Документ № 129086593

Дата засідання: 17/07/2025
Дата винесення рішення: 17/07/2025
Справа №: 991/10365/24
Провадження №: 52023000000000547
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Про зміну запобіжного заходу обвинуваченому

Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.

Справа № 991/10365/24

Провадження 1-кп/991/108/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 за участі: секретаря судового засіданняОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_6 ОСОБА_7 обвинуваченогоОСОБА_8 його захисника, адвоката обвинуваченого його захисника, адвоката обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та ОСОБА_12 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3

ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5

кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.02.2025 ? судовий розгляд.

1.3. 11.07.2025 від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:

У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Потребу у продовженні строку дії зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював продовженням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор обґрунтовував: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю у нього паспорту для виїзду за кордон; можливістю перетину державного кордону, що пов`язана з невизначеністю на пунктах пропуску у прикордонних територіях та неналежним контролем за всією ділянкою державного кордону, що зумовлене військовою агресією зі сторони рф; непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв`язку з воєнним станом, з огляду на його вік; офіційним доходом обвинуваченого, який надає йому можливість вільно змінювати місце свого проживання.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував: практичною спроможністю впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду; використанням широкого кола знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_6 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.

У зв`язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_6 та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив продовжити строк дії раніше визначених обов`язків.

1.4. 11.07.2025 від прокурора надійшло також клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:

У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, а саме:

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор обґрунтовував: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; можливістю безперешкодного перетину державного кордону, що пов`язана з його неодноразовим перетином та непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв`язку з воєнним станом, з огляду на його вік; майновим станом обвинуваченого, який надає йому можливість забезпечити своє існування в умовах переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував: практичною спроможністю впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду; використанням широкого кола знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_8 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.

У зв`язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_8 та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив продовжити строк дії раніше визначених обов`язків.

1.5. Того ж дня прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Так, у клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10, а саме:

Необхідність у продовженні строку дії раніше обраних обов`язків прокурор пояснював продовженням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_10 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов`язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого; активами в іноземній банківській установі, які надають йому фінансову можливість забезпечити існування в умовах переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував тим, що більшість свідків є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а також тим, що обвинувачений може використовувати знайомства, зв`язки, соціальний статус та авторитет з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.

На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у продовженні ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень.

1.6. Того ж дня від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України

Так, у клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12, а саме:

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_12 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю паспорту для виїзду за кордон; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов`язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого, який надає йому фінансову можливість залишити межі України та залишатися за кордоном протягом тривалого часу.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував тим, що: більшість свідків є працівниками апарату Київського апеляційного суду і обвинувачений, маючи широке кола знайомств, зв`язків, соціальний статус та авторитет, може їх використовувати з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.

На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у продовженні ОСОБА_12 строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень.

1.7. 16.07.2025 обвинуваченим ОСОБА_10 подано заперечення на клопотання прокурора про продовження йому строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з наступних підстав:

- прокурор, попри перебування кримінального провадження на стадії судового розгляду, покликається у своєму клопотанні на положення ст. 315 КПК України, яка регламентує порядок вирішення клопотання про обрання, зміну, продовження чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів, обраних щодо обвинуваченого під час підготовчого судового засідання;

- клопотання прокурора не містить повних відомостей, зазначених у ч. 3 ст. 199 та ст. 184 КПК України;

- прокурором ігнорується практика ЄСПЛ, виходячи з якої прокурором не доведено існування ризику переховування ОСОБА_10 ;

- клопотання не містить доводів, які б вказували на ту обставину, що внесена за обвинуваченого застава не зможе належним чином забезпечити його належну процесуальну поведінку і чи є її розмір помірним для нього;

- прокурор наводить протиріччя щодо можливої втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування;

- у клопотанні наводяться безпідставні твердження про отриманий ОСОБА_10 дохід у 2024 році.

Крім того обвинувачений ОСОБА_10 повторно наводить доводи його заперечень на попереднє клопотання прокурора від 02.06.2025 та просить суд їх врахувати при постановленні ухвали.

1.6. Того ж дня від обвинуваченого ОСОБА_10 надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, яке фактично є клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру.

