювачу ОСОБА_43 про необхідність проведення оцінки земельної ділянки та ЦМК, розташованого на ній, за ціною, яка була би значно нижче ринкової.

ОСОБА_12 заздалегідь визначив занижену вартість земельної ділянки, повідомивши ОСОБА_43, що вона має скласти 3 500 доларів США за 100 кв.м.

Протягом жовтня-грудня 2022 року ОСОБА_20 надала ОСОБА_43 необхідні для проведення оцінки документи (витяги із реєстрів, технічний паспорт на ЦМК тощо).

Тому, виконуючи замовлення ОСОБА_12 і ОСОБА_20, оцінювач ОСОБА_44 без виїзду на об`єкт оцінки оцінив земельну ділянку за заздалегідь визначеною ними вартістю у розмірі 142 712 000 грн, що складало на момент оцінки 3 500 доларів США за 100 кв.м, підписавши оцінку самостійно, надав її на підпис іншим суб`єктам оцінювання - ОСОБА_45 від ТОВ «Інвесткон» та оцінювачу ОСОБА_46, які насправді оцінку не проводили, але підписали її на прохання ОСОБА_47 . Також оцінювач ОСОБА_44 без виїзду на об`єкт оцінив комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянці, вартістю 115 124 000 грн.

За підготовку висновків про оцінку земельної ділянки та розташованого на ній комплексу будівель і споруд за наперед визначеною ОСОБА_12 заниженою вартістю ОСОБА_44 отримав від ОСОБА_12 та ОСОБА_20 кошти на загальну суму 100 000 грн, із них кошти в сумі 38 000 грн ОСОБА_12 надіслав 10.11.2022 зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_47 .

Із метою приховування своєї злочинної діяльності та участі у проведенні оцінок ОСОБА_12 та ОСОБА_20 наказали ОСОБА_43 зазначити у висновках про оцінку про те, що замовником оцінок є ДП «Укркомунобслуговування», хоча підприємство ці оцінки не замовляло та жодних розрахунків із оцінювачем ОСОБА_32 не здійснювало.

На початку листопада 2022 року ОСОБА_44 надав ОСОБА_12 та ОСОБА_20 висновки про оцінку земельної ділянки та комплексу будівель і споруд, розташованого на ній.

08.12.2022 ОСОБА_20 уточнила у ОСОБА_14, якою датою необхідно підготувати висновки оцінки (30.11 чи 01.12), після цього дати висновків про оцінку за вказівкою ОСОБА_20 були змінені оцінювачем ОСОБА_32 із 01.10.2022 на 01.12.2022 та передані для ОСОБА_20 .

У подальшому вартість, визначена в оцінках, які виконані оцінювачем ОСОБА_32, була зазначена у договорах, укладених між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс».

21.10.2022 ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, обговорили подальшу реалізацію злочинного плану отримання ТОВ «Сітігазсервіс» для забудови та всупереч установленому законодавством порядку земельної ділянки.

01.11.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 відповідно до розробленого раніше ОСОБА_12 плану надіслала до Мінрегіону звернення №408, текст якого попередньо був узгоджений між ОСОБА_12 та ОСОБА_13, яким винесла на розгляд Мінрегіону питання про погодження значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс», а саме: інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки. Серед іншого, у листі зазначено, що найбільш економічно обґрунтованою та вигідною для Держави Україна в особі ДП «Укркомунобслуговування» та Мінрегіону є пропозиція ТОВ «Сітігазсервіс» та додані проєкти інвестиційних договорів із товариством.

02.11.2022 Міністр розвитку громад та територій України ОСОБА_10 подав до Верховної Ради України заяву про відставку.

Постановою Верховної Ради України від 03.11.2022 №270-IX прийнято відставку Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_10 .

