Документ № 128823871

Справа № 991/1578/25

Провадження №11-сс/991/346/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2025 про відмову в задоволенні скарги в межах кримінального провадження №52019000000000585 від 15.07.2019,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2025 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22.11.2024. Рішення мотивовано тим, що повідомлення про підозру здійснено ОСОБА_7 за наявності достатніх доказів щоб стверджувати про можливу причетність останнього до інкримінованих кримінальних правопорушень.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати; постановити нову, якою скаргу захисника задовольнити та скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22.11.2024 у даному кримінальному провадженні. Захисник вважає, що слідчим суддею не об`єктивно оцінені наявні докази та не враховані докази, надані стороною захисту, які мають безпосереднє значення для цього кримінального провадження. Стверджує, що повідомлена ОСОБА_7 підозра необґрунтована, оскільки зібрані в ході досудового розслідування докази не відповідають мінімальному рівню стандарту доказування, закріпленому в п.3 ч. 1 ст. 276 КПК України. Висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваному рішенні, мають абстрактний характер, ґрунтуються на припущеннях та не дозволяють виокремити конкретну роль ОСОБА_7 в інкримінованому злочині. Зазначає, що висновок слідчого судді про пособництво ОСОБА_7 шляхом забезпечення погодження проектів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян шляхом надання вказівок службовим особам органів Держгеокадастру не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та не підтверджується жодними доказами. Вважає недоведеною причетність його підозрюваного до «ІІІ етапу» реалізації попередньо підготовленого злочинного плану, оскільки ОСОБА_7 не був залучений до жодного злочинного плану, не мав домовленостей чи контактів з більшістю учасників цього кримінального провадження, а з багатьма з них взагалі не був навіть знайомий. На думку захисника, в діях ОСОБА_7 стороною обвинувачення не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторону інкримінованого кримінального правопорушення, відсутні обов`язкові ознаки злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Окрім того, заперечує висновки слідчого судді про технічну описку в протоколі огляду від 29.10.2024 стосовно дати та періоду фактичного проведення відповідної слідчої дії. Зокрема, на думку захисника, такий огляд не проводився у зазначений в протоколі період часу, а сам протокол був складений «заднім числом». Захисник також ставить під сумнів достовірність відомостей (листування), зазначених в даному протоколі, оскільки відсутні дані про спосіб подолання логічного захисту паролем месенджера Threema (огляд якого проводився), листуванням з якого сторона обвинувачення доводить причетність ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення. Захисник вважає неналежним доказом й протокол допиту свідка ОСОБА_8, адже його покази про сприяння ОСОБА_7 у погодженні проєктів землеустрою в органах Держгеокадастру не підтверджені жодними іншими доказами та не свідчать про наявність складу кримінального правопорушення в діях останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках даного кримінального провадження 22.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (23.04.2024) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно підозри ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за попередньою змовою з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 організував заволодіння в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 291 122 287 грн., чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.

Крім того, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 вчинив організацію незакінченого замаху на заволодіння в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 291 земельною ділянкою загальною площею 3218,9152 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 190 341 832 грн. Зокрема, дії ОСОБА_7 як пособника полягали в усуненні перешкод у вчиненні злочину шляхом підтримання комунікації між довіреною особою ОСОБА_9 - ОСОБА_13 та ОСОБА_23, а також довіреними особами ОСОБА_10 - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ; забезпеченні погодження за принципом екстериторіальності проектів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України шляхом надання вказівок службовим особам органів Держгеокадастру; виконанні інших вказівок і доручень ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Під час перегляду оскаржуваної ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи в даному кримінальному провадженні є докази, які об`єктивно відображають зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, та були достатніми на момент складання підозри і здійснення досудового розслідування з метою висунення обвинувачення або спростування такого. Колегія суддів погоджується з даним висновком та зазначає, що підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для складання та направлення обвинувального акту до суду, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що таких доказів достатньо для повідомлення про підозру. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до не доведення стороною обвинувачення всіх елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, в діях ОСОБА_7 . Однак, відповідні доводи стосуються доведення вини чи невинуватості особи та оцінюються судом на стадії розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на заключній стадії досудового розслідування, а саме ознайомлення з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України, слідчий суддя на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовували вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяли встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення на момент складання та вручення повідомлення про підозру.

Дослідивши подані сторонами матеріли, слідчий суддя вірно встановив, що в своїй сукупності вони дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, передбачених ч . 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, згідно підозри заволодіння особливо цінними землями державних підприємств відбувалось в три етапи. Зокрема, перший етап передбачав створення видимості того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. У період з 06.03.2017 по 16.06.2017 під час реалізації першого етапу плану вчинення злочину співорганізатори забезпечили приховання частини документів, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право користування на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Другий етап передбачав недопущення отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Згідно третього етапу мало відбутись заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств. Співорганізатори вирішили, що майбутнім власникам висуватиметься умова оформлення права власності на земельну ділянку: підписати наперед договір про оренду такої ділянки в інтересах підконтрольного ОСОБА_26 ТОВ «АФ Довіра 2008». Як наслідок у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 співучасникам кримінального правопорушення вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2493,1387 га.

Матеріалами справи підтверджується правомірність користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Пехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, яка за допомогою підставних осіб перейшла у фактичне користування ТОВ «АФ Довіра 2008», зокрема :

- державний акт на вічне користування землею колгоспами №545709;

- державні земельні книги реєстрації землі за 1950-1970 роки;

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно якого у простійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області;

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно якого у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- листи ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою на відведення землі площею 3520,1 га на території Перехрествської сільської ради з підстав того, що вона вже знаходиться в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

- лист директора ТОВ «Спектор Агро+» ОСОБА_14 про включення земельних ділянок ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах;

- протокол огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_14 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації;

- наказ ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 №432 про включення земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах. При цьому не маючи на меті фактичне їх проведення, а лише з метою унеможливити їх передачу стороннім особам у користування чи власність.

