Документ № 129148032

Справа № 991/7332/25

Провадження 1-кс/991/7398/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6

про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чоп Закарпатської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, наразі утримується під вартою)

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 332 КК, частиною 2 статті 28/частини 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі- КК)

у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08.04.2025

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

16.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/7332/25 (провадження 1-кс/991/7398/25).

17.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 (далі-детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/7364/25 (провадження 1-кс/991/7435/25).

17.07.2025 ухвалою об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/7332/25 (провадження 1-кс/991/7398/25) матеріали судових справ №991/7332/25 (провадження 1-кс/991/7398/25), №991/7364/25 (провадження 1-кс/991/7435/25).

18.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/7412/25 (провадження 1-кс/991/7482/25).

18.07.2025 ухвалою об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/7332/25 (провадження 1-кс/991/7398/25) матеріали судових справ №991/7332/25 (провадження 1-кс/991/7398/25), №991/7364/25 (провадження 1-кс/991/7435/25), №991/7412/25 (провадження 1-кс/991/7482/25).

18.07.2025 розпочато судовий розгляд з перервами до 21.07.2025, 23.07.2025.

21.07.2025 ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, залишено без розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Детектив у клопотанні просив: «1. Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000184 від 08.04.2025 - задовольнити. 2. Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, але не більше ніж строк досудового розслідування. 3. Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 3450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 10 446 600 грн. 4. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4, з-під варти у зв`язку з внесенням визначеного розміру застави зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 25.03.2016 та НОМЕР_3 від 13.02.2019, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_8, свідками, у т.ч. ОСОБА_9, службовими та посадовими особами, а також військовослужбовцями Державної прикордонної служби України; носити електронний засіб контролю»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України.

1. Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням установлено, що на початку березня 2025 року знайомий ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_10 під час зустрічі надав йому контакти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, як людини, яка може бути корисна у його підприємницькій діяльності щодо будівництва та продажу нерухомості у Закарпатській області. При цьому ОСОБА_10 пообіцяв попередити ОСОБА_8 про потенційну комунікацію і надати йому номер телефона ОСОБА_9 .

Перед поїздкою в Ужгород 17.03.2025 о 13 год 57 хв ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 у мобільному додатку Тelegram, познайомився з ним, повідомив про зміст суть свого бізнесу. ОСОБА_8 повідомив, що в нього є син та знайомі у сфері нерухомості, з якими ОСОБА_9 було б цікаво співпрацювати. Вони домовились зв`язатись, коли ОСОБА_9 приїде до м. Ужгорода.

19.03.2025 ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що планує 20.03.2025 приїхати до м. Ужгорода, на що ОСОБА_8 запропонував зустрітися о 09 год у кафе «Chia Neo бістро» (м. Ужгород, вул. Загорська, 51).

20.03.2025 о 08 год 52 хв ОСОБА_9 приїхав до кафе «Chia Neo бістро», де його вже чекав ОСОБА_8 із ще однією особою. ОСОБА_8 представився, повідомив, що він є депутатом Закарпатської обласної ради. Також він представив особу, яка була з ним, як свого сина - ОСОБА_11, відрекомендував його як бізнесмена та людину, яка вміє заробляти гроші. Спілкування здебільшого стосувалось планів ОСОБА_9 знайти площадку для будівництва нерухомості в Закарпатській області та теми будівництва загалом. Обговорювались, зокрема, варіанти початку будівництва елеватора біля вузькоколійної залізничної дороги та зведення котеджного містечка. ОСОБА_11 надав свій контактний номер телефона ( НОМЕР_4 ) та одразу надіслав ОСОБА_9 у мобільному додатку WhatsApp кілька пропозицій щодо земельних ділянок, які могли б його зацікавити.

Під час спілкування ОСОБА_8 з власної ініціативи підняв тему можливості перетину державного кордону України військовозобов`язаними особами. ОСОБА_8 зауважив, що це питання є складним та перебуває під контролем правоохоронних органів. При цьому повідомив, що має можливість вирішити це питання шляхом впливу на уповноважених осіб, які відповідають за перетин державного кордону. Вартість таких послуг складає близько 10000 ЄВРО за одну особу, але практичніше та вигідніше організовувати перетин одразу двома особами. ОСОБА_8 попередив ОСОБА_9, що це «кримінал» і закликав бути дуже обережним та належним чином здійснювати конспірацію на всіх етапах реалізації відповідної злочинної схеми.

У подальшому, 29.03.2025 ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 у мобільному додатку Тelegram та запитав, чи зацікавила його пропозиція щодо переправлення осіб через державний кордон.

У зв`язку з цим 08.04.2025 ОСОБА_9 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення злочину.

15.04.2025 у період часу з 08 год 49 хв до 10 год 07 хв ОСОБА_8, перебуваючи з ОСОБА_9 у кафе «Chia Neo бістро», а згодом у легковому автомобілі Mercedes-Benz GLE, д.н.з. НОМЕР_5, пересуваючись з м. Ужгорода у бік м. Чопа та с. Соломоново Закарпатської області, детально описав схему переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини.

ОСОБА_8 повідомив, що він є організатором схеми і на нього покладається отримання коштів за це, а вже він здійснює розрахунок з іншими учасниками схеми. Для конспірації він не спілкується з особами, які безпосередньо перетинатимуть кордон, єдиним варіантом є одержання ним коштів від ОСОБА_9 . Схема із незаконного перетину кордону ефективно функціонує тривалий час («таких людей сотні, тисячі»). Претенденти мають завчасно прибути у визначене ним місце, звідки їх забере особа, яка буде здійснювати перевезення через кордон. На питання ОСОБА_9, ОСОБА_8 пояснив, що схема працює і у зворотному напрямку - з Угорщини до України. У разі переміщення у зворотному напрямку через офіційні пункти пропуску, на осіб накладається штраф.

