- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/7712/25
Провадження 1-кс/991/7782/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 серпня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 дослідив матеріали клопотань підозрюваного ОСОБА_2 про проведення експертизи в кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 28 липня 2025 року надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000574 (далі - Клопотання 1). Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 28 липня 2025 року справа № 991/7712/25 (провадження № 1-кс/991/7782/25) передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
2.Також 28 липня 2025 року надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судової експертизи звукозапису в цьому ж кримінальному провадженні (далі - Клопотання 2). Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 28 липня 2025 року справа № 991/7713/25, провадження № 1-кс/991/7783/25 також передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.Також 28 липня 2025 року надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судової економічної експертизи в цьому ж кримінальному провадженні (далі - Клопотання 3). Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 28 липня 2025 року справа № 991/7714/25, провадження № 1-кс/991/7784/25 також передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
4.Також 28 липня 2025 року надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судової товарознавчої експертизи в цьому ж кримінальному провадженні (далі - Клопотання 4). Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 28 липня 2025 року справа № 991/7715/25, провадження 1-кс/991/7785/25 також передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
5.Ухвалою від 31 липня 2025 року зазначені клопотання були об`єднані під єдиним номером № 991/7712/25 (провадження № 1-кс/991/7782/25).
6.В Клопотанні 1 підозрюваний просив: призначити судову комп`ютерно-технічну експертизу файла 06.10.2022_12_47 m4а для вирішення питань: 1) Яка точна дата і час створення аудіофайлу 06.10.2022_12_47.m4а? 2) Чи зазнавав файл 06.10.2022 12.47 т4а змін, редагування або перекодування після його створення? 3) З якого мобільного пристрою або моделі смартфона був створений вказаний файл (якшо можливо встановити)? 4) Чи є файл пересланим з іншого пристрою, чи створеним безпосередньо на тому телефоні, де ного виявлено?
6.1.В Клопотанні 2 підозрюваний просив поставити для вирішення експерту таке питання: чи належить голос та мовлення абонента в голосовому повідомленні 06.10.2022_12_47.m4а, виявленого в переписці мобільного телефону, вилученого під час обшуку у ОСОБА_3 ОСОБА_3 ?
6.2.В Клопотанні 3 підозрюваний просив на вирішення експерта поставити питання: чи підтверджується документально різниця в вартості (поставленого та не поставленого обладнання), а саме лічильника 1-фазний для АСКОЕ побут «CE102-U S52.2 149- JOR1QUVLFZ» зазначена в протоколі огляду документів від 10.05.2024 з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи № CE-19/119-24/4636-TB від 22.04.2024 та висновку судової електротехнічної експертизи № 237 від 14.07.2025?
6.3.В Клопотанні 4 підозрюваний на вирішення експерта просив поставити питання про ринкову вартість товару: «Лічильник 1-фазний для АСКОЕ побут «CE102-U.2 S52 149- JOR1QUVLFZ» у кількості 5 409 од. станом на 15.02.2022, який предметом додаткової угоди від 15.02.2022 до договору від 27.09.2021 № Ч5360, укладеному між АТ «Харківоблтеплоенерго» (Покупець) та ТОВ «Харківський електротехнічний завод «Енергоміра» (Постачальник)».
7.Слідчий суддя на підставі відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановив такі обставини.
21 липня 2025 року ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 у справі №991/7359/25 (провадження 1-кс/991/7431/25) було постановлено повернути ОСОБА_2 клопотання про проведення судових експертиз у кримінальному провадженні № 52021000000000574.
Проаналізувавши зміст ухвали в справі №991/7359/25 слідчий суддя встановив, що 17 липня 2025 року підозрюваний ОСОБА_2 вже звертався до ВАКС з клопотаннями про проведення експертиз, аналогічних тим, що зазначені в п. 6 цієї ухвали.
