- Головуючий суддя (ВАКС): Чернова О.В.
Справа № 991/6717/25
Провадження 1-кп/991/84/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого/цивільного відповідача ОСОБА_4,
його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника потерпілого/ цивільного позивача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000913 від 17.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
25.06.2025 до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У результаті проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді ОСОБА_1 25.06.2025.
Ухвалою суду від 27.06.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
07.07.2025 до початку підготовчого судового засідання до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з закінченням визначених ст.219 КПК України строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
2. Обґрунтування клопотання захисника
У своєму клопотанні захисник обвинуваченого просить закрити кримінальне провадження у зв`язку із тим, що після повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.
Так, захисник зазначає, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні сплинув 12.02.2025 у зв`язку з порушенням вимог ч.3 ст.294 КПК України під час продовження строків досудового розслідування. Відповідно обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування і тому наявні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
В обґрунтування своїх доводів захисник вказує, зокрема, що на підставі п.1 ч.3 ст.294 КПК України постановою заступника Генерального прокурора від 06.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 продовжено до трьох місяців, а саме до 12.02.2025. В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 05.02.2025 у справі №991/951/25 та від 04.04.2025 у справі №991/2676/25 за клопотаннями сторони обвинувачення, погодженими заступником Генерального прокурора, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено, останній раз до дев`яти місяців, тобто до 12.08.2025.
Разом з цим, слідчі судді Вищого антикорупційного суду, вирішуючи зазначені клопотання сторони обвинувачення у справах №№991/951/25, 991/2676/25, не були судом, встановленим законом, у розумінні практики ЄСПЛ, оскільки з огляду на орган досудового розслідування, не були уповноваженими здійснювати судовий контроль у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024.
Відтак, кримінальне провадження не належить до предметної підсудності слідчого судді Вищого антикорупційного суду, тому розгляд будь-яких клопотань про продовження строку досудового розслідування знаходився поза межами повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду та суперечило припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Так, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 01.04.2025 у справі №757/13631/25 було визначено, що, враховуючи підслідність кримінального провадження №62024000000000913 від 17.10.2024, здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у тому числі й вирішення питання стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено до компетенції слідчих суддів місцевих судів загальної юрисдикції.
За таких обставин ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у справах №№991/951/25, 991/2676/25 є незаконними, оскільки ухвалені незаконним судом, всупереч приписам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та правової позиції Верховного Суду у цьому кримінальному провадженні.
Натомість ухвали слідчих суддів місцевих судів загальної юрисдикції про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 відсутні.
Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 закінчився 12.02.2025, тобто до дати, до якої такий строк був продовжений уповноваженою у розумінні ст.294 КПК України особою.
Як вбачається, строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до 12.02.2025 не зупинявся, обвинувальний акт надійшов до Вищого антикорупційного суду 25.06.2025, тобто поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024, у зв`язку із чим воно підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
3. Позиції учасників у підготовчому судовому засіданні
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав подане клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру до звернення до суду з обвинувальним актом. Зазначив, що з огляду на те, що справа надійшла для розгляду до Вищого антикорупційного суду, то і контроль за здійсненням законності досудового розслідування повинен був здійснюватися слідчими суддями ВАКС, однак цей контроль здійснювали як суд загальної юрисдикції - Печерський районний суд м. Києва, так і ВАКС. Разом з цим, Верховний Суд ухвалою від 01.04.2025 у цьому кримінальному провадженні, у справі №757/13631/25-к остаточно визначився із судом, встановленим законом в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який повинен був здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зазначивши, про віднесення такого до компетенції виключно слідчих суддів місцевих судів загальної юрисдикції. Надав копію згаданої ували Верховного Суду.
Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, вважав його обґрунтованим. Зазначив додатково, що Верховний Суд остаточно визначився із судом, який у цьому кримінальному провадженні повинен був здійснювати контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час досудового розслідування, а тому постановлені ухвали про продовження строку досудового розслідування слідчими суддями ВАКС були незаконними.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію захисників, просив задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження заперечив, просив відмовити у його задоволенні, зазначивши про дотримання строків досудового розслідування. Додатково зазначив, що з огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення, ним послідовно в ході досудового розслідування вживались заходи щодо визначення належного органу досудового розслідування та належного суду. Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, встановлення суми збитків, прокурором було прийнято рішення про визначення підслідності за детективами НАБУ та відповідно процесуальне керівництво за прокурорами САП. У подальшому прокурорами САП було прийнято рішення про скасування попередньої постанови про визначення підслідності та прийнято рішення про повернення вказаного кримінального провадження для продовження досудового розслідування Головним слідчим управлінням ДБР. Наявний спір про підслідність було вирішено постановою виконуючого обов`язки Генерального прокурора від 27.12.2024, підслідність визначена за Головним слідчим управлінням ДБР, а процесуальне керівництво - за Спеціалізованою прокуратурою в сфері оборони. 05.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 у справі №991/951/25 строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців, а саме до 12.04.2025. 04.04.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 у справі №991/2676/25 строк досудового розслідування продовжено до дев`яти місяців, а саме до 12.08.2025. Обвинувальний акт було скеровано до суду до закінчення встановлених строків досудового розслідування. Надав копії вступних та резолютивних частин згаданих судових рішень для долучення до матеріалів справи. Звернув увагу, що з огляду на те, що згадані ухвали слідчих суддів є діючими, не скасованими, строки досудового розслідування на момент направлення обвинувального акта до суду не закінчились, то підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Представник потерпілого - ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження заперечував, підтримав позицію, викладену прокурором.
4. Оцінка та мотиви суду
Завданнями підготовчого судового провадження є перевірка процесуальних підстав для призначення судового розгляду та підготовка до розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні, якщо не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Частина третя статті 314 КПК України визначає рішення, які має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За змістом п.10 ч.1 ст.284 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Положеннями ст.113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено в межах строку, визначеного ст. 219 КПК України.
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч.1 ст.219 КПК України).
Отже, однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.
Згідно з положеннями Глави 24 КПК України вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме:
- повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України);
- складання і затвердження обвинувального акта і додатків до нього (ст. 291 КПК України);
- вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст. 291 та ч. 1 ст. 293 КПК України);
- направлення обвинувального акта до суду.
У зв`язку з цим прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Таким чином, для вирішення порушеного у клопотанні захисника питання, суд має встановити, який кінцевий строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні, та чи сплив вказаний строк до моменту направлення прокурором обвинувального акта до суду, як про це стверджує сторона захисту.
Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України у разі, якщо в кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру, досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня такого повідомлення. При цьому, вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
Як вказує сторона обвинувачення та вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, 12.11.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру (том №1 а.п.83-122, том №19,а.п.178).
14.11.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі №757/52975/24-к до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.01.2025 року (том №1 а.п.176). В подальшому запобіжний захід відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, разом із цим і ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі №991/1053/25 (том №21 а.п.145-149). Останній раз запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2025 у справі №757/25567/25-к.
Постановою від 27.12.2024 про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024, винесеною виконувачем обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_10, підслідність кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні визначена за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному провадженні доручено прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора (том №1 а.п.201-203).
06.01.2025 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування (до 3-х місяців) (том №21, а.с.27-35).
05.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 у справі №991/951/25 строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців, а саме до 12.04.2025 (том №21 а.п.118-121).
04.04.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 у справі №991/2676/25 строк досудового розслідування продовжено до дев`яти місяців, а саме до 12.08.2025 (том №21 а.п.169).
Так, доводом сторони захисту щодо наявності підстав для закриття цього кримінального провадження у зв`язку зі спливом строків досудового розслідування, стала, як на їх думку, незаконність ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні внаслідок порушення правил підсудності.
Відповідно до статті 331 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. У відповідності до примітки статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими обставинами.
Системний аналіз КПК України дає підстави вважати, що кримінальне провадження в контексті вирішення питання про підсудність є тотожним поняттю судового провадження, визначеному в пункті 24 частини 1 статті 3 КПК України.
Підсудність, на відміну від підслідності, яка може бути визначена чи змінена на підставі відповідного рішення уповноваженої особи, визначається виключно в силу положень закону, за наявності відповідних правових критеріїв віднесення конкретної справи до підсудності того чи іншого суду, визначених статтями 32 - 331 КПК України. Крім того, нормами статті 34 КПК України закріплена можливість направлення кримінального провадження з одного суду до іншого за наявності визначених законодавцем для цього підстав. При цьому, підсудність кримінального провадження тому чи іншому суду не може автоматично змінюватись у залежності від рішення прокурора про зміну підслідності і навпаки. З огляду на це підслідність та підсудність конкретного кримінального провадження можуть бути не пов`язані єдиним органом досудового розслідування.
Територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. Таким чином, слідчі ГСУ ДБР у даному кримінальному провадженні за правилами кримінального процесуального законодавства мали право звертатись із відповідними клопотаннями до Печерського районного суду м. Києва за місцезнаходженням органу досудового розслідування.