ОСОБА_8 повідомив, що він додатково за 1000 ЄВРО за особу може організувати переміщення осіб з м. Києва до визначеного місця у Закарпатській області. Особи, які залучені до злочинної схеми та здійснюють перевезення таких осіб до Закарпаття, мають спеціальні офіційні документи (спецкоди), які дозволяють їм безперешкодно долати блокпости та інші контрольні пункти. Комунікацію з цього приводу ОСОБА_8 здійснюватиме із використанням іншого номера телефона, який використовує для конспірації.

Безпосередній перетин кордону буде відбуватись неподалік пункту пропуску «Чоп-Захонь» поза межами офіційних пунктів пропуску. Угорщина не видає на запит української сторони таких осіб, що є безумовною перевагою організованої ним злочинної схеми.

Під`їжджаючи до прикордонної зони, ОСОБА_8 зателефонував на гучному зв`язку ОСОБА_4 та попросив його «дати дзвіночок куди потрібно» та повідомити, що він буде у прикордонній зоні. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_8 заїхати до нього додому.

Далі ОСОБА_8 акцентував увагу ОСОБА_9, що вартість послуги незаконного переміщення однієї особи через державний кордон складає 11000 ЄВРО, проте при переправленні одразу двох осіб він зробить знижку і вартість складатиме 10000 ЄВРО (тобто 20000 ЄВРО за двох осіб). Якщо претенденти вже готові, він може забезпечити їх переміщення до Закарпаття, а у подальшому - через державний кордон, «навіть завтра». При цьому ОСОБА_8 навів негативні приклади, коли особи через паніку викрили себе та створили багато незручностей учасникам злочинної схеми з правоохоронцями. ОСОБА_8 закликав ОСОБА_9 ретельно перевіряти таких осіб, щоб бути впевненим у їх належній поведінці. Також, ОСОБА_8 провів інструктаж, як мають вести себе ці особи, перебуваючи на Закарпатті в очікуванні безпосереднього переміщення через державний кордон.

Під`їжджаючи до с. Соломоново Закарпатської області ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9, що це прикордонна зона, але він, як організатор злочинної схеми, достеменно знає «хто, де та коли стоїть». Також він продемонстрував, де здійснюється переміщення осіб через державний кордон.

Цього ж дня о 10 год 07 хв ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 приїхали до будинку за адресою: АДРЕСА_1, де зустрілись зі ОСОБА_4, який привітався та представився ОСОБА_9 .

В автомобілі ОСОБА_4, демонструючи свій вплив та авторитет у відповідному регіоні, зателефонував представникам Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) та повідомив, що він знов виїжджає на чорному джипі «Мерседес», з д.н.з «КА» («…з серйозними людьми. Так щоб ви там не бігали ніхто»).

Надалі ОСОБА_8 більш детально представив ОСОБА_9 . ОСОБА_4, якого відрекомендував як особу, яка у прикордонному районі володіє ситуацією на 99%, на що ОСОБА_4 зауважив, що на всі 100%. Зі слів ОСОБА_8, ОСОБА_4 є «господарем» цієї території і підтримує близькі стосунки та має протиправний вплив на працівників ДПС України, з якими, зокрема, вирішує питання незаконного переправлення осіб через державний кордон до Угорщини. У цьому контексті, ОСОБА_8 завуальовано повідомив ОСОБА_9, що ОСОБА_4 є співвиконавцем у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини, на якого покладається як переправлення осіб, так і вплив на працівників ДПС України, які повідомляють, де і коли можна безпечно переправити осіб через державний кордон.

Згодом, близько 10 год 30 хв ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 повернулись до домоволодіння ОСОБА_4, де продовжили розмову в автомобілі.

ОСОБА_8 повторно підкреслив, що безпосередньо ОСОБА_4 перевозитиме осіб через кордон, попросив вживати максимальних заходів конспірації та перевіряти таких осіб. З міркувань безпеки, він не хоче бачити цих осіб та спілкуватись з ними, йому потрібен тільки номер їх мобільного телефона. Коли їм зателефонують, вони мають сказати кодову фразу «від друга з Запоріжжя». ОСОБА_4, підкреслюючи свою роль у схемі, зазначив, що все, що залежить він нього, він робить «на 100%» і безпосередньо перевозить осіб через кордон. Надалі співрозмовники попрощались зі ОСОБА_4, сіли в авто та поїхали до Чопської міської ради.

В автомобілі ОСОБА_8 додатково роз`яснив ОСОБА_9 роль ОСОБА_4 у злочинній схемі із переправлення осіб через державний кордон («Він їх сюди. Він там їх забирає в Ужгороді, сюди привозить і чекає, «коли получить добро», щоб вони там були. Да і все. Їх тут забирають, там в руки передають, там в руки їх забирають. Він їх приводить до тої людини, яка їх там буде чекати»).

Повернувшись до кафе «Chia Neo бістро» близько 11 год 50 хв, ОСОБА_8 попросив дати йому контактний номер телефона особи, яка планує незаконно перетинати державний кордон, на що ОСОБА_9 продиктував йому номер НОМЕР_6, який перебуває у користуванні його знайомого - ОСОБА_12 .

ОСОБА_8 попросив ОСОБА_9 одразу поінформувати про дату, коли претенденти на перетин кордону будуть готові, щоб він забезпечив їх транспортування з м. Києва до Закарпаття та скомунікував їх зі ОСОБА_4 . ОСОБА_8 підкреслив, що коли люди будуть їхати з Києва до Закарпаття, він вже має отримати від ОСОБА_9 кошти для передачі іншим учасникам схеми. ОСОБА_8 повторно повідомив, що вже допоміг багатьом у незаконному перетині державного кордону. Сам перетин кордону триває 3 - 4 хв, а в Угорщині їх зустріне інший учасник схеми.