- протокол огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, згідно з яким договори оренди деяких земельних ділянок з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладались раніше ніж здійснювалась первинна реєстрація права власності на земельну ділянку;

- протокол допиту свідка ОСОБА_27 (учасник АТО/ООС) від 23.02.2024, який повідомив, що весь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ «Довіра 2008», а власник зобов`язувався передати цьому товариству землю в оренду;

- висновки судових земельно-технічних експертиз, звіти ДНВП «Картографія» про накладення земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та ін.

Додатково до зазначених слідчим суддею доказів про участь ОСОБА_7 у вчиненому кримінальному правопорушенні свідчать: протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 16.06.2023, який містить інформацію про вплив ОСОБА_7 в органах Держгеокадастру та відношення до обставин справи; протокол огляду телефону ОСОБА_14 від 17.05.2022, у якому ОСОБА_14 у листуванні з ОСОБА_28 згадує ОСОБА_7 ; протокол огляду телефону ОСОБА_14 від 10.08.2022, у якому міститься листування з ОСОБА_7, який підписаний як « ОСОБА_29 ». Крім того, на причетність вказують й відомості з протоколу огляду телефону ОСОБА_7 від 18.04.2024, в якому, серед іншого, міститься листування, де:

- ОСОБА_7 з ОСОБА_9 обговорюють результати обшуків НАБУ у даному кримінальному провадженні та обмінюються матеріалами провадження;

- ОСОБА_9 пересилає для ОСОБА_7 перелік номерів проєктів землеустрою ПП «Ромни-Проект» про відведення земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» для забезпечення їхнього погодження у порядку екстериторіальності;

- ОСОБА_9 та ОСОБА_7 обговорюють кількість та етапи передання землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» у приватну власність учасників АТО;

- ОСОБА_13 та ОСОБА_7 обговорюють оплату по «Перехрестівці»;

- ОСОБА_7 просить ОСОБА_13 дати вказівку службовим особам ГУ ДГК в Сумській області приймати клопотання громадян щодо відведення землі без відповідних довіреностей;

- ОСОБА_7 та ОСОБА_13 обговорюють виклик ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_30 до ВАКС та іншими матеріалами, долученими до клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу.

З огляду на викладене, на переконання колегії, наявні матеріали провадження вказують як на правомірність землекористування ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», так і достатність підстав вважати, що співучасники інкримінованого злочину, зокрема ОСОБА_7 усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом підтримання комунікації між довіреною особою ОСОБА_9 - ОСОБА_13 та ОСОБА_23, а також довіреними особами ОСОБА_10 - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ; забезпечував погодження за принципом екстериторіальності проектів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України шляхом надання вказівок службовим особам органів Держгеокадастру; виконував інші вказівки і доручення ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, а також зазначає, що виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія не вбачає підстав вважати підозру ОСОБА_7 необґрунтованою.

Отже, з огляду на вищезазначені матеріали, а також з урахуванням інших доказів, долучених стороною обвинувачення до заперечень на скаргу, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо наявність в матеріалах кримінального провадження такого об`єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», закріпленому в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Остаточна оцінка обставин на підтвердження елементів складу кримінального правопорушення відбувається під час розгляду провадження по суті, а тому колегія вважає наявні докази достатніми для підозри про причетність ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення, а доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляє.

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи захисника про недоведеність стороною обвинувачення елементів складу інкримінованого злочину в діях ОСОБА_7 з посиланням на ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_31 від 28.05.2024 у справі №991/3716/24, адже після перегляду Апеляційною палатою вона частково скасована та згідно ст. 84 КПК України не має доказового значення в кримінальному провадженні. Положення ст. 90 КПК України містить виключний перелік випадків, коли рішення національного суду має преюдиціальне значення для суду в кримінальному провадженні, а саме якщо воно набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Доводи захисника ОСОБА_6 щодо неналежного, на його думку, доказу - протоколу допиту свідка ОСОБА_8 з огляду на відсутність підтвердження їх іншими доказами колегія суддів вважає неспроможними. Зокрема, згідно відомостей з протоколу допиту від 10.10.2024 свідок попереджений про кримінальну відповідальність за неправдиві покази, передбачену ст. 384 КК України, а остаточна оцінка їм буде надана судом під час розгляду обвинувального акту в разі його скерування до суду.

Непереконливими, на думку колегії суддів, є доводи захисника про недостовірність відомостей (листування), зазначених у протоколі огляду від 29.10.2024 у зв`язку з відсутні даних про спосіб подолання логічного захисту паролем месенджера Threema та невірно зазначеною датою складання відповідного протоколу. Матеріали справи не містять та стороною захисту не надано доказів, які б спростовували зазначену в протоколі інформацію, відтак констатували б її недостовірність на даному етапі провадження. Більше того, зібрані органом досудового розслідування інші докази у даній справі та досліджені судом у своїй сукупності підтверджують інформаційний зміст даного протоколу. Очевидних ознак стверджувати про недостовірність виявленої інформації в результаті огляду мобільного телефону, вилученого в ході обшуку житла ОСОБА_7, судом не встановлено, а захисником не доведено.

В апеляційній скарзі захисника містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку суду щодо достатності доказів для підозри ОСОБА_7 . Отже, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, відображених в оскаржуваній ухвалі, повідомлення про підозру вважає обґрунтованим наявними в матеріалах провадження відомостями, достатніми для повідомлення особі про підозру.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість і вмотивованість оскаржуваного рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 42, 276-278, 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3