Документ № 128812783

Справа № 991/6852/25

Провадження 1-кс/991/6923/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

представника володільця речей і документів (ІНФОРМАЦІЯ_5) - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей і документів

у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

30.06.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 30.06.2025 адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 (далі - заявник) про тимчасовий доступ до речей і документів, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 03.07.2025 з перервою до 07.07.2025.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Заявник у клопотанні просив: «Постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю - адвокатам: - ОСОБА_4 …, ОСОБА_3 які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, Код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, та надати можливість вилучити копії документів що містять запитувані відомості, а саме: 1. Надати інформацію та завірені копії документів на підставі яких, було замовлено бюджетні кошти для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024. 2. Надати інформацію та завірені копії документів (касові ордери, тощо) на підставі яких, було забезпечено отримання (видано грошові кошти) для забезпечення оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024. 3. Надати інформацію про те, чи фіксує ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі видачі/надання грошових коштів співробітникам для реалізації останніми покладених на них завдань, серії та номери виданих купюр; 4. Поінформувати про перелік відомчих та внутрішніх нормативних актів, якими врегульовано питання забезпечення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 грошовими коштами для для реалізації останніми покладених на них завдань, надавши їх копії».

що обґрунтовувалось зокрема таким:

«За версією обвинувачення, 23 вересня 2024 року приблизно о 14 год 30 хв, ОСОБА_5 з використанням ОСОБА_6, який прибув у вказане ОСОБА_7 місце, за адресою: АДРЕСА_2, одержала на свою користь та користь третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч ) доларів США, що складає по курсу Національного банку України 1653924 грн (один мільйон шістсот п`ятдесят три тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні), за вжиття нею завдяки займаній посаді заходів щодо : - зміни підслідності у вказаному кримінальному провадженні, а саме направлення його до одного з районних відділів поліції у Дніпропетровській області; - скасування арешту майна, а саме «Toyota Land Cruiser», вилученого під час обшуку 07.08.2024 у ОСОБА_7 ; - не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за злочини, передбачені статтями 332, 369-2, 190, 358 КК України тощо.

24 вересня 2024 року, т.в.о. Керівника Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8, розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.ст. 36, 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, - повідомив ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до заяви ОСОБА_7, про вчинення кримінального правопорушення від 16.09.2024, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи спільно з невстановленими особами, висловила йому прохання надати неправомірну вигоду у сумі 100000 доларів США.

- Відповідно до Постанови про контроль за вчиненням злочину №09/1330т від 20.09.2024 Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, розглянувши матеріали кримінального провадження №52024000000000474 від 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, постановив: 3 метою перевірки дійсних намірів осіб, щодо яких наявні підстави вважати, що вони причетні до вчинення злочину, спостереження за їхньою поведінкою та прийняттям рішень щодо вчинення злочину провести у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за ч. 4 ст. 368 КК України негласну слідчу (розшукову) дію строком до 20.11.2024 включно СТОСОВНО: ОСОБА_5, а саме, контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту шляхом проведення зустрічей, розмов, обміну інформацією, повідомленнями, жестами з приводу прохання, отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7, а також, за необхідності передачі у відповідності до висловленої грошових коштів або під їх виглядом імітаційних засобів у сумі 88500 доларів США - або у іншій валюті, еквівалентно сумі, одночасно або частинами. Залучити до проведення контролю за злочину ОСОБА_7, який погодився на конфіденційне співробітництво з органом досудового розслідування. При проведенні негласної слідчої (розшукової) дії використовуються заздалегі ідентифіковані (помічені) готівкові кошти або імітаційні засоби в сумі 88500 доларів США або у іншій валюті, еквівалентно сумі, одночасно або частинами.

- Відповідно до протоколу огляду та вручення зазделегідь ідентифікованих засобів - грошових купюв від 23.09.2024, Детектив ІНФОРМАЦІЯ_1 Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на виконання постанови про контроль за вчиненням злочину прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 від 20.09.2024 №09/1330т: Оглянуті грошові купюри у сумі 40 000 (сорок тисяч) доларів США сформовано в 4 (чотири) пачки по 10000 (десять тисяч) доларів США, які скріплено синьою та жовтою гумкою для грошей, у подальшому були поміщені до паперового пакету з написом «ЦУМ Київ» (фотографія долучається до протоколу) та вручені ОСОБА_7

ОСОБА_7 отримав вищевказані грошові кошти для використання у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч, 4 ст. 368 КК України, а саме: для отримання доказів злочинної діяльності службових осіб, які займають відповідальне становище, відомості про яких понятим не можуть бути розголошені у даному протоколі.

