- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/6838/25
Провадження 1-кс/991/6908/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не працює, не перебуває у шлюбі, наразі утримується під вартою),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі-КК),
у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
30.06.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 27.06.2025 прокурора САП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 02.07.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1. Прокурор в клопотанні просив: «1. Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на шістдесят днів. 2. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, що складає 660,50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 3. У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 : 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м.Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 4. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України знаходяться матеріали кримінального провадження №12022000000000696 від 25.07.2022 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 за фактами заволодіння майном ПрАТ «НЕК «Укренерго» та легалізації коштів від його продажу.
14.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
15.01.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.03.2025, визначена застава у розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, та, у випадку внесення застави, покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України до 15.03.2025.
07.03.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 14.04.2025.
12.03.2025 слідчим суддею ВАКС продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.05.2025 включно з альтернативою застави у розмірі 2 500 000,00 (два мільйони п`ятсот тисяч) гривень та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України до 10.05.2025 включно. Зазначена ухвала була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 залишена без змін.
03.04.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022 завершено.
01.05.2025 слідчим суддею ВАКС розглянуто клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4, яке залишено без задоволення.
06.05.2025 слідчою суддею ВАКС продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, до 04.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування з альтернативою застави у розмірі 2 000 000,00 (два мільйони) гривень та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України до 04.07.2025 включно. Отже, на теперішній час строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується 04.07.2025.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа.
Протягом квітня-липня 2022 року депутат Харківської обласної ради VIII скликання ОСОБА_6, користуючись ситуацією, яка склалася в Україні внаслідок збройної агресії РФ, організував заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі «ОСП», Адміністратор розрахунків «АР») та подальшу легалізацію коштів, отриманих від її продажу, через підконтрольні йому суб`єкти господарювання та їх службових осіб за таких обставин.
У квітні 2022 року ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів протиправного заволодіння електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам, створив та очолив організовану групу, до складу якої на добровільній основі, маючи єдиний злочинний намір, увійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Для реалізації злочинного умислу учасниками організованої групи були залучені такі суб`єкти господарювання, які мали ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу: ТОВ «Паверсток» (код ЄДРПОУ 43016569), ТОВ «Оптима-Прайс» (код ЄДРПОУ 40335034), ТОВ «Наша енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 42702261), ТОВ «Мідбор» (код ЄДРПОУ 43156184).
Механізм вчинення злочину полягав в отриманні ТОВ «Паверсток» від ПрАТ «НЕК «Укренерго» (100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності) електричної енергії та в подальшому її постачанні кінцевому споживачу з одночасним умисним непроведенням розрахунків з АР та перекладанням фінансової відповідальності за отриману електричну енергію на заздалегідь придбаних та підготовлених учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», керівники яких не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність і реалізовувати свої повноваження.
ОСОБА_6 як керівник організованої групи, володіючи організаторськими здібностями, особистими лідерськими якостями, з метою досягнення злочинного плану чітко розподілив ролі учасників організованої групи, зокрема він мав: - здійснювати загальне керівництво й координацію діяльності учасників організованої групи, надавати вказівки, заслуховувати звіти членів організованої групи;- погоджувати здійснення ОСОБА_7 видаткових операцій від ТОВ «Паверсток», у тому числі обов`язкових податкових платежів; - визначити перелік підконтрольних йому компаній, які залучатимуться до вчинення фінансових операцій з метою змішування, маскування та приховання джерела походження коштів, якими мали намір заволодіти учасники організованої групи та довести це до їх відома;- здійснювати контроль за розподілом грошових коштів; - вживати заходи для приховування злочинної діяльності організованої групи.
