- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/7625/25
Провадження 1-кс/991/7694/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ІНФОРМАЦІЯ_12) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд)
отримавши клопотання слідчого в ОВС Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_2 про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
у кримінальному провадженні №62024050010000430 від 06.02.2024
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
25.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_12 надійшло клопотання від 21.07.2025 старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_2 (далі-слідчий), погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3, про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, для розгляду якого відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад клопотання
2.1. В клопотанні слідчий просив: «1. Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4, про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 62024050010000430 від 06.02.2024 - задовольнити. 2. Встановити підозрюваним: ОСОБА_5 - його адвокату ОСОБА_6, ОСОБА_7 - його адвокатам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - його адвокатам ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - його адвокату ОСОБА_11, ОСОБА_14 - її адвокату ОСОБА_15, а також іншим адвокатам підозрюваних, які можуть бути залучені для здійснення захисту підозрюваних у зазначеному кримінальному провадженні, строк 14 (чотирнадцять) днів з дня постановления ухвали для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню, для завершення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430 від 06.02.2024. 3. Роз`яснити підозрюваним ОСОБА_5 - його адвокату ОСОБА_6, ОСОБА_7 - його адвокатам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - його адвокатам ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - його адвокату ОСОБА_11, ОСОБА_14 - її адвокату ОСОБА_15, що після спливу вказаного строку, вони будуть вважатися такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження. 4. Зобов`язати сторону захисту - ОСОБА_5 - його адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7 - його адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - його адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_13 - його адвоката ОСОБА_11, ОСОБА_14 - її адвоката ОСОБА_15, а також інших адвокатів підозрюваних, які можуть бути залучені для здійснення захисту підозрюваних у зазначеному кримінальному провадженні заявити свої клопотання та надати прокурору у кримінальному провадженні ОСОБА_3 доступ до документів, речових доказів, житла чи іншого володіння, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді, у строк 14 (чотирнадцять) днів з дня постановления ухвали для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню»,
що обґрунтовувалось зокрема таким:
«Слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську завершене досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010000430 від 06.02.2024 за підозрою групи осіб за фактом заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих та особливо великих розмірах, вчинених в умовах воєнного стану та за фактом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинених у складі організованої групи, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27 ч. З ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VIII визначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства, а також здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.
Стаття 4 того ж Закону №2447-VIII передбачає, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства; аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.
3.2. Статтею 2 КПК встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 32 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.
Відповідно до частини 10 статті 290 КПК, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
3.3. Відповідно до частин 1-3 статті 33-1 «Предметна підсудність ІНФОРМАЦІЯ_12» КПК, ІНФОРМАЦІЯ_12 підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (КК) (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ІНФОРМАЦІЯ_12 здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідно до частини 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ІНФОРМАЦІЯ_12 (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього кодексу).
В свою чергу, частиною 5 статі 216 КПК визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою ІНФОРМАЦІЯ_1, його першим заступником та заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_2, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою ІНФОРМАЦІЯ_3, його заступником, Директором ІНФОРМАЦІЯ_11, його заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_4, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею ІНФОРМАЦІЯ_5, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
3.4.Суд на підставі наявних матеріалів встановив такі обставини:
27.12.2024 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_17 вирішено «1. Доручити здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 426-1 КК України, у кримінальному провадженні №62024050010000430 від 06.02.2024 слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську. 2. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62024050010000430 від 06.02.2024 доручити прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону»., що обґрунтовувалось таким: «Головним підрозділом детективів ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024050010000430 від 06.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 426-1 КК України, за фактом закупівлі товарів за завищеними цінами. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні детективами Головного підрозділу детективів ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснюється неефективно, слідчі (розшукові) та процесуальні дії не проводяться, заходи щодо встановлення обставин кримінального провадження не вживаються. Зокрема, не здійснено тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку, щодо телефонних з`єднань службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_10, не проведено аналіз цих телефонних з`єднань та відомостей щодо руху грошових коштів по розрахункових рахунках зазначених осіб, а також фізичних осіб-підприємців, з якими у 2022 році ІНФОРМАЦІЯ_10 укладав договори на постачання деревини, не допитано як свідків працівників, які входили до складу комісії з проведення моніторингу цін на товари. Унаслідок низької процесуальної діяльності органу досудового розслідування отримані результати такої діяльності не відповідають обґрунтовано допустимим результатам, які повинні бути та об`єктивно могли бути досягнуті за цей час з огляду на складність і специфіку розслідування кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності ІНФОРМАЦІЯ_11, а також доручати ІНФОРМАЦІЯ_11 розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), його перший заступник, заступник. Враховуючи, що досудове розслідування проводиться неефективно, з метою забезпечення швидкого та повного розслідування, якісного виконання завдань кримінального провадження, здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №62024050010000430 необхідно доручити іншому органу досудового розслідування».
31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024050010000430 від 06.02.2024 ОСОБА_13 і ОСОБА_14 повідомлено про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, а ОСОБА_7 і ОСОБА_5 повідомлено про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК/
20.03.2025 постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_18 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024050010000430 від 06.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України до 3 (трьох) місяців, тобто до 30.04.2025.
3.5. Частиною 2 статті 38 КПК встановлено, що досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Тобто КПК визначено 5 органів досудового розслідування, які мають визначену статтею 216 різну підслідність, під чим розуміють визначені законом ознаки кримінального провадження, які обумовлюють належність такого до предмета діяльності того чи іншого слідчого органу, й само по собі існування предметної підслідності покликано впорядковувати діяльність слідчих органів з розслідування різноманітних кримінальних правопорушень, оптимізувати державні ресурси шляхом уникнення дублювання повноважень різних органів тощо.
Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, й відповідно підслідність органів Служби безпеки України (СБУ) визначена частиною 2, ІНФОРМАЦІЯ_11 (БЕБУ) - частиною 3, органів Державного бюро розслідувань (ДБР) - частиною 4, НАБУ - частиною 5 статті 216 КПК.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 КК формально належить до корупційних кримінальних правопорушень, однак статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність цього кримінального правопорушення залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - НП: розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, БЕБУ - розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та НАБУ - розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Окрім того, абзацами 1, 3 частиною 5 статті 36 КПК визначено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану… Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки).
Відповідно до частини 5 статті 218 КПК спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).
3.6. Слідчий суддя твердо переконаний, що згадка у статті 33-1 КПК предметної підсудності ІНФОРМАЦІЯ_12 винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених саме частиною 5 статті 216 КПК, означає те, що в разі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, такі не підсудні ІНФОРМАЦІЯ_12. Інше тлумачення такої норми позбавляє будь-якого сенсу саму згадку про частину 5 статті 216 КПК, й також створює правову невизначеність, оскільки надаватиме можливість іншим органам досудового розслідування, ніж НАБУ, свавільно і довільно на власний розсуд у будь-який час лише за формальними ознаками скеровувати до ІНФОРМАЦІЯ_12 будь-які кримінальні провадження, яких наразі в Україні нараховується сотні тисяч, що призводитиме до неможливості здійснення ІНФОРМАЦІЯ_12 ефективного судочинства, саме для запобігання чому і наявна така норма.
Ба більше, віднесення постановою від 27.12.2024 заступника Генерального прокурора ОСОБА_17 досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024050010000430 до підслідності Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, означає відсутність будь-яких ознак належності згаданого кримінального провадження до підслідності НАБУ, враховуючи пряму заборону доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування (крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану).
Також судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) свідчить про те, що докази, зібрані органом досудового розслідування з порушенням правил підслідності, є недопустимими через їх збирання неуповноваженим органом у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб.
Наприклад, об`єднана палата (ОП) ККС ВС у постанові від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 зробила висновок, відповідно до якого наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі статей 86, 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку, при цьому у мотивах прийнятого судового рішення зазначено таке:\
«Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності. Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд».
Також ККС ВС висловлено релевантну правову позицію щодо прямого зв`язку між підслідністю і підсудністю ІНФОРМАЦІЯ_12 в ухвалі від 01.04.2025 у справі №757/13631/25-к (провадження №51-1182впс25), а саме: «Як убачається з наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали ІНФОРМАЦІЯ_12 від 20 березня 2025 року, захисник … вже звертався до цього суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному … у кримінальному провадженні № 62024000000000913 від 17 жовтня 2024 року, яке було повернуто, оскільки зазначене провадження не належить до предметної підсудності ІНФОРМАЦІЯ_12. Зі змісту цієї ухвали суду видно, що підслідність об`єднаного кримінального провадження № 62024000000000913 від 17 жовтня 2024 року за підозрою … у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 425 КК України, визначена за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному провадженні доручено прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора (постанова в.о. Генерального прокурора від 27 грудня 2024 року). Окрім того, з долучених до клопотання захисником ОСОБА_5 матеріалів видно, що повідомлення про підозру … у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, здійснено старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за погодженням прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора. За таких обставин, ураховуючи визначену в кримінальному провадженні підслідність, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, в тому числі й вирішення питання стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено до компетенції слідчих суддів місцевих судів загальної юрисдикції».
3.7. Слідчий суддя також зазначає, що в кримінальному провадженні №62024050010000430 розгляд клопотань здійснювався слідчими суддями Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, який згідно із Законом України від 26.02.2025 №4273-IX з 25.04.2025 перейменований на Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Отже, відсутні будь-які перешкоди для звернення із відповідним клопотанням саме до Шевченківського районного суду міста Дніпра як суду за місцем здійснення досудового розслідування згідно з частиною 1 статті 218 КПК.
3.8. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).
Відтак слідчий суддя зазначає, що оскільки кримінальне провадження №62024050010000430 не належить до предметної підсудності ІНФОРМАЦІЯ_12, то розгляд будь-яких клопотань в такому знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12, та суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі подання клопотання, які не належать до підсудності такого суду.
Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Водночас слідчий суддя враховує чинну наразі судову практику АП ІНФОРМАЦІЯ_12, згідно із якою «положеннями ст.34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження». Згідно з ч.6 ст.34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті. Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження». У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі ККС ВС від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження №51-4493впс18). Тобто, передбачений ст.34 КПК порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись до проваджень, які перебувають на стадії досудового розслідування. Вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг поданих під час досудового розслідування або залишення їх без розгляду, повернення тощо, належать до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли. Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має можливості направляти з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріали провадження, що знаходяться на стадії досудового розслідування» (наприклад, ухвали АП ІНФОРМАЦІЯ_12 від 16.08.2024 в справах №991/7571/24, №991/7217/24, від 23.04.2024 в справі №991/847/24).
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що належить повернути клопотання особі, яка його подала.
Керуючись статтями 33-1, 216, 309, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Повернути слідчому в ОВС Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_2 клопотання про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування разом з усіма доданими матеріалами.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ____________