Документ № 129022096

Справа № 991/7278/25

Провадження 1-кс/991/7344/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мрин Ніжинського (раніше Носівського) району Чернігівської області, громадянин України, одружений, має дітей 2005 і 2007 року народження, не працює, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частини 4 статті 368 КК України (далі - КК),

у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

15.07.2025 до ВАКС надійшли клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 (далі- детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/7278/25 (провадження 1-кс/991/7344/25), №991/7279/25 (провадження 1-кс/991/7345/25), №991/7280/25 (провадження 1-кс/991/7346/25), які 16.07.2025 ухвалою суду об`єднані в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/7278/25 (провадження 1-кс/991/7344/25).

17.07.2025 здійснено судовий розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Детектив у клопотанні просила: «1) Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень; 2) Покласти на підозрюваного наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, коло яких повинно бути визначено слідчим та/або прокурором та доведено до відома підозрюваного; - здати на зберігання/продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «1) Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа

Досудовим розслідування встановлено, що 02 лютого 2024 року Головним слідчим управлінням Національної поліції України розпочато та станом на 06 червня 2024 року продовжувало здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000307 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за фактом можливої організації ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою отримання фінансового прибутку, за попередньою змовою з іншими особами, незаконного каналу перетину державного кордону з метою переправлення осіб, які ухиляються від призову до лав Збройних Сил України. Оперативне супроводження вказаного кримінального провадження здійснювалось працівниками 3 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України на підставі відповідних доручень слідчого.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.06.2024 року, у ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який, будучи начальником 2 сектору 3 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБУ, тобто службовою особою, яка згідно з примітками до статті 364 КК України та ст. 368 КК України займає відповідальне становище, виник умисел на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у розмірі 300 000 (трьохсот тисяч) доларів США за вчинення в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме вжиття заходів щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст. ст. 111, 114 КК України та сприяння ОСОБА_9 в отриманні виправдувального вироку за ст. 332 КК України у вказаному кримінальному провадженні шляхом: - не підготовки рапорту та повідомлення про виявлення кримінальних правопорушень, не направлення їх до органу досудового розслідування для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України; - не зібрання доказів причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 111, 114 КК України, знищення та не передачі отриманих відомостей та зібраних доказів слідчому; - розголошення ОСОБА_9 відомостей досудового розслідування за ст. 332 КК України, зокрема про зібрані стороною обвинувачення докази, про факт проведення відносно нього негласних слідчих (розшукових) дій та їх результати, персональні дані залученої до конфіденційного співробітництва особи, щодо якої вжито заходи забезпечення безпеки шляхом зміни анкетних даних;- знищення оригінальних носіїв, на які збережені результати негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_9 .

Усвідомлюючи неможливість самостійної реалізації запланованого та не бажаючи бути викритим правоохоронними органами, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 06.06.2024 року, ОСОБА_7 залучив як пособників до вчинення кримінального правопорушення раніше знайомих йому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з метою одержання неправомірної вигоди, розподілили між собою злочинні ролі, відповідно до яких:

- ОСОБА_7, здійснюючи оперативне супроводження кримінального провадження №12024000000000307, користуючись повноваженнями слідчого у зв`язку із виконанням його доручень в порядку ст.41 КПК України, маючи доступ до матеріалів кримінального провадження, володіючи інформацією щодо оперативної та слідчої ситуації, а також запланованих слідчих дій, мав вказані обставини повідомляти ОСОБА_8 для використання їх під час висловлення прохання ОСОБА_9 надати неправомірну вигоду у розмірі 300 000 (трьохсот тисяч) доларів США за вчинення дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_8, отримавши інформацію від ОСОБА_7 щодо ОСОБА_9 та існуючих доказів його причетності до вчинення кримінального правопорушення, мав використовувати їх при безпосередньому спілкуванні з останнім, залякуючи повідомленням про підозру в більш тяжких злочинах проти основ національної безпеки, погрожуючи обмеження прав, свобод та законних інтересів, а також висловлювати йому прохання надати неправомірну вигоду, поєднуючи із її вимаганням, в обмін на можливість знищення матеріалів кримінального провадження та розголошення ОСОБА_9 відомостей досудового розслідування щодо нього;

- ОСОБА_10 мав забезпечити комунікацію між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також за вказівками останніх та за результатами їхніх дій одержувати від ОСОБА_9 неправомірну вигоду.

Переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання, шляхом вимагання, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_9, а саме не притягнення до кримінальної відповідальності за ст. ст. 111,114 КК України, розподіливши між собою злочинні ролі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, 04.06.2024 прибули за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_8 спостерігав та чекав зустрічі з ОСОБА_9, якого за місцем проживання не було, а ОСОБА_7 брав участь у проведенні обшуків за іншими адресами.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу та одержання, шляхом вимагання, неправомірної вигоди, ОСОБА_8 06.06.2024 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), попередньо домовившись з ОСОБА_9 про зустріч, приїхав на транспортному засобі марки Mercedes-Benz GLS 400, д.н.з. НОМЕР_1, за місцем проживанням останнього за вказаною вище адресою, де зустрівся з ОСОБА_9 та, з метою конспірації, на вказаному автомобілі проїхав з ним приблизно за кілометр від будинку.

Продовжуючи свої протиправні дії відповідно до відведеної ролі, попередньо вийшовши з салону автомобіля та залишивши в ньому мобільні телефони, ОСОБА_8, використовуючи отриману від ОСОБА_7 інформацію про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000307, перебуваючи на вулиці, в ході бесіди, з метою залякування повідомив ОСОБА_9 про те, що він є працівником Головного управління розвідки і у нього наявні документи, які вказують на причетність ОСОБА_9 до вчинення ряду тяжких злочинів «Проти основ національної безпеки», при цьому висловив прохання надати йому та іншим особам неправомірну вигоду у розмірі 300 000 доларів США за непритягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ст. 111 та позитивне «вирішення» питання у кримінальному провадженні за ст. 332 КК України. Таким чином 06.06.2024 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 висловив ОСОБА_9 прохання, поєднане із вимаганням, надати для ОСОБА_7 та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 300 000 доларів США, що складає по курсу Національного банку України 12 037 620 (дванадцять мільйонів тридцять сім тисяч шістсот) гривень, за вчинення ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням наданого службового становища.

ОСОБА_9, враховуючи обізнаність ОСОБА_8 про хід проведення обшуку за місцем його проживання, розцінюючи дії ОСОБА_8 як вимагання неправомірної вигоди і вважаючи, що невиконання злочинних вимог може призвести до настання шкідливих наслідків для його законних прав та інтересів, а саме, що згодом йому повідомлять про підозру у вчиненні злочинів «Проти основ національної безпеки», вимушений був погодитись. При цьому повідомив, що жодних злочинів не вчиняв та загальної суми у розмірі 300 000 доларів США зараз не має, проте в нього є 35 000 доларів США, які він готовий передати.

Після чого впродовж дня ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 поїхали до готелю «Магнат» за адресою: Закарпатська обл., вул. Мукачевська, 146, де зустріли ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, які імітували зняття з салону автомобіля останнього марки BMW Х6, д.н.з. НОМЕР_2, спеціальної техніки, та відпустили останнього додому з метою збору речей і коштів для подальшої поїздки до слідчого підрозділу в м. Київ.

Продовжуючи вчиняти протиправні дії з корисливим мотивом, ОСОБА_8 приблизно 16 год. 00 хв. 06.06.2024 зателефонував до ОСОБА_9 та повідомив, що приїхав до його подвір`я та чекає. Вийшовши на вулицю, ОСОБА_9 сів у автомобіль ОСОБА_8 марки «Mercedes-Benz» GLS 400, д.н.з. НОМЕР_1, де останній запитав, чи взяв він кошти, на що ОСОБА_9 відповів ствердно. Далі ОСОБА_8 відкрив бардачок, куди ОСОБА_9 поклав 35 000 доларів США як першу частину грошових коштів від загальної в сумі 300 000 доларів США. за вчинення ОСОБА_7 раніше обумовлених дій з використанням службового становища. Таким чином 06.06.2024 (точний час не встановлено), перебуваючи в автомобілі «Mercedes-Benz» GLS 400, д.н.з. НОМЕР_1, за адресою: м. Мукачево, вул. Манайла, 12А, ОСОБА_8 отримав для себе, ОСОБА_7 та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 35 000 доларів США, що за офіційним курсом валют Національного банку України становить 1 404 389 (один мільйон чотириста чотири тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень.

В подальшому 06.06.2024 ОСОБА_8 за супроводження ОСОБА_7 та інших невстановлених на даний час осіб відвіз ОСОБА_9 до м. Києва, де 07.06.2024 в першій половині дня ОСОБА_7 транспортував його до старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11, яка вручила ОСОБА_9 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останнього.

