- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/5463/25
Провадження №11-сс/991/417/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий суддя: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2025 у справі № 991/5463/25 про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025.
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025.
Слідчим суддею встановлено, що Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025 за фактом ймовірного одержання першим заступником Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ОСОБА_9 у червні 2024 року неправомірної вигоди у вигляді автомобіля Volkswagen Touareg, 2024 р.в., від представників ТОВ «Автомагістраль-Південь» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вчинення дій з використанням наданих службових повноважень в інтересах останніх, які полягають у нездійсненні контролю за ходом виконання робіт з будівництва та реконструкції водопровідних мереж постраждалих регіонів, внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС в результаті збройної агресії, в рамках реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка, а також за фактом надання представниками ТОВ «Автомагістраль-Південь» такої неправомірної вигоди ОСОБА_9 відповідно.
Під час проведення слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України обшуку 30.10.2024 в рамках розслідування кримінального провадження № 42022142240000051 від 20.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області (справа №444/2374/22, провадження № 1-кс/444/722/2024) проведено обшук автомобіля «Volkswagen Touareg», 2024 р.в., VIN код НОМЕР_1, за результатами якого його було вилучено безпосередньо у ОСОБА_9 як фактичного володільця. 30.10.2024 цей автомобіль за актом приймання-передачі переміщений на майданчик тимчасового зберігання за адресою Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова,66.
03.02.2025 постановою заступника начальника другого відділу управління процесуальним керівництвом та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022 виділено у окреме провадження № 12025000000000457 матеріали досудового розслідування за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 і ч. 4 ст. 369 КК України, зокрема речові докази, в тому числі автомобіль Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 .
13.05.2025 постановою детектива НАБУ ОСОБА_13 автомобіль Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025.
27.05.2025 детективами НАБУ проведено огляд відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів та встановлено відсутність обтяжень у реєстрі щодо автомобіля Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_3 .
02.06.2025 проведено фактичний огляд цього автомобіля, який було визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаного прокурором подано клопотання про арешт майна у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування на Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, в межах кримінального провадження №12025000000000457 від 03.02.2025, який є речовим доказом і до якого може бути застосована спеціальна конфіскація.
Однак, на переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна фактично стосується тимчасово вилученого майна, а обставини свідчать про подання такого клопотання вперше лише 28.05.2025 за відсутності будь-яких розумних пояснень і поважних причин надзвичайно тривалого пропущення визначеного КПК строку на подання такого клопотання.
Крім того, слідчий суддя вважає недоведеною наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, оскільки в таких не вказано конкретних дій, які вчинені або ні - ОСОБА_9 з використанням наданого службового становища внаслідок отримання неправомірної вигоди, відсутні будь-які ознаки того, що вилучений автомобіль є безпосереднім предметом неправомірної вигоди, оскільки фактично наявне лише припущення щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України за відсутності ознак об`єктивної сторони такого кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя вважає, що вилучене майно (автомобіль) не має ознак речових доказів, визначених статтею 98 КПК та не може бути об`єктом арешту.
Водночас, слідчий суддя також вважає недоведеним, що вилучене майно (автомобіль) ОСОБА_14 (як особа, на яку оформлено) набула вилучене майно безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості та може підлягати спеціальній конфіскації, а тому накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації не відповідатиме вимогам КПК України.
З урахуванням вказаного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором і детективом не доведена необхідність арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, а тому відмовив в задоволенні поданого клопотання.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Посилаючись на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор САП ОСОБА_8 в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2025 у справі № 991/5463/25, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025 - задовольнити та накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на автомобіль «Volkswagen Touareg», 2024 року випуску, VIN - код НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначає наступне.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025 за фактом ймовірного одержання першим заступником Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ОСОБА_9 у червні 2024 року неправомірної вигоди у вигляді автомобіля «Volkswagen Touareg», 2024 року випуску, VIN - код НОМЕР_1, від представників ТОВ «Автомагістраль-Південь» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вчинення дій з використанням службових повноважень в інтересах останніх, які полягають у нездійсненні контролю за ходом виконання робіт будівництва та реконструкції водопровідних мереж постраждалих регіонів, внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС в результаті збройної агресії, в рамках реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка, а також за фактом надання представниками ТОВ «Автомагістраль-Південь» такої неправомірної вигоди ОСОБА_9 .
