- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6887/25
Провадження 1-кс/991/6958/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52023000000000302 від 10.07.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга захисника ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_4, у якій захисник просив скасувати повідомлення про підозру від 12.01.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вручене ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023, у зв`язку з його необґрунтованістю.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 скаргу на повідомлення про підозру підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з викладених в ній підстав.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 12.01.2025.
Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Із матеріалів, наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В межах досудового розслідування досліджуються обставини можливого вчинення службовими особами Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (далі - КП ДОР «Аульський водовід») у співучасті зі службовими особами ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» привласнення та розтрати бюджетних коштів у особливо великому розмірі, виділених на виконання робіт з «Реконструкції водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області», шляхом завищення вартості матеріалів.
12.01.2025 керівником Першого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, за погодженням із прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, складено повідомлення про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку захисника вказане повідомлення про підозру ОСОБА_4 є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Слідчий суддя, перевіривши доводи учасників та надані ними на підтвердження матеріали, вважає за необхідне зазначити наступне.
Із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України захисник ОСОБА_5 звернувся до суду 01.07.2025.
На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що повідомлення особі про підозру здійснюється лише у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.
Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
З огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається із матеріалів, повідомлення про підозру від 12.01.2025, вручене ОСОБА_4 разом з пам`яткою про права та обов`язки підозрюваного заступником керівника Першого підрозділу детективів Третього головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 згідно розписки у день його складення о 12 год 20 хв.
Вказані обставини учасниками не заперечуються.
Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
У зв`язку із цим, слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.
За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки генерального директора КП ДОР «Аульський водовід», діючи в межах єдиного злочинного плану між учасниками організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_9, за співучасті з ОСОБА_10, за пособництва ОСОБА_11, а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи в умовах воєнного стану, у період з квітня 2022 року по грудень 2023 року при проведенні закупівлі КП ДОР «Аульський водовід» та виконанні ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» робіт по об`єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області», заволоділи коштами зазначеного Комунального підприємства у сумі 129 050 862,70 грн з ПДВ, що є особливо великим розміром, чим заподіяли цьому підприємству майнової шкоди у вказаній сумі.
За доводами захисника, сторона обвинувачення не встановила та не довела наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Так, ОСОБА_4, як генеральному директору КП ДОР «Аульський водовід», інкримінується виконання ролі виконавця у складі організованої групи. Для кваліфікації дій за ст. 191 КК України необхідно встановити наявність усіх елементів складу злочину: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Однак, у діях ОСОБА_4 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони, що унеможливлює його притягнення до відповідальності. За доводами захисника, дії ОСОБА_4 не були протиправними, оскільки підписання договорів та платіжних доручень входило до його посадових обов`язків як генерального директора КП ДОР «Аульський водовід» і ґрунтувалося на позитивному експертному звіті № 04-0658-23 від 26.05.2023, виданому ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА». Цей звіт підтвердив відповідність проектно-кошторисної документації чинному законодавству, що виключає протиправність дій ОСОБА_4 . Сторона захисту наголошувала, що ОСОБА_4 діяв на підставі експертного звіту ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА», вважаючи свої дії законними та спрямованими на реалізацію критично важливого проекту. Його мета полягала у виконанні службових обов`язків, а не у завданні шкоди, що свідчить про відсутність прямого умислу, корисливого мотиву та мети. У той же час, сторона обвинувачення, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, не надала доказів попередньої домовленості ОСОБА_4 із іншими особами чи його участі у стійкому злочинному об`єднанні. Відсутність таких доказів унеможливлює кваліфікацію за ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема, як вчинення злочину організованою групою та в умовах воєнного стану.
Поряд з цим, захисник зазначив, що докази, надані стороною обвинувачення, є неналежними та не відповідають вимогам ст. 94 КПК України, а документальні докази (договори, платіжні інструкції) підтверджують лише виконання ОСОБА_4 посадових обов`язків, а не злочинний намір. У той же час, результати огляду цифрових носіїв, а саме повідомлення: «Бурчак просится тоже приехать» є неконкретним, вирваним із контексту та не має прямого зв`язку з інкримінованим злочином. Те саме стосується фотографій з урочистостей, організованих ОСОБА_9, де був присутній ОСОБА_4 . Листування інших фігурантів свідчить про ізольованість ОСОБА_4 від можливої змови, що спростовує твердження сторони обвинувачення, щодо участі ОСОБА_4 в організованій групі. У той же час, файл «Рентабельність АВ.xlsx» був віднайдений на комп`ютерах осіб, не пов`язаних із ОСОБА_4 та відсутні докази, що він знав про його існування чи зміст.