25.04.2025 близько 10 год 50 хв ОСОБА_9 та ОСОБА_8 знову приїхали додому до ОСОБА_4 у с. Соломоново, де продовжили обговорення незаконного переміщення осіб через державний кордон. Під час зустрічі ОСОБА_8 повторно відрекомендував ОСОБА_4 як людину, яка є «господарем» відповідної прикордонної території і вирішує з прикордонниками будь-які питання. ОСОБА_8 вчергове пояснив, що його роль полягає в отриманні коштів та забезпеченні перебування осіб у відповідній локації, звідки їх забиратиме ОСОБА_4 та переправлятиме через кордон, на що ОСОБА_4 жартома натякнув ОСОБА_8 не применшувати свою роль. ОСОБА_8 повідомив, що з 10 до 17.05.2025 він перебуватиме за кордоном (в Королівстві Іспанія, Республіці Сербія), тож переправлення осіб через кордон слід перенести на період після 17 травня, якщо особи не готові прибути до його від`їзду.

Надалі ОСОБА_4 описав подробиці перетину державного кордону. Так, особи мають прибути до готелю у прикордонній зоні. Звідти він забере їхні речі, які переправить через кордон на територію Угорщини. Залишити собі вони мають лише речі, в яких перетинатимуть кордон, та гроші. З готелю їх забере ОСОБА_4 та на авто переправить до Угорщини, де їх чекатиме в автомобілі інший учасник схеми. Кожен крок, зі слів ОСОБА_4, перебуває під його «тотальним» контролем, завдяки чому забезпечується якісний результат. Зі свого боку працівники ДПС України повідомлять ОСОБА_4, де в конкретний час краще перетинати кордон. ОСОБА_8 доповнив, що осіб, які незаконно перетинають кордон, попередньо інструктують, показують маршрут в телефоні та надають рації. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що угорська сторона, на відміну від словацької, не інформує Україну про факти незаконного перетину кордону громадянами України, що робить організовану ними схему найбільш безпечною. Зі слів ОСОБА_8 та ОСОБА_4, учасник схеми на угорській ділянці кордону зустрічає цих осіб та відвозить до найближчого залізничного вокзалу і садить на потяг до Будапешта, звідки вони самостійно їдуть відповідно до власних планів. На питання ОСОБА_9 вони повідомили, що можуть забезпечити перетин кордону вказаним особам у зворотному напрямку до України. ОСОБА_4 уточнив, що на цю послугу вони зроблять гарну знижку і це коштувати значно дешевше, ніж 10000 ЄВРО.

Лояльність прикордонників, зі слів ОСОБА_4, обумовлюється тим, що по - перше, він має вплив на їх звільнення у разі нелояльної поведінки («Тут так, якщо погранець перейшов конкретно мені дорогу, так конкретно, і буром типу: «Та ти що? Та я тебе!» - два тижня і його немає. Будь-які зусилля включаємо, вже цю людину в якесь інше місце перевести і все»), а по-друге - кожен прикордонник, який бере участь у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон, має свою долю неправомірної вигоди («Ну, проте я з ними спочатку дружу. Я не ображаю нічим. Кожен має свою долю, хто учасник, будь ласка, хлопці»).

У подальшому ОСОБА_8 показав ОСОБА_9 місце, куди вказані особи мають завчасно прибути для очікування переправлення через державний кордон, а саме готельний комплекс «Золота Гора» за адресою: Ужгородський район, с. Барвінок, урочище «Золотая гора». На питання ОСОБА_9, чи не виникнуть проблеми з прикордонниками при незаконному перетині кордону, ОСОБА_8 відповів негативно, згадавши попередню розмову зі ОСОБА_4 з цього приводу.

Протягом травня 2025 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відбулось кілька телефонних розмов із використанням месенджерів, під час яких ОСОБА_8 уточнював, чи не змінились плани у двох осіб, які планують незаконний перетин державного кордону, на що ОСОБА_9 відповів, що плани незмінні, проте вони наразі вирішують особисті питання, після чого будуть готові до від`їзду.

Через деякий час ОСОБА_9 з використанням завчасно визначених кодових фраз повідомив ОСОБА_8, що претенденти на перетин кордону вже готові. Останній запропонував обговорити це під час особистої зустрічі без використання засобів зв`язку.

21.05.2025 під час телефонної розмови із використанням месенджера, ОСОБА_8 у завуальованій формі повідомив ОСОБА_9, що під час своєї поїздки до м. Києва, яка відбудеться 24 - 26.05.2025, він планує обговорити з ним ряд питань, у тому числі щодо незаконного перетину державного кордону.

24.05.2025 зранку ОСОБА_8 спільно з сестрою дружини - ОСОБА_13 приїхав до м. Києва залізницею, де їх зустрів ОСОБА_9 та поселив у готелі «Софія Готель Київ», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, буд. 19. Між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в кафе на 1-му поверсі готелю відбулась розмова щодо подальших кроків з реалізації схеми із незаконного перетину державного кордону України двома особами, а також подробиці реєстрації юридичної особи з метою подальшого викупу земельних ділянок у с. Соломоново Закарпатської області, зміни їх цільового призначення та інших питань, пов`язаних з цим. ОСОБА_8 акцентував увагу ОСОБА_9 на необхідності дотримання правил конспірації. З його слів, всі телефони та месенджери прослуховуються. Також він навів ОСОБА_9 приклади, коли після викриття таких осіб, вони у подальшому викривали і інших співучасників злочину.

ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8, що обидва претенденти на перетин кордону готові вирушати починаючи з 17 травня 2025 року, як вони і домовлялися попередньо. Тож вони у понеділок 26.05.2025 самостійно виїжджатимуть до Закарпаття, де заселяться у визначеному ОСОБА_8 готелі - «Золота Гора», де чекатимуть поки їх забере ОСОБА_4 та незаконно перемістить через державний кордон України до Угорщини. ОСОБА_8 зазначив, що його одразу поінформують про факт їх прибуття до відповідного готельного комплексу.

ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9, що в такому разі йому не треба їхати на Закарпаття для передачі неправомірної вигоди в сумі 20000 ЄВРО, проте він може розрахуватись з ним в м. Києві у понеділок 26.05.2025. При цьому, ОСОБА_8 додатково звернув увагу, що відповідні особи мають вдягтись у спортивні костюми зеленого кольору (з метою маскування), а також мати при собі 500-1000 ЄВРО на первинні витрати.