Після цього, 07.06.2024 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 разом поїхали на зустріч до ОСОБА_8 у м. Києві (точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), де, продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, під час розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 про те, що у випадку надання неправомірної вигоди у розмірі 300 000 доларів США, він в свою чергу передасть йому усю наявну інформацію у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_9, в тому числі документи та відомості, що отримані ОСОБА_7 в межах виконання свої повноважень за дорученням слідчого, а також відомості про персональні дані свідків та особу, яка його викрила, щодо якої вжито заходи забезпечення безпеки шляхом зміни анкетних даних. Вказане надасть ОСОБА_9 можливість впливати на таких осіб та уникнути кримінальної відповідальності. Вимушено погодившись на вимогу щодо продовження надання грошових коштів, усвідомлюючи можливість настання для себе шкідливих наслідків у випадку її невиконання, ОСОБА_9 повідомив, що таких коштів не має, і для того, щоб їх зібрати, потрібен час, на що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповіли згодою.

В подальшому, 10.06.2024 року, ОСОБА_9 прибув за викликом старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11, яка повідомила, що 11.06.2024 року буде подавати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Печерського районного суду м. Києва, під час розгляду якого участь ОСОБА_9 обов`язкова, - у зв`язку з чим останній залишився ночувати в м.Києві за адресою: м. Київ, вул. Степана Рудницького, 36, готель «Лавіліа».

Приблизно о 17 год. 00 хв. 10.06.2024 ОСОБА_9 з абонентського номеру НОМЕР_3 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що протягом години він прибуде за місцем перебування останнього з метою бесіди.

Приблизно о 17 год. 40 хв. до ОСОБА_9 з абонентського номеру НОМЕР_3 зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що останньому необхідно пройти у визначене ним місце поблизу готеля «Лавіліа», що ОСОБА_9 і зробив. Пройшовши за вказаним маршрутом орієнтовно 50 метрів, на вулиці ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_4, який, відповідно до відведеної йому ролі, зателефонував до ОСОБА_7 та передав заздалегідь підготовлений для розмови мобільний телефон ОСОБА_9 . В ході телефонної розмови ОСОБА_7, продовжуючи вчиняти протиправні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9, запитав у останнього, чи підготував він решту коштів із загальної суми в 300 000 доларів США відповідно до попередньо озвучених домовленостей, на що ОСОБА_9 повторно наголосив, що він не має таких грошей. При цьому ОСОБА_7 почав погрожувати ОСОБА_9 та запитав, чи розуміє він, що у разі не надання вказаної суми, йому повідомлять про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 111 та 114 КК Украі?ни, на що ОСОБА_9, відповів ствердно, вчергове зауваживши, що не має можливості сплатити таку суму грошей. Після цього ОСОБА_7 поклав слухавку, ОСОБА_9 повернув телефон ОСОБА_12 та направився до готелю.

Продовжуючи свої протиправні дії, 12.06.2024 року після обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 423 926 гривень стосовно ОСОБА_9, під час транспортування останнього до відділення поліції для здійснення процесуальних дій, невстановлена особа надала для ознайомлення ОСОБА_9 мобільний телефон із повідомленням від ОСОБА_7, в якому було надруковано «300 тис. доларів США і не буде ні підробки документів, ні 111, ні 114, пусть радуется, что прокурор попросив два місяці». Після чого, перебуваючи на вулиці неподалік від ДУ «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13 (точний час не встановлено), вищезазначена невідома особа надала ОСОБА_9 мобільний телефон для бесіди з ОСОБА_8 . В ході бесіди ОСОБА_8, продовжуючи свої протиправні дії, наголосив, що у нього дуже мало часу для передачі грошових коштів, а у разі їх не надання вже наступного дня ОСОБА_9 повідомлять про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.111 та ст.114 КК України.

13.06.2024 року за ОСОБА_9 було внесено заставу у розмірі 423 926 гривень, після чого його було звільнено зі слідчого ізолятора та відповідно до ухвали про застосування запобіжного заходу почав діяти запобіжний захід у вигляді застави із відповідними обов`язками, на виконання яких ОСОБА_9 поїхав до дому у м. Мукачево.

