- Головуючий суддя (ВАКС): Чернова О.В.
Справа № 991/6717/25
Провадження 1-кп/991/84/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого/цивільного відповідача ОСОБА_4,
його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника потерпілого/ цивільного позивача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000913 від 17.10.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (без номеру, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3220880903:04:005:0146), одружений, раніше не судимий, утримується у ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
25.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У результаті проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді ОСОБА_1 25.06.2025.
Ухвалою суду від 27.06.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 03.07.2025, яке за клопотанням сторони захисту відкладено на 07.07.2025.
03.07.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від захисника ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та скарга на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України.
07.07.2025 від захисника ОСОБА_5 до суду також надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
03.07.2025 через канцелярію суду надійшла позовна заява, подана в інтересах Міністерства оборони України, про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ухвалою суду від 07.07.2025 у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження відмовлено.
ІІ. Вирішення питань, передбачених ст.ст.314, 315 Кримінального процесуального кодексу України
2.1. Позиції учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та щодо інших питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для закриття кримінального провадження та його повернення відсутні, справа підсудна Вищому антикорупційному суду з огляду на те, що в даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у скоєнні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, при цьому наявна одна із передбачених п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України умов, а саме розмір завданої шкоди кримінальним правопорушенням у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення. Просив призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта, визначити дату та місце проведення судового розгляду. Судовий розгляд вважав за можливе здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілого, захисників та обвинуваченого.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підстав для повернення обвинувального акту не вбачали, зазначили, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду. З огляду на відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, вважали за можливе судовий розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілого, захисників та обвинуваченого. Зазначили, що клопотання про витребування речей і документів, виклик певних осіб для допиту в якості свідків на даній стадії судового процесу відсутні, необхідності у складанні досудової доповіді немає. Щодо цивільного позову повідомили, що підготують і подадуть відзив на позовну заяву.
Разом з цим захисник ОСОБА_6 підтримав раніше подане клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт. Пояснив, що перестали існувати ризики, які давали б достатні підстави суду вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Звернув увагу, що обвинувачений не був затриманий в порядку ст.208 КПК України, до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу прибув сам, не мав наміру переховуватись від органів досудового розслідування, а тому ризик переховування від суду відсутній. ОСОБА_4 має місце проживання, дружину, яка не працює, неповнолітню дитину, яка потребує його уваги як батька, тобто міцні соціальні зв`язки. Щодо можливого впливу на свідків, як на думку захисту, свідки підтверджують відомості, викладені в письмових доказах, на користь сторони захисту, а тому впливати на них немає ніякого сенсу. Ризик вчинення нового злочину або продовження вчиняти існуючий злочин також відсутній, оскільки ОСОБА_4 був звільнений із займаної посади, ніякого впливу на осіб, які працюють в МОУ він не має. Обвинувальний акт переданий до суду, самі матеріали кримінального провадження перебувають у слідчого або прокурора, тому ризик знищити, сховати або спотворити будь-які речі або документи відсутній. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 не має змоги виконати, оскільки її розмір є непомірним, у останнього відсутні такі кошти, що також вбачається з декларації про доходи обвинуваченого, де зазначено лише про наявність 10 000,00 доларів США. Вважав за можливе зменшити заставу до 500 000,00 грн, але остаточно просив звільнити ОСОБА_4 з-під варти та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 24-00 до 05-00 години з покладенням відповідних обов`язків, оскільки ОСОБА_4 потрібно працювати та забезпечувати родину.
