- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
справа № 991/3097/23
провадження № 11-кп/991/120/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
29 липня 2025 року м.Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві у порядку ст.401 КПК у кримінальному провадженні №52022000000000310 від 14 жовтня 2022 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу в частині покладених додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вироку в частині застосування запобіжного заходу.
За вироком Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року у кримінальному провадженні №52022000000000310 від 14 жовтня 2022 року, зокрема, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді застави у розмірі 393640 грн. залишено в силі до набрання вироком законної сили та покладено на обвинуваченого до набрання вироком законної сили наступні обов`язки:
- не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі Сумської області;
- здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Рішення в частині покладення обов`язків обґрунтовано існуванням ймовірності ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникненні відбування призначеного покарання.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали клопотання.
23 липня 2025 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження.
В поданій обвинуваченим ОСОБА_3 апеляційній скарзі міститься клопотання про зміну обов`язків, покладених на нього вироком та передбачених ч.4 ст.194 КПК на наступні:
- не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі України (метою є безперешкодне здійснення адвокатської діяльності);
- повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання, роботи;
- здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон.
Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 до поданої ним апеляційної скарги додано клопотання про зміну покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, в якому захисником також висловлюється прохання змінити покладені на ОСОБА_3 вироком передбачені ч.5 ст.194 КПК обов`язки з встановленням наступних обов`язків:
- не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі України;
- повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання, роботи;
- здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон.
В обґрунтування зазначених клопотань обвинувачений та його захисник посилались на наступні доводи.
Застосування додаткових обов`язків судом першої інстанції мотивовано виключно тяжкістю злочину та можливістю набуття вироком законної сили.
Заборона полишати Сумську область без дозволу прокурора або суду є надмірною та такою, що перешкоджає здійсненню обвинуваченим адвокатської діяльності на території всієї України та тягне за собою порушення прав третіх осіб на надання їм правової допомоги.
Обов`язок носіння електронного засобу контролю також є надмірним втручанням у життя особи та перешкоджає нормальному функціонуванню людини та порушує її конституційні права, адже ОСОБА_3 за весь час досудового розслідування та судового розгляду справи судом першої інстанції не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його намір переховуватись, постійно перебував на зв`язку із органом досудового розслідування та судом першої інстанції. ОСОБА_3 є учасником футбольної команди Ради адвокатів Сумської області «Зірка», постійно приймає участь у змаганнях та на офіційних турнірах, наявність на нозі такого приладу призводить до унеможливлення участі в таких змаганнях та можливості нанесення травм навіть під час повсякденних тренувань.
Сторона захисту переконана, що покладання на особу вищевказаних обов`язків є неспіввісним із поведінкою, якої він дотримувався протягом досудового розслідування та судового розгляду справи судом першої інстанції (більше 3,5 років), а також є надмірним втручанням у права ОСОБА_3 в аспекті існуючих обставин.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ньому підстав.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на безпідставність поданого стороною захисту клопотання, просила відмовити у його задоволенні.
Мотиви та висновки суду.
Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, зокрема, вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу (п.3 ч.1 ст.401 КПК)
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.331 КПК).
Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання (ч.1 ст.201 КПК).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.201 КПК).
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням, в той же час ст.201 КПК вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Відтак, підставою для зміни запобіжного заходу є виникнення після постановлення судового рішення про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч.5 ст.201 КПК, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Таким чином, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам та суду, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
З огляду на зазначені положення закону під час вирішення клопотання про зміну обвинуваченому додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК та покладених на нього судом, підлягає встановленню в межах доводів відповідного клопотання існування обставин, про які не було відомо сторонам або суду, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про покладення таких обов`язків або продовження строку їх дії, або виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, суддя-доповідач дійшов таких висновків.
Щодо обґрунтованості клопотання в частині зміни обов`язку обвинуваченого не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі Сумської області на обов`язок обвинуваченого не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі України.
В обґрунтування необхідності такої зміни сторона захисту покликалась на надмірність встановленого обов`язку, який перешкоджає здійсненню обвинуваченим ОСОБА_3 адвокатської діяльності на території всієї України.
Станом на час прийняття судового рішення про покладення на обвинуваченого вказаного обов`язку сторонам та суду було відомо про факт здійснення обвинуваченим адвокатської діяльністю, та відповідно враховано судом.
Разом з цим, як встановлено суддею-доповідачем, обвинувачений за необхідності здійснює комунікацію з прокурором у цьому кримінальному провадженні, та за потреби відлучитись за межі Сумської області неодноразово звертався за допомогою мобільного зв`язку до прокурора за відповідним дозволом, та достатньо швидко, без зайвого формалізму отримував такий дозвіл від сторони обвинувачення, жодного разу йому не відмовлено в отриманні дозволу, про що зазначила прокурор під час розгляду клопотання та що не заперечувалось стороною захисту.
Відтак, доводи сторони захисту про необхідність зміни обов`язку обвинуваченого не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі Сумської області суддя-доповідач на час розгляду клопотання визнає необґрунтованими.
Щодо обґрунтованості клопотання в частині зміни обов`язку обвинуваченого носити електронний засіб контролю на обов`язок обвинуваченого повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання, роботи слід зазначити наступне.
В обґрунтування необхідності такої зміни сторона захисту покликалась на всякого роду незручності, що виникають у обвинуваченого у повсякденному житті, зокрема, занять спортом.
Надаючи оцінку зазначеному, суддя-доповідач звертає увагу сторони захисту на положення Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08 червня 2017 року №480 (далі - Порядок), відповідно до якого метою застосування електронних засобів контролю (далі - ЕЗК) є забезпечення виконання обов`язків, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту (п.4 Порядку).
Отже, обґрунтованість та необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язку носіння ЕЗК є похідним від раніше застосованого до нього судом запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, та покладеного обов`язку не відлучатись без дозволу прокурора або суду за межі Сумської області.
Разом з цим, не допускається застосування ЕЗК, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує (ч.4 ст.195 КПК, абз.2 п.3 Порядку).
Належних доказів, на підтвердження існування вищезазначених обмежень стороною захисту до клопотання не додано та під час його розгляду не встановлено, а тому доводи про необхідність зміни цього обов`язку суддя-доповідач на цій стадії також розцінює як безпідставні та необґрунтовані.
Доводи клопотання про належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду також не заслуговує на увагу, адже це лише свідчить про ефективність раніше застосованого до нього запобіжного заходу та при наявності обвинувального вироку суду не може вказувати на зниження ризику можливого ухилення обвинуваченого від відбування покарання.
З огляду на вищевикладене, подані клопотання не підлягають задоволенню, а відтак к еруючись ст. 201, 376, 424, 532 КПК України, суддя-доповідач
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотань відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1