В подальшому, 12.07.2024 року орієнтовно о 15 год.00 хв. до ОСОБА_9 у застосунку WhatsApp зателефонував ОСОБА_8 та, будучи зацікавленим у доведенні запланованого до кінця, запропонував зустріч неподалік від місця проживання ОСОБА_9 у м. Мукачево Закарпатської області, а саме біля дамби, де немає камер спостереження, на що останній погодився.

Так, о 15 год. 45 хв. 12.07.2024 за раніше узгодженим місцем на зустріч до ОСОБА_9 приїхали ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи. В ході розмови між ОСОБА_8, ОСОБА_7 з ОСОБА_9 останньому було повідомлено, що вони перебувають у вказаному місті з метою виконання доручення слідчого та документування протиправних дій ОСОБА_9 . Крім цього ОСОБА_8, продовжуючи вчиняти злочинній дії, поверхнево обшукавши ОСОБА_9 з метою перевірки наявності прихованих засобів стеження, продемонстрував ОСОБА_9 папку з документами та запитав, чи готовий він передати раніше обумовлену суму коштів, а також повідомив, що у разі передачі, вони знищать всі матеріали, зібрані оперативним підрозділом на виконання доручення слідчого, які вказують на причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, чим вплинуть на рішення прокурора та слідчого у кримінальному провадженні. У відповідь ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8, що йому для збору вказаної суми йому потрібен час, в тому числі для продажу своєї нерухомості за кордоном. Примушуючи ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди шляхом створення видимості дефіциту часу, ОСОБА_8 сказав, що неправомірну вигоду необхідно надати до 15-16 липня, а в іншому випадку матеріали мають будуть передані слідчій.

В подальшому, побоюючись викриття правоохоронними органами та застосовуючи заходи конспірації, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не пізніше 15.07.2025 узгодили використовувати в розмовах щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 лексичні, стилістичні, синтаксичні та контекстуальні засоби для маскування справжнього змісту домовленостей шляхом підміни поняття «надання неправомірної вигоди» словосполученням «купівля-продаж Мерседесу», незважаючи на їх обізнаність, що предмет домовленостей не є реальною угодою з купівлі-продажу транспортного засобу, а має характер неправомірної вигоди.

Так, 15.07.2024 року приблизно о 19 год. 00 хв. до ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та, продовжуючи свої протиправні дії, в ході розмови нагадав про необхідність надання узгодженої частини неправомірної вигоди, і її решти в подальшому.

16.07.2024 близько б 11 год.47 хв. за пропозицію ОСОБА_8 між ним та ОСОБА_9 відбулась зустріч неподалік ресторану «Фігля» за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Підгорянська, 170а, де останні остаточно домовились про передачу наступної частини від 300 000 доларів США у розмірі 20 відсотків, які є неправомірною вигодою за вчинення ОСОБА_7 дій з використанням службового становища щодо призупинення активних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні до моменту передачі повної суми за для знищення доказів, які вказують на причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

В подальшому, усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 в розмові із ОСОБА_9 у застосунку WhatsApp, погрожуючи останньому настанням для нього шкідливих наслідків у випадку ненадання неправомірної вигоди, повідомив, що той має час до 20.07.2024 для прийняття рішення.

Продовжуючи свої умисні дії, 20.07.2024 року об 11 год. 31 хв. та 12 год. 14 хв. до ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та під час розмови запитав, чи готовий ОСОБА_9 передати неправомірну вигоду згідно з попередніми вимогами, на що ОСОБА_9 відповів згодою. Після чого ОСОБА_8, вуалюючи свої протиправні дії, повідомив, що ввечері ОСОБА_9 зателефонують представники «з автосалону», яким ОСОБА_9 повинен передати 20 відсотків від обумовленої суми.

Так, продовжуючи свої протиправні дії з метою одержання неправомірної вигоди, відповідно до розподілених ролей, о 22 год. 27 хв. на мобільний додаток WhatsApp до ОСОБА_9 з абонентського номеру НОМЕР_4 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що вони вже зустрічались у м. Києві і він приїхав з приводу «завдатка за Мерседес» та стоїть біля подвір`я за місцем проживання ОСОБА_9 .

