- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/5539/25
Провадження № 1-кп/991/81/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 липня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000115 від 15.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Козацьке Бобровицького району Чернігівської області, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2025 до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000115 від 15.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.06.2025 призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18.06.2025 у підготовчому засіданні задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 про колегіальний розгляд цього кримінального провадження. Того ж дня відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів для колегіального розгляду кримінального провадження були визначені головуючий суддя ОСОБА_1 та члени колегії - судді ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
У підготовчому судовому засіданні, згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має з`ясувати, чи наявні підстави для прийняття одного з рішень, передбачених пунктами 1-4 цієї частини, та в разі відсутності таких вирішити питання про призначення судового розгляду.
Ухвалою від 16.07.2025 суд залишив без задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору.
Прокурор ОСОБА_5 просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта, оскільки відсутні підстави для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Сторона захисту ОСОБА_6 не заперечувала проти призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Отже, суд встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000115 від 15.03.2024 відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, і підстав для його повернення прокурору немає. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, суд не встановив. Угоду про визнання винуватості в цьому кримінальному провадженні сторони не уклали і суду не подали.
Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Так, відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. У абзаці першому примітки до ст. 45 КК України закріплено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до Кримінального кодексу України вважаються, у тому числі, кримінальні правопорушення, передбачені статтею 368 цього Кодексу.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 на час вчинення кримінального правопорушення мав спеціальне звання майора поліції та обіймав посаду старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень головного слідчого управління Національної поліції України. Тобто ОСОБА_6 був службовою особою, яка займає відповідальне становище, у розумінні примітки 2 до ст. 368 КК України, та належить до службових осіб правоохоронного органу. Згідно з обвинувальним актом розмір предмета кримінального правопорушення становить 150 000 доларів США, що за офіційним обмінним курсом НБУ еквівалентно 5 853 480 грн.
Ураховуючи вказане, у цьому кримінальному провадженні наявна передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України умова для віднесення його до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а саме: розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (3 028 гривень згідно зі ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік»), якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою правоохоронного органу.
Отже, це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду за правилами ст. 33-1 КПК України у зв`язку з наявністю умови, передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про необхідність призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та здійснювати його колегією суддів.
Захисник ОСОБА_8 15.07.2025 подав суду три клопотання про витребування з Вищого антикорупційного суду документів- матеріалів судових справ єдиний унікальний номер: 991/3218/24 (провадження № 1-кс/991/3256/24), 991/2630/24 (провадження № 1-кс/991/2657/24), 991/2627/24 (провадження № 1-кс/991/2654/24)за результатами розгляду яких слідчим суддею вирішено надати дозволи на обшук автомобіля «Skoda Octavia» під керуванням ОСОБА_9, на обшук в службових кабінетах ГСУ НПУ за адресою м. Київ, вул. Валерія Лобановського, 51, та за місцем проживання ОСОБА_6 . Витребування цих матеріалів судових справ захисник мотивує необхідністю їх дослідження під час судового розгляду цього кримінального провадження. У підготовчому судовому засіданні захисник уточнив, що за допомогою матеріалів судових справ можливо перевірити, чи були слідчим суддею дотримані вимоги КПК України про повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, що має значення для вирішення питання на підставі п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України про допустимість чи недопустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення під час проведених обшуків на підставі зазначених ухвал слідчих суддів, а також дослідити, на підставі яких матеріалів досудового розслідування (додатків до клопотань) були прийняті рішення про дозвіл на обшук.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти того, аби витребувати всі матеріали судових справ, оскільки в цьому немає необхідності. Пояснив, що наявні в нього примірники відповідних клопотань, які подані слідчому судді, він надасть під час судового розгляду. Додатками до клопотань були ті матеріали досудового розслідування, які були зібрані на час звернення до слідчого судді. Такі матеріали були відкриті стороні захисту в порядку виконання вимог ст. 290 КПК України. Вважав, що клопотання захисника може бути задоволене в частині витребування відомостей про те, чи здійснювалось фіксування технічними засобами відповідних судових засідань у зазначених судових справах.
У п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України передбачено, що з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, зокрема, про витребування певних речей чи документів. У зв`язку з цим суд вважає, що заявлені захисником клопотання про витребування документів підлягають розгляду і вирішенню по суті під час підготовчого судового засідання.
З огляду на норму п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України, на яку посилається захисник, проведення або не проведення повної технічної фіксації засідання, у якому слідчий суддя постановив ухвалу про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, має значення для вирішення судом питання про допустимість або недопустимість доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали.
