- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/7331/25
Провадження 1-кс/991/7397/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52023000000000580 від 16.11.2023, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 (справа №991/14197/24) на речі, власником яких є ОСОБА_5 .
Представник власника майна зауважила, що арештоване майно ОСОБА_5 не має ніякого відношення до розслідування кримінального провадження №52023000000000580 від 16.11.2023 та не відповідає обов`язковим ознакам ст. 170 КПК України. За доводами представника, ОСОБА_5 зареєстрований як ФОП, основним видом його діяльності протягом 25 років є покупка-продаж запчастин, вузлів та агрегатів різних модифікацій, широкого спектру та призначення. Тож, він за особисті вільні кошти закуповував на вільному ринку металобрухт, запчастини для автомобілів, двигунів тощо. Із 2022 року в пріоритеті були товари оборонного призначення, що не виключені з обігу та є у вільному доступі. Таким чином, ОСОБА_5 особисто поставляв на заводи товар другої категорії - тобто, не новий, а «придатний до використання за призначенням і такий, що використовується в межах установленого терміну експлуатації», а іноді й навіть 4 категорії, ще з більшими обмеженнями. Поряд з цим, представник наголошувала, що ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52023000000000580 від 16.11.2023 повідомлення про підозру не вручалося, його також не було допитано як свідка. За таких обставин представник вважала, що арешт на майно ОСОБА_5 накладений необґрунтовано та у подальшому арешті майна ОСОБА_5 відсутня потреба. У зв`язку з наведеним представник просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 (справа №991/14197/24) у кримінальному провадженні №52023000000000580 від 16.11.2023 та повернути вилучене майно власникові ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1 .
У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 підтримала подане клопотання та просила суд задовольнити його у повному обсязі.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника заперечував, наголошував, що накладення арешту на майно ОСОБА_5 є обґрунтованим та законним. Зауважив, що доводи адвоката про ніби-то законне походження запчастин до військової техніки, спростовуються серед іншого протоколами, складеними за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, з яких вбачається, що впродовж 2022-2024 років група суб`єктів господарювання, які були підконтрольні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 здійснювала постачання товарів запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки на державні підприємства оборонно-промислового комплексу. До числа таких суб`єктів належали ТОВ «Виробниче підприємство Емвік», ТОВ «Евраз Інвест», ТОВ «Промтех 52», ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16 . Аналіз відомостей про рух коштів за рахунками зазначених суб`єктів встановив, що у 2022-2024 роках вони отримали загалом понад 385 млн. грн. від державних підприємств оборонно-промислового комплексу як оплату за різноманітні запчастини та інші товари. Водночас, зібрані у ході розслідування відомості вказують на те, що поставлені запчастини мають злочинне походження. Крім цього проведеними заходами задокументовано факт надання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 неправомірної вигоди службовим особам БЕБ у Полтавській області за закриття кримінального провадження.Також зафіксовано обговорення ОСОБА_7 з ОСОБА_5 питання щодо впливу на ФОП ОСОБА_12, який надав показання про те, що не здійснював господарської діяльності з постачання запчастин на бронетанкові заводи, а діяльністю від його імені керував ОСОБА_7 .
Стосовно вилучених в ході обшуку ноутбуку Lenovo IdeaPad та HP зазначив, що 10.01.2025 по даному кримінальному провадженню призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу для подолання системи логічного захисту та дослідження інформації, яка міститься в пам`яті вилучених ноутбуків, у тому числі видаленої. На даний час експертиза не проведена.
У той же час, вилучені до військової техніки запчастини є предметом розслідування у даному провадженні, які відповідають критеріям ст. 98 КПК України. На переконання ст.детектива, вилучені запчастини мають злочинне походження та планувалися для поставки на військові оборонні підприємства.
Крім цього на окремих вилучених запчастинах виявлено сліди підробки номерних знаків, у зв`язку з чим постановою від 11.07.2025 для ідентифікації рельєфних маркувальних позначень на вилучених запчастинах, вузлах та агрегатах до військової техніки у якості спеціалістів залучено працівників лабораторії трасологічних, дактилоскопічних досліджень та обліку ДНДЕКЦ МВС України.
За такого, вважав відсутні підстави для скасування арешту, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000580 від 16.11.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.
За версією досудового розслідування, не пізніше червня 2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 організували схему легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу, зокрема ДП «Завод імені В.О. Малишева» («ЗІМ»), ТОВ «Харківський бронетанковий завод» («ХБТЗ»), ТОВ «Львівський бронетанковий завод» та ТОВ «Київський бронетанковий завод».
Так, підконтрольні ОСОБА_8 суб`єкти господарювання використовувались ним для створення видимості легального постачання запчастин на заводи, а саме - подання від їхнього імені комерційних пропозицій щодо постачання запчастин, укладання договорів поставки, підписання специфікацій, видаткових і товарно-транспортних накладних тощо та отримання коштів на банківські рахунки. При цьому легалізація запчастин відбувалася за сприяння та безпосередньої участі службових осіб заводів.
Таким чином, отримуючи за сприяння таких службових осіб можливість постачання запчастин на заводи і, після цього, оплату за ці запчастини на рахунки підконтрольних йому суб`єктів господарювання, ОСОБА_8 забезпечував перерахування таких коштів на рахунки інших юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності, як нібито оплату за поставлені на заводи запчастини.
За даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у період з 2022 року по ІІ квартал 2024 року ФОП ОСОБА_17 та підконтрольні йому суб`єкти господарювання приватного права отримали від підприємств оборонно-промислового комплексу дохід у розмірі понад 258 млн. грн. З огляду на викладені обставини, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
Окрім того, у межах цього кримінального провадження розслідуються обставини ймовірного надання ОСОБА_6 і ОСОБА_8 неправомірної вигоди службовим особам ЗІМ та ХБТЗ, іншим службовим особам за вчинення останніми певних дій з використанням службового становища, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 КК України, а також обставини ймовірної розтрати державних коштів в особливо великих розмірах, вчиненої шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Поряд з цим, у цьому кримінальному провадженні розслідуються кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4. ст. 410 КК України, а саме - заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.
Окрім цього, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025171000000012 від 12.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Установлено, що службові особи ДП «Харківський БТЗ» упродовж 2023 року, в умовах воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем здійснили розтрату державних коштів у великих розмірах.
Також детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023052110000028 від 26.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Установлено, що суб`єкти господарської діяльності та невстановлені службові особи державних підприємств оборонного комплексу за попередньою змовою групою осіб налагодили схему з привласнення державних коштів шляхом придбання товарів за завищеною вартістю.
Також детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221180000343 від 29.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України. Установлено, що 28.03.2022 невстановлені особи, знаходячись на території ГСК "Жигулі", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Миру 15, з гаражного боксу № НОМЕР_2, в умовах воєнного стану заволоділи майном належним ТОВ «Фідрейд Компані» чим спричинено матеріальні збитки.
У подальшому, згідно постанови прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 від 05.05.2025 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №52023000000000580 від 16.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, № 72025171000000012 від 12.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, № 42023052110000028 від 26.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та № 12022221180000343 від 29.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - об`єднані в одне провадження, з присвоєнням номеру кримінального провадження № 12022221180000343.
У рамках даного кримінального провадження (№52023000000000580 від 16.11.2023), 19.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024 у справі № 991/13741/24 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною ухвалою було надано дозвіл на проведення обшуку вищезазначеного житла для відшукання та вилучення, у тому числі, запчастин, комп`ютерної техніки.
У ході проведення обшуку вилучено ноутбук Lenovo IdeaPad 1 15IAU7 (серійний номер: PF46MYK6), ноутбук HP ProBook 450 G5 (серійний номер: 5CD8283764) та різні запчастини.
Постановою детектива НАБ України від 19.12.2024 вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами з тих мотивів, що вони містять відомості щодо легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом (імовірно викрадених з баз зберігання або з пошкодженої військової техніки), шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу, зокрема ДП «Завод імені В. О. Малишева» (далі - ЗІМ), ТОВ «Харківський бронетанковий завод» (далі - ХБТЗ), ТОВ «Львівський бронетанковий завод» та ТОВ «Київський бронетанковий завод» за сприяння службових осіб зазначених підприємств, які можуть бути використані у доказуванні в рамках даного кримінального провадження.
Окрім того, 10.01.2025 детективом у кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Вказана експертиза призначення задля повного копіювання інформації з ноутбуків, у тому числі видаленої.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі №991/14197/24 накладено арешт шляхом тимчасового обмеження права відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 19.12.2024 за результатами проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, буд. 12, а саме на ноутбук Lenovo IdeaPad 1 15IAU7 (серійний номер: PF46MYK6), ноутбук HP Pro Book 450 G5 (серійний номер: 5CD8283764) та різні запчастини (згідно з переліком, наведеним в резолютивній частині ухвали).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 31.01.2025, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про арешт майна було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.
Так, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені запчастини та комп`ютерна техніка мають зв`язок із обставинами, що досліджуються в межах кримінального провадження, з огляду на задіяність володільця ноутбуків, за версією сторони обвинувачення, в процесах легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження (щодо яких фактичні обставини свідчать про їх імовірне одержання злочинним шляхом), шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу та надання неправомірної вигоди службовим особам органу досудового розслідування за закриття кримінального провадження.
Окрім того, доступ до комп`ютерних систем обмежується їх власником/володільцем та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, у зв`язку з чим постановою від 10.01.2025 детектив призначив судову комп`ютерно-технічну експертизу задля подолання логічного захисту ноутбуків та повного копіювання інформації, що міститься на ноутбуках. .Відомостей, що така експертиза на даний час завершена, до суду не надано.
Щодо вилучених запчастин та різного роду деталей, слідчий суддя погоджується, що такі запчастини мають суттєве значення для досудового розслідування та є речовими доказами у кримінальному провадженні, адже зазначені речі безпосередньо стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження; за версією сторони обвинувачення саме запчастини до військової техніки є предметом кримінальних правопорушень, оскільки такі запчастини ймовірно мають незаконне походження та щодо них вчиняються дії, спрямовані на приховання (маскування) реального походження таких запчастин.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, ухвалою від 14.01.2025 обґрунтовано накладено арешт на майно, за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України.
Такі висновки не спростовані представником.
Суд враховує, що у межах цього кримінального провадження детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування за такими фактами: (а) легалізації одержаних злочинним шляхом запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження шляхом їх постачання через підконтрольні причетним особам суб`єкти господарювання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем; (в) надання й одержання працівниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в інтересах осіб дій з використанням службового становища та (г) розтрати державних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.
У той же час слідчий суддя в ухвалі від 14.01.2025 та колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 23.01.2025 дійшли висновку, що аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про наявність обґрунтованої підозри щодо того, що розслідувані кримінальні правопорушення могли мати місце та ймовірне існування фактів, за якими детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням зазначеного, адвокатом не доведено того, що арешт накладено необґрунтовано. Наведені адвокатом обставини існували на момент винесення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, були перевірені колегією суддів і мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно.
Поряд з цим варто додати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав. За такого не беруться до уваги доводи адвоката стосовно того, що ОСОБА_5 не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
Отже, у ході розгляду клопотання адвокатом не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі №991/14197/24, а тому клопотання адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_5, про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1