Вийшовши на вулицю ОСОБА_9 побачив ОСОБА_4, який повідомив, що він приїхав від ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_9 зателефонував до ОСОБА_8 у застосунку WhatsApp і під час розмови зазначив, що раніше вже передав останньому 35 000 доларів США та передає ОСОБА_4 ще 15 000 доларів США, запитавши, які гарантії з їхнього боку, що у кримінальному провадженні відносно нього все буде як домовлено. В ході бесіді ОСОБА_4, виконуючи заздалегідь узгоджену роль та побоюючись викриття, зупинив ОСОБА_9, роз`яснивши йому, що про такі речі по телефону говорити не слід. Під час телефонної бесіди, маскуючи одержання неправомірної вигоди під продаж автомобіля, ОСОБА_8 запитав, скільки потрібно часу ОСОБА_9 щоб зібрати решту коштів, на що останній пояснив, що займається продажем свого майна і приблизно до 03.08.2024 зможе зібрати. Після цього ОСОБА_9 поклав у паперовий пакет, який тримав у руках ОСОБА_4, вказані кошти. Таким чином 20.07.2024 близько 22 год. 27 хв. на вимогу ОСОБА_7, за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_4, ОСОБА_9 передав другу частину від 300 000 гривень, що станом на 20.07.2024 за офіційним курсом валют Національного банку України становить 621 330 (шістсот двадцять одна тисяча триста тридцять) гривень. Частину отриманих коштів у розмірі 800 (восьмисот) доларів США, що за офіційним курсом валют Національного банку України становить 33 137 гривень, ОСОБА_8 залишив собі.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на одержання решти коштів, ОСОБА_8 31.07.2024 зателефонував ОСОБА_9 та поцікавився, чи нічого не міняється у їхній домовленості до 03.08.2024, на що ОСОБА_9 відповів, що все в силі.

В подальшому 02.08.2024 приблизно о 14 год. 56 хв. з метою доведення злочинного умислу до кінця ОСОБА_8 у телефонній розмові з ОСОБА_9 запитав, чи зустрічаються вони, на що ОСОБА_9 відповів згодою та зауважив, що йому відповідно до виклику слідчої 05.08.2024 потрібно бути в Печерському районному суді м. Києва. ОСОБА_8 на це зауважив, що йому відома ця інформація, тому їм і потрібно зустрітися до судового розгляду, при цьому, застосовуючи заходи конспірації, маючи на увазі документи та носії інформації, що вказують на причетність ОСОБА_9, повідомив, що «документи та техпаспорти на машину» в нього і при зустрічі ОСОБА_9 їх отримає.

03.08.2024 близько 09 години 49 хвилин відповідно до попередніх домовленостей ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 за номером НОМЕР_5 у застосунку WhatsApp, що купив квиток на потяг і 04.08.2024 вранці буде в Києві.

03.08.2024 близько 13 год.39 хв. ОСОБА_8, продовжуючи вчинення кримінального правопорушення, маючи на меті отримати чергову частину неправомірної вигоди, вуалюючи справжній зміст домовленостей під угоду купівлі-продажу автомобіля, у телефонній розмові повторно наголосив ОСОБА_9, що все у нього і завтра можна буде забрати «машину».

Продовжуючи свої протиправні дії, об`єднані єдиним злочинним умислом, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зустрілись 04.08.2024 орієнтовно об 11 год. 47 хв. на території автозаправної станції «Shell» за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1, де ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_8 отримав документи, що містили відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_9, за допомогою яких вказані особи мали намір схилити ОСОБА_9 на передачу грошових коштів.

Після цього орієнтовно об 11 год. 52 хв. 04.08.2024 ОСОБА_8 у телефонній розмові у застосунку WhatsApp підтвердив ОСОБА_9 попередню домовленість про зустріч, зауваживши, що «техпаспорт, всі документи» у нього, а також запитав ОСОБА_9, чи бере той «все з собою», на що останній відповів ствердно.

В подальшому о 12 год. 19 хв. 04.08.2024 на території вищезгаданої автозаправної станції «Shell» за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1, ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_4, після чого о 12 год. 24 хв. вони разом поїхали на місце майбутньої зустрічі із ОСОБА_9 - лісопаркову зону «Max Park» за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 145.

Після цього ОСОБА_4 відповідно до розподілених ролей 04.08.2024 приблизно о 13 год. 00 хв. зустрівся із ОСОБА_9 біля готелю «Premier Hotel Rus» за адресою: м. Київ, вул Госпітальна 4, де, перебуваючи на вулиці на території паркувального майданчику готелю, побоюючись викриття злочинних дій групи осіб, до якої він був залучений, та, вживаючи заходи конспірації, перевірив спеціально призначеним приладом, чи не має на тілі чи одязі ОСОБА_9 засобів негласного знаття інформації, після чого на автомобілі марки Skoda, д.н.з. НОМЕР_6, повіз його на зустріч до ОСОБА_8 .