Зазначене клопотання містить вимогу визначити обвинуваченому ОСОБА_10 заставу у розмірі 506 000 грн, що становить 167,1 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та повернути заставодавцям внесені ними відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 кошти, а саме: ОСОБА_26 - 399 500 грн, ОСОБА_11 - 399 500 грн, ОСОБА_27 - 399 500 грн, ОСОБА_28 - 399 500 грн, ОСОБА_29 - 399 500 грн, ОСОБА_30 - 399 500 грн, ОСОБА_31 - 399 500 грн, ОСОБА_32 - 399 500 грн, ОСОБА_33 - 300 000 грн

В обґрунтування клопотання обвинувачений послався на такі доводи:

- обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, слідчим суддею не приймалось рішення про його утримання під вартою до набрання ухвалою законної і відповідно до ст. 534 КПК України спосіб, строк і порядок його виконання не були визначені у цьому судовому рішенні;

- ухвала слідчого судді, якою йому обраний запобіжний захід постановлена не «Іменем України», тому а отже є неконституційною;

- слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, не перевірив повноважність прокурора здійснювати ОСОБА_10 письмове повідомлення про підозру;

- слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, а в подальшому продовжуючи строк дії обов`язків, не перевірив обґрунтованість підозри, яка ґрунтувалась виключно на припущеннях;

- при обранні запобіжного заходу та продовженні строку дії обмежувальних заходів не враховано, що зібрані докази отримані внаслідок порушення положень КПК України;

- сторона обвинувачення не перевіряла спроможність ОСОБА_10 сплатити заставу у розмірі 4 000 000 грн після арешту його майна;

- розмір застави має бути визначений, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на січень поточного року, який становить 3 028 грн, та з урахуванням п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 506 000 грн.

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1. Щодо обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених ОСОБА_6 .

2.1.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.1.2. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

2.2. Щодо обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених ОСОБА_8 .

2.2.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.2.2. Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник, адвокат ОСОБА_9, щодо клопотання прокурора заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

2.3. Щодо обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених ОСОБА_10 .

2.3.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.3.2. Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11, щодо клопотання прокурора про продовження її підзахисному строку дії обов`язків, заперечували.

2.4. Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу

2.4.1. Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали. ОСОБА_10 також просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

2.4.2. Прокурор щодо клопотання обвинуваченого заперечував, вважавши таке клопотання необґрунтованим.

2.5. Щодо обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених ОСОБА_12 .

2.5.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.5.2. Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник, адвокат ОСОБА_13 щодо клопотання прокурора про продовження її підзахисному строку дії обов`язків, заперечували.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, суд дійшов до таких висновків.

3.1. Правове регулювання та межі судової оцінки

Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в силу вимог частини четвертої цієї статті розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути продовжені за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Статті 194, 199 КПК України визначають порядок застосування та продовження запобіжного заходу. Виходячи з їх змісту, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

(1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

(2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор;

(3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з положень цих статей, а також з огляду на стадію здійснення цього кримінального провадження, суд може змінити раніше застосований до обвинуваченого запобіжний захід, або продовжити строк дії раніше визначених обов`язків лише у разі, якщо сторона, яка звернулась до суду з відповідним клопотанням, доведе, що раніше заявлені ризики зменшилися або втратили свою актуальність, що спростовує потребу у подальшому збереженні самого запобіжного заходу або з обмежувальних заходів, які покладаються на обвинуваченого одночасно з ним.

Отже, оскільки розгляд клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу та прокурора про продовження строку дії таких обов`язків в обох випадках передбачає аналіз ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе об`єднати їх розгляд із урахуванням індивідуального характеру судового рішення щодо кожного обвинуваченого.

3.2. Щодо обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.2.1. Встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 997 608 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.

08.12.2023 за ОСОБА_6 була внесена застава.

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків у вигляді утримання від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України, востаннє ? ухвалою від02.06.2025.

3.2.2. Ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду

Згідно з відомостями обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

При цьому зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є: 1) час перебування на посаді судді, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних державних та правоохоронних формувань, використовуючи які може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду; 2) офіційний дохід ОСОБА_6, отриманий на посаді судді апеляційного суду.

Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують суд в актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

Водночас, ураховуючи стадію здійснення цього кримінального провадження, суд констатує підтвердження прокурором виключно ризику переховування від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням обвинувального акта. На цьому суд неодноразово зауважував у своїх ухвалах, втім така вказівка суду вчергове залишається проігнорованою з боку прокурора.

3.2.3 Ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Аналізуючи доводи прокурора щодо продовження існування наведеного ризику, суд у першу чергу виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.

Зазначене у поєднанні із посадою судді, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_6 у Київському апеляційному суді, вказує на існування у нього потенційної можливості впливу як безпосередньо так і через інших на осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Наведене дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на зазначених у клопотанні прокурором свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - спотворення доказів у справі.

3.2.4. Висновки суду

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, повинні кореспондувати обов`язкам обвинуваченого, строк дії яких просив продовжити прокурор.

З огляду на висновки суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків продовжують існувати. Цим ризикам відповідають обов`язки обвинуваченого утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ураховуючи наведені мотиви, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.3. Щодо обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.3.1. Встановлені судом обставини

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2023 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.

21.12.2023 за ОСОБА_8 була внесена застава, зокрема, ОСОБА_34 у розмірі 1 251 500 грн.

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, неодноразово продовжувався.

Востаннє ухвалою суду від 09.06.2025продовжений строк дії двох обов`язків: утримування від спілкування зі свідками з приводу обставин цього кримінального провадження, а також здати на зберігання до уповноважених органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На теперішній час відносно ОСОБА_8 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 000 000 грн.

3.3.2. Ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачується в одержанні, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчинене організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України).

Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості належить до особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Ба більше, це кримінальне правопорушення є корупційним, що унеможливлює застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом до цих правовідносин.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, час перебування на посаді судді, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних державних та правоохоронних формувань, використовуючи які може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду; можливість накопичення фінансових ресурсів за тривалий період перебування на посаді судді апеляційного суду.

Також варто враховувати, що Указами Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та 235/2025 від 15.04.2025, затвердженими відповідними законами, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 07.08.2025.

Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд, ураховуючи вік обвинуваченого, не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Однак, ураховуючи стадію здійснення цього кримінального провадження, суд констатує підтвердження прокурором виключно ризику переховування від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням обвинувального акта. На цьому суд неодноразово зауважував у своїх ухвалах, втім така вказівка суду вчергове залишається проігнорованою з боку прокурора.

3.3.3. Ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_8 .

Прокурор у клопотанні покликався на авторитет та зв`язки, набуті обвинуваченим ОСОБА_8 під час здійснення ним повноважень судді Київського апеляційного суду та його взаємозв`язок із свідками, більшість з яких є працівниками апарату цього суду, що надає обвинуваченому потенційну можливість впливати на цих осіб.

Безумовно, отримані в силу службової діяльності стосунки наведеного характеру або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб.

Крім того, важливе значення відіграє така засада кримінального провадження як безпосередність дослідження судом показань свідків (ст. 23 КПК України). Вказане обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів свідків, обвинувачений вочевидь ознайомлений зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування, а отже у суду існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

Отже, у суду існує достатньо підстав вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може вдатись до впливу на працівників суду та інших осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо заперечень захисника ОСОБА_9, суд зазначає, що ризики, що дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Тому, із урахуванням посади судді, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_8, суд вважає ризик незаконного впливу на свідків, які є працівниками суду, де обвинувачений працював, цілком обґрунтованим.

3.3.4. Висновки суду

За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків переховування ОСОБА_8 від суду та незаконного впливу на свідків, яким кореспондують зазначений у клопотанні прокурора обов`язки утримуватися від спілкування зі свідками таздати на зберігання до відповідного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.

З урахуванням наведених мотивів, а також з огляду на те, що обов`язки, строк дії яких просив продовжити прокурор, не є надмірно обтяжливими для обвинуваченого ОСОБА_8, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.4. Щодо обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.4.1. Встановлені судом обставини

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 до ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2023 зазначену ухвалу залишено без змін.

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_10 обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, неодноразово продовжувався.

Востаннє ухвалою суду від 09.06.2025 продовжений строк дії двох обов`язків: утримування від спілкування зі свідками з приводу обставин цього кримінального провадження, а також здати на зберігання до уповноважених органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

До закінчення дії обов`язків в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження їх строку.