Матеріали досудового розслідування № 12025000000000457 постановою прокурора від 03.02.2025 було виділено з матеріалів кримінального провадження № 42022142240000051 від 20.09.2022, досудове розслідування у якому здійснювалось слідчими ГСУ НП України.
При цьому, прокурор вказує, що на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 30.10.2024 у справі № 444/2374/22, провадження № 1-кс/444/722/2024 - було проведено обшук автомобіля «Volkswagen Touareg», 2024 року випуску, VIN - код НОМЕР_1, який в подальшому було вилучено безпосередньо у ОСОБА_9, як фактичного володільця.
Не погоджуючись із висновками слідчого судді про те, що вищевказаний автомобіль є тимчасово вилученим майном, прокурор звертає увагу на те, що у даному випадку ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24.10.2024 прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення автомобіля «Volkswagen Touareg», 2024 року випуску, VIN - код НОМЕР_1, у зв`язку з чим після його вилучення в ході обшуку 30.10.2024, останній не може вважатись тимчасово вилученим майном відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України.
Крім того, апелянт звертає увагу, що накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні обумовлене не тим, що він є тимчасово вилученим майном, а необхідністю збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки він є безпосереднім предметом неправомірної вигоди.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник власника майна ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_7 прохає у задоволенні апеляційної скарги прокурора САП ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5463/25, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме «Volkswagen Touareg R - Line Platinum 3.0 V6 TDI» (НОМЕР_4) - відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що автомобіль «Volkswagen Touareg», VIN - код НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, не підлягає спеціальній конфіскації, адже його було придбано за рахунок особистих сімейних коштів, що перебувають у спільній власності ОСОБА_14 походження, яких є законним та обґрунтованим, а прокурором у клопотанні не наведено переконливих доводів того, що зазначений автомобіль був предметом неправомірної вигоди чи іншої форми незаконної винагороди.
Крім того, представник власника майна вказує, що прокурором не обґрунтовано як саме арешт майна допоможе зберегти речові докази, адже прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна лише 27.05.2025, тоді як автомобіль вилучено та поміщено на штраф майданчик 30.10.2024, а постанова про визнання вищевказаного автомобіля речовим доказом була винесена лише 13.05.2025. З урахуванням вищевказаного, адвокат вважає, що прокурором було порушено порядок звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні з мотивів, наведених у ній.
Адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прохав відмовити у її задоволенні.
Власник майна ОСОБА_14 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибула, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила (т. 2 а.п. 48, 79).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснений за відсутності ОСОБА_14 .
Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).
Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що 30.10.2024 під час проведення обшуку слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, в рамках кримінального провадження № 42022142240000051 від 20.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 24.10.2024 (справа № 444/2374/22, провадження № 1-кс/444/722/2024) (т. 1 а.п. 159 - 163) у ОСОБА_9, як фактичного володільця було вилучено автомобіль «Volkswagen Touareg», 2024 р.в., VIN код НОМЕР_1 (т. 1 а.п. 165 - 168).
Відповідно до Акту приймання - передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, а саме об`єкта рухомого майна у кримінальному провадженні № 420221422400000051, старшим слідчим в ОВС ГСУ НП ОСОБА_15 передано автомобіль «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3, а командиром відділення складу МЗНЗ № 2 ЦЗ № 1 ГУНП у м. Києві ОСОБА_16 прийнято виявлений та вилучений в ході обшуку автомобіль, який поміщений на зберігання до спеціального майданчику за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 66 (т. 1 а.п. 169).
03.02.2025 постановою заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 виділено з матеріалів кримінального провадження № 42022142240000051 від 20.09.2022 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України (т. 1 а.п. 15-17).
14.02.2025 постановою заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 визначено підслідність кримінального провадження № 12025000000000457 від 03.02.2025 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України за Національним антикорупційним бюро України (т. 1 а.п. 12-14).
18.02.2025 постановою заступника Генерального прокурора - керівником Спеціальної антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025 (т. 1 а.п. 10-11).
20.02.2025 керівником детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 визначено слідчу групу у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025 (т. 1 а.п 8-9).
В ході здійснення досудового розслідування, детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 13.05.2025 винесено постанову про визнання автомобіля ««Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_1, речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025000000000457 від 03.02.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, як безпосереднього предмета неправомірної вигоди (т. 1 а.п. 228 - 229).