Продовжуючи протиправні дії, бажаючи переконатись в тому, що все йде відповідно до заздалегідь узгодженого плану, орієнтовно о 13 год. 13 хв. з абонентського номеру НОМЕР_7 ОСОБА_7 написав ОСОБА_4 на номер НОМЕР_10 у застосунку WhatsApp про необхідінсть повідомити йому, коли той забере ОСОБА_9, оскільки він буде не далеко від заїзду.

Приблизно о 13 год.39 хв. ОСОБА_4 привіз ОСОБА_9 на зустріч до ОСОБА_8 на територію лісопаркової зони «Max Park» за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 145. Діючи умисно, з метою одержання чергової частини неправомірної вигоди, ОСОБА_8 запитав, чи здав ОСОБА_9 закордонний паспорт уповноваженому підрозділу Державної міграційної служби України на виконання ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу, після чого почав демонструвати документи, відомості у яких в цілому відповідали обставинам, встановленим у ході розслідування кримінального провадження № 12024000000000307. Крім того повідомив про наявність відповіді каналами зв`язку SIENA щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 за кордоном, пригрозив, що є ще чотири свідки, які нададуть в суді показання проти нього, засвідчивши, що ОСОБА_9 є організатором незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Також ОСОБА_8 пояснив, що має з собою матеріали за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_9, а саме аудіо- та відеоконтролю, продемонструвавши аудіо- та відеозаписи, після чого ножем знищив флеш-носії, які, зі слів ОСОБА_8 були оригінальними, підтверджуючи ОСОБА_9 своїми діями виконання частини своїх зобов`язань перед останнім. На питання ОСОБА_9, які гарантії, що ці записи не опиняться в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_8 продовжував погрожувати, що завтра з суда ОСОБА_9 не вийде, та пояснив, що в даному випадку з усієї суми неправомірної вигоди особисто йому піде 10-15 тисяч доларів США і наступного разу щоб не зустрічатись краще ОСОБА_9 надати решту неправомірної вигоди у криптовалюті. Продемонстровані записи негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_8 обіцяв стерти з власного ноутбука, а також пояснив, що без чотирьох свідків, які фіксували зустрічі із ОСОБА_9 засобами негласного зняття інформації, а також матеріалів негласних слідчих розшукових дій, оригінали яких він щойно знищив, доказів причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень немає і справа за його обвинуваченням «розсиплеться в суді».

О 13 год. 41 хв. з номеру НОМЕР_8 ОСОБА_8 зв`язався із ОСОБА_4 за номером НОМЕР_9 у застосунку WhatsApp щоб переконатись, що той перевірив наявність на тілі чи одязі ОСОБА_9 засобів негласного знаття інформації, після чого о 13 год. 44 хв. 04.08.2024 на території лісопаркової зони «Max Park» за адресою: м. Київ, вул. Обухівська, 145, ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_9 третю частину неправомірної вигоди у розмірі 22 000 доларів США від загальної суми у 300 000 доларів США, що станом на 04.08.2024 за офіційним курсом валют Національного банку України становить 905 058 (дев`ятсот п`ять тисяч п`ятдесят вісім) гривень. При цьому ОСОБА_8 повідомив, що після передачі решти коштів він вкаже ОСОБА_9 на чотирьох свідків, які володіють інформацією щодо його протиправної діяльності.

Отриманими від ОСОБА_9 грошовими коштами ОСОБА_8 розпорядився наступним чином. Частину неправомірної вигоди у розмірі 10 200 доларів США, що за офіційним курсом валют Національного банку України становить 419 617 (чотириста дев`ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять) гривень, залишив собі. Далі, відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_8 о 18 год. 37 хв. 04.08.2024 зустрівся зі ОСОБА_7 на перехресті вулиць Гетьмана Павла Скоропадського та Великої Васильківської у м. Києві, де, перебуваючи в автомобілі Mercedes-Benz GLS 400, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 отримав частину одержаних від ОСОБА_9 коштів в сумі 11 800 доларів США, що за офіційним курсом валют Національного банку України становить 485 440 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч чотириста сорок) гривень.