25.05.2025 ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 пообідали у ресторані «Прага». Під час спілкування, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9 передати йому предмет неправомірної вигоди цього ж дня, тобто не 26, а 25 травня, на що ОСОБА_9 відповів відмовою, повідомивши, що грошові кошти зберігаються у банківському відділенні, відтак він зможе забрати їх лише зранку в понеділок 26.05.2025. Через деякий час ОСОБА_8, з метою конспірації, попросив ОСОБА_9 передати предмет неправомірної вигоди двом його знайомим, а не безпосередньо йому. ОСОБА_9 відмовився від вказаної пропозиції, аргументуючи це небажанням залучати третіх осіб до відповідної схеми. Відтак ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирішили розрахуватись 26.05.2025 після відвідування нотаріуса, де вони планували зареєструвати юридичну особу.

26.05.2025 близько 10 години ранку ОСОБА_9 на власному автомобілі забрав з готелю ОСОБА_8 та ОСОБА_13, після чого вони разом поїхали до нотаріуса, де у період часу з 11 год 00 хв до 12 год 00 хв вчинили вказані вище нотаріальні дії. Після вчинення нотаріальних дій, близько 12 год 15 хв ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 на автомобілі останнього - Toyota LAND CRUISER 200, д.н.з НОМЕР_7 приїхали на обід до ресторану «Царське село» за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 22. Вийшовши з автомобіля, всі троє спочатку прослідували до входу в ресторан, після чого ОСОБА_13 зайшла всередину, а ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 повернулись на парковку до автомобіля, біля багажника якого ОСОБА_9, близько 12 год 20 хв передав ОСОБА_8 предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО за організацію останнім незаконного перетину через державний кордон України до Угорщини двох осіб, а також незаконного впливу на працівників ДПС України з метою безперешкодного перетину через кордон.

При цьому, ОСОБА_8 з 20.03.2025 по 26.05.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_4, прийняв пропозицію, обіцянку та одержав неправомірну вигоду для себе та ОСОБА_4 за вплив на прийняття рішення працівниками ДПС України, як особами уповноваженими на виконання функцій держави, в частині забезпечення безперешкодного незаконного переміщення ОСОБА_4 двох осіб через державний кордон поза офіційним пунктом пропуску, та спільно зі ОСОБА_4 запропонував і пообіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди.

Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 затримано та повідомлено їм про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332 та ч.2 ст.28 - ч. 2 ст. 369-2 КК України КК України.

2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення двох осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. З ст. 332 КК України, а також у прийнятті пропозиції, обіцянки та одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та пропозиції і обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 369-2 КК України. Таким чином, на цей час наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з-поміж іншого, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами: 1) Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.04.2025 № 294/7907-52КП; 2) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.04.2025; 3) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.04.2025; 4) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.05.2025, в ході якого свідок надав показання щодо обставин передачі неправомірної вигоди, а також стосовно майнового стану ОСОБА_8 ; 5) Протоколом огляду від 09.04.2025, в ході якого оглянуто офіційний вебсайт Закарпатської обласної ради «https://zakarpat-rada.gov.ua/» та встановлено, що ОСОБА_8 є депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання (2020-2025) від Закарпатської обласної організації політичної партії «За майбутнє», а також членом постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації. Під час огляду досліджено біографічну довідку останнього; 6) Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 15.04.2025 між ОСОБА_9 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_8, а також зі ОСОБА_4 ; 7) Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 15.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 25-26.04.2025 між ОСОБА_9 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_8, а також зі ОСОБА_4 ; 8) Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.05.2025 (20000 ЄВРО, як предмета неправомірної вигоди за зловживання впливом на працівників ДПС України та організацію переміщення осіб через державний кордон України); 9) Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 11.07.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 24-26.05.2025 між ОСОБА_9 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_8 ; 10) Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 26.05.2025, в ході якого вилучено предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО; 11) Протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 26.05.2025, в ході якого виявлено та вилучено, серед іншого, паспорти громадянина Угорщини на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ); 12) Протоколом огляду від 17-19.06.2025, в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_9, в якому виявлено спілкування з ОСОБА_8 ; 13) Протоколом огляду від 09.06.2025, в ході якого оглянуто грошові кошти - предмет неправомірної вигоди у розмірі 20000 ЄВРО; 14) Протоколом огляду від 13.06.2025, в ході якого оглянуто 8 аркушів паперу (вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 ), які при поєднанні між собою утворюють збільшену карту території с. Соломонове Ужгородського району Закарпатської області та схему з позначеними маршрутами перетину державного кордону України зі Словаччиною та Угорщиною, а також нанесеними на ній географічним розташуванням підрозділів Державної міграційної служби України (ДМС), Управління Служби безпеки України (УСБУ), Управління Міністерства внутрішніх справ України (УМВС), НОМЕР_8 прикордонного загону; 15) Іншими матеріалами кримінального провадження.

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень; 3) незаконного впливу на учасників кримінального провадження; 4) продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових, та стверджувалось, що сукупність ризиків у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, у зв`язку з наявністю яких до нього було застосовано запобіжний захід, на теперішній час не зменшилася та не стала менш вагомою.