ОСОБА_7, обіймаючи з 06.04.2022 посаду керівника ТОВ «Паверсток», будучи обізнаною про незаконні наміри ОСОБА_6, відповідно до відведеної їй ролі виконавця мала: - за сприяння працівників TOB «Паверсток», які не були обізнані про злочинні наміри учасників організованої групи, шляхом виплати заробітної плати працівникам, передачі електронних ключів, за допомогою яких здійснювався вхід до електронно-інформаційних баз, систем управління ринком електроенергії, та здійснення інших фінансових операцій - забезпечувати діяльність TOB «Паверсток» до червня 2022 року включно; - здійснити фінансово-господарські дії з метою відчуження майна та унеможливлення його подальшого стягнення, а саме: прогулянкового судна «Cranchi E 30 Endurance» (IТ-CRA7713HB020), 2020 р.в. та автомобіля Porshe Cayenne, номер кузова НОМЕР_1, 2020 р.в., які перебували на балансі ТОВ «Паверсток», для їх переміщення за кордон України та подальшого використання ОСОБА_6 ; - маючи доступ до банківських рахунків TOB «Паверсток», контролювати та перераховувати на відповідні раніше узгоджені банківські рахунки грошові кошти, які надходили від кінцевих споживачів - покупців електричної енергії, з метою їх подальшої легалізації та незаконного заволодіння; - після незаконного заволодіння електричною енергією та грошовими коштами за її продаж вчинити дії щодо подальшого звільнення усіх працівників ТОВ «Паверсток» та реалізації частки статутного капіталу ТОВ «Паверсток» іншим особам з метою приховування протиправної діяльності; - після використання ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія» у механізмі заволодіння електричною енергією та перекладення на них фінансової відповідальності за поставлену ТОВ «Паверсток» кінцевим споживачам електричну енергію вчинити дії щодо реалізації частки статутного капіталу ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія» іншим особам з метою приховування протиправної діяльності.
ОСОБА_4, обіймаючи до 06.04.2022 посаду керівника ТОВ «Паверсток» та будучи засновником товариства, знаючи про незаконні наміри ОСОБА_6, відповідно до відведеної йому ролі пособника мав: - у квітні 2022 року надати доступ та повний контроль до фінансової частини діяльності TOB «Паверсток» ОСОБА_7 ; - здійснити пошук, придбання суб`єктів господарювання - учасників ринку електричної енергії - з метою їх подальшого залучення до механізму заволодіння електричною енергією; - забезпечити передачу працівникам ТОВ «Паверсток» електронних ключів доступу до системи «Клієнт-Банк» та системи управління ринком суб`єктів господарювання, які були залучені до заволодіння електричною енергією; - будучи обізнаним із порядком та умовами функціонування ринку електричної енергії, маючи досвід діяльності у цій сфері, консультувати ОСОБА_7 щодо специфіки функціонування балансуючого ринку у процесі вчинення дій, спрямованих на заволодіння електричною енергією; - сприяти приховуванню слідів кримінального правопорушення шляхом організації вчинення дій необхідних для подальшої подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Паверсток»; - отримати визначену ОСОБА_6 частину прибутку від продажу електричної енергії кінцевим споживачам, якою заволоділи учасники організованої групи.
Розподіливши між собою ролі, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 вчинили такі злочинні дії.
ОСОБА_4 та ОСОБА_8 21.05.2019 заснували ТОВ «Паверсток», розподіливши частки у статутному капіталі по 50% кожному.
ОСОБА_8 31.07.2020 передав ОСОБА_4 свою частку у статутному капіталі товариства, внаслідок чого він почав володіти 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток».
Відповідно до рішення від 25.10.2021 №12 ОСОБА_4 як одноосібний власник товариства призначив себе директором ТОВ «Паверсток».
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 був одноособовим володільцем 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток», діяльність товариства на ринку електричної енергії здійснювалася в інтересах ОСОБА_6, оскільки він інвестував кошти, за допомогою яких підприємство здійснювало свою діяльність.
ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_6 05.04.2022 призначив на посаду директора ТОВ «Паверсток» ОСОБА_7, яка відповідно до наказу від 06.04.2022 № 06/04 з 06.04.2022 приступила до виконання обов`язків директора/
Згідно зі статутом ТОВ «Паверсток» від 30.12.2020 виконавчим органом товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів, а саме: - організовує роботу товариства;- укладає контракти, договори від імені товариства, забезпечує їх виконання та видає довіреності;- має право підпису усіх без винятку документів, які створюються в процесі діяльності товариства; - приймає на роботу та звільняє працівників відповідно до штатного розпису товариства;- приймає рішення і видає накази з оперативних питань внутрішньої діяльності товариства;
Таким чином, з 06.04.2022 ОСОБА_7 почала виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і відповідно набула статусу службової особи згідно зі ст.18 КК України.