В результаті протиправних умисних дій з корисливим умислом ОСОБА_7 за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, в період часу з 06.06.2024 по 04.08.2024, висловив прохання надати 300 000 доларів США неправомірної вигоди, що по курсу Національного банку України складає 12 037 620 (дванадцять мільйонів тридцять сім тисяч шістсот) гривень, та одержав від ОСОБА_9 для себе та третіх осіб частину такої неправомірної вигоди у загальній сумі 72 000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 2 930 777 (два мільйони дев`ятсот тридцять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, чим ОСОБА_9 заподіяно шкоду в розмірі 1 404 389 (один мільйон чотириста чотири тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень.

2) Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність..

ОСОБА_4 підозрюється у пособництві (порадами, вказівками, наданням знарядь та усуненням перешкод сприяння вчиненню кримінального правопорушення) у висловленні прохання та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст. 368 КК України..

15.07.2025 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підозрюються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами: 1) заявою про вчинення злочину ОСОБА_9 від 12.06.2024; 2) протоколами допитів ОСОБА_9 як свідка та потерпілого, в яких останній вказує на обставини вчинення протиправних дій; 3) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_8 від 29.07.2024 в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 16.07.2024; 4) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_9 від 29.07.2024 в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 17.07.2024, 19.07.2024, 20.07.2024; 5) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_9 від 29.07.2024 в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 20.07.2024; 6) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо контролю особи - ОСОБА_9 від 24.08.2024 в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 30.07.2024, 03.08.2024; 7) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо контролю особи - ОСОБА_9 від 24.08.2024 в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 04.08.2024; 8) протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі візуального спостереження за ОСОБА_4, ОСОБА_7 ; 9) протоколами вручення грошових коштів та протоколами обшуків; 10) іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 і підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання і просили відмовити у його задоволенні або застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також захисник надав копії такого: витяг з Єдиного реєстру боржників по ОСОБА_4 ; витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження про відкриття провадження щодо ОСОБА_4 ; ухвалу у справі №750/2068/16-Ц від 09.11.2017; консультаційного висновку спеціаліста, наданого ОСОБА_13 ; свідоцтва про народження дітей; свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти; медичного документу; договору про надання освітніх послуг; пенсійного посвідчення; медичних документів ОСОБА_14 ; документів ОСОБА_15 ; документів ОСОБА_16 ; скриншот сторінки з електронної скриньки ОСОБА_17 ; інформація про суми грошових переказів; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК, в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного про отримання такого клопотання 15.07.2025 о 11:22 год.

Також належить зазначити, що кримінальне провадження №12024000000001129 від 13.06.2024 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216 КПК з огляду на розмір отриманої неправомірної вигоди.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

Стаття 368 КК передбачає кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Частина 4 статті 368 КК передбачає такі кваліфікуючі ознаки - особливо великий розмір неправомірної вигоди або вчинення службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, до яких зокрема належать особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А». Суб`єктом цього злочину є винятково службова особа, якими в розумінні статей 364, 368, 368-5, 369 КК є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Об`єкт злочину: принципи законності та справедливості у діяльності службової особи, яка виконує свої службові обов`язки непідкупно та за рахунок коштів, виділених для оплати її праці. Об`єктивна сторона злочину має форми: прийняття пропозиції та/або обіцянки надання неправомірної вигоди; одержання неправомірної вигоди; прохання (вимоги) надати неправомірну вигоду, визначення чого міститься в примітці до статті 354 КК. Так, під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Під пропозицією слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди. Суб`єктивна сторона цього злочину передбачає наявність прямого умислу, тобто свідомого бажання отримати, надати, пообіцяти неправомірну вигоду. Предметом цього злочину є сама неправомірна вигода, яка може бути виражена у формі грошових коштів чи іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав. Тобто це може бути будь-яка вигода, як майнова, так і ні, яку службовець отримує за виконання або невиконання певних дій у межах своїх повноважень.

Згідно з частиною 5 статті 27 КК, пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 05.08.2024 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), 10.03.2025 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та 15.07.2025 нового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діянні ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частини 4 статті 368 КК, тому є неспроможними доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтовувався таким:

« ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого корупційного правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) ця обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення підозрюваного.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 р., суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання. Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Маючи значний досвід роботи в органах безпеки та внаслідок цього зв`язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував відповідні заходи конспірації - для особистих зустрічей із ОСОБА_9, зокрема переконувався, чи не фіксує останній їхні розмови прихованими засобами для негласного зняття інформації, використовував мобільні термінали з «нульовими» IMEI, що підтверджується матеріалами кримінального провадження».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого санкція статті передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 (затверджений Законом України №4356-IX від 16.04.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 07.08.2025 включно.