Виконуючи свою частину заздалегідь визначеного злочинного плану, ОСОБА_10, незважаючи на те, що у зверненні ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 №408 відсутня, згідно із вимогами ГК України, інформація про істотні умови правочину з ТОВ «Сітігазсервіс», усвідомлюючи, що 03.11.2022 останній день його повноважень на посаді, а тому у подальшому він не зможе надати згоду на укладення значного господарського зобов`язання між ДП «Укркомунобслуговування» і ТОВ «Сітігазсервіс», із метою розгляду звернення ОСОБА_14 від 01.11.2022 та забезпечення вирішення питання про надання такої згоди, видав наказ Мінрегіону №203, яким утворив робочу групу із розгляду цього звернення, якій доручив ухвалити рішення про надання згоди на вчинення ДП «Укркомунобслуговування» господарського зобов`язання або відмови у наданні такої згоди за результатами розгляду звернення, а також, всупереч Положенню про Мінрегіон та ГК України, уповноважив державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_13 оформити в установленому законодавством порядку від імені Мінрегіону рішення, ухвалене робочою групою.

10.11.2022 ОСОБА_20 надіслала ОСОБА_14 нові проєкти інвестиційних договорів щодо земельної ділянки. Після цього ОСОБА_14 надіслала до Мінрегіону звернення №420 із новими проєктами інвестиційних договорів та бізнеспланом інвестиційного проєкту.

11.11.2022 за результатами розгляду зазначеного вище звернення робочою групою (протокол №3 засідання робочої групи) ухвалено рішення надати згоду ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання - інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки державної форми власності по вул. Тираспольській, 43 у Подільському районі міста Києва за таких умов: (1) приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проєктів наданих договорів, а також правового статусу земельної ділянки по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі міста Києва; (2) отримання підприємством у результаті реалізації цього інвестиційного проєкту нерухомого майна, вартістю не нижче вартості земельної ділянки та нерухомості відповідно до незалежних експертних оцінок; (3) отримання нерухомого майна пропорційно черговості введення в експлуатацію черг будівництва та інших умов; (4) відсутності будь-якого конфлікту інтересів між сторонами угоди та недопустимості наявності пов`язаних посадових осіб із боку суб`єктів господарювання, яких стосується інвестиційний проєкт.

Відповідно до Положення про Мінрегіон не було передбачено повноважень робочої групи на ухвалення таких рішень, натомість здійснення функції із управління об`єктами державної власності належить до виключних повноважень Міністра.

Окрім того, оскільки укладення договорів передбачало отримання сторонами часток реконструйованого та/або побудованого майна, то надання дозволу повинно було відбуватися відповідно до Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 (далі - Порядок).

Згідно із п.2 Порядку суб`єкт господарювання або інша юридична особа, що виявили намір укласти договір, подають органові управління звернення щодо погодження укладення договору разом із такими документами: (1) попередньо погоджений сторонами проєкт договору (у разі, коли стороною договору є орган управління, попереднє погодження не вимагається); (2) засвідчені копії статутів (положень) суб`єкта господарювання або іншої юридичної особи та сторони (сторін), з якою (якими) передбачається укласти договір (у разі, коли стороною договору є орган управління, засвідчена копія його положення не вимагається); (3) інформацією про суб`єкта господарювання або іншу юридичну особу, зокрема про: кількість робочих місць; рівень прибутковості за останні три роки, розмір дебіторської заборгованості, зокрема простроченої; державну реєстрацію прав власності або користування будинками (спорудами) та земельними ділянками, які передбачається використовувати за договором (за наявності). Суб`єкт господарювання або інша юридична особа подає також бізнес-план із визначенням етапів, строків, шляхів і засобів виконання договору, джерел його фінансування, впливу результатів укладення договору на фінансовий план суб`єкта господарювання; (4) інформація про сторону (сторони), із якою (якими) передбачається укласти договір, а саме: повне найменування сторони; дані про її державну реєстрацію; відомості, що підтверджують здатність сторони забезпечити належне виконання своїх договірних зобов`язань, зокрема фінансову та професійну спроможність; (5) звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, із висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Зазначений звіт подається разом із рецензією, що містить позитивний висновок щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів із оцінки майна або за наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки, про відповідність в цілому таким нормативно-правовим актам; (6) обґрунтування способу використання державного майна із відповідними розрахунками.