Обвинувачений ОСОБА_6, або його захисники не були учасниками судових справ 991/3218/24 (провадження № 1-кс/991/3256/24), 991/2630/24 (провадження № 1-кс/991/2657/24), 991/2627/24 (провадження № 1-кс/991/2654/24). У зв`язку з цим та ураховуючи правила ч. 1 ст. 27, ч. 4 ст. 234 КПК України, обвинувачений і його захисники не наділені правом знайомитись із матеріалами відповідних судових справ про надання дозволу на обшук та записів технічної фіксації кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею.
За наведених умов суд дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотань захисника ОСОБА_8 в частині витребування від Вищого антикорупційного суду відомостей про те, чи здійснювалась повна технічна фіксація засідань за допомогою технічних засобів під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотань про обшук у судових справах № 991/3218/24 (провадження № 1-кс/991/3256/24), № 991/2630/24 (провадження № 1-кс/991/2657/24), № 991/2627/24 (провадження № 1-кс/991/2654/24).
Однак у частині витребування матеріалів судових справ, тобто клопотань про надання дозволу на обшук та доданих до них копій матеріалів досудового розслідування, клопотання захисника задоволенню не підлягають. У підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив суду, що сторона обвинувачення під час судового розгляду надасть суду клопотання та матеріали досудового провадження, які надавались слідчому судді на обґрунтування заявлених клопотань про обшуки. У долучених до клопотань захисника копіях трьох ухвал слідчого судді про дозвіл на обшук у підпунктах 3.2.2 наявні посилання на конкретні матеріали досудового розслідування, які прокурор, детектив надали слідчому судді та які, на переконання слідчого судді, мали значення для прийняття ним рішень. Сторона захисту не стверджувала у судовому засіданні, що саме ці матеріали не були відкриті в порядку ст. 290 КПК України. Зважаючи на такі обставини, суд вважає, що немає підстав для витребування від Вищого антикорупційного суду тих документів, які вже наявні в сторони обвинувачення, за твердженням прокурора були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України та які прокурор має подати суду під час судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання 16.07.2025 суд приєднав до матеріалів судового провадження для вирішення за результатами судового розгляду скарги захисника ОСОБА_8 № 001 та № 002 на рішення слідчого в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, у яких захисник просить скасувати постанову від 24.05.2024 детектива ОСОБА_10 про визнання речовими доказами майна, вилученого в результаті проведення 11.04.2024 обшуку в приміщенні за місцем розташування робочого місця старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6, що знаходиться у службовому кабінеті № 6 ГСУ НП України на 4 поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 51, та постанову від 12.04.2024 детектива ОСОБА_11 про визнання речовими доказами майна, вилученого в результаті проведення 11.04.2024 обшуків у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_12, за адресою: АДРЕСА_2, робочого місця ОСОБА_13 у службовому кабінеті № 219 на 2 поверсі Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18, робочого місця старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6, що знаходиться у службовому кабінеті № 6 на 4 поверсі адміністративної будівлі Головного слідчого управління Національної поліції України за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 51, та транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_1 .
Захисник ОСОБА_8 15.07.2025 подав суду у порядку ч. 2 ст. 303 КПК України три скарги на постанови детективів НАБУ про призначення комплексних судових комп`ютерно-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій, у яких просить скасувати відповідні постанови детективів від 29.04.2024, від 16.05.2024 та від 12.04.2024.
Скарги обґрунтовані посиланням на те, що постанови детективів винесені з порушенням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України щодо їх змісту. Так, постанови не містять відомості: у вступній частині - про місце їх прийняття, у резолютивній частині - про місце і час (строки) виконання рішення слідчого. Особи, яким детективи НАБУ доручили проводити експертизи, - ОСОБА_14, ОСОБА_15 є детективами НАБУ, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 69 КПК України, та не є атестованими судовими експертами, включеними до державного Реєстру атестованих судових експертів. Відповідно до інформації з карток атестованого судового експерта, видане ОСОБА_14 свідоцтво експерта недійсне із 24.07.2017; видане ОСОБА_15 свідоцтво експерта недійсне з 20.02.2016.
У зв`язку з зазначеним захисник вважає, що експертизи були доручені особам, які не є атестованими і які не мають кваліфікації судового експерта за напрямком експертизи «II. Інженерно-технічна експертиза. Комп`ютерно-технічна» та не мають права проведення судових експертиз. За таких обставин постанови детективів про призначення судових експертиз винесені із грубим порушенням вимог КПК України та Закону України «Про судову експертизу» і доручені неналежним суб`єктам кримінального провадження, які не є експертами.
