- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/7336/25
Провадження 1-кс/991/7402/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_2 на повідомлення про підозру
у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
17.07.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 у справі № 991/7336/25 (провадження 1-кс/991/7402/25).
2. Короткий виклад скарги.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «скасувати у кримінальному провадженні №72024031050000007 повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 24.04.2025р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Розгляд скарги прошу здійснювати за моєї участі»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «24.04.2025 мені повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме у пособництві у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Кримінальне провадження №72024031050000007 зареєстроване 13.09.2024р.; орган досудового розслідування - підрозділ детективів ТУ БЕБ у Волинській області; процесуальне керівництво - прокурори Волинської обласної прокуратури.
Зі змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 24.04.2025р, складеної детективом ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_3 та погодженої прокурором ОСОБА_4, наведено твердження про вчинення мною (як пособником) протиправних діянь разом з головою Ківерцівської міської ради ОСОБА_5, що призвело до розтрати коштів територіальної громади в сумі 6 052 184,99 грн.
Правову кваліфікацію таких діянь здійснено за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Окрім повідомлення про підозру, стороною обвинувачення ініційовано вжиття запобіжних заходів у кримінальному провадженні.
Зокрема, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2025р. у справі №161/7918/25 в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відмовлено.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2025р. задоволено апеляційну скаргу прокурора; скасовано ухвалу слідчого судді від 28.04.2025; застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 028 000,00 грн.; одночасно визначено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 12.05.2025р. визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України.
Наведена вище хронологія та обставини процесуального руху кримінального провадження свідчать про те, що підозру повідомлено неуповноваженими особами.
Положеннями ст.216 КПК України визначено підслідність кримінальних проваджень.
Цілком очевидно, що саме по вказаній причині постановою прокурора у провадженні ОСОБА_4 від 12.05.2025р. визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України.
Доцільно наголосити, що будь-яких змін в розмірі інкримінованого предмету злочину з моменту оголошення підозри до зміни підслідності не відбулося.
Зазначені обставини свідчать про те, що на момент повідомлення підозри детективи ТУ БЕБ та прокурори регіональної прокуратури були обізнані про відсутність повноважень здійснювати досудове розслідування, приймати процесуальні рішення тощо.
Вказані обставини в їх сукупності також свідчать що повідомлення про підозру не може вважатися обґрунтованим в розумінні вимог ст. ст. 216, 276, 277 КПК України».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3.2. Слідчий суддя на підставі відомостей автоматизованої системи документообігу ВАКС встановив, що 25.06.2025 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025, для розгляду якої у справі №991/6692/25 (провадження 1-кс/991/6762/25) відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_7, яким розпочато судовий розгляд 27.06.2025, 03.07.2025, який ще триває.
Окрім того, 07.07.2025 до ВАКС надходила аналогічна скарга ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/7021/25 (провадження 1-кс/991/7088/25), яким 08.07.2025 постановлено ухвалу про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025,
що серед іншого мотивовано таким: «Суддя встановив, що до ВАКС подано дві скарги в інтересах ОСОБА_2 про скасування повідомлення про підозру від 24.04.2025 р. у кримінальному провадженні №72024031050000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК. Також слідчий суддя зазначає, що обґрунтування вимог скарги від 25.06.2025, судовий розгляд якої здійснюється слідчим суддею ВАКС ОСОБА_7 за суттю тотожні обґрунтуванню вимог скарги, яка надійшла до ВАКС 07.07.2025. Слідчий суддя висновує про наявність ознак зловживання процесуальними правами».
Дослідивши зміст третьої скарги від 16.07.2025 слідчий суддя вбачає, що такий тотожний змісту скарг від 25.06.2025 і 07.07.2025.
3.3. Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя висновує про наявність ознак зловживання ОСОБА_8 процесуальними правами з огляду на таке.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: (1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; (2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; (3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Слідчий суддя враховує, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к). Використання цього інституту прослідковується в практиці Конституційного Суду України (далі - КСУ), який вказав, що повторне звернення до КСУ тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09 липня 2018 року № 213-1(І)/2018).
Окрім того, кримінальний процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).
ЄСПЛ також оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). До одного із випадків зловживання правом на подання заяви ЄСПЛ відносить подання явно сутяжницької заяви або такої, що позбавлена реальної мети. Так, вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до Суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви, аналогічні заяві, яку він подавав раніше і яку вже було визнано неприйнятною (M. v. The United Kingdom; Philis v. Greese).
Суд вважає необхідним зазначити, що не допускається зловживання процесуальним правом, тобто використання таких прав з іншою метою, ніж передбачено КПК.
Хоча КПК прямо не передбачає такий спосіб реагування на зловживання процесуальним правом як залишення скарги без розгляду, проте це відповідає загальним засадам кримінального провадження, практиці Верховного Суду, усталеній практиці ВАКС і Апеляційної палати ВАКС (ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6670/21; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6784/21; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6703/21; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8505/21; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8462/21; ухвала від 24.12.2021 у справі № 991/8461/21; ухвала від 26.01.2022 у справі № 991/8563/21; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7958/21; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7951/21, ухвала від 10.12.2021 у справі № 991/8034/21, ухвала від 14.12.2021 у справі № 991/8462/21; ухвала від 18.01.2023 у справі № 991/5609/22; ухвала від 27.09.2023 у справі №991/8153/23).
Відтак, враховуючи вищевикладене та виходячи із загальних засад кримінального провадження, вчинення ОСОБА_8 вказаних дій є очевидним зловживанням процесуальними правами та має наслідком ухвалення рішення про залишення такої скарги без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 22, 26, 303-307, 309 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_2 від 16.07.2025 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 24.04.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1