- Головуючий суддя (ВАКС): Чернова О.В.
- Суддя (ВАКС): Криклива Т.Г., Шкодін Я.В.
- Секретар : Лаврук Н.Р.
Справа № 991/8040/25
Провадження 2-з/991/28/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої судді Чернової О.В.,
суддів Крикливої Т.Г., Шкодіна Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Лаврук Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Стрільцова Івана Сергійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
06.08.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Стрільцов І.С. звернувся до Вищого антикорупційного суду із вищезазначеною заявою до подання позовної заяви Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Чернової О.В. та суддів Крикливої Т.В. та Ткаченка О.В.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Крикливенка Б.В. від 07.08.2025 №48 ав на підставі службової записки судді Чернової О.В. від 06.08.2025 щодо необхідності призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №991/8040/25, а також наказу Вищого антикорупційного суду від 15.07.2025 №570/в, яким судді Ткаченку О.В. надано відпустку з 04.08.2025 по 15.08.2025, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №991/8040/25 (провадження №2-з/991/28/25) для заміни судді.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Чернової О.В. та суддів Крикливої Т.В. та Шкодіна Я.В.
ІІ. Обґрунтування заяви про забезпечення позову
Прокурор просить забезпечити позов, який буде подано протягом десяти днів, шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, а саме:
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 707 000,00 грн;
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 488 250,00 грн;
-нежитлове приміщення № 165, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 1 104 000,00 грн;
-нежитлове приміщення № 10, розташоване за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 107 000,00 грн;
-земельну ділянку (кадастровий номер 3222784200:03:003:0135), розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Лишнянська с/р, вартістю 150 000,00 грн;
-транспортний засіб Mazda CX-5, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, вартістю 480 000,00 грн.
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 з 30.06.2016 обіймала різні посади державної служби, а саме: директора департаменту екології та природних ресурсів КОДА; заступника директора департаменту-начальника відділу формування політики із запобігання промисловому забрудненню Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню; директора Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню; директора Департаменту запобігання промисловому забрудненню; директора Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики. З 21.04.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. ОСОБА_1, відповідно, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через членів своєї сім`ї ОСОБА_2 (батька), ОСОБА_3 (матір) та ОСОБА_4 (чоловіка) впродовж лютого 2020 - грудень 2021 року набула у власність активи (квартири, нежитлові приміщення, земельну ділянку та транспортний засіб), загальною вартістю 3 036 250,00 грн, що перевищує визначену ч.2 ст.290 ЦПК України мінімальну межу виміру, але не перевищує межу, передбачену ст.368-5 КК України.
Незважаючи на те, що вказані об`єкти рухомого та нерухомого майна зареєстровані на ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач констатує, що вони придбані ними за дорученням ОСОБА_1, яка має можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Тобто за версією позивача, існує зв`язок між зазначеними активами та ОСОБА_1, яка на момент їх придбання була особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Можливість набуття ОСОБА_1, її чоловіком ОСОБА_4 та батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначених вище активів за рахунок законних доходів викликає у позивача сумніви, зокрема, з урахуванням майнового стану відповідачів, доходів, що були отримані ними та їх родиною, видатків, а також наявних у них грошових активів.
У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на активи, належні відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, за версією позивача, придбані за дорученням ОСОБА_1, що є предметом спору, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позову, та з метою збереження активів.
ІІІ. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову
Заяву про забезпечення позову подано до подання позовної заяви у порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України.
За приписами п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Позивачем у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч.1 ст.290 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.23 ЦПК України справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави підсудні Вищому антикорупційному суду.
Таким чином, із заявою про забезпечення позову у цивільній справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави звернувся належний позивач, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (повноваження якого підтверджуються копією наказу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Клименка О.В. від 19.03.2024 за №313ц), до належного суду у встановленому законом порядку та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.
Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу (ч.5 ст.153 ЦПК України).
У заяві про забезпечення позову позивач просить здійснювати розгляд цієї заяви без повідомлення відповідачів. Така позиція обґрунтована тим, що ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу, оскільки внаслідок отримання інформації про позовну заяву, відповідачі можуть у будь-який момент вжити заходи, спрямовані на відчуження активів, що є предметом спору, або його дарування третім особам. Вибуття таких активів з їх власності унеможливить виконання рішення суду про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення на користь держави (у разі задоволення судом позовної заяви). Наразі на платформі з продажу транспортних засобів міститься оголошення щодо продажу автомобіля Mazda CX-5, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, що зареєстрований за ОСОБА_4 та є предметом спору. У зв`язку з чим, відповідачами можуть бути вжиті заходи щодо перереєстрації транспортного засобу, а також об`єктів нерухомості.
Суд погоджується з доводами позивача, що повідомлення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність відповідного заходу, оскільки існують реальні ризики відчуження активів, законність набуття яких наразі оспорюється. Повідомлення про розгляд такої заяви могло б надати відповідачам час для вчинення дій, спрямованих на ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, що, своєю чергою, суперечить завданням цивільного судочинства та меті розгляду справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Такі висновки стали підставою для ухвалення судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є відповідачами у справі, з метою забезпечення ефективного судового розгляду та запобігання можливим діям, що можуть перешкодити виконанню судового рішення (у разі його постановлення).
