Документ № 129291673

Справа № 991/7647/25

Провадження 1-кс/991/7716/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу

у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

25.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 (далі-заявник) в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 30.07.2025.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Заявник у клопотанні просив: «Запобіжний захід у виді застави змінити, визначивши підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Повернути заставодавцям сплачену заставу у розмірі 3 028 000,00 грн. Розгляд клопотання прошу здійснювати за моєї участі»,

що обґрунтовувалось зокрема таким:

« ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме у пособництві у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Кримінальне провадження №72024031050000007 зареєстроване 13.09.2024р.; орган досудового розслідування - підрозділ детективів ТУ БЕБ у Волинській області; процесуальне керівництво - прокурори Волинської обласної прокуратури.

Зі змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 24.04.2025р, складеної детективом ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_6 та погодженої прокурором ОСОБА_7, наведено твердження про вчинення ОСОБА_3 (як пособником) протиправних діянь разом з головою Ківерцівської міської ради ОСОБА_8, що призвело до розтрати коштів територіальної громади в сумі 6 052 184,99 грн.

Правову кваліфікацію таких діянь здійснено за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Окрім повідомлення про підозру ОСОБА_3, стороною обвинувачення ініційовано вжиття запобіжних заходів у кримінальному провадженні.

Зокрема, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2025р. у справі №161/7918/25 в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відмовлено.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2025 р. задоволено апеляційну скаргу прокурора; скасовано ухвалу слідчого судді від 28.04.2025; застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 028 000,00 грн.; одночасно визначено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 від 12.05.2025 р. визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України.

Мотивами вказаного рішення прокурора зазначено:\ встановлення органом досудового розслідування, що розмір шкоди (збитків) бюджету Ківерцівської міської ради в загальному розмірі становить 6 052 184,99 грн.; з огляду на інкримінований предмет (бюджетне відшкодування) та суб`єктний склад кримінального правопорушення (службова особа органу місцевого самоврядування), правову кваліфікацію здійснено за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України; прокурором констатовано, що розмір завданої шкоди у кримінальному провадженні становить 6 052 184,99 грн., що в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму; кримінальне провадження підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України (п.2 ч.5 ст.216 КПК України).

З огляду на вказане, зокрема розмір інкримінованих збитків, ОСОБА_3 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, керуючись та посилаючись на доводи про те, шо має місце здійснення розтрати коштів громади в розмірі 6 052 184,99 грн. (що в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму).

Вказана хронологія та обставини процесуального руху кримінального провадження ініційовано вжиття запобіжного заходу неуповноваженими особами та в порушення вимог ст.216 КПК України.

На даний час, мною як захисником підозрюваного, у відповідності до вимог п.10 ч.1 ст.303 КПК України, оскаржено повідомлення про підозру.

Розгляд вказаної скарги слідчим суддею призначено на 29.07.2025.

На виконання вимог ухвали Волинського апеляційного суду від 12.05.2025 р. ОСОБА_3 здано закордонний паспорт.

Також внесено визначену судом заставу: ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» в розмірі 2 128 000,00 грн., ТОВ «ВЕСТОІЛТРЕЙД» в розмірі 900 000,00 грн.

Крім цього, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2025р. клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задоволено частково; продовжено на два місяці, тобто до 24.08.2025р., строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон…

Визначальними обставинами, які підлягають врахуванню в межах розгляду даного клопотання є те, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру, а також ініційовано вжиття запобіжного заходу неуповноваженими особами та в порушення вимог ст.216 КПК України.

Зазначеним обставинам не надавалася правова оцінка слідчим суддею в межах розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 .

Крім цього, за період часу з моменту повідомлення ОСОБА_3 про підозру будь-які процесуальні дії за його участі не вчинялися, ним не порушувалися визначені судом та положеннями КПК України процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин, утримання грошових коштів, внесених в якості застави, є непомірним фінансовим тягарем.

Належна процесуальна поведінка ОСОБА_3, за вказаних вище обставин, може бути досягнута без зайвих фінансових навантажень.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для зміни запобіжного заходу»,

із доданими до клопотання таким: довідка Волинського апеляційного суду від 19.05.2025; доказ надсилання клопотання прокурору.

2.2. В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 і підозрюваний ОСОБА_3 підтримали клопотання і просили таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, і пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Водночас частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Статтею 203 КПК встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.