При цьому ОСОБА_7 роз`яснено, що за його участь в негласних слідчих (розшукових) діях щодо надання неправомірної вигоди згідно чинного законодавства України його не буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 369 КК України, оскільки він самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про вчинення злочину. ОСОБА_7 роз`яснено, що під час виконання негласних слідчих (розшукових) дій йому заборонено провокувати (підбурювати) осіб до вчинення злочину, а також те, що під час їх проведення тимчасово будуть обмежені його конституційні права…

З метою перевірки та встановлення вказаних обставин та виключення провокації з боку правоохоронного органу (ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_7) адвокатом ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було направлено адвокатський запит від 20.06.2025 №01/20.06.25 в інтересах ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у якому я просив надати інформацію та завірені копії документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги Клієнту: 1. Надати інформацію та заврені копії документів на підставі яких, було замовлено бюджетні кошти для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 2. Надати інформацію та заврені копії документів (касові ордери, тощо) на підставі яких, було забезпечено отримання (видано грошові кошти) для забезпечення оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 3. Надати інформацію про те, чи фіксує ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі видачі/ надання грошових коштів співробітникам для реалізації останніми покладених на них завдань, серії та номери виданих купюр; 4. Поінформувати про перелік відомчих та внутрішніх нормативних актів, якими врегульовано питання забезпечення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 грошовими коштами для для реалізації останніми покладених на них завдань, надавши їх копії; 5. Відповідь на цей запит прошу спрямувати, у передбачений законом строк та термін на мою адресу листування: АДРЕСА_3 та направити на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_4

У відповідь на вказаний адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_5, т.в.о. Керівник Управління ОСОБА_11 повідомили таке: « ОСОБА_12 !

До ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надійшов Ваш адвокатський запит від 20.06.2025 №01/20.06.25 в інтересах ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 20.06.2025 за №296/15024-00, за результатами опрацювання якого інформуємо про наступне…З урахуванням викладеного та за результатами розгляду Вашого адвокатського запиту повідомляємо наступне. Отримання грошових коштів у сумі 40 000 (сорок тисяч) доларів США, які є оперативним фондом ІНФОРМАЦІЯ_1, а також їхнє використання в ході проведення негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 здійснювалися на підставі внутрішніх документів ІНФОРМАЦІЯ_1, які містять гриф «Для службового користування», з урахуванням чого запитувана Вами інформація та копії документів об`єктивно не можуть бути надані. При цьому варто зауважити, що відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Що стосується окремих питань вказаних у пунктах чотири та п ять Вашого адвокатського запиту інформуємо, що абзацом третім частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську' діяльність» передбачено, що адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Варто зазначити, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про інформацію», інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, а документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Отже, предметом адвокатського запиту може бути виключно інформація та/або копії документів. Враховуючи зазначені норми законодавства, окремі питання вказані у пунктах чотири та п ять Вашого адвокатського запиту за своїм змістом не є предметом правового регулювання сфери дії Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки будь-яка інформація із зазначеного у запиті питання не створювалась. Запит фактично є запитанням з метою отримання роз`яснень, з огляду на що правові підстави для його розгляду в порядку статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відсутні. З повагою т.в.о. Керівник ОСОБА_13 ».

Отже, Керівник Управління ОСОБА_11, відніс інформацію та документи:- на підставі яких, було замовлено бюджетні кошти для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 на підставі яких, було забезпечено отримання (видано грошові кошти) для забезпечення оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 - інформацію про те, чи фіксує ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі видачі/надання грошових коштів співробітникам для реалізації останніми покладених на них завдань, серії та номери виданих купюр; - перелік відомчих та внутрішніх нормативних актів, якими врегульовано питання забезпечення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 грошовими коштами для реалізації останніми покладених на них завдань, надавши їх копії; до внутрішніх документів ІНФОРМАЦІЯ_1, які містять гриф «Для службового користування».