Також у клопотанні містився виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме: 1) одержати результати призначених комплексних судових комп`ютерно-технічних експертиз щодо мобільних телефонів ОСОБА_8 та Шквари 1.1, та оглянути їх; 2) оглянути копії матеріальних носіїв електронної інформації, що були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 (ноутбук) та під час затримання останнього (мобільний телефон); 3) встановити та допитати з приводу обставин, що досліджуються та перевіряються у ході досудового розслідування, власників та працівників готельного комплексу «Золота Гора» за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Барвінок, Урочище «Золотая гора»; 4) встановити власників номерів мобільних телефонів, що записані у телефонних книгах мобільних телефонів ОСОБА_8, ОСОБА_4, та перевірити їх приналежності до ДПС України (у т.ч. її структурних підрозділів). У разі встановлення таких осіб допитати їх з приводу обставин, що досліджуються та перевіряються у ході досудового розслідування; 5) після встановлення власників номерів мобільних телефонів, що записані у телефонних книгах мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_4, перевірити їх на предмет незаконного перетину державного кордону (зокрема, щодо відсутності їх на території України та наявності відповідних відомостей у ДПС України про перетин державного кордону); 6) встановити перелік усіх службових та посадових осіб, а також військовослужбовців ДПС України, які працюють (перебувають на службі) в Ужгородському районі Закарпатської області та допитати їх з приводу обставин, що досліджуються та перевіряються у ході досудового розслідування; 7) детально допитати з приводу обставин, що досліджуються та перевіряються у ході досудового розслідування, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, а у разі наявності суттєвих розбіжностей у їхніх показах з показаннями інших свідків вирішити питання про необхідність проведення одночасного допиту між ними; 8) отримати у оператора мобільного зв`язку відповідну інформацію та документи щодо телекомунікаційних з`єднань ОСОБА_8, ОСОБА_4 та інших можливо причетних до вчинення злочину осіб, що будуть встановлені після огляду телефонних книг у мобільних телефонах ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Після чого провести огляд телекомунікаційних з`єднань, з метою встановлення можливих співучасників злочину та місць спільного одночасного перебування цих осіб, їх контактів, та відтворення обставини вчинення кримінальних правопорушень; 9) підготувати та скерувати до компетентного органу Угорщини щодо наявності у ОСОБА_8 громадянства Угорщини, а також щодо належності на праві власності останньому та членам його родини рухомого та нерухомого майна на території Угорщини; 10) проаналізувати та оцінити вже зібрані під час досудового розслідування докази в частині їх достатності для повідомлення про підозру іншим особам, які брали безпосередню участь в кримінально-протиправній діяльності щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також на предмет необхідності отримання додаткових доказів щодо причетності таких осіб до розслідуваних кримінальних правопорушень; 11) викликати та детально допитати наступних свідків: Чопського міського голову ОСОБА_16, секретаря Чопської міської ради ОСОБА_17, начальника відділу земельних відносин Чопської міської ради ОСОБА_18, начальницю відділу архітектури та містобудування Чопівської міської ради - головного архітектора ОСОБА_19, ОСОБА_20 про обставини можливого вимагання неправомірної вигоди за вчинення службовими особами Чопівської міської ради дій щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, а у разі наявності суттєвих розбіжностей у їхніх показах з показаннями підозрюваних та іншими свідками вирішити питання про необхідність проведення одночасного допиту між ними; 12) встановити та допитати власників земельних ділянок у с. Соломоново Чопської міської громади Ужгородського району Закарпатської області (із кадастровими номерами 2124886200:11:010:0058, 2124886200:11:010:0057 та інших поруч із ними), на яких планувалося розміщення перевалки (або елеватора) біля вузькоколійної залізничної дороги; 13) встановити інших свідків та допитати їх з приводу обставин, що досліджуються та перевіряються у ході досудового розслідування; 14) витребувати усю інформацію щодо земельних ділянок у с. Соломоново Чопської міської громади Ужгородського району Закарпатської області із кадастровими номерами 2124886200:11:010:0057, 2124886200:11:010:0058, 2124886201:02:001:0791, 2124886201:02:001:0803, 2124886201:02:001:0807, 2124886201:02:001:0811, 2124886200:11:010:0004, 2124886201:02:001:0735; 15) проаналізувати та оцінити вже зібрані під час досудового розслідування докази в частині їх достатності для повідомлення про підозру ОСОБА_8, ОСОБА_21, та іншим особам щодо висловлювання прохання надання неправомірної вигоди службовим особам Чопівської міської ради (у т.ч. підбурювання до надання неправомірної вигоди) за вчинення дій щодо зміни цільового призначення земельних ділянок; 16) опрацювання результатів негласних слідчих (розшукових дій), складання відповідних протоколів та у подальшому розтаємнити їх; 17) здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини; 18) здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; 19) вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування; 20) надати в порядку ст. 293 КПК Україні стороні захисту копіїобвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; 21) скерувати обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками сторони захисту про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування до суду.

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити.

Сторона захисту підозрюваного ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання і просила відмовити у його задоволенні. Також захисник ОСОБА_5 надав письмові заперечення, де узагальнено зазначив таке: 1) клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 20 893 200 грн. є необґрунтованим; 2) ризики, зазначені в клопотанні - необгрунтовані та не доведені; 3) щодо ступеню впливу на правоохоронні органу зі сторони ОСОБА_4 то вони є надуманими, необмеженість можливостей по перетину кордону у ОСОБА_4 є надуманими та жодним чином не підтверджені матеріалами справи; 4) якій саме докази має спотворити, знищити або приховати ОСОБА_4 у клопотанні не вказано; 5) ОСОБА_4 було надано пояснення в межах даного КП, де він вказав на відсутність умислу та можливостей для організаціїї незаконного перетину кордону особами призивного віку, ОСОБА_4 було надано пояснення в межах даного КП де він вказав на відсутність умислу та можливостей для організаціїї незаконного перетину кордону особами призивного віку; 6) на даний момент у матеріалах справи взагалі відсутні будь - які докази незаконного впливу ОСОБА_4 на органи ДПСУ, які грунтуються виключно на спотворені доказів органом досудового розслідування; 7) наявність у родини ОСОБА_4 нерухомого майна не є підставою для визначення застави у розмірі понад 10 млн. грн., оскільки на це все майно накладено арешт, із доданим до заперечення таким: 1) лист від 16.06.2025 Державної установи «центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» щодо розгляду звернення в інтересах ОСОБА_4, де повідомлялось, що «стан здоров`я ОСОБА_4 розцінюється як задовільний»; 2) лист Адміністрації Державної прикордонної служби України; 3) ухвали слідчого судді ВАКС від 28.05.2025 у справі №991/4831/25. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частинами 4, 5 статті 199 КПК встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Також слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

3.2. Судом встановлено такі обставини:

08.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000184.

