- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6898/25
Провадження 1-кс/991/6969/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в якій просила зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 19.06.2025 про можливе вчинення прокурорами Офісу Генерального прокурора кримінальних правопорушень передбачених ст. 364, ст. 384, ст. 396 КК України.
В обґрунтування скарги зазначила, що 25.06.2025 вона, діючи в інтересах ОСОБА_4, направила до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, засобами поштового зв`язку, заяву ОСОБА_4 від 19.06.2025 про вчинення кримінального правопорушення. Однак, 30.06.2025 листом від САП повідомлено, що вже внесено відомості в ЄРДР за заявою ОСОБА_4 та доручено проводити досудове розслідування ТУ ДБР у м. Києві.
Адвокатом зауважено, що в попередній заяві про вчинення кримінального правопорушення, за якою були внесені відомості до ЄРДР та був присвоєний номер кримінального провадження №42025000050000017, зазначається про інші можливі дії вказаних осіб, які можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого іншими статтями КК України. На відміну від заяви про вчинення злочину, за якою вносились відомості до ЄРДР, в заяві від 19.06.2025 йде мова про перевищення службових повноважень, приховування злочину та введення суду в оману прокурорами Офісу Генерального прокурора, які здійснювали процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03.03.2022, та яким в ході такого досудового розслідування стало відомо про злочини, однак вони не внесли відомості до ЄРДР та не доручили проведення досудового розслідування.
Таким чином, за переконанням адвоката, у попередній заяві про злочин були викладені інші фактичні обставини та події, а також особи, які могли вчинити кримінальне правопорушення.
У зв`язку з чим представник заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Розгляд скарги здійснювався 07.07.2025.
До початку судового розгляду від в.о. начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 до суду надійшли пояснення по справі, в яких зазначалося про те, що до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 27.06.2025 надходило звернення адвоката ОСОБА_3 разом з заявою ОСОБА_4 від 19.06.2025. Відповідно до змісту заяви ОСОБА_4 від 19.06.2025, на переконання останнього, прокурори Офісу Генерального прокурора перевищили службові повноваження під час розгляду кримінального провадження №62022080020000039 від 03.03.2022 та збору доказів у ньому. Поруч з цим, заява ОСОБА_4 від 19.06.2025 містила ті ж фактичні обставини, що і подана ним раніше заява від 09.06.2025, зокрема, щодо ймовірних, на думку заявника, порушень вимог законодавства прокурорами Офісу Генерального прокурора під час розгляду кримінального провадження №62022080020000039 від 03.03.2022.
Крім того, прокурор зазначив, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2025 Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою 23.06.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою ОСОБА_4 через ОСОБА_3 заявою від 09.06.2025 щодо можливого порушення вимог законодавства прокурорами Офісу Генерального прокурора. Досудове розслідування кримінального провадження доручено слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві.
Прокурор зазначив, що заява ОСОБА_4 від 19.06.2025, подана в його інтересах ОСОБА_3, не містила підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування, про що заявника письмово проінформовано, а дотичні факти до тих, що викладені в заяві від 19.06.2025, вже перевіряються у ході досудового розслідування кримінального провадження 42025000050000017 від 23.06.2025, зареєстрованого за заявою ОСОБА_4 від 09.06.2025.
У зв`язку з наведеним просив у задоволенні скарги відмовити повністю та розглянути справу без участі представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, за наявними письмовими поясненнями.
Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про розгляд.
Відсутність представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України). За наведеного слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представника САП.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримала подану скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у заяві про кримінальне правопорушення від 19.06.2025 заявник ОСОБА_4 просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливе вчинення прокурорами Офісу Генерального прокурора кримінальних правопорушень передбачених ст. 364, ст. 384, ст. 396 КК України.
Як зазначено в заяві, в процесі розгляду та вивчення матеріалів кримінального провадження №62022080020000039 від 03.03.2022, яке перебуває на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва (справа 757/27525/23-к), стало відомо про факти, які вказують на злочинну діяльність з боку посадових і службових Офісу Генерального прокурора, а саме прокурорів, які входять до групи прокурорів в кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03.03.2022, що полягає в перевищенні службових повноважень, введення в оману суду та приховуванні злочину.