Так, нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) з 01.07.2019 впроваджено нову модель конкурентного ринку електроенергії, який замінив схему оптового ринку єдиного покупця на торгівлю на комерційних сегментах.
В Україні було запроваджено такі ринки електричної енергії: ринок двосторонніх договорів (далі - РДД), ринок на добу на перед (далі - РДН), внутрішньодобовий ринок (далі - ВДР), балансуючий ринок.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 18.06.2019 ТОВ №1061 «Паверсток» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Станом на квітень - червень 2022 року ТОВ «Паверсток», маючи укладені договори із кінцевими споживачами електричної енергії, здійснювало реалізацію електричної енергії не менше 25 контрагентам.
Для здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії ТОВ «Паверсток» було необхідно здійснювати закупівлю електричної енергії на РДД, РДН та ВДР.
Однак учасники організованої групи, будучи обізнаними із правовими, економічними та організаційними засадами функціонування ринку електричної енергії, не маючи наміру придбавати електричну енергію на вищевказаних сегментах ринку, вирішили отримати її із Об`єднаної енергетичної системи України, уникаючи при цьому розрахунків із ПрАТ «НЕК «Укренерго» та перекладаючи фінансову відповідальність на заздалегідь підконтрольних учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», які після заволодіння організованою групою електричною енергію зупиняли свою діяльність на ринку електричної енергії/
Використання можливостей балансуючої групи як способу вчинення злочину.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 3, ч. 5 ст. 70 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.
Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (ч. 3 ст.3 Закону).
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Так, постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 затверджені Правила ринку (далі - Правила у редакції від 04.02.2022). Додатком №1 до Правил є Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороною, відповідальною за баланс (далі - СВБ), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Умовами п.1.2 Договору визначено, що сторона, яка приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність як СВБ.
За змістом п.1.3 Договору, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно з п.п. 1.4, 1.5 Договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом та Правилами.
Відповідно до пп.2 п.3.2 Договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.
Підпунктами 1, 2, 3, 5 п.3.5 Договору СВБ зобов`язана нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи; дотримуватись Правил; надавати фінансову гарантію відповідно до положень Правил; здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил.
За п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону балансуюча група - це об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання (далі - БГ).
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону на оператора системи передачі покладені функції адміністратора розрахунків.
Адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
У п.п. 12, 46 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що небаланс електричної енергії-це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Відповідальність за баланс - це зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Отже, для набуття статусу учасника ринку та провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії обов`язково необхідно укласти договір про врегулювання небалансів електричної енергії з ПрАТ «НЕК «Укренерго» або вступити до балансуючої групи учасника ринку, який уклав такий договір із ПрАТ «НЕК «Укренерго». Водночас у випадку вступу в балансуючу групу фінансову відповідальність перед ПрАТ «НЕК«Укренерго» за відібрану всіма учасниками електричну енергію несе лише один визначений договором учасник - СВБ.
Заволодіння ТОВ «Паверсток» електричною енергією у складі балансуючої групи ТОВ «Оптима-Прайс»
З 16.03.2016 ОСОБА_9 призначена на посаду директора ТОВ «Оптима-Прайс», а з 23.07.2018 прийняла частку в розмірі 100% статутного капіталу товариства.
Надалі, 27.05.2022, прийнято рішення про призначення ОСОБА_10 директором ТОВ «Оптима-Прайс».
Незважаючи на те, що ОСОБА_9 - одноособовий володілець 100% статутного капіталу ТОВ «Оптима-Прайс», а директор - ОСОБА_10, діяльність товариства на ринку електричної енергії здійснювалася в інтересах членів організованої групи. Зокрема, вони володіли електронними ключами доступу до системи «Клієнт-Банк» та системи управління ринком.
