Документ № 128903931

Справа № 991/7100/25

Провадження 1-кс/991/7170/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, які є особливо тяжкими корупційними злочинами;

2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, термін дії яких закінчується 15.07.2025;

4) ухвалою суду строк досудового розслідування продовжено до 23.12.2024, однак 29.11.2024 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні у порядку ст. 290 КПК України, ознайомлення сторони захисту із такими матеріалами триває.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення Клопотання з огляду на (1) необґрунтованість підозри; (2) відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; (3) належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . Зазначив, що внесена за останнього застава у розмірі 10 000 000 грн є достатнім стримуючим фактором для ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні. При цьому, враховуючи, що досудове розслідування Кримінального провадження завершено, немає необхідності у продовженні строку дії додаткових обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

23.04.2024 у межах Кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2024 (справа № 991/3716/24) до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн, а також покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків строком до 23 червня 2024 року, в межах строку досудового розслідування (далі - Ухвала).

30.05.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем внесено заставу у розмірі 908 400 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_4 вважається таким, до кого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

16.09.2025 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вищезазначену ухвалу скасовано в частині визначення розміру застави та обов`язку повідомляти слідчого, прокурора або суд про кожне відлучення із м. Києва і Київської області, та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 заставу у розмірі 10 000 000 грн, покладено на підозрюваного обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. В іншій частині Ухвалу залишено без змін.

20.09.2025 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду на виконання вищезазначеної ухвали в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем внесено заставу у розмірі 9 091 600, 00 грн.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 23.12.2024.

22.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).

29.11.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, у період з не пізніше 25.01.2018 по 09.08.2021 вчинив пособництво у заволодінні в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 гa, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 280 702 336 грн., на користь третіх осіб, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.

Також, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, у період з не пізніше 25.01.2018 по 09.08.2021 вчинив пособництво у незакінченому замаху на заволодіння в інтересах «АФ «Довіра 2008» 293 земельними ділянками загальною площею 3244,4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295 грн.

Зокрема, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_4 як пособник усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом підтримання комунікації між довіреною особою ОСОБА_7 - ОСОБА_14 та ОСОБА_6, а також довіреними особами ОСОБА_6 - ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_18 ; забезпечив погодження за принципом екстериторіальності проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України шляхом надання вказівок службовим особам органів Держгеокадастру; виконував інші вказівки і доручення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також пособництві у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

При вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме: документів на підтвердження права простійного користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДП «АФ «Надія»; протоколів оглядів; висновків експертів; матеріалів листування; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; інших матеріалів Клопотання.

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у Повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Також, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри неодноразово встановлювалась/перевірялась слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема при розгляді клопотань про застосування запобіжного заходу, продовження строку дії обов`язків, а також скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Суддями було досліджено докази сторони обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та надавалась їм оцінка при ухваленні рішення, що спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

Як вбачається зі змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 (справа № 991/3716/24) при розгляді апеляційних скарг сторони захисту та сторони обвинувачення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2024 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу колегією суддів встановлено наявість існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. А за такого, у зв`язку із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на підозрюваного покладено додаткові обов`язки, передбачені абз. 1 п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Однак, з плином часу ризики, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, незначною мірою зменшились у зв`язку з чим зменшився і обсяг, покладених на ОСОБА_4, обов`язків.

Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 (справа № 991/4248/25) продовжено на два місяці, тобто до 15.07.2025, строк дії таких обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме : (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; (2) повідомляти слідчого або прокурора та суд (під час судового провадження) про зміну свого місця проживання та роботи; (3)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_15, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Разом з тим, у вищезазначеній ухвалі доведено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років).

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховував існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить те, що ОСОБА_4 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, які дійсні до 31.01.2028 та до 22.05.2033.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Так, згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Відповідно до матеріалів Клопотання ОСОБА_4 є батьком трьох малолітніх дітей (2013 р.н., 2016 р.н., 2016 р.н.), а за такого, він не має обмежень щодо виїзду за межі території України навіть в умовах воєнного стану.

Разом з цим, зі змісту Клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово здійснював виїзди за кордон та повертався назад, у тому числі, у період дії воєнного стану в Україні, що підтверджується матеріалами Клопотання.

Відповідно до матеріалів Клопотання ОСОБА_4 та члени його родини мають значні майнові активи, що, на переконання слідчого судді, також свідчить про наявність у підозрюваного можливості залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження дії відповідного обов`язку підозрюваний отримає відповідні паспорти та може використати їх з метою виїзду за межі території України.

Вказане дає підстави для висновку, що зазначений ризик продовжує існувати та, на думку слідчого судді, з плином часу не зменшується, оскільки завершення досудового розслідування свідчить про суттєву ймовірність наближення судового провадження, за результатами якого (як один із варіантів) підозрюваному/обвинуваченому може бути призначене реальне покарання у виді позбавлення волі.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Згідно встановлених органом досудового розслідування обставин ОСОБА_4, у період вчинення інкримінованих йому злочинів, фактично виконував роль неформального куратора Держгеокадастру та мав усталені зв`язки з керівництвом Держгеокадастру та його територіальних органів.

Крім того, за встановлених органом досудового розслідування обставин, ОСОБА_4 виконував роль пособника під час вчинення злочинів, у співучасті з особами, які є підозрюваними у Кримінальному провадженні, він діяв на виконання злочинного плану.

Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або через інших осіб впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний внаслідок ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, серед яких є працівники ГУ ДГК в Сумській області, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного та з огляду на стадію Кримінального провадження - завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення в порядку ч. 2 ст. 283 КПК України, зокрема, щодо звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_4 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Відтак, існують достатні підстави вважати щодо продовження існування ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.

Разом з тим, слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків (одружений, на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, батьки похилого віку), має постійне місце роботи та має постійне місце проживання у Київській області, позитивно характеризується, має належну процесуальну поведінку, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, які не є обтяжливими для нього, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; 2) повідомляти слідчого або прокурора та суд (під час судового провадження) про зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_15 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 23.12.2024.

29.11.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків ще на два місяці, тобто, 11 вересня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

З огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

2) повідомляти слідчого або прокурора та суд (під час судового провадження) про зміну свого місця проживання та роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_15 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 11 вересня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1