27.05.2025 детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 проведено огляд відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів та встановлено відсутність обтяжень у реєстрі щодо автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3 (т. 1 а.п. 230 - 231).
В подальшому, 02.06.2025 детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 проведено огляд автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3, який на час проведення огляду перебуває на майданчику ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 66 (т. 1 а.п. 232 - 235).
Крім того, в судовому засіданні апеляційної палати, прокурором долучено до матеріалів судового провадження копію протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 11.07.2025, копію протоколу огляду від 14.07.2025, копію протоколу огляду від 16.07.2025, копії інших документів, що обґрунтовують позицію прокурора та свідчать про триваюче досудове розслідування та здійснення детективами процесуальних дій у даному кримінальному провадженні (т. 2 а.п. 88-157).
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна із забороною відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14, в межах кримінального провадження №12025000000000457 від 03.02.2025, прокурор обґрунтовував його необхідністю збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації, яка в подальшому може бути застосована.
При цьому, відмовляючи в арешті транспортного засобу, слідчий суддя дійшов висновків, що прокурором і детективом не доведена необхідність арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, який вважає висновки слідчого судді помилковими, у зв`язку з чим вилучений та переданий на відповідальне зберігання транспортний засіб «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3 має бути арештований для забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення подальшої спеціальної конфіскації, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Статтями 7, 16 КПК України до загальних засад кримінального провадження віднесена недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Здійснення судового контролю під час розгляду клопотання про проведення обшуку перш за все спрямоване на забезпечення гарантій, встановлених ст.30 Конституції України, ст.13 КПК України та ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на недоторканість житла чи іншого володіння і є запобіжником проти свавільного втручання у право особи на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Слідчий суддя вирішуючи питання про накладення арешту, у межах такої процедури судового контролю має з`ясувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, можливість спеціальної конфіскації майна.
Щодо порушення слідчим суддею 72-годинного строку для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, на що звертає увагу апелянт, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Частиною 1 ст. 173 КПК встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Виходячи із наведеного, розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, поданого поза межами строку, встановленого ч.5 ст. 172 КПК, або поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України, не є підставою для постановлення слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Більше того, вказівка у ч. 6 ст. 173 КПК України на необхідність повернення майна володільцю, у разі нездійснення розгляду клопотання у визначений законом строк, адресована не слідчому судді, а відповідній особі, яка таке майно утримує. Чинним КПК не передбачена можливість постановлення слідчим суддею рішення про повернення вилученого майна, в той час, як утримання органом досудового розслідування тимчасового вилученого майна за відсутності відповідної правової підстави може бути предметом оскарження бездіяльності в порядку, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України.
Крім того, щодо правового статусу речового доказу вилученого автомобіля, колегія суддів зауважує наступне. Так, у розумінні ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема вбачається, що:
- Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування (т. 1 а.п. 7) за фактом ймовірного одержання першим заступником Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ОСОБА_9, (т.1 а.п. 183) у червні 2024 року неправомірної вигоди у вигляді автомобіля «Volkswagen Touareg», 2024 р.в., від представників ТОВ «Автомагістраль-Південь» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вчинення дій з використанням наданих службових повноважень в інтересах останніх;
- протоколом огляду від 02.04.2025 встановлено факт листування у додатку «WhatsApp» та спілкування ОСОБА_11 і представника ТОВ «Автомобільний дім» ОСОБА_21 щодо придбання вищевказаного автомобіля (т. 1 а. п. 117-143);
- протоколом огляду від 17.06.2024 (т. 1 а.п 61-94) підтверджується також листування у додатку «WhatsApp», з якого можна встановити факт купівлі - продажу за готівкові кошти ОСОБА_11 та ОСОБА_10 автомобіля «Volkswagen Touareg», а також його оформлення на ОСОБА_14 з ознаками безоплатності для останньої, що є характерним для предмета неправомірної вигоди (т. 1 а.п. 103-116);
- актом приймання - передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей зафіксовано фактичне перебування у володінні - ОСОБА_9, першого заступника Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури вилученого в ході обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», що вказує на те, що ОСОБА_9 володів вказаним автомобілем після реєстраційних дій 21.06.2024, незважаючи на його формальну реєстрацію на ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 169);
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 682689 від 22.06.2024 складений на ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується факт фактичного володіння останнім автомобілем «Volkswagen Touareg» після його передачі представниками приватної компанії (т. 1 а.п. 175);
- постановою детектива НАБУ ОСОБА_13 від 13.05.2025 про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025000000000457, як предмета безпосередньої неправомірної вигоди речовим доказом визнано автомобіль «Volkswagen Touareg», 2024 р.в., VIN НОМЕР_1 (т. 1 а.п. 228 - 229).
