- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/7483/25
Провадження 1-кс/991/7552/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, які є особливо тяжкими злочинами;
2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у зв`язку з чим на нього покладено ряд обов`язків, термін дії яких закінчується 28.07.2025;
4) 28.03.2024 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні у порядку ст. 290 КПК України;
5) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 стороні захисту та потерпілим встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно.
У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 підтримала подане нею Клопотання та просила задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на (1) необґрунтованість підозри, оскільки дії, вчинення яких інкриміновано ОСОБА_4, не підтверджуються зібраними стороною обвинувачення за весь період досудового розслідування доказами; (2) відсутність ризиків, зазначених прокурором у Клопотанні. ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку, міцні соціальні зв`язки на території України (дружину, двох дітей). Крім того, стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження існування вказаних ризиків. Разом з тим, на майно підозрюваного та членів його родини накладено арешт, що унеможливлює розпорядження цим майном. Також, ОСОБА_4 не знайомий з деякими свідками у Кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
27.03.2024 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (Т. 1 а. 198-246).
27.03.2024 у Кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України (Т. 1 а. 192-197).
Постановою прокурора від 27.03.2024 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 з присвоєнням номеру останнього (Т. 3 а. 270-272).
Згідно викладених у повідомленнях про підозру обставин, ОСОБА_8, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками. Для реалізації вказаної схеми ОСОБА_8 були залучені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, відповідно до повідомлення про підозру, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників.
Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам. Як зазначається у повідомленні про підозру, задля реалізації злочинного плану використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_4, будучи залученим ОСОБА_8 до описаних протиправних дій, виконував роль пособника, сприяючи у функціонуванні організованої групи шляхом підбору та перевірки наперед визначених та підконтрольних ОСОБА_9 та ОСОБА_8 осіб, на яких планувалося оформлення земельних ділянок, а також організації взаємодії між розробниками землевпорядної документації та державними кадастровими реєстраторами під час реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та присвоєння їм кадастрових номерів.
Також, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що за попередньою змовою ОСОБА_8, з метою приховування незаконного походження земельних ділянок, здобутих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, володіння ними, джерела походження цих земельних ділянок, тобто факту незаконно набуття земельних ділянок зі складу земель, що перебували у користуванні державного підприємства, в період з початку вересня 2015 року до 19.05.2017, здійснили поділ та об`єднання земельних ділянок загальною площею 2,2428 га, вартістю 2 952 296,28 грн та забезпечили реєстрацію права власності на них за ОСОБА_4, який в подальшому частину цих ділянок відчужив на користь третіх осіб.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві в заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартість яких складає 714 769 489,25 гривень, що належали на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах; також передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві у заволодінні землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 гривень, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах; окрім того передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України - вчиненні правочинів з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вченого за попередньою змовою групою осіб.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрювану додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме:
- заяви про вчинення злочину від 12.05.2020 з додатком від 18.05.2025згідно з якою ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомило НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів (Т. 1 а.33 зворот.- 36);
- рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII, на підставі якого видано державний акт № 0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га та копії державного акта (Т. 1 а. 39 зворот. - 42);
- постанов президії Національної академії аграрних наук України щодо реорганізації державних підприємств «Дослідного господарства «Фастівське», «ДГ «Борівське», «Дослідного господарства «Дмитрівка», відповідно до змісту яких на баланс ДП «Дослідне господарство «Дмитрівське» передаються земельні ділянки, які попередньо знаходились у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» (Т. 1 а. 42 зворот. - 55, 47, 48);
- листів відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 355/420-17 та від 17.10.2017 № 503/420-17, а також листів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 № 21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 № 21-10-0.222-600/2-17 за підписом ОСОБА_10 (Т. 1 а. 49 - 52
- листа Держгеокадастру від 30.11.2017 № 18-28-0.13-18703/2-17 щодо площі земель у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області (Т. 1 а. 54);
-договору про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, відповідно до змісту якого ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі ОСОБА_8 на замовлення ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі ОСОБА_10 зобов`язується здійснити роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території м. Фастів Київської області (Т. 1 а.61-63);
- доповідної записки, адресованої начальнику ГУ Держгеокадастру у Київській ОСОБА_11, щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, відповідно до змісту якої в.о. начальника Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_12 ініціюється проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Фастівської міської ради Київської області (Т. 1 а.64);
- наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_10 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації» (Т. 1 а. 64 зворот. - 65);
- технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (Т. 1 а. 65 зворот. - 76);
- наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_10 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель (Т. 1 а. 77 зворот. - 78);
- листа начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_10 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19, адресованому ДП «ДГ «Дмитрівка» щодо передачі земель державного підприємства у приватну власність (Т. 1 а. 80);
- витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000354 від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41, яким встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489, 25 грн (Т. 1 а. 147 зворот. - 163);
- витягу з висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 № СЕ-19-22/24023-ДЗ, згідно якого розроблена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області та її затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (Т. 1 а. 163 зворот. - 171);
- протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023, відповідно якого зафіксовано розмови, під час яких обговорюються ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_14 обставин, щодо ймовірного заволодіння землями ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» (Т. 1 а. 174 зворот. - 191);
- протоколу обшуку від 17.11.2021 (з додатками) за адресою: АДРЕСА_1, в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, а саме двоповерхової будівлі, яка використовувалася ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, в якості офісного приміщення роботи землевпорядних організацій під час підготовки документів для ймовірного заволодіння земельними ділянками державних підприємств, під час якого вилучено документи, що стосуються оформлення земельних ділянок (Т. 2 а. 165 зворот. - 176);
- протоколу огляду від 20.10.2020, відповідно до якого встановлено відомості про первісних власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що належали на праві постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та обставини продажу земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Світанок» ( Т. 1 а. 136 зворот. - 182);
- протоколу огляду від 30.11.2022 у кримінальному провадженні №52019000000000856, відповідно до якого детективом оглянуто відомості з мобільного телефону ОСОБА_9, в якому зафіксовано спілкування осіб, ймовірно причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_4, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області (Т. 2 а. 176 зворот. - 192);
- розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434, на підставі яких видано державні акти серії ІІ-КВ №003658, серії ІІ-КВ №003662, якими надано ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно та копій таких державних актів (Т. 2 а. 1 зворот. - 7);
- договору № 24/05-1 від 24.05.2016 між ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та ТОВ «Інституту незалежної експертної оцінки» щодо інвентаризації земель, які перебували у постійному користуванні підприємства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (Т. 2 а. 10 зворот. - 11);
- скарги ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19 за підписом ОСОБА_10, якою ініційовано скасування рішень державних реєстраторів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у користуванні на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 та серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 з доповненнями до скарги від 05.06.2019 № 5-10-0.61-7317/1/2-19, від 07.06.2019 № 5-10-0.62-7317/2/2-19 та від 13.06.2019 № 5-10-0.62-7317/3/2-19 (Т. 2 а. 11 зворот. - 14);
- наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5, яким скасовано рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки, що не було підставою припинення права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (Т. 2 а. 24 зворот.);
- протоколу огляду від 15.05.2020, яким оглянуто відомості національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти України, Державного реєстру рейсових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також Єдиного реєстру довіреностей, щодо реєстрації земель, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» фізичним особам (Т. 2 а. 25-35);
- Акту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021, згідно з яким встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України (Т. 2 а. 36 - 41);
- витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038?2260/22-41, яким встановлено факт накладки земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» та визначено вартість вказаних земельних ділянок (Т. 2 а. 41 зворот. - 49);
- висновку експерта від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ, згідно якого відведення у власність земельних ділянок ряду фізичних осіб (згідно висновку) не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам (Т. 2 а. 49 зворот. - 79);
- протоколу огляду від 26.11.2020, відповідно до якого детективами оглянуто мобільний телефон, вилучений під час обшуку в житлі ОСОБА_17, у якому встановлено наявність листування із контактом « ОСОБА_18 » 17.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_18 запитує: «що там з відправкою?», ОСОБА_17 відповідає: «6 книг відправив; 2 вернули накладки; я таким темпом і за неділю не відправлю; більше 8 не пропускає; ОСОБА_20 кіпішує». ОСОБА_18 відповідає: «… ОСОБА_19 дзвонив, кіпішував, сказав щоб до 10 відправляли» (Т. 2 а. 131). Також згідно з листуванням від 19.07.2019 вбачається, що ОСОБА_17 вказує: «подали останню книгу на експертизу, як проводиться оплата», ОСОБА_18 відповідає: «ОСОБА_20 сам оплачував. Йому тільки суму треба скинути. Скажи йому сам рахунок той же що й ті що він оплачував…А що там з відправкою?», ОСОБА_17 зазначає: «Ніби то все відправили…ти не пам`ятаєш скільки там ділянок», ОСОБА_18 вказує: «150 наче плюс 19 нових» (Т. 2 а. 133 зворот.). У цей же період часу ОСОБА_20 повідомляє ОСОБА_17 номери заявок, сформованих через електронний кабінет (Т. 2 а. 119-120).
- протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 16.03.2023, згідно з яким виявлено листування ОСОБА_8 із ОСОБА_4, у ході якого ОСОБА_8 (а) у період з 21.12.2016 по 27.12.2016 через ОСОБА_4 надає різні доручення ОСОБА_21 та ОСОБА_22 щодо розгляду вхідної документації та погодження документів, що надходили по системі електронного документообігу, (б) 03.02.2017 надсилає ОСОБА_4 відомість із розмірами заробітних плат працівників ГУ Держгеокадастру у Київській області, у переліку яких є ОСОБА_12, та встановлює йому місячну заробітну плату в розмірі 24000 грн та 06.02.2017 ОСОБА_4 повідомляє, що ОСОБА_12 погодився щось зареєструвати без техпаспорта;
- інших, долучених до клопотання документів, у їх сукупності та взаємозв?язку.
Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленнях йому про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Також, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри неодноразово встановлювалась/перевірялась слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема при розгляді клопотань про застосування запобіжного заходу, зміну запобіжного заходу, продовження строку дії обов`язків. Суддями було досліджено докази сторони обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та надавалась їм оцінка при ухваленні рішення, що спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.
Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 (справа № 991/4783/25) продовжено на два місяці, до 28.07.2025, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме: (1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; (2) не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також свідками: ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 ; (5) здати до Державної міграційної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017 (Т. 3 а. 280-287).
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрювану покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким корупційним злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна.). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про можливість у підозрюваного вчиняти дії щодо переховування свідчить наявність у нього значних майнових активів. Разом з тим, накладення арешту на майно підозрюваного на членів його родини не позбавляє останніх користуватися вказаним майном з метою отримання пасивного доходу, зокрема, шляхом здачі в оренду.
Крім того, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не виключно ухилення підозрюваного за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах території України.
При цьому, слідчий суддя в сукупності із встановленими вище обставинами також враховує наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків на території України (має дружину, двох дітей), належну процесуальну поведінку підозрюваного та його позитивну характеристику.
Однак, оцінюючи всі зазначені вище обставини у сукупності, слідчий суддя доходить висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тобто не виключається можливе вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду. Водночас, можливість настання таких дій не є настільки вірогідними як під час застосування запобіжного заходу.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, зокрема їх вчинення у складі організованої групи за попередньою змовою, а також наявність у нього знайомств серед посадових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру її структурних підрозділів, існує обґрунтований ризик здійснення незаконного впливу, з метою уникнення кримінальної відповідальності, на свідків та інших підозрюваних, зокрема шляхом узгодження з ними позиції щодо надання показань.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний не знає більшості свідків у Кримінальному провадженні, слідчий суддя визнає неспроможними з огляду на те, що для спроб впливу на свідків не є обов`язковим особисте знайомство підозрюваного з такими особами. Достатньо знання їх анкетних даних чи ролі у Кримінальному провадженні, що можливо, зокрема, після ознайомлення з матеріалами Кримінального провадження. Підозрюваний, розуміючи тяжкість інкримінованих йому злочинів та реальні наслідки у вигляді позбавлення волі, може бути вмотивований до впливу на осіб, чиї свідчення мають доказове значення.
Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.
Разом з тим, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Відповідно до наявних матеріалів Клопотання, підозрюваний ОСОБА_4 є громадянином України, якому станом на день розгляду Клопотання виповнилося 46 років, та учасником бойових дій. При цьому сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що підозрюваний належить до категорій військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану. Крім того, на підозрюваного покладено обов`язок щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З огляду на зазначене, слідчий суддя не вбачає об`єктивної необхідності у продовженні дії обов`язку «не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду», оскільки існуючі процесуальні обмеження вже виключають можливість законного виїзду підозрюваного за межі України.
За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, а саме: (1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; (2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також свідками; ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 ; (4) здати до Державної міграціної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
28.03.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.
Разом з тим, хвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 (справа № 991/204/25) стороні захисту та потерпілим встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно.
Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, ще на два місяці, тобто, до 23.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії наступних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також свідками; ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 ;
4) здати до Державної міграціної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 23 вересня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_39