3.2. З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, й підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Проте КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

3.3. Судом на підставі наявних матеріалів і відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено такі обставини:

24.04.2025 у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, а саме «за версією органу досудового розслідування ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_3, обіймаючи посаду голови Ківерцівської міської ради, усвідомлюючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах іншої юридичної особи - ТОВ «Елсідо Юніон», з метою розтрати чужого майна - коштів територіальної громади, які в силу займаної посади перебували у його віданні, розпорядником яких він виступав, у період часу з 02.05.2023 по 03.06.2023, діючи в умовах воєнного стану, уклав Договір поставки №152 від 23.05.2023 на загальну суму 10 299 600,00 грн, що призвело до розтрати коштів Ківерцівської територіальної громади в сумі 6 052 184,99 грн, через проведення закупівлі за завищеною вартістю, чим було завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету Ківерцівської міської ради на вказану суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри».

28.04.2025 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_9 у справі №161/7918/25 відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_6, погодженого із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, оскільки: «В судовому засіданні встановлено, що Відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у сфері інтелектуальної власності, віртуальних активів та у митній сфері Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №72024031050000007 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. Відповідно до витягу ЄРДР встановлено, що службові особи Ківерцівської міської ради (код ЄДРПОУ 26516861) шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «ЕЛСІДО ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 43684844) та іншими невстановленими особами, під час виконання завідомо невигідного договору, предметом якого є постачання ТЗ - Бензовоз б/у Renault Premium (без жодних додаткових ідентифікуючих ознак) у кількості 2 одиниць, за завищеними цінами, у травні 2023 року, розтратили бюджетні кошти, в особливо великих розмірах. 24.04.2025 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна…Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні…Суд вважає, що не доведено наявності ризиків, на котрі посилається в клопотанні слідчий, та які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищувати, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Так доводи за п.1 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливість ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення суворої кримінальної відповідальності, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Із матеріалів про існування кримінального провадження ОСОБА_3 є обізнаним щонайменше з 10.12.2024р., з моменту, коли за місце його діяльності було проведено обшук. Неодноразово ОСОБА_3 викликався для проведення слідчих дій та кожного разу добросовісно користувався своїми процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки (допит в якості свідка, надання зразків почерку тощо). Після проведення обшуку ОСОБА_3, залишав межі країни. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_3 мав можливість покинути країну, однак таких намірів не виявляв. Враховуючи, що слідчий та прокурор не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню. При цьому, виходячи із положень ч.3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язує підозрюваного ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_6 ».

12.05.2025 ухвалою Волинського апеляційного суду у справі №161/7918/25 задоволена частково апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7, скасовано ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 28.04.2025 стосовно ОСОБА_3, постановлено нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській ОСОБА_6 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, застосовано стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її в розмірі 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) у національній грошовій валюті, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування включно, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оскільки «Апеляційний суд, вивчивши матеріали клопотання, погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування стосовно ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас, колегія суддів доходить висновку, що вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 слідчий суддя не в повній мірі з`ясував можливість застосування підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою… Заперечення сторони захисту, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_3 протиправних діянь, суд апеляційної інстанції на даній стадії кримінального провадження не розглядає, оскільки ці питання є предметом перевірки суду першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті висунутого обвинувачення. В свою чергу, прокурором та детективом, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри, а саме наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_3 до вчинення певних протиправних дій. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо того, що існує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, та враховує тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному ОСОБА_3 за вчинення інкримінованого йому злочину… Слідчим суддею не в повній мірі надано оцінку наявності ризиків, які зазначенні в клопотанні детектива. На думку колегії суддів, не усі зазначені в клопотанні детектива ризики, під час судового розгляду належним чином доведені. Проте ризик щодо можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків у кримінальному провадженні, вчинення підозрюваним тиску, умовляння до зміни їх викривальних показань, схиляння до дачі неправдивих показань, на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованим. При цьому прокурором доречно констатовано, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. З огляду на наведене лише зобов`язання підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, враховуючи обставини даного кримінального провадження та встановлення ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, на переконання колегії суддів, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Отже урахувавши всі обставини провадження, мету процесуальних обов`язків, можливість вчинення підозрюваним певних дій, колегія суддів доходить висновку, про необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави… Суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді застави є співмірним існуючому ризику, відповідає особі ОСОБА_3, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, разом з тим обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, в наслідок якого заподіяно збитків в розмірі 6 052 184,99 гривень. Запобіжний захід у вигляді застави зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу… З урахуванням обставин кримінального правопорушення, вказаної суми шкоди, яка завдана кримінальним правопорушенням, сімейного та майнового стану підозрюваного застава у межах, які визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вийти за граничну межу застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та визначити ОСОБА_3 розмір застави 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України».