Натомість статтею 331 КПК України визначено предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, яка може не залежати від того, який орган здійснював досудове розслідування, і до слідчого судді якого суду слідчі відповідного органу зверталися для проходження судового контролю під час досудового розслідування.
Як вбачається, на етапі досудового розслідування судовий контроль проводили як слідчі судді Печерського районного суду м. Києва, оскільки відповідно до обвинувального акта, слідчі, які здійснювали досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні є слідчими ГСУ ДБР, що територіально знаходиться в Печерському районі м. Києва, так і слідчі судді Вищого антикорупційного суду. Після закінчення досудового розслідування кримінальне провадження №62024000000000913 від 17.10.2024 було передано Вищому антикорупційному суду за предметною підсудністю, визначеною в ст. 331 КПК України.
Предметна підсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду стороною захисту не оспорюється.
Разом з цим, сторона захисту посилається на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 01.04.2025 у справі №757/13631/25-к, яка дійшла висновку, що, ураховуючи визначену в кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 підслідність, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, в тому числі й вирішення питання стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено до компетенції слідчих суддів місцевих судів загальної юрисдикції.
Зі змісту даної ухвали вбачається, що Верховний Суд, посилаючись на приписи ч.1 ст.201 КПК України, дійшов такого висновку в контексті розгляду клопотання сторони захисту про передачу матеріалів провадження за клопотанням захисника ОСОБА_6 про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу в кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 із Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду. Тобто саме в рамках вирішення даного клопотання сторони захисту колегія суддів Верховного Суду зробила такий висновок, а тому згадана практика не є релевантною та не може застосовуватись при вирішенні питання про законність ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024. В ЄДРСР загальний доступ до вказаної ухвали надано 07.04.2025.
До того ж, для вирішення питання про сплив строків розслідування, виходячи з наведеного доводу захисту, суд має оцінювати ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, відповідні докази та вплив на права і свободи обвинуваченого.
Однак, суд не може дати оцінку таким твердженням сторони захисту щодо незаконності вказаних ухвал внаслідок порушення правил предметної підсудності через відсутність достатніх матеріалів, на підставі яких має здійснюватися перевірка відповідних доводів сторони захисту.
Так, згідно ч. 3 ст. 309 КПК України під час проведення підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження мають можливість подати заперечення на ухвалу слідчого судді.
При цьому нормами чинного КПК України суд не наділений правом в підготовчому провадженні досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду. Суд може прийняти вказані заперечення для надання їм оцінки в майбутньому під час судового розгляду та винесення остаточного рішення у справі.
Як вбачається із наданих суду вступної та резолютивної частини рішень сторона захисту була присутня при розгляді відповідних клопотань про продовження строку досудового розслідування. Таким чином, сторона захисту була обізнана про здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні Вищим антикорупційним судом. При цьому сторона захисту у підготовчому судовому засіданні не подала заперечень на такі ухвали слідчих суддів у порядку частини 3 статті 309 КПК України, натомість висловила свою позицію про їх незаконність з огляду на порушення правил підсудності, про які зазначено в постанові Верховного Суду.
Об`єднана палата ККС ВС у постанові від 17.02.2025 по справі №283/1638/23 зазначила, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
Отже, суд встановив, що у даному кримінальному провадженні строк досудового розслідування був продовжений спочатку до трьох місяців - до 12.02.2025, а в подальшому до п`яти місяців, в останній раз до дев`яти місяців до 12.08.2025. У межах зазначеного строку стороною обвинувачення в порядку ст.290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення (том №34 а.п.205).
Строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за правилами ч.5 ст.219 КПК України не включається у строк досудового розслідування. Також суд встановив, що 24.06.2025 обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні було складено, затверджено та 25.06.2025 направлено до Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, стороною обвинувачення завершено досудове розслідування у строки, визначені ст.219 КПК України, а тому відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а судом наразі не встановлено вказаних стороною захисту підстав для закриття кримінального провадження.
Отже, на даному етапі суд не вбачає порушення строків досудового розслідування, з огляду на це в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000913 від 17.10.2024, відмовляє.
Водночас в подальшому, у випадку встановлення, що строки досудового розслідування, передбачені ст.219 КПК України закінчилися, суд не позбавлений можливості прийняти рішення про закриття кримінального провадження за наслідками судового розгляду, на чому наголошував Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.05.2022 по справі №583/1283/20, зазначивши, що вимоги кримінального процесуального закону не містять заборон щодо прийняття такого рішення у разі виявлення зазначених підстав під час розгляду кримінального провадження по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 369, 372, 376, ч. 1 ст. 392 КПК України, суд
постановив :
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000913 від 17.10.2024, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1