- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/7021/25
Провадження 1-кс/991/7088/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_2 на повідомлення про підозру
у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
07.07.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «Скасувати у кримінальному провадженні №72024031050000007 повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 24.04.2025р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Розгляд скарги прошу здійснювати за моєї участі»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «24.04.2025 мені повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме у пособництві у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Кримінальне провадження №72024031050000007 зареєстроване 13.09.2024р.; орган досудового розслідування - підрозділ детективів ТУ БЕБ у Волинській області; процесуальне керівництво - прокурори Волинської обласної прокуратури.
Зі змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 24.04.2025р, складеної детективом ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_3 та погодженої прокурором ОСОБА_4, наведено твердження про вчинення мною (як пособником) протиправних діянь разом з головою Ківерцівської міської ради ОСОБА_5, що призвело до розтрати коштів територіальної громади в сумі 6 052 184,99 грн.
Правову кваліфікацію таких діянь здійснено за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Окрім повідомлення про підозру, стороною обвинувачення ініційовано вжиття запобіжних заходів у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2025р. у справі №161/7918/25 в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відмовлено.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2025р. задоволено апеляційну скаргу прокурора; скасовано ухвалу слідчого судді від 28.04.2025; застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 028 000,00 грн.; одночасно визначено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 12.05.2025р. визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України.
Мотивами вказаного рішення прокурора зазначено: - встановлення органом досудового розслідування, що розмір шкоди (збитків) бюджету Ківерцівської міської ради в загальному розмірі становить 6 052 184,99 грн.; - з огляду на інкримінований предмет (бюджетне відшкодування) та суб`єктний склад кримінального правопорушення (службова особа органу місцевого самоврядування), правову кваліфікацію здійснено за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України; - прокурором констатовано, що розмір завданої шкоди у кримінальному провадженні становить 6 052 184,99 грн., що в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму; - кримінальне провадження підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України (п.2 ч.5 ст.216 КПК України).
З огляду на вказане, зокрема розмір інкримінованих збитків, мені повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, керуючись та посилаючись на доводи про те, шо має місце здійснення розтрати коштів громади в розмірі 6 052 184,99 грн. (що в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму).
Вказана хронологія та обставини процесуального руху кримінального провадження свідчать про те, що підозру повідомлено, а також ініційовано вжиття запобіжного заходу неуповноваженими особами.
Положеннями ст.216 КПК України визначено підслідність кримінальних проваджень. Не вдаючись до цитування положень вказаної норми права, вбачається, що уповноваженими особами з досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, вчинення дій щодо повідомлення підозри, вжиття різного роду обмежувальних заходів, є детективи Національного антикорупційного бюро України.
Власне, саме по вказаній причині постановою прокурора у провадженні від 12.05.2025р. визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України.
Доцільно наголосити, що будь-яких змін в розмірі інкримінованого предмету злочину з моменту оголошення підозри до зміни підслідності не відбулося.
Зазначені обставини свідчать про те, що на момент повідомлення підозри детективи ТУ БЕБ та прокурори регіональної прокуратури були обізнані про відсутність повноважень здійснювати досудове розслідування, приймати процесуальні рішення тощо».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3.2.. Слідчий суддя на підставі відомостей автоматизованої системи документообігу ВАКС встановмв, що 25.06.2025 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025, для розгляду якої у справі №991/6692/25 (провадження 1-кс/991/6762/25) відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_7, яким розпочато судовий розгляд 27.06.2025, 03.07.2025, який ще триває.
За змістом перша скарга на повідомлення про підозру від 25.06.2025 фактично тотожна повторній скарзі на повідомлення про підозру від 07.07.2025.
3.3. Під зловживанням процесуальними правами в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, але разом з тим, частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (ККС ВС) від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).
Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.
Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
3.4. З огляду на вищенаведене, скаржник вочевидь зловживає процесуальними правами, й відтак подана ним повторна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_2 від 07.07.2025 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 __________