Погодитись з таким твердження неможливо, оскільки таке не відповідає положенням КПК України (про що нижче) та Наказу Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ІНФОРМАЦІЯ_6, який не відносить запитувану адвокатом інформацію до такої, що містять гриф «Для службового користування»…

Отримання наведених відомостей обґрунтовано потребою встановити реальну послідовність проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, виключення/встановлення провокації з боку органу досудового розслідування (ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_7), зібрання необхідної доказової бази за для здійснення захисту ОСОБА_5 та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 завершено і зараз триває виконання вимог ст. 290 КПК України».

2.2. В судове засідання прибув адвокат ОСОБА_3, який підтримав клопотання і просив таке задовольнити.

Представник володільця документів (ІНФОРМАЦІЯ_5) в судове засідання не прибув, що не перешкоджало розгляду клопотання відповідно до частини 4 статті 163 КПК, проте 07.07.2025 представник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_14 надіслав письмові заперечення на клопотання, де зазначив зокрема таке: «Ознайомившись зі змістом клопотання. Національне бюро заперечує проти його задоволення, вважає його безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 130 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 частини другої статті 130 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і доку ментів. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються... Водночас у поданому клопотанні зазначені лише загальні формулювання щодо документів, до яких планується отримати тимчасовий доступ (без зазначення індивідуальних найменувань таких документів чи їх родових ознак), а також не вказане конкретне значення таких документів у доказуванні для сторони захисту. Всупереч частині другій статті 160 КПК України, адвокатом не зазначено: - доступ до яких саме конкретних речей та документів слід надати у рамках кримінального провадження 52024000000000474 від 16.09.2024; - значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні 52024000000000474 від 16.09.2024; - можливість використання як доказів відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження 52024000000000474 від 16.09.2024; - обґрунтування необхідності вилучення копій запитуваних заявником документів. Також адвокатом жодним чином не обґрунтовано значення документів, до яких планується отримати тимчасовий доступ, для підтвердження обставин кримінального провадження, обов`язковість встановлення яких передбачено статтею 91 КПК України, а також не аргументовано можливість використання їх як доказів у цьому кримінальному провадженні.

По своїй суті викладене одне лише бажання сторони захисту отримати у ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості та документи без зазначення аргументів стосовно необхідності та доцільності отримання доступу до таких документів та інформації є недостатньо.

У свою чергу, необхідно навести обґрунтування використання наведених документів у цілях саме розгляду кримінального провадження 52024000000000474 від 16.09.2024. За таких обставин, надання тимчасового доступу до наведених документів не сприятиме досягнення дієвості кримінального провадження.

Окрім необґрунтованості заявленого клопотання звертаємо увагу суду на той факт, шо документи доступ до яких просить надати заявник не є матеріалами кримінального провадження 52024000000000474 від 16.09.2024 та такими, яким надані грифи обмеження доступу та секретності. Зокрема, інформації та документам на підставі яких було замовлено бюджетні кошти для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 надано гриф обмеження доступу «Для службового користування».\

У свою чергу заявник вказує на те, що інформація щодо видачі та передачі грошових коштів у кримінальному провадженні 52024000000000474 від 16.09.2024 не віднесена до інформації, що містить гриф «Для службового користування». З такими доводами Національне бюро не може погодитись з огляду на таке. Наказом Директора ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2020 127 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - Перелік)…Адвокат у своєму клопотання перелічує пункти 2.1 - 2.13 Переліку без пункту 2.14, Проте, саме відповідно до пункту 2.14 Переліку до службової інформації віднесені відомості, що містять інформацію про отримання, видачу, здачу національної та іноземної валюти, у тому числі для виконання оперативно-розшукової діяльності та проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_1, за винятком відомостей, які віднесені до державної таємниці. Таким чином документам щодо видачі грошових коштів для виконання оперативної - розшукової діяльності, зокрема, у межах кримінального провадження 52024000000000474 від 16.09.2024 надано гриф обмеження доступу «Для службового користування» відповідно до пункту 2.14. Переліку. Зазначене у повній мірі спростовує доводи адвоката щодо відсутності грифу обмеження доступу «Для службового користування» документам щодо видачі грошових коштів для виконання оперативної-розшукової діяльності у межах кримінального провадження 52024000000000474 від 16.09.2024.