Слідчий суддя бере до уваги, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, до яких відносяться чоловіки віком від 25 до 60 років. Однак наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт), що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та додані матеріали, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовувався таким:

«Слід брати до уваги, що є достатні підстави вважати про існування ризику, що ОСОБА_4 спотворюватиме докази і в кримінальному провадженні, яке розслідується щодо нього.

Підозрюваний ОСОБА_4, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, серед яких: матеріали кримінального провадження № 12024000000001129 від 13.06.2024, мобільні термінали, комп`ютерну техніку, флеш-накопичувачі та інші матеріальні носії інформації, що можуть підтверджувати обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Крім того, маючи зв`язки у різних правоохоронних органах з іншими невстановленими особами, останні можуть на прохання ОСОБА_4 спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, в тому числі у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024».

Слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001129 ще не завершено, тривають необхідні процесуальні дії,

З огляду на це, слідчий суддя вважає доведеним такий ризик на цьому етапі досудового розслідування, та існує високий ступінь такого ризику, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 потенційно може вживати заходів, спрямованих на знищення будь-яких речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, тоді як сторона захисту не навела на спростування існування цього ризику таких аргументів, які були б переконливішими за доводи сторони обвинувачення.

3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовувався таким:

«Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 (описка і на увазі мався саме ОСОБА_4 ) може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19 шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом».

Ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом». Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою, але водночас належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен таких осіб.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на свідків у цьому кримінальному провадженні, щодо яких необхідно покласти на підозрюваного відповідний обов`язок, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21 /

3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у клопотанні обґрунтовувався таким:

«Враховуючи наявність досвіду роботи ОСОБА_4 в органах безпеки, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, вказане свідчить про можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зважаючи на це існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може використовувати свої напрацьовані зв`язки з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності чи втручання в процес досудового розслідування».

Слідчий суддя ретельно дослідив обґрунтування цього ризику і висновує про недоведеність його існування з огляду на лише необґрунтовані припущення такого. Разом з тим, у подальшому цей ризик може виникнути на будь-якому етапі досудового розслідування чи судового розгляду справи, що вимагатиме належного обґрунтування.

3.4.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа обґрунтовувався таким:

«Об`єктивна сторона злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, його дії під час вчинення кримінального правопорушення, свідчать про те, що подальша процесуальна поведінка ОСОБА_4 може негативно вплинути на всебічне та повне розслідування».

Слідчий суддя зазначає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження скоєного вимагає обґрунтування не абстрактними припущеннями щодо можливості таких подій згодом, а належного обґрунтування реальними фактами, які мають місце в об`єктивній реальності на основі реальних доводів. З огляду на таке, слідчий суддя вважає недоведеним існування цього ризику.

3.5. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисника і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, доведених трьох ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 368 КК;

2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікується як особливо тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) наразі підозрюваний має 46 років і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, яка перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави;

4) підозрюваний одружений, має двох дітей 2005 і 2007 року народження, що свідчить про достатньо високий ступінь міцності його соціальних зв`язків на території України;

5) підозрюваний офіційно не працює;

6) підозрюваний раніше не судимий,

вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування.

3.6. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4 достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в органі досудового розслідування чи суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою кримінальному провадженню.

При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

У той же час КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Відтак слідчий суддя зазначає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.

Разом з тим при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведеність трьох ризиків, факт обґрунтованої підозри у вчинення кримінального правопорушення та характер такого, визначену органом досудового озслідування роль підозрюваного як пособника вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, яка є найменш суспільно небезпечною, що свідчить про наявність випадку, коли застава у межах статті 182 КПК здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених обставин і наданих доказів, майнового стану підозрюваного, клопотання належить задовольнити частково із визначенням суми застави у межах пункту 3 частини 5 статті 182 КПК, тобто в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - а також в межах строку досудового розслідування визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу, які наведені у резолютивній частині ухвали.

Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, яка має бути внесена самим підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259, рахунок UA678201720355279004000096000 у Державній казначейській службі України міста Києва, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 до 17.09.2025 включно такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

2) не відлучатись за межі України без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;

3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин цього кримінального провадження, викладених у чинному повідомленні про підозру, із такими свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21 ;

5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному і заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво.

Доручити Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області виконання ухвали в частині застосування електронного засобу контролю щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 22.07.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 __________