3.4.2. Ризик переховування ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та/або суду

Згідно з відомостями обвинувального акта ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Крім того, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд, ураховуючи вік обвинуваченого, не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану.

Також під час оцінки цього ризику суд ураховує інші обставини, а саме обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10, зокрема, використання обвинуваченим заходів конспірації.

Крім того, професійний досвід, займана посада обвинуваченого та набуті ним зв`язки серед службових осіб органів державної влади, правоохоронних органів можуть бути використані для вчинення дій, пов`язаних з незаконним перетином державного кордону, або ж переховуванням у межах країни.

Існування в умовах переховування може бути забезпечене за рахунок матеріальних ресурсів ОСОБА_10, з огляду на доходи, які він отримав, обіймаючи посаду судді.

З огляду на наведені фактори наразі відсутні підстави вважати, що заявлений прокурором ризик переховування від суду зник повністю чи був нівельований до такої міри, що виключає потребу в застосування обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При цьому, зважаючи на стадію перебування цього кримінального провадження, суд відхиляє доводи прокурора щодо існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_10 від органів досудового розслідування, який є неспроможним. Ба більше, на цьому суд неодноразово зауважував у своїх ухвалах, втім така вказівка суду вчергове залишається проігнорованою з боку прокурора.

3.4.3. Ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_10 .

Зазначене у поєднанні з авторитетністю посади судді, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_10 у Київському апеляційному суді, та наявністю у нього службових та інших зв`язків, здобутих під час роботи на посаді судді, вказує на існування у нього можливості впливу на як на свідків-працівників апарату суду так і інших осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення безпосередньо або шляхом використання своїх знайомств.

Наведене дає підстави обґрунтовано припускати продовження існування вірогідності незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на зазначених у клопотанні прокурором свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - спотворення доказів у справі.

3.4.4. Щодо можливості зміни ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру або на особисте зобов`язання

Як підставу для зміни застосованої до нього застави обвинувачений фактично вказує на незаконність ухвали слідчого судді, якою цей запобіжний захід був застосований.

Перевіривши наведені доводи обвинуваченого, колегія суддів ураховує, що суд, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження не наділений повноваженнями перевіряти ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу на предмет її законності, оскільки вирішення цих питань відноситься до повноважень виключно суду апеляційної інстанції, що прямо передбачено у главі 31 КПК України.

Ба більше, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 піддавалась апеляційному перегляду, а відтак її було перевірено уповноваженим законом судом на предмет дотримання вимог ст. 370 КПК України.

Отже, оскільки перевірка дотримання вимог кримінального процесуального закону під час застосування запобіжного заходу, про необхідність здійснення якої зазначає у клопотанні обвинувачений ОСОБА_10, виходить за межі повноважень суду, то вимоги обвинуваченого не ґрунтуються на законі.

Щодо тверджень ОСОБА_10 про необхідність обумовлення питання обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, то суд зауважує, що з огляду на стадію цього кримінального провадження воно не вирішується, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку § 3 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання про його доведеність.

Також суд наголошує, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також особою обвинуваченого, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.

Запобіжний захід у вигляді застави є досить ефективним, позаяк в його основу покладено економічну зацікавленість обвинуваченого у збереженні грошових коштів. У випадку сплати застави за обвинуваченого іншими фізичними та/або юридичними особами, у останнього виникають відповідні моральні та/або матеріальні зобов`язання, які забезпечують його належну процесуальну поведінку. За таких умов у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків державний примус реалізується у вигляді реальної загрози втрати заставодавцем грошових коштів.

Отже, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не створює для особи такого широкого кола обмежень прав і свобод як більш суворі запобіжні заходи, а з іншого ? є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Разом з тим, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного чи обвинуваченого, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Наразі, на переконання суду, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10, ризиків, які продовжують існувати, саме попередньо визначений розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з огляду на ризик втрати значної суми грошових коштів.

Водночас доводи клопотання про обтяжливість визначеного розміру застави для обвинуваченого колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на відсутність посилань у клопотанні на конкретні обставини, які б могли свідчити про таку обтяжливість для ОСОБА_10, а також на відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували такі аргументи.

Також суд зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» ? принципу остаточності рішень суду.