12.05.2025 постановою прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №72024031050000007 визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).

19.06.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 у справі №991/6077/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 до 6 (шести) місяців, тобто до 24.10.2025.

23.06.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 у справі № 991/6576/25 продовжено на два місяці, тобто до 24.08.2025, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, в саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон/

29.07.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 у справі №991/6692/25 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 24.04.2025 у кримінальному провадженні №72024031050000007.

3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Зокрема, чинним пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч (раніше дві тисячі) і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК, формально належить до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, за умови перевищення розміру завданої шкоди (з 17.07.2025 - 5000, а до 17.07.2025- 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) у поєднанні зі певним спеціальним статусом суб`єкта кримінального правопорушення.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 20-9 КПК (запровадженим із 17.07.2025 Законом України від 17.06.2025 №4496-IX) визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та які перебувають у провадженні Національного антикорупційного бюро України або Бюро економічної безпеки України станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення", продовжують здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України або Бюро економічної безпеки України відповідно до вимог цього Кодексу.

Відтак досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 наразі правомірно здійснюють детективи НАБУ з огляду на те, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривень, тому розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 191 КК, у період травень-червень 2023 року для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ (а також здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС) у 2023 році повинен був становити не менше 5 368 000 грн. (2684 х 2000), тоді як згідно із повідомленням про підозру ОСОБА_3 розмір такої шкоди становить 6052184,99 грн, за участі службової особи органу місцевого самоврядування - ОСОБА_8, який обіймав посаду голови Ківерцівської міської ради.

Також згідно з частиною 2 статті 218 КПК, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Відтак здійснення до 12.05.2025 досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 іншим органом досудового розслідування - ТУ БЕБ у Волинській області - не суперечило нормам КПК. У будь-якому випадку така обставина не є підставою для зміни запобіжного заходу.

3.5. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Cлідчий суддя ВАКС ОСОБА_10 в судовій справі №991/6576/25 щодо продовження до 24.08.2025 строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 вже досліджував питання обґрунтованості підозри і констатував таке:

«Надаючи оцінку тому, чи продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та / або суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.

Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що ст. 12 та приміткою до ст. 45 цього ж Кодексу віднесене до особливо тяжкого і корупційного злочину. Останнє унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.

З матеріалів справи слідує, що вчинення інкримінованого злочину пов`язано з перебуванням ОСОБА_8 на посаді міського голови та вчинено групою осіб. ОСОБА_3 може скористатись займаною ОСОБА_8 посадою, який може мати знайомства та зв`язки, які може використати з метою переховування від органу досудового розслідування та / або суду.

Окрім того, за твердженням сторони обвинувачення, на цей час не встановлене місце знаходження грошових коштів, заволодіння якими інкриміновано підозрюваним, що не виключає можливість їх використання ОСОБА_3 для власного забезпечення під час переховування.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та / або суду.

Висновки: Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а також (іі) збереження передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, який виправдовує необхідність продовження строку дії кореспондуючих цьому ризику обов`язків, передбаченим у п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України на строк два місяці. Водночас, слідчий суддя не вбачає підстав для продовження застосування до ОСОБА_3 передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язку не відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, що у клопотанні сформульовано як застосування домашнього арешту».

Водночас суд зазначає, що факти сумлінного дотримання підозрюваним упродовж досудового розслідування покладених на нього процесуальних обов`язків не нівелює вищезазначених обставин за відсутності нових обставин, які обґрунтовували б зменшення ризиків, тобто це не є обставиною, яка свідчить про необхідність зменшення розміру запобіжного заходу у вигляді застави чи зміну такого. Сам по собі факт виконання підозрюваним покладених на нього упродовж досудового розслідування процесуальних обов`язків свідчить про ефективність застосованого запобіжного заходу у виді застави.

3.7. З огляду на вищенаведене, суд висновує, що доводи заявника будь-яким чином не обґрунтовують реальну необхідність зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання чи зменшення розміру застави, тому належить відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 131, 132, 176-201, 309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 04.08.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 __________