Захисник ОСОБА_7 підтримав заявлені скарги, додатково зауважив, що відповідно до діючого законодавства, особи, яким було доручено провести експертизи, не можуть нести дисциплінарну і кримінальну відповідальність, передбачену для судових експертів, що ставить під сумнів достовірність зроблених ними висновків, а також висновки таких осіб не передбачені нормами КПК України як джерела доказів у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарг на постанови детективів про призначення експертиз. Вважав, що суд у підготовчому засіданні не уповноважений скасовувати рішення слідчого про призначення експертиз. Такі процесуальні рішення не є доказами та їх оцінку слід здійснювати на стадії судового розгляду. Щодо залучення детективів НАБУ для проведення експертиз послався на те, що Закон України «Про судову експертизу» визначає таке поняття, як інший фахівець у галузі знань. До таких інших фахівців належать відповідні особи, які працюють в управлінні аналітики та обробки інформації НАБУ. Оскільки призначені експертизи не були криміналістичними, то вони могли бути проведені іншими фахівцями в галузі знань.
За правилами ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (тобто ті, що не передбачені в ч. 1 статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Рішення слідчого про призначення експертиз не належать до визначеного в ч. 1 ст. 303 КПК України переліку процесуальних рішень слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, тому на підставі ч. 2 вказаної статті скарги захисника на постанови детектива про призначення експертиз можуть бути предметом розгляду судом під час підготовчого провадження.
Відповідно до наданих захисником копій постанов у кримінальному провадженні № 52024000000000115 від 15.03.2024 були призначені експертизи, а саме:
1) постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 від 29.04.2024 призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій, проведення якої доручене експерту - старшому детективу Національного бюро Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14, об`єкт дослідження - iPhone 12 Pro, номер моделі А2341;
2) постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 16.05.2024 призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій, проведення якої доручене експерту - старшому детективу Національного бюро Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15, об`єкт дослідження - мобільний телефон iPhone 14 Pro Мах, номер моделі А2896;
3) постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 від 12.04.2024 призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій, проведення якої доручене експерту - старшому детективу Національного бюро Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15, об`єкт дослідження - мобільний телефон iPhone з невідомими ідентифікаційними даними.
У наданих захисником картках атестованого судового експерта зазначено, що видане ОСОБА_14 свідоцтво експерта № 11388 за видом експертизи «II. Інженерно-технічна експертиза. Комп`ютерно-технічна» експертною спеціальністю «10.9 Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» недійсне із 24.07.2017 у зв`язку із звільненням з Чернігівського НДЕКЦ МВС України, та що видане ОСОБА_15 свідоцтво експерта № 854 за видом експертизи «II. Інженерно-технічна експертиза. Комп`ютерно-технічна» експертною спеціальністю «10.9 Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» недійсне з 20.02.2016 у зв`язку зі звільненням із Чернівецького НДЕКЦ МВС України.
Твердження захисника ОСОБА_8 про те, що оскаржувані постанови детективів не відповідають за своїм змістом вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, суд відхиляє як необґрунтовані. Так, у вступній частині кожної з постанов зазначене місце прийняття постанов - «м. Київ», що є виконанням вимог абзацу другого п. 1 ч. 5 ст. 110 КПК України. Відсутність у резолютивних частинах постанов відомостей про місце і час (строки) виконання рішень детективів, які передбачені в абзаці третьому п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, у цьому випадку не впливає на дійсність процесуальних рішень та можливість їх належного виконання самим суб`єктом їх прийняття в розумні строки у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52024000000000115 від 15.03.2024.
Кожна з оскаржуваних постанов містить достатнє правове обґрунтування і мотиви для доручення проведення експертиз ОСОБА_14, ОСОБА_15, а не судовим експертам експертних установ. Доводи захисника про те, що проводити комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій мають право лише судові експерти, які включені до державного Реєстру атестованих судових експертів, є неспроможними.
Так, у ч. 1 ст. 69 КПК України визначено, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, хто є суб`єктами судово-експертної діяльності. Згідно з цією частиною статті 7 судово-експертну діяльність здійснюють такі суб`єкти: 1) державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, 2) експертні установи комунальної форми власності, а також 3) судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та 4) інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
У ч. 1 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Згідно з ч. 5 цієї статті до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону (тобто положень про фінансове та організаційне забезпечення судово-експертної діяльності).