07.08.2025 прокурор Стрільцов І.С. подав клопотання про розгляд заяви без його участі, а також підтримав заявлені в заяві вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та прийняттям судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов таких висновків.
Вичерпний перелік суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, передбачений ч.4 ст.290 ЦПК України.
Відповідачами у цій справі відповідно до змісту поданої заяви є:
- заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_1, яка призначена на посаду розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №337-р, та є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до положень пп. «а» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (з 30.06.2016 обіймала різні посади державної служби, а саме: директора департаменту екології та природних ресурсів КОДА; заступника директора департаменту-начальника відділу формування політики із запобігання промисловому забрудненню Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню; директора Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню; директора Департаменту запобігання промисловому забрудненню; директора Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики), яка, за твердженням позивача, за допомогою членів родини (чоловіка та батьків) набула у власність активи, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість;
- ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1 (сімейний статус якого підтверджується актовим записом про народження №1069 від 14.09.1988 про підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 - « ОСОБА_5 », та актовим записом про шлюб №171 від 01.06.2013), який набув у власність активи - квартиру та нежитлове приміщення за дорученням ОСОБА_1, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість;
- ОСОБА_3 - мати ОСОБА_1 (сімейний статус якої підтверджується актовим записом про народження № 1069 від 14.09.1988 про підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 - « ОСОБА_5 », та актовим записом про шлюб №171 від 01.06.2013), яка набула у власність активи - квартиру, нежитлове приміщення та земельну ділянку за дорученням ОСОБА_1, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість;
- ОСОБА_4 - чоловік ОСОБА_1 (сімейний статус якого підтверджується актовим записом про шлюб №171 від 01.06.2013), який набув у власність активи - автомобіль за дорученням ОСОБА_1, щодо якого порушується питання про його необґрунтованість.
Підстави для забезпечення позову та порядок розгляду заяви про забезпечення позову встановлені Главою 10 Розділу І ЦПК України.
Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.1, 2 ст.149 ЦПК України).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 760/34352/21).
Пункт 1-1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи.
Положеннями абз.2 ч.2 ст.290 ЦПК України передбачено, що позов пред`являється щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену ст.368-5 Кримінального кодексу України, відтак позов про визнання необґрунтованими актів та стягнення їх в дохід держави подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 1 505 250 грн.
Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про необґрунтованість активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, констатує належність суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заяву про його забезпечення.
Прокурор заявляє, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необґрунтовано набули у власність активи на суму 3 036 250,00 грн, а саме:
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 707 000,00 грн (набуття якої ОСОБА_3 підтверджується договором купівлі-продажу квартири №3038 від 14.05.2020, відчуження якої здійснено за 707 000,00 грн);
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 488 250,00 грн (набуття якої ОСОБА_2 підтверджується договором купівлі-продажу квартири №749 від 08.02.2020, відчуження якої здійснено за 488 250,00 грн);
-нежитлове приміщення №165, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 1 104 000,00 грн (набуття якого ОСОБА_2 підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення №488 від 14.12.2021, відчуження якого здійснено за 1 104 000,00 грн);
-нежитлове приміщення №10, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 - 107 000,00 грн ( набуття якого ОСОБА_3 підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення №2375 від 28.12.2021, відчуження якого здійснено за 107 000,00 грн);
-земельну ділянку (кадастровий номер 3222784200:03:003:0135), розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Лишнянська с/р, вартість якої могла становити 150 000,00 грн за оцінкою Київського НДІСЕ станом на 10.04.2021 (набуття якої ОСОБА_3 підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки №238 від 10.04.2021, відчуження якої здійснено за 30 020,00 грн за оціночною вартістю ФОП Головіна станом на 07.04.2021);
-транспортний засіб Mazda CX-5, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 вартістю 480 000,00 грн (набуття якого ОСОБА_4 підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу та заявою про реєстрацію транспортного засобу від 29.07.2021 в якій зазначено його вартість 480 000,00 грн).
За твердженнями позивача, зазначені вище активи не могли бути набуті у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за дорученням ОСОБА_1, на основі законних доходів. Такий висновок зроблений на підставі аналізу інформації щодо отриманих доходів, що відображені у щорічних деклараціях ОСОБА_1, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, інформації з Пенсійного фонду України, руху коштів на належних ОСОБА_1, її чоловіку ОСОБА_4 та батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 банківських рахунках.