08.04.2025 до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні№52025000000000185.

09.04.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження №52025000000000184 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №52025000000000184 і №52025000000000185.

23.04.2025 до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 14/частини 3 статті 368 КК і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000223.

24.04.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження №52025000000000184 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №52025000000000184 і №52025000000000223.

26.05.2025 у кримінальному провадженні №52025000000000184 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28/частини 2 статті 369-2, частиною 3 статті 332 КК.

27.05.2025 у кримінальному провадженні №52025000000000184 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28/частини 2 статті 369-2, частиною 3 статті 332 КК.

28.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_22 у справі №991/4837/25 частково задоволено клопотання, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_9, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, визначено підозрюваному ОСОБА_8, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 7 000 (сім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 21 196 000 (двадцять один мільйон сто дев`яносто шість тисяч) грн., у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8, з-під варти у зв`язку з внесенням визначеного розміру застави зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати наступні обов`язки: -не відлучатись за межі м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; -здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_10 від 10.11.2017, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; -утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4, та зі свідком ОСОБА_9 ; - носити електронний засіб контролю, що обґрунтовувалось зокрема таким: «З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновків про: - вагомість та переконливість наданих стороною обвинувачення доказів про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, а також доведеність існування ризиків перешкоджання подальшому проведенню досудового розслідування та уникненню кримінальної відповідальності; - пред`явлення підозри у вчиненні, в т.ч. тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, підозрюваному загрожуватиме покарання у виді реального позбавлення волі з конфіскацією майна; - підвищена суспільна небезпечність вчинених злочинів, особливо в умовах військового стану; - особу підозрюваного, сімейний стан, соціальні зв`язки, забезпечений майновий стан та достатній рівень доходів, відомості про стан здоров`я підозрюваного (в т.ч. відсутність відомостей, які б вказували на даний час на неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою). Вказані відомості у їх сукупності із встановленими ризиками, обставинами розслідуваних злочинів та характером участі у них підозрюваного, підтверджують висновки сторони обвинувачення про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Тяжкість та обставини вчинених кримінальних правопорушень, рівень їх суспільної небезпечності, а також інтенсивність і характер встановлених ризиків свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, негативно позначиться на здійсненні повного, швидкого та ефективного досудового розслідування, оскільки не здатний буде нівелювати такі ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного».

23.06.2025 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС залишено без змін ухвалу слідчого судді від 28.05.2025 у справі №991/4837/25.

28.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_22 у справі №991/4852/25 частково задоволено клопотання, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (26.05.2025), тобто до 24.07.2025 включно, одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 3450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 10 446 600 гривень, у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням визначеного розміру застави покласти на нього такі обов`язки: -не відлучатись за межі с. Соломоново Ужгородського району Закарпатської області без дозволу детектива, прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; -здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 25.03.2016 та НОМЕР_3 від 13.02.2019, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; -утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; -носити електронний засіб контролю, що обґрунтовувалось зокрема таким: «З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновків про: - вагомість та переконливість наданих стороною обвинувачення доказів про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, а також доведеність існування ризиків перешкоджання подальшому проведенню досудового розслідування та уникненню кримінальної відповідальності; - пред`явлення підозри у вчиненні, в т.ч. тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, підозрюваному загрожуватиме покарання у виді реального позбавлення волі з конфіскацією майна; - підвищена суспільна небезпечність вчинених злочинів, особливо в умовах військового стану; - особу підозрюваного, сімейний стан, соціальні зв`язки, забезпечений майновий стан та достатній рівень доходів, відомості про стан здоров`я підозрюваного (в т.ч. відсутність відомостей, які б вказували на даний час на неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою). Вказані відомості у їх сукупності із встановленими ризиками, обставинами розслідуваних злочинів та характером участі у них підозрюваного, підтверджують висновки сторони обвинувачення про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Тяжкість та обставини вчинених кримінальних правопорушень, рівень їх суспільної небезпечності, а також інтенсивність і характер встановлених ризиків свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, негативно позначиться на здійсненні повного, швидкого та ефективного досудового розслідування, оскільки не здатний буде нівелювати такі ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного».

03.06.2025 ухвалою АП ВАКС залишено без змін ухвалу слідчого судді від 28.05.2025 у справі №991/4852/25.

3.3. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання відповідає формальним вимогам статті 184 КПК, в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного про отримання цього клопотання 17.07.2025 о 14:06.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №52025000000000184 від 08.04.2025 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пункту 1 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на статус депутата обласної ради у ОСОБА_8 .

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України. Частина 1 статті 219 КПК визначає, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Згідно з абзацом 4 статті 3 статті 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Враховуючи, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 27.05.2025, то слідчий суддя висновує, що клопотання від 18.07.2025 про продовження строку тримання під вартою подано в межах строку, визначеного абзацом 4 статті 3 статті 219 КПК.

3.4. Підставою для продовження строку тримання під вартою, є, зокрема, набуття особою статусу підозрюаного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 27.05.2025 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 332, частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 369-2 КК.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, питання обґрунтованості підозри здійснюється не з точки зору достатності і допустимості доказів для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.5. Підставою для продовження строку тримання під вартою, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким:

«1) Тяжкість і характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки можуть спонукати підозрюваного до втечі Так, ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Санкція ст. 369-2 КК України передбачає покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Очікування такого суворого покарання може посилити бажання підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі, робить вказаний ризик достатньо високим. При цьому, зміст кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, полягає у незаконному переправлення осіб через державний кордон України. Ступінь впливу у відповідному регіоні, рівень зв`язків у правоохоронній сфері надають можливість ОСОБА_4 безперешкодно незаконно перетнути державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, зі слів співучасників злочинної схеми, за 3-4 хвилини. Відтак жоден запобіжний захід окрім тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку останнього. В свою чергу у власності ОСОБА_4 та членів його родини знаходяться земельні ділянки, які межують безпосередньо з лінією державного кордону України з Угорщиною та Словаччиною (2124886200:03:001:0404; 2124886200:01:001:0056; 2124886200:03:001:0403, тощо), що безумовно підвищує ризик втечі та відповідно переховування від уповноважених правоохоронних органів до критично високого.