Так, 25.05.2022 ОСОБА_9 як директором ТОВ «Оптима-Прайс» укладено з ПрАТ «НЕК «Укренерго» договір про врегулювання небалансів №1874-01024.
У подальшому, 01.06.2022, ТОВ «Оптима-Прайс» за вказівкою учасників організованої групи створено балансуючу групу, до якої ввійшло одне підприємство - ТОВ «Паверсток».
Водночас, реалізуючи умисел на заволодіння електричною енергією, ОСОБА_7 як директор ТОВ «Паверсток» з 01.06.2022 припинила закупівлю електричної енергії на РДН, ВДР, РДД, а виконання договірних зобов`язань з продажу електричної енергії за договорами постачання електричної енергії споживачу почала забезпечувати за рахунок негативного небалансу, вартість якого перевищувала вартість електричної енергії, яка постачалася іншим учасникам ринку.
У період з 01.06.2022 по 10.06.2022 ТОВ «Паверсток» як єдиним учасником балансуючої групи ТОВ «Оптима-Прайс» було отримано від ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії в обсязі 8 456,004 МВт вартістю 24 716 551,15 гривні.
11.06.2022 ТОВ «Оптима-Прайс» набуло статусу «Дефолтний», оскільки не оплатило отриману ТОВ «Паверсток» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Оптима-Прайс» як СВБ балансуючої групи, та зупинило свою діяльність.
У період з 01.06.2022 по 11.06.2022 ТОВ «Оптима-Прайс» будь-яких операцій на ринку електричної енергії, окрім того, що несло відповідальність за баланс електричної енергії ТОВ «Паверсток», не здійснювало.
З метою приховування слідів протиправної діяльності 30.08.2024 ОСОБА_9 продала частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Оптима-Прайс» громадянину Республіки Індія ОСОБА_11 .
Заволодіння ТОВ «Паверсток» електричною енергією у складі балансуючої групи ТОВ «Наша енергетична компанія».
10.05.2022 колишній працівник ТОВ «Паверсток» ОСОБА_12, володіючи часткою в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Наша енергетична компанія», призначив себе директором товариства з метою подальшої його передачі в розпорядження учасників злочинної групи.
Передаючи на прохання ОСОБА_4 електронні ключі доступу до системи управління ринком ТОВ «Наша енергетична система», ОСОБА_12 не був обізнаний, що товариство використовуватимуть для заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Так, 06.06.2022 ОСОБА_12 як директором ТОВ «Наша енергетична компанія» укладено з ПрАТ «НЕК «Укренерго» договір про врегулювання небалансів №0669-01024.
З метою надання можливості учасниками організованої групи продовжувати заволодівати електричною енергією ТОВ «Наша енергетична компанія» за вказівкою ОСОБА_4 11.06.2022 створено балансуючу групу, до складу якої увійшло одне підприємство - ТОВ «Паверсток».
У період з 11.06.2022 по 17.06.2022 ТОВ «Паверсток» як єдиним учасником балансуючої групи ТОВ «Наша енергетична компанія» було отримано від ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії в обсязі 5 208,892 МВт/год та вартістю 12 374 460,20 гривні..
16.06.2022 ТОВ «Наша енергетична компанія» набуло статусу «Дефолтний», оскільки не оплатило отриману ТОВ «Паверсток» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Наша енергетична компанія» як СВБ балансуючої групи, та зупинило свою діяльність.
У період з 11.06.2022 по 16.06.2022 ТОВ «Наша енергетична компанія» будь-яких операцій на ринку електричної енергії, окрім того, що несло відповідальність за баланс електричної енергії ТОВ «Паверсток», не здійснювало.
З метою приховування слідів протиправної діяльності 26.07.2022 ОСОБА_12 частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Наша енергетична компанія» за вказівкою ОСОБА_4 продав ОСОБА_13 .
Заволодіння ТОВ «Мідбор» електричною енергією.