Не заперечує цього й сам підозрюваний зазначаючи у Клопотаннях 1,2,3,4 про повторне їх направлення слідчому судді. Разом із цим ОСОБА_2 наводить аргументи якими він керувався повторно направляючи клопотання. Так, останній зазначив, що рішення слідчого судді ОСОБА_4 про повернення попередніх клопотань мотивоване тим, що ОСОБА_2 не звертався із аналогічними клопотаннями до детективів і прокурорів. Відтак, звернувшись із аналогічними клопотаннями до прокурорів і детективів, підозрюваний повторно ініціював перед слідчим суддею питання про проведення експертиз, зазначених в п. 6 ухвали, тим самим нібито усунув недоліки попереднього клопотання.
Водночас, ознайомившись із мотивами ухваленого слідчим суддею ОСОБА_4 рішення про повернення аналогічних клопотань підозрюваного (зазначена вище ухвала від 21 липня 2025 року в справі №991/7359/25) було встановлено таке:
-слідчий суддя дослідив документи, що обґрунтовують доводи ОСОБА_2 про неможливість самостійного залучення експертів та встановив, що останній народився 04 березня 1990 року, відтак наразі має 35 років, ним не надано жодних документів про виховання малолітньої дитини, а також про відсутність доходів (зокрема будь-яких належних документів щодо стану здоров`я, який би унеможливлював його працю), тоді як прожитковий мінімум в Республіці Австрії в середньому становить 1000-1400 євро на місяць, та середня зарплата в Австрії у 2025 році становить близько 2600-3600 євро на місяць. Додатково згідно з відомостями ресурсу https://gromadyanstvo.com.ua/avstriya-aktualna-informacziya-dlya-bizhencziv-iz-ukrayiny/#popup вбачається таке: «Біженці з України, які отримали тимчасовий захист в Австрії, мають право на базову соціальну допомогу. У неї входять фінансові виплати, медичне обслуговування, житло та інші необхідні послуги. Матеріальна допомога містить: субсидію на оплату оренди житла; кейтеринг (харчування); допомогу на купівлю одягу; сімейні виплати. Статус біженця в Австрії надає комплексну підтримку, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці без потреби отримання додаткових дозволів, а також правом на соціальні виплати. Біженці мають право на медичне страхування, що покриває більшість медичних послуг, зокрема невідкладну допомогу. Діти біженців мають доступ до безоплатної освіти, а дорослі можуть брати участь у мовних курсах та програмах інтеграції», що аж ніяк не корелюється із твердженнями скаржника про мінімальне соціальне забезпечення в Республіці Австрія;
-слідчий суддя дослідив копії медичного документу щодо стану здоров`я батька підозрюваного - ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає у місті Харкові, щодо якого скаржник начебто здійснює догляд, - датовані 2023, 2024 роками, тобто є неактуальними станом на липень 2025 року, й загалом не свідчать про наявність будь-яких серйозних захворювань. Водночас копія такого документа є лише сканом вкрай поганої якості у виді, який піддає сумніви його достовірність через незасвідчення у встановленому законом порядку;
-слідчий суддя встановив, що ОСОБА_2 взагалі не надав будь-яких належних документів щодо факту проживання батька разом з ним, що взагалі є вкрай сумнівним з огляду на перебування винятково ОСОБА_2 з 14 жовтня 2024 року на тимчасовому консульському обліку у Посольстві України в Республіці Австрія за відсутності будь-яких відомостей щодо такого обліку батька підозрюваного, як і інших членів його сім`ї;
-з огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність будь-яких документів, що підтверджували б неможливість самостійного залучення заявником експертів відповідно до частини 2 статті 244 КПК України (п. 3.4. ухвали), тому повернув клопотання на підставі частини 4 цієї статті.
Отже, співставивши мотиви повернення аналогічних клопотань, які зазначені в ухвалі, та ті, що навів у своїх повторних клопотаннях ОСОБА_2, слідчий суддя констатує - аргументуючи повторне звернення з клопотаннями підозрюваний намагався ввести слідчого суддю в оману шляхом нібито усунення недоліків попередніх клопотань, на які вказав слідчий суддя ОСОБА_4 .