Відповідно до п.3 Порядку орган управління готує протягом 10 робочих днів із дня надходження від суб`єкта господарювання або іншої юридичної особи звернення щодо погодження укладення договору за погодженням із Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проєкт рішення Кабінету Міністрів України.

Отже, Мінрегіон за результатами опрацювання звернення ДП «Укркомунобслуговування», за умови погодження укладення договору із Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом, мав підготувати відповідний проєкт рішення Кабінету Міністрів України, а останній - ухвалити відповідне рішення.

16.11.2022 державний секретар Мінрегіону ОСОБА_13, виконуючи свою частину злочинного плану, усвідомлюючи відсутність у себе відповідних повноважень, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», листом №7/21/12297-22 від імені Мінрегіону надав ДП «Укркомунобслуговування» дозвіл на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс», за умов, визначених робочою групою Мінрегіону.

17.11.2022 ОСОБА_12 надіслав фотознімок цього листа ОСОБА_11, який висловив невдоволення наявністю у дозволі на укладення значного господарського зобов`язання фрази «за умови приведення у відповідність до містобудівного та земельного законодавства» та запропонував виключити або замінити це формулювання на «врахування поточного стану містобудівного та земельного законодавства».

ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 про прохання ОСОБА_11 виключити або замінити таке формулювання у листі, а 17.11.2022 зателефонував щодо цього ОСОБА_13 .

18.11.2022 ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_14 проєкт листа Мінрегіону, в якому ДП «Укркомунобслуговування» просило уточнити необхідність приведення проєктів договорів до поточного та діючого наразі цільового призначення і виду використання земельної ділянки, а також проєкт відповіді Мінрегіону за підписом державного секретаря, якою Мінрегіон повідомляло ДП «Укркомунобслуговування», що вимога щодо «приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проєктів наданих договорів» не містить просторового, часового, стадійного чи етапного обмеження та може бути реалізована після отримання усієї необхідної дозвільної та подібної документації на реалізацію інвестиційно-будівельного проєкту.

Оскільки ОСОБА_13 18.11.2022 розпорядженням Кабінету Міністрів України №1031-р був звільнений із Мінрегіону, ОСОБА_48 та ОСОБА_12 не вдалося домогтися зміни формулювання в листі №7/21/12297-22 Мінрегіону про надання дозволу ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс».

21.11.2022 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 про намір ТОВ «Сітігазсервіс» якнайшвидше розпочати будівництво на земельній ділянці.

24.11.2022 ОСОБА_14 листом №355 повідомила Мінрегіон про начебто приведення проєктів договорів, які планувалося укласти із ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до земельного та містобудівного законодавства, що не відповідало дійсності.

Мінрегіон листом №7/21/12963-22 від 01.12.2022 повідомив ДП «Укркомунобслуговування» про те, що Мінрегіоном взято до уваги приведення проєктів договорів, які планується укласти із ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до вимого земельного та містобудівного законодавства, зі зміною статусу земельної ділянки.

01.12.2022 ОСОБА_14 із метою інформування про виконання нею своєї частини злочинного плану та створення умов для його реалізації надіслала фото цього листа ОСОБА_12, а він переслав його ОСОБА_11

09.12.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», без виконання визначених Мінрегіоном умов, уклала із ТОВ «Сітігазсервіс» такі договори: (1) договір №09/12/2022-1 від 09.12.2022, предметом якого є передача ДП «Укркомунобслуговування» та виконання ТОВ «Сітігазсервіс» прав та функцій замовника (забудовника) будівництва на земельній ділянці, загальною площею 11,15002 га, розташованій по вул. Тираспольській, 43 у місті Києві; (2) договір №09/12/2022-2 від 09.12.2022, предметом якого є зобов`язання та права сторін по проєктуванню, реконструкції та будівництву об`єкта реконструкції на земельній ділянці, із метою отримання кожною зі сторін своєї частини в реконструйованому та побудованому об`єкті у порядку та на умовах зазначених у договорі; (3) договір від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), за яким ДП «Укркомунобслуговування» надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» приймає у строкове користування земельну ділянку, розташовану по вул. Тираспольській, 43 у місті Києві (кадастровий №8000000000:91:179:0013), для реалізації ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову.