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу», можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Обмеження щодо вибору суб`єкта, якому може бути доручено проведення експертизи, закріплене в частині 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», згідно з якою виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до підпункту 1.2.2 п. 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 зі змінами) комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій є підвидами інженерно-технічної експертизи.
Отже, зважаючи на наведені норми ч. 1 ст. 69 КПК України, статей 7, 9, 10 Закону та Інструкції, призначені постановами детективів експертизи не віднесені Інструкцією до тих видів експертиз, які здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, тому їх проведення могло бути доручене будь-якому суб`єкту судово-експертної діяльності, із передбачених у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», у тому числі іншому фахівцю (експерту) з відповідних галузей знань, який не включений до державного Реєстру атестованих судових експертів.
Закон України «Про судову експертизу» у ст. 1 визначає судову експертизу як дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Ураховуючи наведені вище норми КПК України і Закону, які визначають поняття «експерт» і поширення на фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, положень України «Про судову експертизу» щодо обов`язків і відповідальності судового експерта, суд дійшов висновку про необґрунтованість позиції захисника ОСОБА_7 про те, що особи, яким детективи доручили провести експертизи, не можуть нести юридичну відповідальність, передбачену для судових експертів, та що висновки таких осіб не передбачені нормами КПК України як джерела доказів у кримінальному провадженні.
З приводу доводів сторони захисту про порушення детективами заборони, встановленої ч. 2 ст. 69 КПК України, про те, що не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого, суд зазначає таке.
У оскаржуваних постановах вирішено доручити проведення експертиз ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які є старшими детективами Національного бюро Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України. Водночас ці постанови винесені особами, які обіймають посади детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ( ОСОБА_16 ) та старших детективів Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ( ОСОБА_10, ОСОБА_17 ). Тобто в цьому випадку особи, яким доручено провести експертизи, працюють у іншому структурному підрозділі НАБУ та їхні посади є вищими або аналогічними, аніж у детективів, які призначили експертизи. Сторона захисту окрім вказівки на факт перебування у трудових відносинах із одним органом - НАБУ - експертів і детективів, не навела жодного правового або фактичного обґрунтування, яке би давало суду підстави вважати, що ОСОБА_14 та/або ОСОБА_15 перебували на час проведення ними експертиз у службовій або іншій залежності від детективів ОСОБА_16 або ОСОБА_10, ОСОБА_17 чи будь-якого іншого детектива, включеного в слідчу групу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що скарги захисника ОСОБА_8 від 15.07.2025 на постанови детективів НАБУ від 29.04.2024, від 16.05.2024 та від 12.04.2024 про призначення комплексних судових комп`ютерно-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 від 15.07.2025 про скасування арешту майна в частині.
Захисник ОСОБА_8 подав суду клопотання, у якому просив скасувати арешт мобільного телефону марки Apple Iphone 14 ProMax, модель MQ873ZA/А, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024 (справа № 991/3221/24, провадження № 1-кс/991/3259/24), у частині заборони права користування.
Клопотання обґрунтував тим, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 22.04.2024 був накладений арешт з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом позбавлення права відчуження, користування та розпорядження на майно, вилучене під час обшуку робочого місця старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6, а саме на зазначений мобільний телефон. На даний час відсутня потреба в подальшому застосуванні арешту майна в частині заборони користуватись ним, оскільки під час досудового розслідування були проведені всі необхідні процесуальні дії відносно речового доказу, отримані необхідні висновки експертиз. Подальше накладення арешту перешкоджає власнику майна користуватись та розпоряджатись своїм майном, внаслідок тривалого перебування мобільного телефону під арештом та відсутності можливості належного технічного обслуговування, мобільний телефон втрачає свій технічний і зовнішній вигляд, що призводить до зниження його ринкової вартості, що спричиняє власнику майна суттєві незручності та порушує його права як добросовісного власника.
Також захисник послався на необґрунтованість накладення арешту, так як електронні носії інформації не можуть бути речовими доказами; значення для кримінального провадження може мати лише інформація, яка зберігається у мобільному телефоні та могла бути зафіксована шляхом копіювання її із жорсткого диску пристрою або за допомогою скріншотів тощо.
У підготовчому судовому засіданні захисник також зауважив, що арешт накладений слідчим суддею лише з метою забезпечення збереження речових доказів, а в частині необхідності забезпечити конфіскацію майна доводи сторони обвинувачення слідчий суддя визнав необґрунтованими. Вважав, що скасовуючи арешт в частині заборони користування майном, суд може покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язок надати мобільний телефон на першу вимогу суду для дослідження в судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення цього клопотання, вважав, що застосовані обтяження щодо мобільного телефону на цей час є виправданими, адже під час судового розгляду буде необхідним дослідити інформацію в телефоні, щоб переконатись, що інформація з пам`яті мобільного телефону, зафіксована у протоколі огляду, є достовірною.