За наведених обставин колегія суддів констатує, що досліджені в ході апеляційного розгляду матеріали клопотання, вказують на те, що існують обґрунтовані відомості про те, що ймовірно ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 були вчиненні кримінальні правопорушення, передбаченні ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, а даний автомобіль є об`єктом кримінального правопорушення, як предмет неправомірної вигоди, а отже і речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України.
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, який вказує на недоведеність прокурором та детективом того, що вилучене майно (автомобіль) зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14, був набутий безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості та може підлягати спеціальній конфіскації, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною кримінального. Статтею 96-2 КК України, регламентується, що спеціальна конфіскація, зокрема застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна;2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення;3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння.
На відміну від конфіскації майна, яка є покаранням, спеціальна конфіскація може застосовуватись до майна, що належить не лише засудженому, але й іншим особам, якщо вони знали про злочинне походження майна або його використання для вчинення злочину. Як було вже вище вказано, матеріали провадження дають достатньо підстав сторонньому спостерігачу вважати, що існують обґрунтовані відомості про те, що ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 ймовірно були вчиненні кримінальні правопорушення, передбаченні ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, а даний автомобіль є об`єктом кримінального правопорушення, як предмет неправомірної вигоди та до якого може бути застосовано спеціальну конфіскацію, хоча і зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14 .
Таким чином, висновок слідчого судді, що прокурором і детективом не доведена необхідність арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, а відтак на нього не міг бути накладений арешт, є помилковим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що заявлений довід сторони захисту про нібито законне походження автомобіля та спільне його придбання за сімейні кошти не підтверджується належними доказами, з огляду на наступне.
Так, під час апеляційного розгляду представником ОСОБА_14 - адвокатом ОСОБА_7 хоча і надано суду документи на підтвердження того, що ОСОБА_22 (чоловіком ОСОБА_14 ) укладено контракт зі спортивним клубом «ГАБАЛА» від 20.05.2015 (т. 2 а.п. 59-60), у якого в період з 10.06.2015 по 09.06.2017 сумарний дохід відповідно до контракту мав становити 720 000 (сімсот двадцять тисяч) доларів США. Також представником надано копію додатку № 1 до контракту № 01/07/2023/3 від 01.07.2023 (т. 2 а.п. 61) про розмір і умови оплати праці ОСОБА_22, як тренера у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США.
Однак, наведене не спростовує фактів, викладених у матеріалах клопотання щодо фактичного використання ОСОБА_9, як посадовою особою, яка фігурує у справі як така, що могла отримати неправомірну вигоду у вигляді автомобіля.
Крім того, надані адвокатом ОСОБА_7 копії документів, хоча і можуть свідчити про укладання відповідних правочинів, однак зазначені матеріали не підтверджують фактів отримання доходів від виконання наведених правочинів, а також не підтверджують наявності у ОСОБА_14 на час придбання транспортного засобу грошових коштів достатніх для придбання вищевказаного автомобіля.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що представником ОСОБА_14 - адвокатом ОСОБА_7 також не надано доказів того, що ОСОБА_14, як особою, яка зазначена власником транспортного засобу, вживались будь-які заходи з 30.10.2024 і до моменту розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна 10.06.2025, спрямовані на з`ясування обставин та повернення вилученого у ОСОБА_9 транспортного засобу «Volkswagen Touareg».
Враховуючи вищевикладене, за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що слідчий суддя неправильно застосував норми кримінального процесуального закону та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна автомобіля, з метою забезпечення речового доказу, а також його можливої спеціальної конфіскації як безпосереднього предмету неправомірної вигоди.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Оскільки за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів встановлено допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді від 10.06.2025 підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали, якою клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000000457 від 03.02.2025 - слід задовольнити в повному обсязі, та накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14 .
Керуючись статтями 131, 170-173, 233, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2025 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000000457 від 03.02.2025 - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на:
-автомобіль Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4