На переконання захисника, підозра базується на припущеннях, а не на фактах, що порушує вимоги ЄСПЛ, та в той же час, сторона обвинувачення перекладає тягар доказування власне на ОСОБА_4, вимагаючи від нього доведення відсутності обізнаності про завищення цін, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 17 КПК України.
Таким чином, захисник наголошував, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки: 1) об`єктивна сторона злочину не підтверджується, адже дії ОСОБА_4 були законними; 2) суб`єктивна сторона злочину відсутня через недоведеність прямого умислу та корисливого мотиву, що є обов`язковими для кваліфікації за ст. 191 КК України; 3) доказова база є суперечливою, ґрунтується на припущеннях і не відповідає вимогам ст. 94 КПК України; 4) кваліфікуюча ознака «організована група» не доведена. Окрім того, сторона обвинувачення не надала доказів, які б свідчили про умисну участь ОСОБА_4 у злочині. Так само не доведено, що закуплені труби були неякісними чи процедура закупівлі визнана незаконною. Акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП ДОР «Аульський водовід» не містить даних про порушення, пов`язані із діями ОСОБА_4 .
З огляду на викладені обставини, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 12.01.2025 не відповідає фактичним даним, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про причетність ОСОБА_4 до обставин, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.
Так, на переконання слідчого судді, дані, що містяться у наданих до суду копіях матеріалів кримінального провадження №52023000000000302 від 10.07.2023, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
Із наданих матеріалів вбачається, що зібрані докази вочевидь пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 із обставинами, що досліджуються в рамках цього кримінального провадження.
Кримінальне провадження здійснюється щодо обставин заволодіння коштами КП ДОР «Аульський водовід» у сумі 129 050 862,70 грн з ПДВ, що є особливо великим розміром, при проведенні закупівлі КП ДОР «Аульський водовід» та виконанні ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» робіт по об`єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області».
У досліджуваний період ОСОБА_4, будучи виконуючим обв`язки Генерального директора КП ДОР «Аульський водовід», керував діями своїх підлеглих на час створення проекту, проведення відкритих торгів, укладання та виконання договору підряду №03/07/23 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області», є підписантом договору як керівник КП ДОР «Аульський водовід», особисто підписав платіжні інструкції та доручив перерахувати на цій підставі грошові кошти КП ДОР «Аульський водовід» за виконані роботи на рахунки ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ».
За таких обставин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 був обізнаний із обставинами виконання договору підряду № 03/07/23 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області».
Надані слідчому судді для огляду матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 12.01.2025 та в той же час не виключають участі ОСОБА_4 у досліджуваних подіях. А всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
Окрім того варте уваги і те, що ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» здійснювало закупівлі необхідних для виконання Договору № 03/07/23 труб поліетиленових для подачі холодної води PE 100 SDR різного тиску та діаметру у ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО», яке у свою чергу здійснювало закупівлю зазначених труб у виробника ТОВ «Полімерна група «Терполімергаз» за цінами майже втричі нижчими, ніж ціни, зазначені у кошторисній документації. При цьому, ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» та ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО» пов`язані між собою.
Таким чином, зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Наведені обставини, у сукупності із наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, свідчать про те, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину не є явно необґрунтованою. Тож, версія органу досудового розслідування не є явно хибною чи безпідставною, а базується на встановлених в ході досудового розслідування обставинах у сукупності з отриманими доказами.
Зі свого боку, стороною захисту не надано таких беззаперечних доказів, які б спростовували вищевказану версію органу досудового розслідування.
Даючи оцінку дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення в контексті наявності доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення), слідчий суддя вважає, що даних для доведення причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину достатньо.
При цьому, слідчий суддя при розгляді скарги на повідомлення про підозру має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слід додати, що зазначена у повідомленні про підозру правова кваліфікація інкримінованих підозрюваному діянь на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності не є остаточною та може бути змінена у результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, стороною обвинувачення може бути прийнято рішення про закриття Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 283 КПК за наявності для цього підстав.
Отже, зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що у ньому зазначено всі необхідні відомості, визначені ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду детектива, який здійснює повідомлення про підозру; анкетні відомості ОСОБА_4 ; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, час, місце, спосіб вчинення злочину, а також відомості щодо інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного, підпис детектива, який здійснив повідомлення, підпис прокурора, який погоджено повідомлення про підозру.
На підставі наведеного слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 12.01.2025 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту повідомлення від 12.01.2025 слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Водночас, захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 12.01.2025 вручене за відсутності достатніх підстав для підозри.
Поряд з цим, слідчий суддя не перевіряє доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_4 підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).
Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_4, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52023000000000302 від 10.07.2023.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1