Згідно з доводами заявника під час досудового розслідування в межах кримінального провадження №62022080020000039 від 03.03.2022 прокурорами, які здійснювали процесуальне керівництво в ньому, отримані відомості, які мають ознаки вчинення кримінального правопорушення службовими та посадовими особами Київського апеляційного суду, Міжрегіонального управління ДБР у м. Мелітополь, ДУ «Київський слідчий ізолятор», військовослужбовцями Головного Управління СБУ в АР Крим. Однак, замість запобігання продовження вчинення злочинної діяльності групою осіб, внесення відомостей в ЄРДР на підставі виявлених злочинних дій, прокурори приховали ці відомості та навпаки стали використовувати такі відомості для створення штучної доказової бази для звинувачення невинуватої особи у вчиненні кримінального правопорушення та здійснення незаконного кримінального переслідування.
Тож, на переконання заявника, у діях прокурорів Офісу Генерального прокурора вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 384, ст. 396 КК України.
Проте відомості за вказаною заявою про кримінальні правопорушення від 19.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, тож представник заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст.306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч. 1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Таким чином бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) і саме такі фактичні дані мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналізуючи норми ст.ст.214,303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення від 19.06.2025 зазначено про вчинення прокурорами Офісу Генерального прокурора кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 384, ст. 396 КК України. Заявник просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Частино 4 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Заява про вчинення кримінального правопорушення від 19.06.2025, заявника ОСОБА_4 зареєстрована у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі 27.06.2025.
За результатами розгляду заяви представнику заявника - адвокату ОСОБА_3 надіслано лист від 27.06.2025 № 07/4-3869ВИХ-25 за підписом начальника управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, яким повідомлено про те, що звернення скеровано для опрацювання до Державного бюро розслідувань, оскільки відомості за вказаними фактами 23.06.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та досудове розслідування кримінального провадження доручено слідчим територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві.
Як зазначив у своїх запереченнях прокурор, нерелевантними є доводи ОСОБА_3 про різну правову кваліфікацію дій осіб, що зазначена ОСОБА_4 у заявах від 09.06.2025 та 19.06.2025, адже під час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань реєстратор керується приписами ст. 214 КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298, відповідно до яких під час реєстрації заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію. Так, у ході проведення досудового розслідування, за результатами слідчих (розшукових) дій кваліфікація кримінального правопорушення може зазнавати змін, оскільки на початкових етапах слідства реєстратор не завжди володіє усією повнотою інформації, що є важливою для точної кваліфікації дій особи. Крім того, у зверненні ОСОБА_4 від 19.06.2025 всупереч приписам ст. ст. 2, 9, 214 КПК України не наведено конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме звернення зводиться до оспорювання позиції сторони обвинувачення та значення зібраних доказів.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) зазначив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Положення ст.2 КПК України встановлюють, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слід зазначити, що, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, підставами вважати заяви чи повідомлення саме про злочин, є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є посилання у повідомлені про злочин на фактичні обставини, що підтверджують наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1)скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на наведене, не вбачається підстав для зобов`язання уповноважених осіб внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, про яке вказує заявник у своїй заяві про злочин від 19.06.2025.
Натомість таке повідомлення про злочин може свідчити про намагання здійснення тиску на посадових осіб, які уповноважені на здійснення досудового розслідування чи нагляду за досудовим розслідування у формі процесуального керівництва в рамках конкретного кримінального провадження.
Слід зауважити, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 40 та ст. 36 КПК України слідчий/ прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Тобто однією з гарантій незалежності як слідчих, так і прокурорів є недопустимість втручання у здійснення ними посадових обов`язків, у будь-який спосіб.
До того ж законність процесуальних дій слідчого/прокурора, вчинених в порядку здійснення досудового розслідування/нагляду за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.
З урахуванням викладеного, у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно заяви про кримінальне правопорушення, слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 36, 40, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1