Також ОСОБА_14 підписала акт приймання-передачі земельної ділянки від ДП «Укркомунобслуговування» до ТОВ «Сітігазсервіс», відповідно до якого земельна ділянка передана у стані, придатному для початку організації та здійснення підготовчих робіт із будівництва багатофункціонального житлового комплексу, передання земельної ділянки вчинене на період та із метою здійснення будівництва багатофункціонального житлового комплексу.

Відповідно до умов п.5.1.3. Договору №09/12/2022-2 ринкова вартість нерухомого майна, яке має отримати ДП «Укркомунобслуговування», не може бути меншою від ринкової вартості земельної ділянки та об`єкта реконструкції. Водночас, ринкова вартість була визначена згідно з висновками про вартість майна, виконаних ОСОБА_32, а саме вартість земельної ділянки визначена у розмірі 142 712 000 грн без ПДВ, а об`єкта реконструкції - комплексу будівель і споруд у розмірі 115 124 000 грн.

На підставі висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22.05.2025 №7612/24-41/7613/24-42 установлено, що: (1) ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим №8000000000:91:179:0013, площею 11,1502 га, що розташована за адресою: місто Київ, вул. Тираспольська, 43, станом на 01.12.2022 складала 570 589 541 грн. Визначена вартість не містить ПДВ; (2) ринкова вартість об`єкта - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 50 857,60 кв.м, огородження 1666,7 мп., що розташований за адресою: місто Київ, вул. Тираспольська, 43, станом на 01.12.2022 складала 644 728 158 грн. Визначена вартість не містить ПДВ; (3) вартість права користування земельною ділянкою визначена у розмірі 553 945 953 грн.

Ураховуючи викладене, вартість земельної ділянки на 1 086 427 330,60 грн менша сукупної вартості, зазначеної у п.5.1.3 Договору.

Тому у разі виконання сторонами умов Договору, зокрема п.5.1.1, 5.1.3 Договору від 09.12.2022 №09/12/2022-2, ДП «Укркомунобслуговування» недоотримало б нерухоме майно на суму 1 086 427 330,60 грн, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на цю суму.

12.06.2025 о 18 год 21 хв ОСОБА_6 затримано на підставі п.3 ч.1 ст.208 КПК України та 13.06.2025 повідомлено про підозру за ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 50 001 364 грн та із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків: наявна обґрунтована підозра; ОСОБА_6 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення; ймовірна можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення; необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде дієвим; розмір застави, який належить визначити ОСОБА_6, має бути більшим за встановлений п.3 ч.5 ст.182 КПК України; запропонований прокурором розмір застави, а саме 50 001 364 грн, є невиправданим; натомість застава у розмірі 25 000 000 грн не є завідомо непомірною для ОСОБА_6 та разом із покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України судом апеляційної інстанції ухвала слідчого судді переглядається в межах поданих апеляційних скарг.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці ЄСПЛ, що підлягає застосуванню українськими судами.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у пособництві у вчиненні за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Наведений висновок достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а покликання апеляційної скарги сторони захисту на те, що повідомлена ОСОБА_49 підозра - необґрунтована, є помилковими.

Пособництво та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб є різними формами співучасті у злочині. Пособник, як правило, не входить до складу групи, яка попередньо домовилася про злочин, а лише сприяє його вчиненню виконавцем. Однак, на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають, у тому числі, обов`язку детального аналізу правової кваліфікації кримінальних правопорушень, визначення ступеня участі конкретної особи у вчиненні злочину. Тому такі покликання апеляційної скарги захисника не можуть бути взяті до уваги колегією суддів.

