- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
18 липня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202, за обвинуваченням
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 20.08.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
Засобами електронного зв`язку 14.07.2025 прокурором до суду скеровано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
2. Доводи клопотання
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, щоухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2024 ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
31.01.2024 за ОСОБА_7 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.
Востаннє 21.05.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено на два місяці, тобто до 21.07.2025, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні), продовжують існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснив, що судовий розгляд неможливо завершити у межах строку дії попередньої ухвали, якою ОСОБА_7 продовжено строк дії процесуальних обов`язків.Водночас наполягав на актуальності ризиків, встановлених ухвалою суду від 21.05.2025, а саме ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні. Додатково зауважив, що обов`язки, покладені на обвинуваченого, не є занадто обтяжливими, водночас є дієвим заходом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. На підстави викладеного у сукупності просив задовольнити клопотання та продовжити обов`язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_7, строком на два місяці.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Не погодився з позицією прокурора про те, що обов`язки, покладені на ОСОБА_7 не є занадто обтяжливими. Так само заперечив існування ризиків, на які посилається прокурор. Звернув увагу, що прокурором вже вкотре до клопотання не долучаються жодні матеріали. Виснував, що докази на існування ризиків відсутні. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника. Додатково послався на відсутність у нього матеріальної можливості переховуватись від суду. Крім цього послався на наявні соціальні зв`язки на території України. Пояснив, що жоден свідок не дав щодо нього викривальних показань, у зв`язку з цим відсутня будь-яка мотивація здійснювати незаконний вплив на таких свідків. Наголосив, що обов`язки «не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України» та «здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну» є обтяжливими для нього.
4. Оцінка та висновки суду
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, колегія суддів встановила таке.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
30.01.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.05.2023. Одночасно з цим ОСОБА_7 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
31.01.2024 за ОСОБА_7 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_7, неодноразово продовжувався. Востаннє21.05.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено на два місяці, тобто до 21.07.2025, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_7, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та його продовження. Також встановлені слідчими суддями обставини щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення переглядалися колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирішуючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 встановлений ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, який, за твердженням прокурора, дотепер продовжує мати місце.
Ознайомившись з клопотанням, вислухавши доводи сторін, колегія суддів погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з такого.
Інкримінований ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, у відповідності до приписів кримінального законодавства України є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до числа корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі.
Наведена обставина про безальтернативність та тяжкість покарання у виді позбавлення волі, на переконання Суду, може спонукати особу до переховування.
Водночас Суд враховує, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання, а тому оцінка його актуальності проводилася з урахуванням таких факторів.
Наявність у ОСОБА_7 соціальних зв`язків за межами території України. В цьому контексті Судом враховано, що неповнолітній син обвинуваченого разом з матір`ю проживають за межами території України. Таким чином у обвинуваченого існує потенційна зацікавленість у переїзді до іншої країни з метою возз`єднання з дитиною.
При цьому Суд звертає увагу, що наявність у обвинуваченого доньки та матері, які проживають на території України, не може абсолютно нівелювати ризик можливої втечі обвинуваченого за кордон. Адже ані на доньку, ані на матір не поширюються обмеження щодо перетину державного кордону України.
Разом з цим, Судом також враховано, що обвинувачений має декілька дійсних паспортів для виїзду за кордон, а також значний досвід перетину державного кордону. Повернення таких паспортів обвинуваченому, у сукупності з тягарем можливого покарання, наявністю соціальних зв`язків за межами України, а також наявністю досвіду перетину державного кордону, значно підвищує ризик можливого його переховування від суду.
Також Судом взято до уваги характер посади, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_7, наявність широкого кола знайомств серед службових осіб правоохоронних та інших державних органів. Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 за певних умов може спробувати використати ці зв`язки з метою переховування від суду для уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас Суд наголошує, що посилання сторони захисту на відсутність фінансових ресурсів для переховування ОСОБА_7 не спростовує існування ризику переховування від суду. Адже можливість для уникнення правосуддя може бути забезпечена сторонніми особами.
На підставі викладеного, на переконання Суду, прокурором доведено необхідність продовження обов`язків, спрямованих на мінімізацію ризику переховування обвинуваченого від суду, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінюючи твердження обвинуваченого про надмірну обтяжливість обов`язків «не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України» та «здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну», Суд зазначає таке.
Запобіжний захід, в тому числі і додаткові процесуальні обов`язки, є заходами процесуального примусу, метою яких є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також запобігання спробам перешкоджати правосуддю. Таким чином за своєю правовою природою обов`язки становлять обмеження прав обвинуваченого, правомірність яких вимірюється видом та ступенем вірогідності ризиків.
Зважаючи на те, що попередньо Судом встановлено актуальність ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, колегія суддів вважає виправданим та співмірним з таким ризиком, продовження обвинуваченому обов`язків «не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України» та «здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну».
Водночас Суд звертає увагу, що зазначені обов`язки не становлять собою безальтернативну заборону відлучатися за межі території України, адже за наявності обґрунтованої підстави для відповідного відлучення обвинувачений має право звернутися до прокурора чи суду з клопотанням про надання дозволу на відлучення. Відомостей про факти звернення обвинуваченого до уповноважених суб`єктів з клопотанням про надання дозволу на відлучення Суду надано не було. У зв`язку з цим нелогічним видається твердження про надмірну обтяжливість таких обов`язків.
Так само, на переконання Суду, актуальним є ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Адже відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відтак суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також посилатися на такі показання.
Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження. Ба більше, на переконання Суду, із наближенням стадії допиту свідків ризик незаконного впливу на них актуалізується.
У зв`язку з викладеним, з метою мінімізації такого ризику Суд вважає за необхідне продовжити покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язок утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202.
Разом з цим Суд знову наголошує, що твердження сторони захисту про ненадання свідками показань, які доводять вину ОСОБА_7, не може спростувати відсутність ризику можливого впливу на свідків з боку обвинуваченого. Адже наявність або відсутність у показаннях свідків будь-яких тверджень, що викривають або виправдовують обвинуваченого буде вирішуватися судом у нарадчій кімнаті після безпосереднього сприйняття наданих ними показань.
За наведених обставин Суд дійшов висновку про доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому наявні правові підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 . У зв`язку з цим клопотання прокурора належить задовільнити.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 18 вересня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_29
Судді ОСОБА_30
ОСОБА_31