- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5582/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/490/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
09 липня 2025 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2025 року в кримінальному провадженні №12025100090001252,
В С Т А Н О В И В:
09.07.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла, направлена цього ж дня за допомогою системи «Електронний суд», апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2025, постановлену за результатами розгляду заяви про відвід слідчого судді в кримінальному провадженні №12025100090001252.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду по провадженню №11-сс/991/490/25 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2, судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд у новому складі.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від ОСОБА_3, у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
Під час вирішення питання про призначення апеляційної скарги ОСОБА_3 до розгляду суддею-доповідачем виявлено факт зловживання апелянтом своїми процесуальними правами, яке проявилося у повторному поданні ним до суду апеляційної скарги на одну і ту ж саму ухвалу слідчого судді з одними та тими ж мотивами, щодо якої суддя-доповідач на стадії вирішення питання щодо можливості призначення її до розгляду 07.07.2025 постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Поруч із наведеним, КПК не передбачає можливості повторного розгляду апеляційної скарги на судове рішення, яке вже було предметом перегляду суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою тієї ж сторони судового провадження з повністю аналогічних підстав.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК). Тому, у разі повторного надходження до суду апеляційної скарги, судді-доповідачу належить вирішити питання щодо її прийнятності на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов`язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).
Так, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК). Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13). Відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12). Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж сторони судового провадження уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Ураховуючи наведене, а також те, що, як було установлено суддею-доповідачем, (1) ОСОБА_3 у цій справі вже скористався правом на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, за результатами чого суддя-доповідач 07.07.2025 постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження, та (2) в апеляційній скарзі, яка надійшла на розгляд, містяться доводи, які за своїм змістом повністю ідентичні наведеним у скарзі, що надійшла до суду 02.07.2025, проведення нового (повторного) апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2025 буде таким, яке суперечитиме принципу юридичної визначеності в частині поваги до остаточного судового рішення, а також закріпленим у ст. 2 КПК завданням кримінального провадження.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу (ч. 4 ст. 399 КПК).
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне на підставі ст. ст. 2, 7, 8, ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 399 КПК відмовити ОСОБА_3 у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою, яка є ідентичною тій, щодо якої 07.07.2025 постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, а відтак не може бути предметом повторного перегляду судом, який вже висловив позицію про неприйнятність апеляційної скарги на ту саму ухвалу через неможливість її оскарження. На необхідність прийняття саме такого рішення вказує і практика вирішення подібних ситуацій Верховним Судом. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначила, що оскільки засуджений використав своє право на касаційне оскарження судового рішення, то воно не може бути предметом касаційного перегляду вдруге (ухвала від 16.07.2021 у справі №608/867/19, провадження №51-5700ск20).
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 21, 370, 376, 380, 392, 393, 395, п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України суддя-доповідач
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2025 року у кримінальному провадженні №12025100090001252.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію матеріалів апеляційної скарги разом із цією ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду для приєднання їх до матеріалів справи №991/5582/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців із дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2