Так як слідчий суддя може оцінювати наявні докази, перевіряти їх, зокрема на предмет допустимості, але оцінка рівня їх достовірності відбувається не так повноцінно, як під час судового розгляду, передчасним є посилання захисника на висновки експерта №762 від 24.03.2025, експерта №950 від 14.10.2024, спеціаліста-аудитора від 05.01.2025, які, на його думку, підтверджують відсутність збитків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним не залежно від стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Так, слідчий суддя при встановленні цього ризику врахував, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, покарання за який визначено у виді реального позбавлення волі, наявність у підозрюваного двох дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, досвід перетину такого, проживання рідної сестри ОСОБА_6 та дочки за межами України, майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, наявність тісних професійних та соціальних зв`язків із ОСОБА_10, якими він може скористатися з метою ухилення від кримінальної відповідальності, адже ОСОБА_10 наразі обіймає посаду Віце-прем`єр-міністра України - Міністра національної єдності України у Кабінеті Міністрів України, що може свідчити про наявність у нього професійних та службових зв`язків зі службовими особами різних органів виконавчої влади як на державному, так і місцевому рівнях.

Із огляду на вищезазначене безпідставним є твердження апеляційної скарги захисника про відсутність цього ризику.

Крім цього, колегія суддів вважає, що майновий стан родичів підозрюваного свідчить про достатність ресурсів для його тривалого життя в умовах розшуку, як зазначає у своїй апеляційні скарзі прокурор.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності такого ризику у зв`язку із наявністю у ОСОБА_6 міцних сімейних зв`язків на території України не спростовують потенційної можливості підозрюваного перетнути державний кордон.

Зокрема, додаткові можливості підозрюваному залишити територію України надає скасування візового режиму з країнами Європи та повномасштабне вторгнення російської федерації до України.

Покликання апеляційної скарги захисника на те, що твердження слідчого судді про зв`язки з ОСОБА_10 є припущенням, безпідставне, так як із 25.04.2022 до 02.11.2022 ОСОБА_6 був радником Міністра ОСОБА_10 на громадських засадах, а також під час допиту детективам НАБУ повідомляв, що він із кінця 2021 року до офіційного призначення на вказану посаду був запрошений ОСОБА_10 до команди Мінрегіону з метою її підсилення без офіційного працевлаштування.

Із копії наказу №553 від 09.06.2025 АТ «Укргазвидобування» «Про відрядження до м. Варшава» вбачається, що ОСОБА_6 наказано відрядити до м. Варшава Республіки Польща за маршрутом м. Київ - м. Варшава - м. Київ із 16.06.2025 по 19.06.2025, як директора з комерційних питань.

Відтак, як правильно встановив слідчий суддя, підозрюваного затримано під час спроби перетину державного кордону для виїзду у відрядження. При цьому прокурор не надала суду жодних доказів, що в органу досудового розслідування була інформація про те, що фігурантам кримінального провадження було відомо про заплановані після 12.06.2025 процесуальні дії, зокрема, і про повідомлення про підозру. Тому наведений довід сторони обвинувачення є неспроможним.

Обґрунтовуючи ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя взяв до уваги, що, набувши статусу підозрюваного, ОСОБА_6 отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази. Через наявність у ОСОБА_6 тісних соціальних і професійних зв`язків із іншими особами, зокрема ОСОБА_10, на якого згідно із додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України №274 від 25.03.2020 у разі відсутності Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій ОСОБА_50 покладається здійснення його повноважень, підозрюваний може забезпечити знищення, приховування або спотворення речей та(або) документів, які мають значення для встановлення обставин злочину, зокрема і тих, що перебувають у володінні ДП «Укркомунобслуговування», Мінрегіону, та чинити інші перешкоди в отриманні (вилученні) таких стороною обвинувачення.

