Документ № 129461617

Справа № 991/7949/25

Провадження 1-кс/991/8018/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52024000000000131 від 22.03.2024(далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ще на два місяці (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

(1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (особливо тяжкий корупційний злочин);

(2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;

(3) 30.06.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, виконання вимог ст. 290 КПК України є неможливим до закінчення строку дії ухвали, відповідно до якої строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків визначено до 11.08.2025 включно.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 підтримав подане ним Клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 не заперечувала щодо задоволення Клопотання. Просила розширити межі території пересування ОСОБА_4 до Київської області у зв`язку з необхідністю здійснення пошуку роботи та подальшого працевлаштування.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

У Кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що у провадженні детективів БЕБ України перебувало кримінальне провадження № 42021000000001079 від 19.05.2021 за ч. 3 ст. 212 та ч. 5 ст. 191 КК України щодо обставин здійснення фінансових операцій ТОВ «СХІДЗАХІД» та ТОВ «Компанія свіжого м`яса» упродовж 2019-2021 років та імовірного незаконного відшкодування сплачених податкових платежів. До складу слідчої групи, у тому числі, входили ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Не пізніше 13.03.2023 у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на вимагання та одержання від засновника ТОВ «Компанія свіжого м`яса», ТОВ «СХІДЗАХІД» та керівника останнього - ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за непритягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42021000000001079, нестворення перешкод у господарській діяльності вищезазначених підприємств, а також за сприяння та невчинення перешкод у знятті арешту з коштів на банківських рахунках товариств.

До реалізації вказаного плану ОСОБА_4 залучив як пособника ОСОБА_8, із яким підтримував дружні стосунки. Не пізніше 13.03.2023, ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_8 про те, що останній сприятиме формуванню та укріпленню у ОСОБА_7 думки про необхідність надання неправомірної вигоди та забезпечить її одержання для ОСОБА_4, а саме під час особистого спілкуванням переконуватиме ОСОБА_7 у необхідності надання неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_4 дій із використанням влади і службового становища, повідомить ОСОБА_7 вимоги ОСОБА_4, зокрема, щодо розміру, форми, порядку та способу передачі неправомірної вигоди.

Однак після відмови ОСОБА_7 виконувати вищезазначені вимоги, з метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_4 створював умови, за яких ОСОБА_7 вимушений би був надати неправомірну вигоду.

Так, за клопотання сторони обвинувачення ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2023 у кримінальному провадженні № 42021000000001079 накладено арешт на майно ТОВ «СХІДЗАХІД» - кошти на рахунках банківських установ в сумі понад 11 500 000 грн.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що детектив БЕБ України, який входить до складу групи детективів у кримінальному провадженні № 42021000000001079, ОСОБА_9 неодноразово викликав ОСОБА_7 на допити протягом грудня 2023 року - квітня 2024 року, а також попереджав ОСОБА_7 про наміри повідомити йому про підозру у вищезазначеному кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_7 мав реальне уявлення про те, що у разі незадоволення ним протиправних вимог ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди, настануть негативні наслідки у вигляді його безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на це, 22.03.2024, з метою викриття незаконних дій посадових осіб БЕБ України, ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів та у подальшому діяв під їх контролем.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у проханні при пособництві ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи - ОСОБА_6 за вчинення та невчинення ним та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, як того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб - ТОВ «СХІДЗАХІД», ТОВ «Компанія Свіжого м`яса», дій з використанням наданої йому та ОСОБА_6 влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб - детективами БЕБ України, тобто службими особами, які займають відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода у розмірі 50 000 доларів США (за офіційним курсом НБУ становило 1 828 430 грн), а в подальшому в остаточно визначеному розмірі 150 000 доларів США, що станом на той день за офіційним курсом НБУ становило 6 188 625 грн, та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.

У межах Кримінального провадження 05.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (Т. 2 а. 126-133).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 (справа № 991/5464/25) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 1 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 4 239 200 грн. У разі внесення якої на підозрюваного покладаються такі обов`язки: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52024000000000131, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування (Т. 2 а. 160-175).

11.06.2025 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем внесено заставу у розмірі 4 239 200 грн (Т. 2 а. 176), у зв`язку з чим ОСОБА_4 вважається таким, до кого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

27.06.2025 у межах Кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 сст. 368 КК України (Т. 2 а. 134-141).

30.06.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України (Т. 4 а. 93- 95).

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме:

- заяву ОСОБА_7 від 22.03.2024 щодо вимагання у нього детективами БЕБ України ОСОБА_13, ОСОБА_14 та особою на ім`я ОСОБА_15 неправомірної вигоди (Т. 2 а. 2);

- наказу № 1 від 09.02.2017, відповідно до якого ОСОБА_7 призначено директором ТОВ «СХІДЗАХІД» (Т. 2 а. 15);

- протоколів допиту свідка ОСОБА_7, де він надав показання з приводу всіх обставин вимагання у нього неправомірної вигоди (Т. 3 а. 13-39);

- протоколів огляду. Зокрема, у протоколі огляду від 07.04.2025 матеріалів, вилучених в приміщенні БЕБ України під час обшуку, містяться відомості, зокрема, щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001079 детективами БЕБ України, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (Т. 2 а. 120-122). Разом з тим, у протоколі від 22.03.2024 мобільного телефону ОСОБА_7 зафіксовано контакти та листування останнього, у тому числі, з ОСОБА_4 (Т. 2 а. 49, 54) та ОСОБА_8 (Т. 2 а. 56-57). Також, у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 11.09.2024 зафіксовані відомості щодо листування останнього з ОСОБА_7 щодо місця зустрічі (Т. 2 а. 113), а також з ОСОБА_4 щодо обговорення суми неправомірної вигоди (Т. 2 а. 112);

- протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка висловила йому вимоги ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди (Т. 2 а. 83-85);

- протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- висновків експертів;

- інші матеріали, додані до Клопотання.