2) можливість підозрюваного безперешкодно залишити територію України для подальшого переховування за її межами, з огляду на: наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 25.03.2016 та НОМЕР_3 від 13.02.2019, можливість та історія виїзду підозрюваного за кордон, у т.ч. у період воєнного стану. Так, протягом 2018-2025 років ОСОБА_4 тільки в законний спосіб виїжджав за кордон 187 разів; підозрюваний має необмежені можливості залишити територію України у незаконний спосіб поза офіційними пунктами пропуску через державний кордон України, що детально зафіксовано в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Водночас під час проведення НСРД зафіксовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підтримують зв`язок із невстановленими особами на території Угорщини, у співучасті з якими здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Також співучасники злочинної схеми достеменно знають, що Угорська сторона не співпрацює з Українською в контексті передачі інформації про незаконний перетин кордону України…Вказані розмови, серед іншого, свідчать про системний характер кримінально-протиправної діяльності у сфері незаконного переміщення осіб через державний кордон України.

3) майновий стан як самого підозрюваного, так і його близьких осіб є достатнім для фінансового забезпечення під час можливого переховування.

Так, у власності ОСОБА_4 знаходяться наступні об`єкти нерухомого майна: - житловий будинок, площею 108,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, площею 0,25 га, із кадастровим номером 2124886200:11:013:0070, за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, площею 0,2154 га, із кадастровим номером 2124886201:01:006:0126; - житловий будинок, площею 44,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; - квартира, площею 43,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; - земельна ділянка, площею 2,5 га, із кадастровим номером 2124886200:03:001:0404; - земельна ділянка, площею 0,25 га, із кадастровим номером 2124886201:02:001:0414; - земельна ділянка, площею 0,8753 га, із кадастровим номером 2124886200:01:001:0056; - земельна ділянка, площею 2,5 га, із кадастровим номером 2124886200:03:001:0403; - нежитлова будівля, площею 177 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, площею 0,2688 га, із кадастровим номером 2124886201:02:001:0754; - земельна ділянка, площею 0,3468 га, із кадастровим номером 2124886201:02:001:0749; - земельна ділянка, площею 1,2 га, із кадастровим номером 2124886201:02:001:0802; - земельна ділянка, площею 0,5 га, із кадастровим номером 2124886201:02:001:0774.

Також, у власності ОСОБА_4 перебувають наступні транспортні засоби: - автомобіль SKODA OCTAVIA A7, д.н.з. НОМЕР_11, VIN: НОМЕР_12 ; - автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_13, VIN: НОМЕР_14 ;- автомобіль CHRYSLER VOYAGER 2.0, д.н.з НОМЕР_15, VIN: НОМЕР_16 .

У власності дружини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебувають наступні об`єкти нерухомого майна: - земельна ділянка, площею 0,1841 га, із кадастровим номером 2124886201:01:002:0172; -житловий будинок, площею 123,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; - житловий будинок, площею 168,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ; - земельна ділянка, площею 0,0911 га, із кадастровим номером 2122781600:10:101:0006, за адресою: АДРЕСА_4 ; - земельна ділянка, площею 0,8 га, із кадастровим номером 2124886201:01:003:0225.

Офіційні доходи ОСОБА_4 з 1998 року складають 133 691 грн, а його дружини - 668 439 грн, що з урахуванням зібраних матеріалів кримінального провадження, загалом вказує на незаконний характер походження активів останнього, а також їх утримання.

Вказані обставини свідчать про наявність сприятливих передумов та реальної можливості підозрюваного впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом організації свого переховування від органів досудового розслідування та суду як в Україні, так і, в першу чергу, на території інших держав. Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави для висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень (тяжкого і нетяжкого), то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 (затверджений Законом України №4356-IX від 16.04.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 07.08.2025 включно.

Слідчий суддя бере до уваги, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, до яких відносяться чоловіки віком від 25 до 60 років.

Також належить врахувати, що ОСОБА_4 має 63 роки через що має законну можливість виїзду за межі України.

Окрім того, в протоколах НСРД зафіксовано розмови, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підтримують зв`язок із невстановленими особами на території Угорщини, у співучасті з якими здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон України, що свідчить про потенційну можливість ОСОБА_4 перетнути кордон України поза межами пунктів пропуску через державний кордон України або з порушенням процедури перетину державного кордону України.

Додатково слідчий суддя зазначає, що майновий стан ОСОБА_4 є заможним та цілком може забезпечити його проживання за кордоном, або й спонукати підозрюваного переховуватись на території України (тим більше, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт), що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та додані матеріали, а також заможний майновий стан, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану. Доводи сторони захисту є неспроможними і не спростовують існування цього ризику.

3.5.2. Ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень обґрунтовувався таким:

«1) Зафіксовано відомості про систематичне вжиття підозрюваним заходів щодо приховування доходів, наявного у нього майна, джерел його походження тощо; 2) зафіксовано відомості про вжиття співучасниками. в т.ч. підозрюваним, заходів посиленої конспірації для унеможливлення викриття злочинної діяльності, що вказує на високий рівень підготовки та конспіративності їх дій, схильність та здатність приховувати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а саме: -використання зашифрованих кодових термінів та найменувань під час спілкування для унеможливлення викриття їх участі у вчинюваних злочинах та встановлення усіх обставин і механізму злочинної діяльності, а також маскування домовленостей щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та незаконного впливу на працівників ДПС України: - використання співучасниками під час злочинної діяльності зашифрованих носіїв інформації (рацій), спілкування через захищенні поштові сервіси та месенджери, періодичну зміну мобільних телефонів; Також, дізнавшись 26.05.2025 під час затримання про можливість проведення обшуку за домашньою адресою, ОСОБА_4 за невстановлених органом досудового розслідування обставин, протягом незначного проміжку часу зміг забезпечити повну відсутність власних речей за домашньою адресою, в т.ч. мобільного телефона, за допомогою якого останній спілкувався, зокрема, з іншим підозрюваним - ОСОБА_8 . Викладені відомості, на переконання сторони обвинувачення, очевидно свідчать про можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення важливих для досудового розслідування речей та документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перешкоджання у проведенні подальшого досудового розслідування».