На підтвердження інформації про необґрунтованість вказаних активів прокурор надав такі докази:
-довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1988902032224 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_5, та копію договору купівлі-продажу квартири від 08.02.2020 №749, на підставі якого проведено реєстрацію;
-довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2370997532224 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення АДРЕСА_6, та копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.12.2021 №488, на підставі якого проведено реєстрацію;
-довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2333551032227 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 3222784200:03:003:0135, копію договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222784200:03:003:0135 за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, від 10.04.2021 №238, на підставі якого проведено реєстрацію, копію запиту НАЗК від 07.05.2024 №282/01/31994-24 до КНДІСЕ щодо надання інформації про вартість об`єктів нерухомого майна та копію відповіді на запит КНДІСЕ від 10.06.2024 №65839/0/07-24;
-довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2034056632224 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на кв. АДРЕСА_7, та копію договору купівлі-продажу квартири від 14.05.2020 №3038, на підставі якого проведено реєстрацію;
-довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2085708032224 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_4, та копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.12.2021 №2375, на підставі якого проведено реєстрацію;
-копію заяви на реєстрацію ТЗ для фізичних осіб та реєстраційну картку ТЗ від 29.07.2021, за якими право власності на транспортний засіб Mazda CX-5, 2020 р.в., державний номер НОМЕР_2, VIN-код: НОМЕР_1, зареєстровано за ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 29.07.2021);
-копію листа НАЗК від 16.05.2025 №282-031/42847-25 щодо вжиття заходів з виявлення необґрунтованих активів, набутих заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів ОСОБА_1 ;
-копію актового запису про народження №1069 від 14.09.1988; копію актового запису про шлюб №171 від 1.06.2013;
-копію наказу Київської обласної державної адміністрації від 30.06.2016 №79-о;
-копію наказу Київської обласної державної адміністрації від 06.08.2020 № 68-к;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.08.2020 № 26-о;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 02.09.2020 №99-о;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 08.06.2021 №181-о;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 08.06.2021 №182-о;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 01.09.2022 №320-о;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 01.12.2022 №547-о;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.04.2023 №192-о;
-копію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №337-р;
-копію наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.04.2023 №194-о.
Досліджені колегією суддів додатки до заяви про забезпечення позову дають підстави для висновку про існування спору між сторонами щодо визнання необґрунтованими активів, а отже заява про забезпечення позову є предметною.
Суд звертає увагу, що питання необґрунтованості активів та інших вимог позивача вирішуватимуться виключно за результатами розгляду справи згідно з положенням ст.291 ЦПК України.
Враховуючи необхідність дослідження всіх обставин набуття ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, а також ризик їх відчуження, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову щодо них може призвести до унеможливлення виконання рішення суду (у разі задоволення позовної заяви).
Згідно з ч.5 ст.290 ЦПК України Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.
Як зазначив у заяві про забезпечення позову прокурор, при виконанні Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повноважень, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» за результатами опрацювання матеріалів НАЗК щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Киреєвої В.С., встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття нею необґрунтованих активів.
Як вже раніше зазначалось судом, вартість об`єктів нерухомого майна становить 3 036 250,00 грн.
Вказане дає можливість вважати, у разі доведеності позову, що ці активи можуть бути визнані необґрунтованими і стягнуті в дохід держави. Отже є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову в цій категорії справ (вимоги ч.3 ст.151 ЦПК України). Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та вимог прокурора вирішуватиметься за результатами розгляду справи відповідно до ст.291 ЦПК України.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, Суд у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини», оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195).
Отже, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право розпоряджатись ним на певний час до вирішення судом спору по суті. Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як ймовірного власника майна, яке є предметом спору, оскільки спірні активи залишаються у їх володінні та користуванні.
Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном, оскільки заборона на користування майном є окремим видом забезпечення позову, передбаченим п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, який у цьому випадку не розглядається.
Підстав для зустрічного забезпечення відповідно до положення ч.1 ст.154 ЦПК України суд не вбачає, оскільки власники майна не обмежуються у праві володіння та користування ним та, як наслідок, збитки, пов`язані з забезпеченням позову, відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави у повному обсязі та накладення арешту на майно, що на праві власності належать ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.149-150, 153 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Стрільцова Івана Сергійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, - задовольнити.
2. Накласти арешт на активи, які є предметом спору:
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2034056632224 );
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка перебуває у власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1988902032224);
-нежитлове приміщення №165, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке перебуває у власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2370997532224);
-нежитлове приміщення №10, розташоване за адресою: АДРЕСА_4, яке перебуває у власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2085708032224);
-земельну ділянку (кадастровий номер 3222784200:03:003:0135), розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Лишнянська с/р, яке перебуває у власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2333551032227);
-транспортний засіб Mazda CX-5, 2020 р.в., державний номер НОМЕР_2, VIN-код: НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 29.07.2021).
3. Арешт накладається без заборони користування майном.
4. Копію ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 а також відповідним державним органам для виконання.
5. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці.
Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, адреса: 01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17), а боржниками:
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5, адреса: АДРЕСА_8 );
ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6, адреса: АДРЕСА_2 );
ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_7, адреса: АДРЕСА_2 );
ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8, адреса: АДРЕСА_8 )
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Роз`яснити, що згідно зі статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судді О.В. Чернова
Т.Г. Криклива
Я.В. Шкодін