При цьому безпідставним є твердження апеляційної скарги захисника про те, що існування такого ризику не доведене, так як досудове розслідування триває з лютого 2024 року, ключові докази вже зібрано, адже збирання доказів у кримінальному провадженні здійснюється стороно обвинувачення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також його стадія не свідчить про формування доказової бази у повному обсязі.

Довід апеляційної скарги захисника про те, що відсутність службових повноважень після 02.11.2022 виключає доступ ОСОБА_6 до документів ДП «Укркомунобслуговування» чи Мінрегіону, помилковий, адже для цього підозрюваний, користуючись здобутим досвідом, знайомствами та авторитетом за час роботи, може залучити інших осіб та набуті іншими підозрюваними професійні й особисті зв`язки.

Слідчий суддя урахував установлену КПК України процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що існує взаємообумовленість дій між ОСОБА_6 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, його роль як пособника, та прийшов до обґрунтованого висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків.

Посилання апеляційної скарги на те, що відсутній ризик впливу на свідків, оскільки їхні показання не стосуються дій ОСОБА_6, він не контактував із цими особами після припинення повноважень радника, неспроможні, оскільки незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, що не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

Також безпідставним є твердження апеляційної скарги захисника про те, що свідки попереджені про відповідальність за неправдиві показання на стадії досудового розслідування, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку ст.225 КПК України.

Вирішуючи питання щодо доведеності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя взяв до уваги, що під час проведення 09.05.2025 обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 було виявлено поліетиленовий пакет із набоями калібру 5.45 (ймовірно до зброї АК калібру 5.45) у кількості 104 одиниці; паперову коробку з маркуванням «Maxx Tech 9mm Makarov», в якій містилося 50 набоїв калібру 9 мм. У зв`язку із цим, 04.06.2025 детективами НАБУ внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52024000000000274 за ч.1 ст.263 КК України, а вже 13.06.2025 прокурорами САП визначено підслідність за Оболонським управлінням поліції ГУПН у м. Києві.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що існує зазначений ризик.

При цьому, враховуючи, що об`єктом вказаного злочину є громадська безпека в частині забезпечення порядку обігу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, а також холодної зброї, а незаконні дії з цими предметами порушують встановлений законом порядок їх використання та створюють загрозу для безпеки суспільства, помилковим є довід апеляційної скарги про безпідставність висновку слідчого судді щодо імовірної можливості вчинення підозрюваним іншого злочину.

Підсумовуючи вищенаведене, неспроможним є посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що стороною обвинувачення не доведене існування заявлених ризиків.

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, та наявність заявлених ризиків, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до переконання про необхідність застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи запобіжний захід ОСОБА_6 слідчий суддя врахував вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення ним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим; дані про особу підозрюваного: його вік, стан здоров`я, відсутність судимостей, сімейний стан - ОСОБА_6 одружений, має двох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні; майновий стан підозрюваного; факт безперешкодного виїзду ОСОБА_6 за кордон після запровадження на території України правового режиму воєнного стану, що свідчить про достатній рівень матеріального забезпечення підозрюваного; відсутність доказів застосування до ОСОБА_6 запобіжних заходів раніше і повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, та прийшов до правильного висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Із огляду на вищенаведене неспроможними є доводи апеляційної скарги захисника про те, що прокурор не довів необхідність тримання під вартою та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Разом із цим, враховуючи інтерес суспільства, презумпцію невинуватості, принцип поваги до особистої свободи, слідчий суддя застосовуючи до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, правильно прийшов до переконання, що таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст.5 Конвенції.

Тому безпідставним є покликання захисника на порушення принципу пропорційності обмеження прав підозрюваного.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував: тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та його ймовірну роль у вчиненні протиправних дій, відомості щодо фінансового стану ОСОБА_6 та його сім`ї.

Із огляду на це слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом. При цьому запропонований прокурором розмір застави, а саме 50 001 364 грн, дійсно, є невиправданим за наявних обставин.