У свою чергу, відомчим та внутрішнім актам, якими врегульовано питання забезпечення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 грошовими коштами для реалізації покладених на них завдань надано гриф обмеження доступу «Цілком таємно»… З огляду на те. що запитувані адвокатом відомчі та внутрішні акти, якими врегульовано питання забезпечення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 грошовими коштами для реалізації покладених на них завдань надано гриф секретності «Цілком таємно», а рішення щодо скасування вказаного грифу секретності не приймалось -правові підстави для надання доступу до таких документів відсутні. Додатково звертаємо увагу, що звертаючись з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, зокрема, в тій частині, яка є нерозсекреченою і містить гриф «цілком таємно» адвокат не зазначає, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 164 КПК України, прізвище, ім`я та по батькові особи, які надається право тимчасового доступу, та яка, згідно вимог частини шостої статті 163 КПК України має відповідний допуск до державної таємниці. Зазначені норми закону є обов`язковими до виконання особи, яка звертається з таким клопотанням. Підсумовуючи викладене, вважаємо, що сторона захисту не обґрунтувала належними та допустимими доказами необхідність надання тимчасового доступу до інформації, про яку йде мова у клопотанні, тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частинами 2 і 6 статті 22 КПК визначено зміст однієї з засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із її частиною 3, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі).

3.3. Належить зазначити, що відповідно до пункту 20-7 розділу ІХ КПК, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини 1 статті 162 цього кодексу (тобто до відомостей, які можуть становити лікарську таємницю, банківську таємницю, інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних) здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема наразі Указом від 15.04.2025 №235/2025 (затверджений Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 07.08.2025 включно.

3.4. Дослідивши клопотання із доданими матеріалами, слідчий суддя встановив, що заявник просив надати тимчасовий доступ до відомостей, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктом 4 частини 1 статті 162 КПК, тобто конфіденційної інформації, яка знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5, та необхідність такого тимчасового доступу обґрунтовувалась винятково необхідністю збирання доказів, за допомогою яких сторона захисту намагатиметься довести у суді обставини, які вказують на наявність провокації, а відтак невинуватість особи.

3.5. Відповідно до частини 3 статті 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Частиною 7 статті 271 КПК визначено, що прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний: 1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину; 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

Стаття 370 КК визнає кримінальним правопорушенням провокацію підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, (частина 1) із кваліфікуючою ознакою вчинення такого службовою особою правоохоронних органів (частина 2).

КПК не визначає процедури перевірки наявності обставин, які гіпотетично можуть свідчити про провокацію кримінальних правопорушень, проте, наприклад, у пункті 37 постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 18.04.2024 в справі №167/498/2237 зазначено, що у своїй практиці ККС ВС визначив критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, що потребують з`ясування таких питань: чи існували підстави для початку кримінального провадження щодо особи; чи мав заявник, котрий повідомив про протиправні дії, приховані мотиви для цього; чи обґрунтовано проведені НСРД щодо обвинуваченого; якою була поведінка останнього й особи, що співпрацювала з правоохоронними органами; яким був вплив цих органів на вчинення особою дій, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності (зокрема, постанови 07.10.2020 у справі №725/1199/19, від 02.04.2019 у справі № 734/2421/17).

Також, відповідно до пункту 46 рішення ЄСПЛ у справі «Берлізев проти України» від 08.10.2021 (заява №43571/12), «з точки зору фактів суд вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції», тобто заперечення особою вчинення злочину одночасно з її заявою про провокацію цього злочину вважається непослідовними і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину».

Окрім того, у постанові Об`єднаної палати (ОП) ККС ВС від 25.09.2023 в справі №208/2160/18, міститься зокрема така правова позиція «за усталеною судовою практикою під конфіденційним співробітництвом слід розуміти негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.

За приписами ч. 1 ст. 275 КПК під час проведення НСРД слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення НСРД у випадках, передбачених цим Кодексом.

Залучення до конфіденційного співробітництва є не окремим різновидом НСРД, а складовим елементом їх проведення, що вбачається з положень ч. 2 ст. 246 КПК, де визначаються види НСРД, серед яких залучення до конфіденційного співробітництва відсутнє.

Участь конфідента в контексті реалізації положень статей 223, 246, 271 КПК охоплюється змістом і є невід`ємною складовою процесуальної дії органу досудового розслідування, спрямованої на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Дії конфідента як невід`ємна складова НСРД у формі оперативної закупки фактично утворюють собою спосіб здійснення правоохоронним органом окремої процесуальної дії, метод втілення прихованих засобів виявлення і викриття кримінального правопорушення спеціальними підрозділами, отже, і виконавчий зміст здійснення правоохоронної діяльності у формі проведення НСРД.

