Пошук

Документ № 128685667

  • Дата засідання: 08/07/2025
  • Дата винесення рішення: 08/07/2025
  • Справа №: 991/7014/25
  • Провадження №: 42025000050000012
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.

Справа № 991/7014/25

Провадження 1-кс/991/7083/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

отримавши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

07.07.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги.

Скаржник в скарзі просив: «визнати протиправною бездіяльність Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - прокурора ОСОБА_3 по невнесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 в порядку статті 214 КПК України від 27.06.2025 №27/06/ЗВ та зобов`язати внести відомості відповідно до неї і розпочати досудове розслідування в порядку, встановленому законом»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «27 червня 2025 року, я, своїм листом від 27.06.2025 за №27/06/ЗВ (копія додається), через канцелярію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, на ім`я керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, подав заяву в порядку статті 214 КПК України, якою просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку статті 214 КПК України та розпочати кримінальне провадження за ознаками вчинення головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем», в частині забезпечення протиправного заволодіння приватними особами земельними ділянками державної власності загальною площею 53,0975 гектарів, що унеможливлює побудову спрямованої на врегулювання кризової транспортної ситуації на правобережжі Києва та прилеглих до нього територіях територіальної автомобільної дороги державного значення, і чим завдано державі матеріальної шкоди у розмірі 443 895 100 гривень. Але до даного часу, всупереч частині 1 статті 214 КПК України, кримінальне провадження по вищезазначеній моїй заяві не розпочато, і тому я звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою в порядку статті 303 КПК України від 09.06.2025 № 10/06/СК».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 27.06.2025 скаржник особисто подав до САП заяву про кримінальне правопорушення, відтак формально не пропущений визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.

3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

3.5. Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, формально належить до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС.

Разом з тим, суд на підставі відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановив такі обставини.

19.03.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/2268/25 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 від 17.03.2025 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні посадовими особами САП відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, оскільки «Проте скаржник не навів жодних ознак реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи осіб на суму 443 895 100 грн., окрім власних довільних тверджень, тобто не навів ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, й відтак відсутня визначена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК умова підслідності НАБУ. Також особи, щодо яких подана заява, не належать до вичерпного переліку, зазначеного в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й тому відсутня така умова підслідності НАБУ. Також в заяві і скарзі відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтями 369 і 369-2 КК, а тому відсутня умова підслідності НАБУ, визначена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК… Таким чином, скаржник, хоч і заявляв про вчинення корупційного кримінального правопорушення за гіпотетичної умови підслідності НАБУ, однак не навів будь-яких переконливих аргументів, які б у своїй сукупності переконували б щодо реального існування ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, тому викладені в скарзі доводи скаржника не потребують перевірки засобами кримінального процесу, й відтак такі відомості не повинні вноситися до ЄРДР».

07.04.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 у справі №991/2736/25 задоволена частково скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб САП, зобов`язано уповноважену особу САП внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 21.03.2025 №21/03/ЗВ, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки «Заява про вчинення кримінального правопорушення від 21.03.2025 ґрунтується на тому, що голова Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_4, за попередньою змовою із фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, забезпечив заволодіння приватними особами земельними ділянками державної (комунальної) власності, площею 53,0975 гектарів, що відбулося завдяки протиправному розробленню та затвердженню проекту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка. Внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди у розмірі 443 895 100 гривень, що є тяжкими наслідками. Саме на підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України».