Працівники ТОВ «Паверсток», ОСОБА_8 та ОСОБА_14, за вказівкою ОСОБА_4 07.06.2022 здійснили придбання ТОВ «Мідбор», частку у статутному капіталі якого в розмірі 100% зареєстрували за ОСОБА_15
08.06.2022, будучи призначеним на посаду директора ТОВ «Мідбор», ОСОБА_15 проводити фінансово-господарську діяльність і реалізовувати свої повноваження наміру не мав, а погодився на придбання товариства та призначення керівником виключно за грошову нагороду в розмірі 100 доларів США.
Разом із тим після продажу частки попередній власник ТОВ «Мідбор» ОСОБА_16 передав ОСОБА_14 електронний ключ доступу до системи управління ринком, а фінансовому директору ТОВ «Паверсток» ОСОБА_17 - електронний ключ доступу до системи «Клієнт-Банк».
Окрім того, 03.12.2021 ОСОБА_16 як директором ТОВ «Мідбор» укладено з ПрАТ «НЕК «Укренерго» договір про врегулювання небалансів №2211-01024.
Таким чином, ТОВ «Мідбор» перейшло в користування учасників організованої злочинної групи з метою його подальшого використання для заволодіння електричною енергією.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу на заволодіння майном ПрАТ «НЕК «Укренерго», 16.06.2022 учасники організованої злочинної групи від ТОВ «Мідбор» здійснили продаж ТОВ «Паверсток» та ТОВ «Наша енергетична компанія» електричної енергії в обсязі 9500 МВт*год вартістю 25 755 840 гривень…
Водночас обсяги електричної енергії, заявлені до продажу з боку ТОВ «Мідбор», вказаним підприємством не купувалися, а були відібрані з Об`єднаної енергетичної системи України та обліковані як негативні небаланси ТОВ «Мідбор».
23.06.2022 ТОВ «Мідбор» набуло статусу «Дефолтний», оскільки не оплатило отриману ТОВ «Паверсток», ТОВ «Наша енергетична компанія» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Мідбор», та зупинило свою діяльність.
Отже, ТОВ «Паверсток», отримавши електричну енергію з Об`єднаної енергетичної системи України та здійснивши її продаж кінцевим споживачам, розрахунки з АР не здійснило, а отримані від продажу кошти під виглядом фінансової допомоги перерахувало на підконтрольні ОСОБА_6 суб`єкти господарювання, після чого вони були використані в міжнародній торгівлі паливно-мастильними матеріалами.
Водночас для запобігання обтяженню майна, яке перебувало у власності ТОВ «Паверсток», у разі викриття протиправної діяльності організованої групи, ОСОБА_7 на виконання вказівок ОСОБА_6 вчинила низку дій, спрямованих на забезпечення відчуження майна ТОВ «Паверсток» на інших номінальних власників з метою його залишення у безпосередньому володінні ОСОБА_6 .
З цією метою 01.06.2022 автомобіль Porsche Cayenne, номер кузова НОМЕР_1, 2020 р.в., перереєстровано з ТОВ «Паверсток» на ОСОБА_18, новий д.н.з. НОМЕР_2, після чого на наступний день (02.06.2022) ОСОБА_6 та ОСОБА_9, використовуючи вказаний транспортний засіб, виїхали через ПП Порубне за межі території України.
Аналогічним чином 20.06.2022 із Суднової книги України виключено прогулянкове судно «Cranchi E 30 Endurance» (IТ-CRA7713HB020), 2020 р.в., обліковане до цього у власності ТОВ «Паверсток», яке 04.07.2022 зареєстровано за ОСОБА_19, новий бортовий реєстраційний номер «UAK-6727-К».
З метою приховування слідів протиправної діяльності 17.06.2022 ОСОБА_4 частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Паверсток» продав ОСОБА_20 .
Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 02.12.2024 в результаті продажу електричної енергії ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», ПрАТ «НЕК «Укренерго» заподіяно збитків на загальну суму 58 436 851,35 грн.
За вказаних обставин ОСОБА_6 у період з 01.06.2022 по 17.06.2022 організував заволодіння в умовах воєнного стану ОСОБА_7 за пособництва ОСОБА_4 електричною енергією для врегулювання небалансів в обсязі 23 164,896 МВт*год на суму 58 436 851,35 грн, що перевищує у шістсот і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, а саме в пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі;
14.01.2025 за вказаним фактом детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України ».
Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри ОСОБА_21 підтверджується такими доказами: 1) Протокол огляду від 18.01.2023 (оптичний диск із аудіо файлом виявленим на телефоні ОСОБА_4 ); 2) Висновок експерта № 3721/23-35 від 14.02.2023; 3) Висновок НКРЕКП за результатами розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринку електричної енергії від 31.01.2023; 4) Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 02.12.2024; 5) Протокол огляду ІС «НАІС» від 22.10.2024; 6) Протокол огляду відомостей із БД Аркан від 06.08.2024; 7) Повідомлення Адміністрації судноплавства від 25.07.2022; 8) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_7 ); 9) протокол огляду від 16.08.2024 (відомості отримані від ДП Оператор ринку); 10) Протокол огляду від 23.10.2024 (відомості отримані від ПрАТ НЕК «Укренерго); 11) Протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 30.12.2022; 12) Протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 20.12.2022; 13) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Telegram» телефона ОСОБА_4 ); 14) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Signal» телефона ОСОБА_4 ); 15) Протокол огляду від 06.01.2024; 16) Акт про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП №298 від 30.06.2023; 17) Акт про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП №275 від 09.06.2023; 18) Акт про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП №118 від 22.02.2023; 19) Постанови НКРЕКП №462 від 14.03.2023, №1237 від 05.07.2023, №1340 від 18.07.2023; 20) Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Паверсток» від 17.06.2022; 21) Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Оптима-Прайс» від 30.08.2024; 22) Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НЕК» від 26.07.2022; 23) Протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 13.12.2022; 24) Протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 07.12.2022 (попередній власник ТОВ «Мідбор»); 25) Рапорт за результатами опитування ОСОБА_23 від 29.05.2023; 26) Протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 08.11.2022; 27) Протокол допиту свідка ОСОБА_12 (директор та засновник ТОВ «НЕК «на момент вчинення злочину) від 06.12.2022, 03.01.2023; 28) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Telegram» телефона ОСОБА_4 ); 29) Протокол огляду від 23.10.2024 та відомості від ТОВ «Космонова» від 17.05.2023.; 30) Рапорт за результатами опитування ОСОБА_24 від 31.05.2023; 31) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_7 ); 32) Протокол обшуку від 03.11.2022 (офісне приміщення по АДРЕСА_2 ); 33) Протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 20.06.2023.; 34) Протокол огляду від 15.08.2024 (месенджер Viber телефона ОСОБА_7 ); 35) Протокол огляду ІС Аркан від 23.10.2024; 36) Протокол огляду від 05.09.2024. (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_7 ); 37) Протокол огляду від 06.01.2025; 38) Протокол огляду реєстру судових рішень від 06.01.2025; 39) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Signal» телефона ОСОБА_4 ); 40) Протокол огляду від 07.01.2025; 41) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_7 ); 42) Протокол огляду від 10.09.2024 (месенджер Telegram телефона ОСОБА_7 ); 43) Протокол огляду від 10.09.2024 (месенджер Telegram телефона ОСОБА_7 ); 44) Протокол обшуку від 03.11.2022 (офісне приміщення по АДРЕСА_2 ); 45) Протокол огляду від 15.08.2024 (месенджер Viber телефона ОСОБА_7 ); 46) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_7 ); 47) Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Рікон+» від 31.03.2023; 48) Довіреності на представництво інтересів від 11.02.2022, 27.03.2023, 29.07.2024; 49) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_7 ); 50) Висновок експерта № 121/4 від 16.10.2024.
З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Також в клопотанні зазначено, що «вищевказані ризики були встановлені ухвалою слідчого судді від 06.05.2025 і наразі відсутні підстави вважати, що заявлені ризики зникли чи зменшили свою інтенсивність…На даний час у кримінальному провадженні триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. 03.04.2025 детективами надано доступ до матеріалів підозрюваним та їх захисникам, представникам потерпілого. Обсяг матеріалів становить 31 (тридцять один) том та близько 5 ТБ цифрової інформації. Оскільки сторони продовжують ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування існує ризик, що навіть після завершення підозрюваний може ухилитися від явки. Водночас, окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування. Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні».