Враховуючи характер конфіденційного співробітництва, орган розслідування сам визначає форми і способи його організації з урахуванням потреб розслідування, необхідності запобігти розголошенню факту і деталей такого співробітництва тощо…

Щодо доводів про неправильне вирішення судами попередніх інстанцій питання про оцінку на предмет допустимості такого доказу, як протокол НСРД - оперативної закупки через відсутність корінця платіжного доручення про видачу коштів уповноваженим особам.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Використання особистих коштів під час проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину автоматично не обумовлює недопустимості фактичних даних щодо видачі грошових коштів чи результатів НСРД.

З метою реалізації уповноваженими особами приписів КПК ухвалено й діють спеціальні нормативні акти, які встановлюють підстави та порядок отримання працівниками правоохоронних органів грошових коштів за рахунок видатків спеціального призначення у кримінальному провадженні.

Водночас за приписами ст. 91 КПК джерело походження грошей, які використовуються під час оперативної закупки, не входить у предмет доказування у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 307 КК.

Приписи статей 103-105, 233, 252 КПК стосовно фіксації ходу і результатів НСРД також не вимагають від органу досудового розслідування зазначати джерело походження грошей як платіжного засобу, який використовується під час проведення слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Не містять таких вимог і приписи статей 246, 271 КПК.

У випадку проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, передбаченого ст. 307 КК, законодавець дозволяє не припиняти виявлений злочин, а спостерігати за його вчиненням до завершення і допускати вчинення нових діянь, які виступають окремими ланками кримінального ланцюга й об`єднані єдиним злочинним наміром, з тим, щоб розкрити ті, що лежать в основі вже виявлених.

Інформація про джерело походження коштів, які були використані в ході контролю за вчиненням злочину у виді оперативної закупки, набуває значення в контексті перевірки доводів сторони захисту про провокування злочину. Вона має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями, які відображені в процесуальних джерелах доказів, у документах, що є процесуальними підставами до їх отримання, що відтворюють процесуальний шлях отримання доказів стороною обвинувачення…

Об`єднана палата звертає увагу на те, що законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передачі правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування.

Вказане вище виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час оперативної закупки. Той факт, що в матеріалах цієї справи відсутній «корінець платіжного доручення» від відповідної фінансової установи про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансові звіти про використання коштів, не дає переконливих підстав до сумнівів щодо походження грошових коштів, використаних під час проведення контролю за вчиненням злочину, з огляду на що об`єднана палата відхиляє відповідні доводи сторони захисту»,

що стало підставою зокрема для таких висновків про застосування норми права:

«Висновок про застосування норм права, передбачених статтями 246, 271 КПК

У матеріалах кримінального провадження має бути відображена інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів».

3.6. З огляду на вищенаведене, всупереч вимогам частин 5,6 статті 163 КПК, заявник не довів, що відомості щодо джерел походження грошових коштів, які використовувались в ході проведення негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024, будь-яким чином мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, оскільки відповідно до статті 91 КПК такі не входять до переліку обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, й законодавство не встановлює вимог для органу досудового розслідування щодо ідентифікації цих грошових коштів в момент їх отримання у фінансовій установі.

Окрім того, з огляду на зазначення у листі ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.06.2025 №112-296/18769 до заявника, підписаного т.в.о. керівника управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_15, такого - «Отримання грошових коштів у сумі 40 000 (сорок тисяч) доларів США, які є оперативним фондом ІНФОРМАЦІЯ_1, а також їхнє використання в ході проведення негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 здійснювалися на підставі внутрішніх документів ІНФОРМАЦІЯ_1, які містять гриф «Для службового користування», вбачається, що заявнику вже надано відповідні відомості щодо джерел походження коштів, відтак всупереч вимогам частини 6 статті 163 КПК заявник не довів неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою документів. Ба більше, інформація про фіксування видачі/надання грошових коштів співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_5 для реалізації останніми покладених на них завдань, та про перелік відомчих та внутрішніх нормативних актів, якими врегульовано питання забезпечення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 цими грошовими коштами, жодним чином не належить до предмету тимчасового доступу як заходу забезпечення кримінального провадження.

3.7. Таким чином, оскільки заявник не довів того, що документи, до яких він просив надати тимчасовий доступ, будь-яким чином підтвердять чи спростують факти вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, належить відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей і документів.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 14.07.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________