13.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_7 у справі №991/4215/25 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, оскільки «Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що відповідно до листа прокурора САП ОСОБА_8 від 15.04.2025 року на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 07.04.2025 року по справі № 991/2736/25 до ЄРДР внесено відомості за фактом можливого зловживання владою чи службовим становищем головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області шляхом протиправного розроблення та затвердження проекту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка, внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі наслідки. До листа додано витяг з ЄРДР з якого вбачається, що 15.04.2025 року прокурором САП ОСОБА_8 внесено до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2, а саме зареєстровано кримінальне провадження №42025000050000012 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. Під час судового засідання прокурор долучив до матеріалів справи заяву ОСОБА_2 від 14.03.2025 року, відомості за якою зареєстровані в ЄРДР. З копії вказаної заяви вбачається, що у ній ідеться про протиправну діяльність із земельними ділянками, кадастрові номери яких повністю співпадають із номерами, зазначеними у заяві ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 09.05.2025 року. Крім того, зі змісту копії повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2024 року також вбачається, що частина вказаних земельних ділянок є предметом можливого злочину у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 року… Таким чином, вимогами КПК та нормами Положення не встановлено заборони та/або обмежень для органу досудового розслідування щодо зміни чи доповнення інформації в ЄРДР про кримінальне правопорушення під час досудового розслідування. Однак, у той же час не передбачено повторного внесення до ЄРДР вже існуючої там інформації щодо можливого вчинення кримінального правопорушення…З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на уповноважених осіб САП обов`язку повторно вносити до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2, а тому у задоволенні скарги слід відмовити».

28.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_9 у справі №991/4721/25 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника САП ОСОБА_3, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки «25.Водночас з матеріалів скарги вбачається, що уповноваженими особами САП 15.04.2025, на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 07.04.2025 у справі №991/2736/25 внесено відомості за фактом можливого зловживання владою чи службовим становищем головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, шляхом протиправного розроблення та затвердження проєкту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка. Внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі наслідки. Кримінальному правопорушенню присвоєно № 42025000050000012 та кваліфіковано за ознаками ч. 2 ст. 364 КК. ОСОБА_2 зазначено як потерпілий, заявник. 26.Слідчим суддею з`ясовано, що право на оскарження бездіяльності уповноваженої особи САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК вже було реалізовано заявником, оскільки за результатом розгляду аналогічної скарги заявника, 07.04.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС уповноважену особу САП було зобов`язано внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. 27.Проте КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, як і не регламентується повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, які вже були предметом судового контролю, за наслідком чого суд зобов`язував уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та це судове рішення було виконане таким суб`єктом…33.За відсутності вагомих і непереборних обставин повторний розгляд та ухвалення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності. 34.Зіставлення наведених вище законодавчих вимог, з огляду на викладені ОСОБА_2 у його заяві від 20.05.2025 події кримінального правопорушення дає підстави вважати, що бездіяльність уповноваженої особи САП була встановлена ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.04.2025, а його права були відновлені. 35.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки викладені у ній відомості щодо можливого вчинення зловживання владою чи службовим становищем головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, шляхом протиправного розроблення та затвердження проєкту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка, внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі наслідки, вже були предметом судового контролю, за цим фактом до ЄРДР було внесено відомості та провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000050000012 за ч. 2 ст. 364 КК».

13.06.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_9 у справі №991/5524/25 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника САП ОСОБА_3,, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки «25.Водночас з матеріалів скарги вбачається, що уповноваженими особами САП 15.04.2025, на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 07.04.2025 у справі № 991/2736/25 внесено відомості за фактом можливого зловживання владою чи службовим становищем головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, шляхом протиправного розроблення та затвердження проєкту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка. Внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі наслідки. Кримінальному правопорушенню присвоєно № 42025000050000012 та кваліфіковано за ознаками ч. 2 ст. 364 КК. ОСОБА_2 зазначено як заявник. 26.Слідчим суддею з`ясовано, що право на оскарження бездіяльності уповноваженої особи САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК вже було реалізовано заявником, оскільки за результатом розгляду аналогічної скарги заявника, 07.04.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС уповноважену особу САП було зобов`язано внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Окрім цього, ухвалами слідчих суддів ВАКС від 13 та 28.05. 2025 у справах № 991/4215/25 та № 991/4721/25 ОСОБА_2 відмолено у задоволенні аналогічних до цієї скарг, позаяк відомості за викладеними ним обставинами вже внесені до ЄРДР. 27.Проте КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, як і не регламентується повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, які вже були предметом судового контролю, за наслідком чого суд зобов`язував уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та це судове рішення було виконане таким суб`єктом…33.За відсутності вагомих і непереборних обставин повторний розгляд та ухвалення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності. 34.Зіставлення наведених вище законодавчих вимог, з огляду на викладені ОСОБА_2 у його заяві від 02.06.2025 події кримінального правопорушення дає підстави вважати, що бездіяльність уповноваженої особи САП була встановлена ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.04.2025, а його права були відновлені. 35.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки викладені ним у заяві від 02.06.2025 відомості щодо можливого вчинення зловживання владою чи службовим становищем головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, шляхом протиправного розроблення та затвердження проєкту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка, внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі наслідки, вже були предметом судового контролю, за цим фактом до ЄРДР було внесено відомості та провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000050000012 за ч. 2 ст. 364 КК».