Натомість розмір застави в сумі 25 000 000 грн не є завідомо непомірним для підозрюваного, забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Відтак, помилковими є посилання апеляційної скарги прокурора на те, що визначений слідчим суддею та внесений за ОСОБА_6 розмір застави не є достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з матеріалами провадження, у власності ОСОБА_6 є рухоме та нерухоме майно, а саме: 1/2 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 47,7 кв.м; гараж (машино-місце) № НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 6,8 кв.м; 1/2 частина квартири АДРЕСА_5, загальною площею 85 кв.м, вартість якої на дату набуття права власності становила 2 785 183,12 грн; причіп ПГ «BETD» (2020), чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (VIN-код НОМЕР_3 ); автомобіль «AUDI Q7» (2017), чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 (VIN-код НОМЕР_5 ); автомобіль «Mercedes-Benz GLS 450» (2023), чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 (VIN-код НОМЕР_7 ) (т.1 а.п.90-98).

Дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_33 на праві власності належить рухоме та нерухоме майно, а саме: 1/2 частина квартири АДРЕСА_5, загальною площею 85 кв.м, вартість якої на дату набуття права власності становила 2 785 183,12 грн; нежитлове приміщення №512 (літ. «А»), розташоване за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 96,9 кв.м, вартість якого на дату набуття права власності становила 3 300 00 грн; нежитлове приміщення № 4-3, розташоване за адресою: АДРЕСА_9, загальною площею 39,8 кв.м; нежитлове приміщення №2-2, розташоване за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 47,7 кв.м; нежитлове приміщення №2-2, розташоване за адресою: АДРЕСА_8, загальною площею 48,2 кв.м, вартість якого на дату набуття права власності становила 2 635 817,33 грн; автомобіль «Land Rover Range Rover Sport» (2024) (т.1 а.п.99-107).

Також установлено, що дружина ОСОБА_33 є засновником: ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЗЕТ» (код ЄДРПОУ 42467667) із розміром частки 100% та розміром статутного капіталу 1 000 грн, ТОВ «ЄВРО ДЕНТ» (код ЄДРПОУ 39710328) із розміром частки 50% та розміром статутного капіталу 1 000 грн, ТОВ «ЄВРО ЗЕТ» (код ЄДРПОУ 43649265) із розміром частки 100% та розміром статутного капіталу 1 000 грн (т.1 а.п.108-122).

Згідно із інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами, у період із 1998 року по 1 квартал 2025 року ОСОБА_6 отримав такі доходи: нараховані податковими агентами у сумі 23 763 487 грн, задекларовані від підприємницької діяльності - 31 316 759 грн.

ОСОБА_33 за той самий період отримала доходи: нараховані податковими агентами у сумі 1 693 204 грн, самостійно задекларований фізичною особою - 237 108 грн, задекларовані від підприємницької діяльності - 12 596 115 грн.

Окрім того, ОСОБА_6 пояснив слідчому судді, що наразі обіймає посаду директора з комерційних питань АТ «Укргазвидобування» та отримує заробітну плату з вирахуванням усіх податків у розмірі 212 000 грн. Сукупний місячний дохід його сім`ї складає близько 300 000 грн.

Із огляду на вищевказане, а також положення ч.2 ст.182 КПК України, згідно з якими застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), немає підстав для висновку, що слідчим суддею визначено заставу у завідомо непомірному розмірі.

Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника у цій частині.

Крім того, придбання ОСОБА_33 транспортного засобу у кредит, укладення шлюбного договору з ОСОБА_6, враховуючи перелік та вартість майна, що перебуває у власності останнього, жодним чином не стверджує, що його майновий стан є негативним.

Згідно із ч.4 ст.196 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із моменту затримання підозрюваного.

За таких обставин помилковим є твердження апеляційної скарги захисника про те, що ухвала слідчого судді не містить дати закінчення її дії.

Згідно із п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.370 КПК України. Відтак, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4