Також підтримав подану ним в порядку ч.2 ст.303 КПК України скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягає в тому, що прокурором не було виконано приписів ст.290 КПК України щодо повідомлення сторони захисту про відкриття матеріалів досудового розслідування, а саме не повідомлено захисника ОСОБА_6, що порушує право на захист ОСОБА_4 та може впливати на оцінку доказів в подальшому. Просив долучити її до матеріалів справи та врахувати під час судового розгляду.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив задовольнити заявлене клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, підтримав подану в порядку ч.2 ст.303 КПК України скаргу, також підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу, подане ним 07.07.2025, яке є аналогічним клопотанню захисника ОСОБА_6 . З метою досягнення узгодженості позицій сторони захисту просив визначити час перебування ОСОБА_4 під домашнім арештом з 24-00 до 05-00 години ранку. Додав, що ОСОБА_4 обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої є непомірним для обвинуваченого, про що свідчить тривале перебування його під вартою. У ОСОБА_4 є будинок, в якому він проживає, але він належить членам його родини і не є ліквідним активом, який можливо реалізувати на внесення застави. Домашній арешт просив визначити за адресою фактичного проживання, - в будинку, який не введений в експлуатацію та знаходиться на земельній ділянці, що належить старшому сину ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання та позицію своїх захисників, вважав за можливе призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він не має наміру переховуватись від суду та вчиняти інші дії, що перешкоджають судовому провадженню. Його дитина наразі закінчила школу та потребує уваги батька, дружина не працює, родина потребує коштів, а тому йому треба працевлаштовуватись. Щодо можливості внесення застави, повідомив, що заставу у визначеному розмірі він не має змоги сплатити, задекларовані ним готівкові кошти у розмірі 10 000 доларів США поступово витрачаються сім`єю, оскільки він не працює і не має доходу. Наразі він може працевлаштуватись, а саме допомагати ЗСУ, виробляти безпілотні комплекси, знаходячись за місцем виробництва. Домашній арешт можливо визначити за місцем його проживання у будинку, який не введений в експлуатацію і належить його старшому сину.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні щодо скарги, поданої захисником ОСОБА_6 в порядку ч.2 ст.303 КПК України, додатково зазначив, що цим захисником на стадії досудового розслідування участі у слідчих діях не приймалось та не було надано до матеріалів кримінального провадження документів, передбачених ст.50 КПК України на підтвердження повноважень захисника в даному кримінальному провадженні. З огляду на це, у прокурора не було правових підстав надавати ОСОБА_6 доступ до матеріалів, а матеріали досудового розслідування було надано тільки тому захиснику, чиї повноваження були в матеріалах справи. Просив врахувати ці обставини та відмовити в задоволенні скарги під час розгляду справи по суті.
Щодо клопотань про зміну запобіжного заходу, прокурор просив відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, наразі не існує з огляду на стадію судового процесу, однак продовжують існувати інші. Зазначені стороною захисту обставини вже були предметом розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу в Печерському районному суді м. Києва, зміни сталися тільки в тому, що матеріали кримінального провадження скеровано до суду. Нових обставин стороною захисту не зазначено. Наявний ризик переховування від суду з огляду на тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_4, суму збитків, ціну заявленого МОУ позову. З огляду на стадію судового процесу, ОСОБА_4 у разі зміни запобіжного заходу, може впливати на свідків, а тому такий ризик продовжує існувати. ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у разі знаходження не під вартою, а саме, враховуючи займану ним раніше керівну посаду та авторитет, шляхом погроз та підкупу може вплинути на свідків. Також необхідно враховувати особу обвинуваченого, який за станом здоров`я може перебувати в слідчому ізоляторі, крім того, ОСОБА_4 03.07.2025 повідомлено про підозру у вчиненні інших злочинів. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави був неодноразово зменшений та наразі становить той розмір, який буде тим стримуючим засобом, який забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні у разі її внесення.
Представник потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, у складі учасників, зазначених прокурором, просив прийняти цивільний позов та вирішити його під час розгляду справи по суті. Погодився із прокурором щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, зазначивши що стороною захисту не було наведено нових обставин, які б могли вплинути на його зміну.
2.2. Мотиви суду з питань, передбачених ст.ст.314, 315 Кримінального процесуального кодексу України
2.2.1. Щодо можливості призначення судового розгляду
Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо питань, передбачених ст.ст.314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд дійшов таких висновків.
Угод про визнання винуватості до суду не надходило, про її досягнення сторони кримінального провадження не повідомили.
Зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1 КПК України. Підстав для направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності судом не встановлено.
Підстави, передбачені п.п.5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження на час проведення підготовчого судового засідання відсутні.
Встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
З вказаних мотивів суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
З огляду на позицію учасників кримінального провадження, а також те, що судом не встановлено обставин, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи позиції сторін кримінального провадження, суд не вбачає необхідності у дорученні представнику персоналу органу пробації складання досудової доповіді.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судовий розгляд слід здійснювати судом у складі: головуючого судді, за участі уповноваженого прокурора, обвинуваченого/цивільного відповідача, його захисників, та потерпілого/цивільного позивача.
Клопотань про виклик свідків сторонами кримінального провадження не заявлено. Питання щодо виклику свідків буде вирішено в порядку ст. 349 КПК України.
За результатами вивчення цивільного позову судом не встановлено його невідповідності ст.128 КПК України, ст.ст.175-177 ЦПК України та передбачених ст.185 ЦПК України підстав для його повернення.
2.2.2. Щодо скарги сторони захисту, поданої під час підготовчого провадження на виконання приписів ч. 2 ст. 303 КПК України
Захисником ОСОБА_6 подано скаргу на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України, яка полягає в тому, що прокурором не було виконано приписів ст. 290 КПК України щодо сторони захисту. Просив залучити її до матеріалів справи та врахувати під час судового розгляду.
Положеннями ч.2 ст.303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч.2 ст.303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Ані ч.2 ст.303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України та які ухвалюються слідчим суддею за результатами здійснення судового контролю під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого дізнавача чи прокурора, скасування повідомлення про підозру, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.
Натомість, за змістом ст.ст.314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.