Зважаючи на викладене, оскільки переважна більшість відповідей на доводи ОСОБА_10 вже знайшла своє відображення у попередніх рішеннях суду, тоді як решта випливає з висновків суду, викладених у цьому рішенні, суд не вдається до їх повторної оцінки.

3.4.5. Висновки суду

Ризики, що дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_10 на свідків, оскільки він реальну має таку можливість. Наведене виправдовує необхідність у покладенні на нього таких додаткових обов`язків, як: утримання від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та здача на зберігання уповноваженому органові паспорту (паспортів) для виїзду за кордон та інших документів, що надають право на виїзд з України.

З урахуванням наведених мотивів, а також з огляду на те, що обов`язки, строк дії яких просив продовжити прокурор, визначені судом у мінімальному обсязі, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу суд зазначає, що стороною захисту не наведено підстав для застосування до ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу, тоді як застава у розмірі 4 000 000 грн дозволить стримати обвинуваченого від втечі та незаконного впливу на свідків з такою ж вірогідністю дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні.

Наведене переконує суд у безпідставності вимог ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу, з огляду на що у задоволенні його клопотання належить відмовити.

3.5. Щодо обраного ОСОБА_12 запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.5.1. Встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 до ОСОБА_12 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 500 000 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.

07.12.2023 за ОСОБА_12 була внесена застава, зокрема:

- ОСОБА_35 у розмірі 800 001, 00 грн (т. 8, а.с. 47 звор.);

- ОСОБА_36 у розмірі 625 001,00 грн (т. 8, а.с. 48);

- ОСОБА_37 у розмірі 300 001,00 грн (т. 8, а.с. 48 звор.);

- ОСОБА_38 у розмірі 387 501,00 грн (т. 8, а.с. 49);

- ОСОБА_39 у розмірі 387 501,00 грн (т. 8, а.с. 49 звор.).

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_12 обов`язків, а саме утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну неодноразово продовжувався, востаннє ? ухвалою від 02.06.2025.

3.5.2. Ризик переховування ОСОБА_12 від органів досудового розслідування та/або суду

Першочергово суд зазначає, що з огляду на стадію здійснення цього кримінального провадження, суд констатує продовження існування виключно ризику переховування від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням та направленням до суду обвинувального акта.

На думку суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння.

Так, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цього закону про кримінальну відповідальність відносить інкримінований злочин до особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Крім того ст. 368 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо.

Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Крім того, суд бере до уваги час перебування ОСОБА_12 на посаді судді, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних державних та правоохоронних формувань, використовуючи які може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду.

Також суд враховує, що Указами Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та 235/2025 від 15.04.2025, затвердженими відповідними законами, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 07.08.2025.

Окрім викладеного суд вкотре наголошує, що з огляду на стадію здійснення цього кримінального провадження, підтвердженим є виключно ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням та направленням до суду обвинувального акта. Відтак вказівка прокурора на ризик переховування від органу досудового розслідування є безпідставною.

3.5.3. Ризик незаконного впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_12 .

Надаючи оцінку цьому ризику, суд зважає на значення такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження судом показань свідків (ст. 23 КПК України). Вказане обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів свідків, обвинувачений вочевидь ознайомлений зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Водночас, отримані в силу службової діяльності стосунки, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб.

3.5.4. Висновки суду

Застосування до підозрюваного/обвинуваченого певних обмежень, якими в цьому випадку є додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, повинно мати як правове, так і фактичне підґрунтя, бути пропорційним заявленим стороною обвинувачення ризикам та не створювати для нього несправедливого чи надмірного тягаря. Тобто, заявлені стороною обвинувачення ризики повинні кореспондувати обов`язкам, які на підозрюваного/обвинуваченого просить покласти прокурор.

За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено збереження ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків, яким кореспондують обов`язки утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Із урахуванням наведеного клопотання прокурора належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру або на особисте зобов`язання - відмовити.

2. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, з приводу обставин цього кримінального провадження;

Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, до 17.09.2025 включно.

3. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, а саме:

Обвинуваченого ОСОБА_8 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, до 17.09.2025 включно.

4. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10, а саме:

Обвинуваченого ОСОБА_10 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10, до 17.09.2025 включно.

5. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12, а саме:

Обвинуваченого ОСОБА_12 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12, до 17.09.2025 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Пошук

Документ № 129086593