Слідчий суддя зазначає, що у досудовому розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не завершено усі процесуальні дії, відтак цілком вірогідним є ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушень, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 потенційно може вживати заходів, спрямованих на таке знищення чи приховування, про що свідчать зміст розмов, зафіксованих у протоколах за результатами проведення НСРД.

З огляду на таке, слідчий суддя вважає доведеним такий ризик, тоді як у судовому засіданні сторона захисту не навела на спростування існування цього ризику таких аргументів, які були б переконливішими за доводи сторони обвинувачення.

3.5.3. Ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження обґрунтовувався таким:

«Про існування ризику впливу ОСОБА_4 на свідків, співучасників та інших учасників кримінального провадження як безпосередньо, так і спільно з іншим співучасником - ОСОБА_8, свідчать такі обставини: 1) підозрюваний ОСОБА_8 неодноразово хизувався перед ОСОБА_9 своїм кримінальним минулим та необмеженими зв`язками, як в Закарпатській області, так і в інших регіонах… 2) підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово демонстрував ОСОБА_9 свої неформальні зв`язкі з органами Національної поліції України, Державної прикордонної служби тощо… Викладені обставини свідчать, що підозрюваний очевидно схильний і має реальну можливість для незаконного впливу на учасників кримінального провадження і ризик реалізації ним цього ризику достатньо інтенсивний».

Ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».

Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних назв і адрес місць.

Слідчий суддя на підставі матеріали, які обґрунтовують цей ризик, висновує, що підозрюваний ОСОБА_4 . ОСОБА_8 дійсно володіє неформальними зв`язками із представниками судових та правоохоронних органів, про що сам особисто повідомляв під час розмов зі свідком, що зафіксовані в протоколах за результатами проведення НСРД.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на свідка та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, відтак необхідно покласти відповідний обов`язок.

3.5.4. Ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових обґрунтовувався таким: «Учасники кримінального провадження, в т.ч. ОСОБА_4 здійснюють системну кримінально-протиправну діяльність, яка не обмежується інкримінованими їм кримінальних правопорушень, що цілком підтверджується матеріалами кримінального провадження. Це стосується як незаконного переправлення осіб через державний кордон України, так і оборудок з землею. З урахуванням ступеню впливу у відповідному регіоні як у ОСОБА_8, так і у ОСОБА_4, останні, перебуваючи на волі, мають необмежену можливість продовжити кримінально-протиправну діяльність. Враховуючи викладене, зазначений ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових є реальним».

Слідчий суддя на підставі матеріалів, які обґрунтовують цей ризик, висновує, що зміст розмов ОСОБА_4 свідчить про високий ступінь можливості вчинити нове кримінальне правопорушення. разом з тим, слідчий суддя зазначає, що такий ризик може бути нівельований фактом тримання підозрюваного під вартою, що унеможливлює відкриту комунікацію підозрюваного з іншими особами.

3.6. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисників і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, доведених ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених 3 статті 332 КК, частиною 2 статті 28/частини 2 статті 369-2 Кримінального кодексу;

2) інкриміновані підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як нетяжке корупційне та тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) підозрюваному виповнилось 63 роки і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, який перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

4) підозрюваний одружений, має сім`ю;

5) підозрюваний є пенсіонером;

6) майновий стан підозрюваного є заможним: у власності ОСОБА_4 знаходяться об`єкти нерухомого майна: житлові будинки та земельні ділянки, численні транспортні засоби: У власності дружини ОСОБА_4 перебувають житлові будинки та земельні ділянки, тоді як . офіційні доходи ОСОБА_4 та його дружини є мізерними з 1998 року, що свідчить про наявність високих неофіційних джерел доходів,

7) підозрюваний раніше не судимий,

вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування, відтак належить продовжити строк тримання підозрюваного під вартою до 20.09.2025 включно.

3.7. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Водночас КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, та підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу.

Відтак щодо розміру застави слідчий суддя також враховує те, ОСОБА_4 підозрюється у підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотиві, а також вчиненні злочинів в складі групи осіб за попередньою змовою, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки особи та про наявність криміногенних чинників особи ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні двох кримінальних правопорушень, доведеності існування чотирьох ризиків, заможного майнового стану підозрюваного, належить задовольнити частково клопотання із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави як у виключних випадках в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 7 570 000 (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу. Окремо від цього слідчий суддя зобов`язує підозрюваного виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто застосований до ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у разі її внесення безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, а також на певний строк, визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

Керуючись статтями 131, 132, 176-201, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання.

2. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до 20.09.2025 включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 7 570 000 (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена самим підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який час на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259, рахунок UA678201720355279004000096000 у Державній казначейській службі України міста Києва, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».

4. У разі внесення застави вважається, що до підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави та на підозрюваного покладаються строком до 20.09.2025 включно такі обов`язки:

1) не відлучатись за межі Закарпатської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;

2) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3) утримуватися від спілкування щодо обставин цього кримінального провадження, викладених у чинному повідомленні про підозру, із свідком ОСОБА_9 та іншим підозрюваним ОСОБА_8 ;

4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України;

5) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.

Доручити в разі внесення застави Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області виконання ухвали в частині застосування електронного засобу контролю щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 29.07.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _______________