25.06.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 в справі №991/6628/25 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника САП ОСОБА_3, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки «Під час судового розгляду встановлено, що 17.06.2025 ОСОБА_2 через канцелярію САП подав Заяву, яку одержано уповноваженою особою САП того ж дня. Зі змісту Заяви вбачається, що заявником викладено обставини щодо можливого вчинення головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у частині забезпечення протиправного заволодіння приватними особами земельними ділянками державної власності, загальною площею 53,0975 га, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди у розмірі 443 895 100 грн. Водночас, листом прокурора САП ОСОБА_11 № 07/3-3674ВИХ-25 від 23.06.2025 надано відповідь ОСОБА_2 на вищезазначену Заяву, зі змісту якого вбачається, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 по справі № 991/2736/25 САП внесено відомості в ЄРДР за фактом можливого зловживання владою чи службовим становищем головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області шляхом протиправного розроблення та затвердження проекту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області» та змін до Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка, внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі наслідки. Визначено попередню правову кваліфікацію вказаного кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України. Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (повний доступ) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 року по справі № 991/2736/25, зобов`язано уповноважену особу САП нести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 21.03.2025 № 21/03/ЗВ, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Крім того, слідчими суддями Вищого антикорупційного суду вже неодноразово було відмовлено у задоволенні подібних скарг ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей, що викладені у заяві ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення № 09/05/3В від 09.05.2025 (ухвала Вищого антикорупційного суду від 13.05.2025 по справі № 991/4215/25) та заяві ОСОБА_12 про кримінальне правопорушення № 20/05/3В від 20.05.2025 (ухвала Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 по справі № 991/4721/25), оскільки відомості за фактами, викладеними у вищезазначених заявах вже внесені на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 по справі № 991/2736/25. Разом з тим, зі змісту копій заяв ОСОБА_2 № 09/05/3В від 09.05.2025 та № 20/05/3В від 20.05.2025 про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що у них йдеться про протиправну діяльність із земельними ділянками, кадастрові номери яких повністю співпадають із номерами, зазначеними у Заяві, яка є предметом розгляду даної Скарги. Також, слідчим суддею встановлено, що 15.04.2025 внесено до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2, а саме зареєстровано кримінальне провадження № 42025000050000012 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР станом на 16.04.2025. Отже, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 по справі № 991/2736/25 вже вирішено спір між заявником та уповноваженими особами САП щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, викладеного у заяві ОСОБА_2 від 17.06.2025 за № 17/06/ЗВ та зобов`язано уповноважених осіб САП внести до ЄРДР відповідні відомості. Таким чином, порушені права ОСОБА_2 вже було відновлено шляхом покладення на уповноважених осіб САП обов`язку внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладене у заяві від 21.03.2025 № 21/03/ЗВ, щодо якого скаржник наразі звернувся до слідчого судді з проханням покласти на уповноважену особу САП обов`язок внести такі ж самі відомості до ЄРДР».

3.6. Під зловживанням процесуальними правами в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.

Норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, але разом з тим, частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (ККС ВС) від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).

Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.

Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

3.7. З огляду на вищенаведене, скаржник ОСОБА_2 періодично подає до САП заяви про вчинення кримінального правопорушення та згодом до ВАКС скарги щодо одного і того самого питання, яке вже неодноразово вирішувалось судом, таким чином вочевидь системно зловживаючи процесуальними правами. Відтак подана всьоме у цьому випадку скарга підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 7, 9, 22, 26 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_2 від 07.07.2025 на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________