Під час підготовчого судового засідання, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом IІ цього Кодексу.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
У абзаці другому ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із копіями окремих матеріалів досудового розслідування, які надав захисник ОСОБА_8, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000115 від 15.03.2024детектив НАБУ 11.04.2024 провів обшук робочого місця старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6 у будівлі за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 51. Під час обшуку був вилучений, зокрема, мобільний телефон Iphone 14 Pro Мах, модель MQ873ZA/А, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, належний ОСОБА_6 (останній надав детективу пароль доступу до інформації в телефоні). Оглядом мобільного телефону виявлений мобільний додаток для обміну повідомленнями, у якому є чати спілкування з контактами « ОСОБА_18 », у тому числі, щодо матеріалів кримінального провадження № 42021000000002286 від 08.11.2021, обставин і умов накладення арешту на майно, його перелік та реквізити тощо. Постановою від 12.04.2024 детектив Національного бюро визнав цей мобільний телефон речовим доказом у кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024 у справі № 991/3221/24, провадження № 1-кс/991/3259/24, з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом позбавлення права відчуження, користування та розпорядження на майно, вилучене під час обшуку робочого місця старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6, накладено арешт, зокрема, на мобільний телефон Iphone 14 Pro Мах, модель MQ873ZA/А. В ухвалі слідчого судді зазначено, що мобільний телефон, належний ОСОБА_6 може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, листування та інші способи контактування ОСОБА_6 з ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншими особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення; цей телефон може бути використаний як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин домовленостей щодо умов передачі неправомірної вигоди, її реалізації, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення. Арешт майна у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження ним відповідає потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу і його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (п. 1 ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України). У ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено вище, у протоколі обшуку від 11.04.2024 зафіксовано, що в належному ОСОБА_6 мобільному телефоні виявлені відомості (чати спілкування з двома особами, що містять обмін інформацією та файлами), які, зважаючи на зміст обвинувального акта та пояснення прокурора, сторона обвинувачення має намір використовувати під час судового розгляду для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 .
Вказаний мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу (є матеріальним об`єктом, який містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).
Під час підготовчого провадження захисник ОСОБА_8 подав скаргу на постанову детектива від 16.05.2024 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, об`єктом дослідження якої визначено вилучений під час обшуку мобільний телефон iPhone 14 Pro Мах, номер моделі А2896, належний ОСОБА_6, та сторона захисту висловила сумнів у тому, що висновок проведеної експертизи може бути джерелом доказів у кримінальному провадженні.
З огляду на те, що (1) мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу; (2) сторона обвинувачення повідомила, що має намір надати його суду під час судового розгляду як доказ обставин вчинення кримінального правопорушення, - суд дійшов висновку, що повернення мобільного телефону обвинуваченому ОСОБА_6 як власнику з правом користування ним може призвести до випадкової чи умисної втрати (видалення, редагування) відомостей, які, на думку прокурора, мають значення для кримінального провадження. Сторона захисту не довела, що на цей час відпала потреба в обмеженні права власника користуватися цим майном або що арешт накладений необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту майна в частині задоволенню не підлягає.
Інших клопотань, передбачених пунктами 4, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 315 КПК України, сторони не заявили.
Згідно з ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, за правилами ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким і за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. За таких умов відсутні правові підстави для доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації підготувати досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 27, 314-316, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000115 від 15.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на 13 год 00 хв 23.07.2025 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42-А.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, - з участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинуваченого, його захисників.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування документів задовольнити частково. Витребувати від Вищого антикорупційного суду (03057, м. Київ, просп. Берестейський, 41), відомості про те, чи здійснювалась повна технічна фіксація засідань за допомогою технічних засобів під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотань про обшук у судових справах єдиний унікальний номер: 991/3218/24 (провадження № 1-кс/991/3256/24); 991/2630/24 (провадження № 1-кс/991/2657/24); 991/2627/24 (провадження № 1-кс/991/2654/24).
У задоволенні скарг захисника ОСОБА_8 від 15.07.2025 № 003 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 від 29.04.2024 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій; від 15.07.2025 № 004 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 16.05.2024 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій; від 15.07.2025 № 005 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 від 12.04.2024 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_8 проскасування арешту залишити без задоволення.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3