Варто зазначити, що на час звернення із повторними клопотаннями повний текст ухвали в справі № 991/7359/25 за наслідками розгляду попередніх аналогічних клопотань про проведення експертиз не проголошено, адже зі змісту резолютивної частини цієї ухвали, яку долучив ОСОБА_2, вбачається, що оголошення повного тексту мало відбутись 28 липня 2025 року о 16 год 56 хв. Водночас, із Клопотанням 1 підозрюваний повторно звернувся 28 липня 2025 року о 11:58, із Клопотанням 2 підозрюваний повторно звернувся 28 липня 2025 року о 12:03, із Клопотанням 3 підозрюваний повторно звернувся 28 липня 2025 року о 11:47, із Клопотанням 4 підозрюваний повторно звернувся 28 липня 2025 року о 14:52, тобто до оголошення цієї ухвали, що унеможливлює можливість ознайомлення з її мотивувальною частиною. Вказане додатково підтверджує намагання підозрюваного ОСОБА_2 ввести суд в оману та підтверджує тезу про недостовірність аргументів щодо усунення недоліків попередніх клопотань.
8.Підсумовуючи викладене, слідчий суддя наводить встановлені факти та обставини, які мають значення для оцінки повторних клопотань ОСОБА_2 :
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2025 року повернуті аналогічні клопотання підозрюваного від 17 липня 2025 року;
- 28 липня 2025 року до суду ОСОБА_2 подав 4 клопотання про проведення експертиз, в тексті яких зазначено, що з аналогічними клопотаннями він вже звертався до слідчого судді;
- дослідивши ухвалу від 21 липня 2025 року в справі № 991/7359/25 слідчий суддя встановив, що аргументи клопотань від 17 та 28 липня 2025 року є тотожними;
- текст клопотань від 28 липня 2025 року доповнено лише дезінформаційним абзацом, який стосується мотивів повернення слідчим суддею попередніх аналогічних клопотань та нібито усунення їх недоліків;
- на час звернення із повторними клопотаннями повний текст ухвали в справі № 991/7359/25 за наслідками розгляду попередніх аналогічних клопотань про проведення експертиз не проголошено.
9.Враховуючи викладене, перед слідчим суддею у цій справі постала низка питань, а саме:
-чи можливо перейти до розгляду повторних клопотань підозрюваного ОСОБА_2 враховуючи те, що ухвалою слідчого судді аналогічні клопотання були повернуті внаслідок відсутності документів, які б дійсно підтверджували неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту, а повторні клопотання таких документів не містять?
-яке реагування на спробу ввести слідчого суддю в оману буде справедливим?
Згідно із частинами 1, 2 статті 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Підстави та порядок залучення експерта, отримання зразків для експертизи врегульовані статтями 242-245 КПК України.
Згідно із частиною 1 статті 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Статтею 243 КПК України визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно, частиною 1 статті 244 КПК України визначено, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
Також частиною 2 статті 244 КПК України визначено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Частиною 4 статті 244 КПК України передбачено, що у разі встановлення слідчим суддею, що клопотання подано без додержання вимог частини 2 цієї статті, слідчий суддя повертає таке клопотання особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
Вищенаведені норми КПК України встановлюють процесуальну самостійність сторони захисту та обвинувачення у питаннях залучення експертів і постановки перед ними тих питань, які кожна із цих сторін вважає необхідним поставити на дослідження, а також надають стороні захисту додаткові можливості для призначення експертизи щодо вирішення питань, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом звернення із клопотанням до слідчого судді, проте винятково за умови неможливості залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
Як вже було зазначено раніше в цій ухвалі, частина 4 статті 244 КПК України передбачає випадки коли слідчий суддя повертає клопотання про проведення експертизи. У системному зв`язку з частиною 2 цієї статті висновується, що без долучення до матеріалів клопотання копій документів, що дійсно підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту, таке клопотання підлягає поверненню.
Постає питання, чи може такий недолік клопотання бути усунений шляхом долучення до матеріалів повторного клопотання копій документів, що дійсно підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту, та чи зумовить це можливість розгляду повторного клопотання по суті.