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

(1) Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 18.12.2025) (Т. 4 а. 46) та майнові активи підозрюваного та близьких його осіб, які він може використовувати з метою переховування (Т. 4 а. 71-82).

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України. Факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. У тому числі, ОСОБА_4 може переховуватись на тимчасово окупованій території України, де наразі проживає його матір та він має нерухомість (Т. 4 а. 15, 54-55, 76-77).

Також, слідчий суддя враховує, що з 2021 по 2024 роки ОСОБА_4 працював у БЕБ України в результаті чого за час роботи на посаді детектива БЕБ України здобув значний досвід проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, обізнаний щодо форм та методів оперативно-розшукової діяльності, засобів та способів конспірації, візуального спостереження та розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність у підозрюваного широкого кола знайомих серед працівників правоохоронних органів, яке сформувалося за роки служби, обґрунтованим є ризик можливого використання набутого ОСОБА_4 досвіду та наявних знань, умінь та навичок для переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя у сукупності із встановленими вище обставинами також бере до уваги (1) наявність у підозрюваного на території України постійного місця проживання та нерухомого майна, (2) підозрюваний має на утриманні малолітню дитину (сина 2022 року народження) та особу, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, яка наразі вагітна; (3) позитивну характеристику ОСОБА_4 ; (4) належну процесуальну поведінку останнього (за першим викликом прибуває особисто до суду для розгляду відповідних клопотань, до НАБУ - для участі у слідчих та інших процесуальних діях).

На думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

(2) Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_4, будучи особисто знайомим із іншим підозрюваним ОСОБА_8 у даному Кримінальному провадженні, маючи з ним особисті дружні зв`язки, що підтверджується листуванням у месенджерах «Signal» (Т. 2 а. 94-109) та «WhatsApp» (Т. 2 а. 110-112), будучи обізнаним про інших осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 діянь, які досудовим розслідуванням наразі не встановлено, однак у подальшому вони можуть набути статус свідків у Кримінальному провадженні (до матеріалів Клопотання долучено відповідні протоколи негласних слідчих (розшукових) дій), безпосередньо або опосередковано через третіх осіб, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), може впливати на іншого підозрюваного та свідків у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/унеможливлення дачі ними правдивих послідовних показань на стадії судового розгляду задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що механізм вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, пов`язаний із тиском на ОСОБА_7, який є свідком у Кримінальному провадженні. Оскільки після неодноразових відмов останнього щодо виконання вимог надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 створювались умови, за яких ОСОБА_7 був вимушений виконати вищезазначені вимоги (Т. 2 а. 133, Т. 3 а. 89-91).

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

(3) Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Про існування вказаного ризику може свідчити той факт, що ОСОБА_4, усвідомлюючи міру кримінального покарання, може вживати заходів щодо створення, знищення, спотворення завідомо неправдивих документів, які будуть суперечити об`єктивно встановленим обставинам справи, створюючи таким чином фіктивні докази своєї невинуватості, зокрема, документи за його підписом у кримінальному провадженні, у зв`язку з розслідування якого він одержував неправомірну вигоду.

Цей ризик є актуальним, оскільки досудове розслідування у Кримінальному провадженні триває, встановлюються можливі причетні особи, а за змістом НСРД підозрюваний вживає узагальнений термін «керівництво», що свідчить про ймовірну координцію з третіми особами, яких наразі не встановлено, однак у подальшому вони можуть набути статус свідків або підозрюваних у межах Кримінального провадження.

Крім того, враховуючи схильність ОСОБА_4 до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності, існує реальний ризик того, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна за ч. 4 ст. 368 КК України, може вжити заходів для його приховування. Цей ризик посилюється тим, що підозрюваний раніше працював на посаді детектива БЕБ України, має відповідні професійні навички, досвід протидії економічним злочинам і добре обізнаний у механізмах, які дозволяють маскувати власність, відчужувати активи, оформлювати їх на третіх осіб та уникати контролю з боку правоохоронних органів. Таким чином, підозрюваний може свідомо вжити дій, що перешкоджатимуть досягненню цілей кримінального провадження, зокрема - унеможливлять конфіскацію належного йому майна.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.

Разом з тим, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту з приводу необхідності розширити межі пересування ОСОБА_4, що обумовлене пошукоммісця роботи/ працевлаштування та подальшого виконання відповідних трудових обов`язків, відтак слідчий суддя вважає за можливе продовжити строк дії обов`язку, виклавши його наступним чином:«не відлучатися за межі Київської області (крім м. Києва) без дозволу детектива, прокурора або суду».

За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, які не є обтяжливими для нього, а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися за межі Київської області (крім м. Києва) без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52024000000000131, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні;(5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

30.06.2025 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків ще на два місяці, тобто, до 06.10.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Київської області (крім м. Києва) без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52024000000000131, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 06 жовтня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1