01.07.2025 до ВАКС надійшла заява ОСОБА_26 (матері підозрюваного) щодо того, що така не заперечує щоби ОСОБА_4 проживав в квартирі АДРЕСА_3 у разі зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш мякий із покладенням на нього обов`язку проживати або перебувати у визначений судом період часу або цілодобово за вказаною адресою.
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити, зазначивши, що на цьому етапі існують два ризики, які встановлені та доведені, також наразі триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що свідчить про те, що зібрано докази в об`ємі, необхідному для складання обвинувального акту і направлення його до суду.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання і застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки ризики припинили своє існування, а застава у розмірі 2 млн. гривень є непомірною для підозрюваного. Окрім того, у ОСОБА_4 заблоковані усі банківські рахунки, що унеможливлює внесення ним застави. Відтак запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім запобіжним заходом, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на даному етапі. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частинами 4, 5 статті 199 КПК встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Також слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
3.2. Судом на підставі наданих матеріалів встановлено такі обставини:
15.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/293/25 (залишеною без змін 21.01.2025 ухвалою АП ВАКС) застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, у разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави, та на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються строком на 2 (два) місяці, тобто до 15.03.2025 включно такі обов`язки: 1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
12.03.2025 ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_27 у справі №991/1970/25 (залишеною 19.03.2025 без змін ухвалою АП ВАКС) продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, до 10.05.2025 включно., визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн 00 коп, у разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: - не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, та суду; -повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво про зміну свого місця проживання; -утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; -здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
03.04.2025 у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022 завершено досудове розслідування і повідомлено сторону захисту про доступ до таких матеріалів.
06.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_27 у справі №991/4010/25 (залишеною 01.07.2025 без змін ухвалою АП ВАКС) продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, до 04.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп., у разі внесення застави зобов`язано підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: -не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду; -повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання; -утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; -здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3.3. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 від 27.06.2025 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК, в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного про отримання цього клопотання 27.06.2025.
Також належить зазначити, що кримінальне провадження №12022000000000696 від 25.07.2022 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на наявність у ОСОБА_6 статусу депутата Харківської обласної Ради на час вчинення інкримінованого правопорушення та розмір завданої таким шкоди.
3.4. Підставою для продовження строку тримання під вартою, є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 14.01.2025 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, й тому є неспроможними доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, питання обґрунтованості підозри здійснюється не з точки зору достатності і допустимості доказів для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.5. Підставою для продовження строку тримання під вартою, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався в клопотанні таким: « ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який карається позбавленням волі до 12 років. Крім того, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким, корупційним злочином, за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, крім випадків укладення угоди про визнання винуватості. Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину.
Разом з тим на наявність вищевказаного ризику впливає також майновий стан підозрюваного. Сума нарахованого доходу ОСОБА_4 за 2021 рік становить 573 649,89 грн, за 2022 рік - 355 599,01 грн. Дохід ТОВ «Паверсток», керівником та власником якого являвся ОСОБА_4, за 2019 р. становив 4 264 852 грн; за 2020 р. - 244 041 368 грн; за 2021 р. - 1 540 450 115 грн. ОСОБА_4 офіційно не працює, але є орендарем квартири, розташованої у центрі міста Києва, вартість оренди якої становить 38000 гривень в місяць, що потенційно може свідчити про наявність неофіційних доходів. Крім цього, ОСОБА_4 23.05.2022 у зв`язку із укладенням договору купівлі-продажу транспортного засобу №8048/2022/3185792 отримав дохід у сумі 280 000,00 грн., а також 18.05.2022 отримав дохід від продажу квартири у розмірі 1 667 530, 00 грн. За таких обставин ОСОБА_4 має фінансову спроможність переховуватися від органів досудового розслідування та суду у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув`язнення у зв`язку з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим».