Відповідаючи на це питання варто зауважити, що стаття 244 КПК України, яка визначає передумови та порядок звернення сторони захисту до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, не наділяє сторону захисту правом повторного звернення з таким клопотанням після його повернення на підставі частини 4 цієї статті. На відміну від норм КПК України, які передбачають можливість повторного звернення до слідчого судді, суду з клопотанням (наприклад, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 248, ч. 3 ст. 297-4 КПК України, ч. 1 ст. 350 КПК України), ця стаття такого права та умов його здійснення не передбачає. Водночас, у наведених статтях йдеться про повторне звернення з клопотанням у випадку відмови в задоволенні попереднього клопотання, яке було розглянуте по суті, що не є релевантним у спірній ситуації.
Враховуючи це, слідчий суддя вбачає раціональним застосувати норму права, яка регулює подібну ситуацію. Так, у частині 3 статті 171 КПК України йдеться про те, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу (яка передбачає зміст клопотання про арешт майна), повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Так само в ч. 7 ст. 307 КПК України передбачено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом. Крім цього, відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав (ч. 1 ст. 350 КПК України).
Відтак, на переконання слідчого судді, недолік клопотання про проведення експертизи може бути усунений шляхом долучення до матеріалів повторного клопотання копій документів, що усувають недоліки попереднього клопотання, у даному випадку тих, що дійсно підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Недолучення у повторному клопотанні таких документів перешкоджає новому розгляду з огляду на необхідність дотримання правової доктрини res judicata, адже рішення слідчого судді ОСОБА_4 від 21 липня 2025 року набрало законної сили.
Повертаючись до аналізу повторних клопотань ОСОБА_2 слідчий суддя констатує - вони не усувають недоліки попередніх клопотань, адже не містять жодних додаткових документів, які б підтверджували неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту. Ба більше, на відсутність, а отже і неможливість долучення таких документів опосередковано вказує намагання підозрюваного ввести слідчого суддю в оману, про що йшлось вище.
Варто зазначити, що до своїх клопотань підозрюваний долучав висновок експерта № 237 від 14 липня 2025 року за результатами проведення електротехнічного дослідження за заявою адвоката ОСОБА_6 від 09 липня 2025 року, яка є захисником ОСОБА_2 у цьому провадженні. Вказане підтверджує можливість самостійного залучення експерта стороною захисту, адже в межах одного календарного місяця - липень 2025 року - захист власними силами залучив експерта.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У розумінні практики ЄСПЛ сторона, яка бере участь в судовому розгляді, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07 лютого 2022 року в справі № 266/108/22, від 07 листопада 2022 року в справі № 757/9655/22-к).
Отже, відсутність визначеного законом переліку зловживань процесуальними правами учасників кримінального провадження не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом або слідчим суддею під час здійснення правосуддя, а особи, які їх вчиняють, не понесуть негативних наслідків своєї поведінки.
Законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальному провадженні, право на звернення з клопотаннями, участь в їх розгляді, участь в дослідженні доказів та доведенні їх переконливості. Тобто учасники кримінального процесу мають діяти відповідно до загальних положень такого розгляду, а не зловживати своїми правами. З урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження, суд, слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, які мають відповідну спрямованість.
Серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у поданні клопотання, скарги для вирішення питання, яке вже вирішено судом або слідчим суддею, за відсутності для цього підстав або нових обставин чи доказів.
Норми КПК України безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, але разом з тим, частиною 6 статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу.
Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України та 45 Кодексу адміністративного судочинства України під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.
Системне тлумачення положень статей 43, 44 ЦПК України та 44, 45 КАС України дозволяє виокремити складові принципу добросовісності у судочинстві до яких відноситься заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя наприклад, введення суду в оману (ч. 3 ст. 43 ЦПК України, ч. 6 ст. 44 КАС України).
Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Вказане перешкоджає переходу до розгляду повторних клопотань підозрюваного ОСОБА_2 .
З огляду подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин та спробу ввести слідчого суддю в оману, перейти до розгляду повторних клопотань підозрюваного ОСОБА_2 не є можливим з огляду на виявлення факту зловживання ОСОБА_2 процесуальними правами. Відтак подані клопотання підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Залишити без розгляду клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення експертиз в кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року.
2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_7