Скарги на процесуальні рішення, дії та бездіяльність прокурора, слідчого, які не підлягають оскарженню слідчому судді та подані під час підготовчого судового засідання, мають бути враховані судом лише з огляду на те, чи впливають викладені у них доводи на прийняття рішень, передбачених статтями 314-316 КПК України. Доводи щодо протиправності дій/рішень прокурора та/або слідчого, про які йдеться у скарзі захисника, на прийняття рішень, передбачених статтями 314-316 КПК України, не впливають.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів кримінального провадження скаргу, подану захисником ОСОБА_6 у порядку ч.2 ст.303 КПК України, та надати оцінку висловленим у ній доводам у ході судового розгляду.
ІІІ. Щодо клопотань про зміну запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків
3.1. Щодо застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2024 у справі №757/52975/24-к відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 12.01.2025. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 2 119 600,00 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.01.2025 у справі №757/401/25-к відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.02.2025 включно, із визначенням розміру застави 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн 00 коп. У разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі №991/1053/25 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.04.2025 включно, із визначенням розміру застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3 028 000 гривень. У разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №757/15634/25-к відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.06.2025, із визначенням розміру застави 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 573 800 гривень. У разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №757/25567/25-к відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.08.2025, із визначенням розміру застави 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 119 600 гривень. У разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 01.08.2024 включно.
3.2. Правове регулювання
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке розглядається за правилами, передбаченим для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
До клопотання мають бути додані, зокрема копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання (п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України).
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо вказують про зміну, зменшення встановлених у кримінальному провадженні ризиків та / або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Отже, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, але на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що можуть виникнути з плином кримінального провадженні та вплинути на застосований до підозрюваного захід або спосіб його виконання.
Як передбачено ч. 4 ст. 201 КПК України, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У силу ч.1 та п.9 ч.2 ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч.1 цієї статті суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
3.3. Щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши наведені у клопотаннях та в підготовчому судовому засіданні доводи сторін цього кримінального провадження, суд вважає наявними дотепер ризики, зокрема, переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків, які не втратили своєї актуальності.
Зокрема, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, йому загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, за цивільним позовом, у разі встановлення винуватості ОСОБА_4, може бути стягнуто на користь Міністерства оборони України 93 871 730,52 грн у якості відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 364 КК України.
Слід також звернути увагу на те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, у разі засудження за ч. 2 ст. 364 КК України не передбачено (ст. 69, 75 КК).
Разом з тим, суд допускає, що ОСОБА_4, з огляду на займану ним раніше посаду, має відповідні соціальні зв`язки, які він може використати задля ухилення від суду.
Отже, наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від суду.
Крім того, оцінюючи існування ризику впливу на свідків, суд виходить з того, що встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст.ст.23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків продовжує існувати до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження.
При встановленні продовження існування вказаного ризику суд враховує, що ОСОБА_4 тривалий час обіймав певні посади у Міністерстві оборони України, у тому числі тимчасово виконував обов`язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, через що набув сталі зв`язки та може схиляти свідків до надання спотворених показань, застосовуючи для цього підкуп, особистий авторитет, професійні зв`язки.
Разом з цим, суд вважає, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наразі відсутній з огляду на те, що вже розпочато судове провадження щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, під час якого досліджуватимуться відкриті сторонами кримінального провадження в порядку статті 290 КПК наявні докази.
Водночас вбачається, що стороною захисту у клопотанні не зазначено жодних нових, актуальних даних, крім передачі обвинувального акта на розгляд суду, які б слугували переконливою підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу, а ті доводи, які наведено у клопотанні - не обґрунтовано належним чином відповідними матеріалами.
При цьому, суд звертає вагу, що стороною захисту не було надано доказів на підтвердження адреси місця проживання, за яким може бути застосовано домашній арешт, у разі зміни судом запобіжного заходу на більш м`який, доказів належності на праві власності житлового приміщення, згоди власника на використання житла з цією метою, тощо.
На переконання суду, захист не довів, що на даний час виникли такі нові обставини, які безпосередньо вказують про суттєву зміну, зменшення встановлених у кримінальному провадженні ризиків та / або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Тому у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 315, 369, 372, 376, ч.1 ст.392 КПК України, суд
постановив :
1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000913 від 17.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на 10 год. 30 хв. 11.07.2025 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, 41.
2. Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинуваченого/цивільного відповідача, його захисників, представника потерпілого/цивільного позивача.
3. Позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, поданої в інтересах Міністерства оборони України, розглядати в одному провадженні з обвинувальним актом.
4. Питання виклику конкретних свідків буде вирішено під час судового розгляду.
5. У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
6. Скаргу на бездіяльність прокурора в порядку ч.1 ст.303 КПК України, подану захисником ОСОБА_6 - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1