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику фактично тотожне обґрунтуванню, яке було зазначене і оцінено в ухвалі слідчого судді від 15.01.2025 у справі №991/293/25, тому слідчий суддя послідовний у своїй правовій позиції, висловленій в такій ухвалі.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, то суворість можливого вироку і тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 (затверджений Законом України №4356-IX від 16.04.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 07.08.2025 р. включно.
Слідчий суддя враховує, що на цей час триває стадія ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, що означає факт завершення такого з огляду на достатність доказів, достатніх для складання обвинувального акту. Відтак такий факт загалом підвищує ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду через обізнаність підозрюваного ОСОБА_4 з відкритими матеріалами досудового розслідування та можливу реакцію на них у формі усвідомлення невідворотності покарання.
Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, слідчий суддя вважає достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.5.2. Ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким: «Окремі особи, будучи допитаними в якості свідків, надали показання, які підтверджують версію органу досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 інкримінованих їм злочинів. Оцінюючи можливість впливу на свідків необхідно врахувати те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом, а тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу. Разом з тим, інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, щодо яких здійснюється спеціальне досудове розслідування, органом досудового розслідування ще не допитані та оголошені в міжнародний розшук, відтак в зв`язку з повідомленням про підозру у ОСОБА_4, як співучасника може існувати намір вплинути на них з метою узгодження такої версії подій, яка б нівелювала доводи підозри. Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному провадженні не є абстрактними, а переконливо продемонстрованими. Вказане не свідчить, що підозрювані поза всяким сумнівом здійснюватимуть відповідні дії, однак мають реальну можливість їх здійснити в майбутньому».
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику фактично тотожне обґрунтуванню, яке було зазначене і оцінено в ухвалі слідчого судді від 15.01.2025 у справі №991/293/25, тому слідчий суддя послідовний у своїй правовій позиції, висловленій в такій ухвалі.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка чи іншого підозрюваного у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
У той же час загалом заборона спілкування з іншими підозрюваними може призвести до порушення права на захист як самого ОСОБА_4 так і інших підозрюваних, з огляду на норми статті 18 КПК, а саме, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
Проте з матеріалів клопотання вбачається, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) органом досудового розслідування ще не допитані і перебувають за межами України, відтак в зв`язку з повідомленням про підозру у ОСОБА_4 як співучасника може існувати намір вплинути на них з метою узгодження такої версії подій, яка б нівелювала доводи підозри..
Враховуючи викладені в обґрунтуванні цього ризику обставини, доводи прокурора і сторони захисту, обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, характеристики особи підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перелік яких наведений у резолютивній частині ухвали.
3.6. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисника і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, доведених ризиків, а також таке:
1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК;
2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікується як особливо тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;
3) наразі підозрюваний має 36 років і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, який перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
4) підозрюваний не одружений, дітей не має, що свідчить про вкрай незначний ступінь міцності його соціальних зв`язків;
5) підозрюваний офіційно не працює, з його слів на проживання використовує винятково кошти, які були отримані від продажу власної квартири;
6) майновий стан підозрюваного є невідомим через відсутність у власності будь-якого рухомого чи нерухомого майна;
7) підозрюваний раніше не судимий,
вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування, відтак належить продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 60 днів, а саме до 30.08.2025 включно.
3.7. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Водночас КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, та підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу.
Відтак щодо розміру застави слідчий суддя враховує те, що за час, який сплив з дня первинного обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, така сума не була внесена попри подальше зменшення такої.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених прокурором обставин і заперечень сторони захисту, на теперішній час належить задовольнити частково клопотання прокурора із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави як у виключних випадках в розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу. Окремо від цього слідчий суддя зобов`язує підозрюваного виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
Тобто застосований до ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у разі її внесення безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, а також на певний строк, визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу
Керуючись статтями 131, 132, 176-198, 309, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання.
2. Продовжити до 30.08.2025 включно строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень, яка може бути внесена у будь-який час самим підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259) - UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».
4. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави, та на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються строком до 30.08.2025 включно такі обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, і прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин цього кримінального провадження із такими підозрюваними - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ;
5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 07.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ______________