- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/7943/25
Провадження 1-кс/991/8013/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 від 01.08.2025 про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 72024031050000007 від 13.09.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому підозрюваний ОСОБА_4, просить змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернути заставу заставодавцям.
Обґрунтовуючи свої доводи, підозрюваний ОСОБА_4 послався на те, що 24.04.2025 в рамках кримінального провадження № 72024031050000007 від 13.09.2024, що здійснюється детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області, йому повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень. Застава внесена в строк та в повному обсязі.
В подальшому, постановою прокурора в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 від 12.05.2025 визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024031050000007 від 13.09.2024 Національному антикорупційному бюро України.
23.06.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків продовжено до 24.08.2025.
Отже, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 посилається на необґрунтованість та недоведеність врученої йому підозри, а також вважає, що доводи про наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними. ОСОБА_4 стверджує, що доводи слідства про заподіяння ним збитків в розмірі 6 млн грн гуртуються на незрозумілих некоректних даних, які під виглядом висновків не в повному обсязі надані слідчому судді при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу. Разом з цим, за твердженнями підозрюваного, утримання грошових коштів, внесених в якості застави, є непомірним фінансовим тягарем. До того ж ОСОБА_4 зауважує, що за період часу з моменту повідомлення йому про підозру будь-які процесуальні дії за його участі не вчинялися та не порушувалися визначені судом процесуальні обов`язки. З огляду на що процесуальна поведінка підозрюваного може бути досягнута без зайвих фінансових навантажень, що і стало підставою звернення ОСОБА_4 до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 надав клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцям. Доводи захисника зводяться до того, що досудове розслідування, підозра та запобіжні заходи були застосовані неуповноваженими органами досудового розслідування. Так, як свідчать матеріали досудового розслідування, саме детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області була оголошена підозра ОСОБА_4, після чого без зміни предмету інкримінованого йому правопорушення було змінено підслідність за детективами НАБУ, чим порушено вимоги ст. 216 КПК України.
На переконання захисника ОСОБА_5, викладені обставини ставлять під сумнів поточну обґрунтованість підозри ОСОБА_4, що стало підставою звернення захисника до суду зі скаргою на повідомлення про підозру, яка призначена слідчим суддею до розгляду на 29.07.2025.
Разом з тим, захисник зауважує, що протягом всього часу досудового розслідування підозрюваний демонструє належну процесуальну поведінку, не порушує покладені на нього обов`язки та умови застосованого запобіжного заходу. Ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та при продовженні, суттєво знизилися або перестали існувати.
Вказані обставини є підставою для пом`якшення запобіжного заходу, оскільки ступінь обґрунтованості підозри безпосередньо впливає на оцінку ризиків, тож, на думку захисника, наявні підстави для зміни запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що слідчими суддями уже неодноразово перевірялася обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлено існування ризиків та їх обґрунтованість. Обставини, вказані підозрюваним та захисником, не є новими, були враховані при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, обов`язки були продовжені, а захисником не надано документів, що свідчили б про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні надав слідчому судді для долучення до справи копії ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду:
- у справі № 991/7647/25 від 30.07.2025 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу;
- у справі № 991/6622/25 від 29.07.2025 про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 24.04.2025 у кримінальному провадженні 72024031050000007 від 13.09.2024.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024031050000007 від 13.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_4, обіймаючи посаду голови Ківерцівської міської ради, усвідомлюючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах іншої юридичної особи - ТОВ «Елсідо Юніон», з метою розтрати чужого майна - коштів територіальної громади, які в силу займаної посади перебували у його віданні, розпорядником яких він виступав, у період часу з 02.05.2023 по 03.06.2023, діючи в умовах воєнного стану, уклав Договір поставки №152 від 23.05.2023 на загальну суму 10 299 600,00 грн, що призвело до розтрати коштів Ківерцівської територіальної громади в сумі 6 052 184,99 грн, через проведення закупівлі за завищеною вартістю, чим було завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету Ківерцівської міської ради на вказану суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
24.04.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
28.04.2025 Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №161/7918/25 відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_8, погодженого із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 ..
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2025 у справі № 161/7918/25 скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/7918/25 від 28.04.2025 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 028 000,00 грн, яка була внесена заставодавцем у визначеному ухвалою слідчого судді розмірі. Окрім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування включно, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
12.05.2025 постановою прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №72024031050000007 визначено підслідність та доручено здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні Національному антикорупційному бюро України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6077/25 від 19.06.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2024 до 6 (шести) місяців, тобто до 24.10.2025.
23.06.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6576/25 продовжено на два місяці, тобто до 24.08.2025, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, в саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Як свідчать наявні у матеріалах справи документи, 29.07.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6692/25 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 24.04.2025 у кримінальному провадженні № 72024031050000007.
Досліджуючи вищевказані процесуальні документи, слідчим суддею встановлено, що при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні;
- встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України;
- зроблено висновок, що запобіжний захід у вигляді застави є співмірним існуючому ризику, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4, запобігти встановленому ризику, а отже відповідає характеру кримінального правопорушення та суспільному інтересу.
Слід зауважити, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.
Сторона захисту посилається на порушення підслідності в розумінні ст. 216 КПК України та відсутність встановлених ризиків.
Так, згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу, а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини 1 цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
Зокрема, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК України, якщо розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч (дві тисячі за старою редакцією цієї статті) і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Аналізуючи викладене, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, формально належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України і предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, за умови перевищення розміру завданої шкоди (з 17.07.2025 - 5000, а до 17.07.2025- 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) у поєднанні з певним спеціальним статусом суб`єкта кримінального правопорушення.
Разом з тим, абз. 2 п. 20-9 Перехідних положень КПК України (в редакції від 17.07.2025) визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та які перебувають у провадженні Національного антикорупційного бюро України або Бюро економічної безпеки України станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення", продовжують здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України або Бюро економічної безпеки України відповідно до вимог цього Кодексу.
За наведеного, слідчий суддя вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024031050000007 від 13.09.2024 наразі правомірно здійснюють детективи НАБУ з огляду на те, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 грн, тому розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 191 КК України, у період травень-червень 2023 року для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності Національного антикорупційного бюро України, а також здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду у 2023 році повинен був становити не менше 5 368 000 грн (2684 х 2000), тоді як згідно із повідомленням про підозру ОСОБА_4 розмір такої шкоди становить 6 052 184,99 грн, за участі службової особи органу місцевого самоврядування - ОСОБА_7, який обіймав посаду голови Ківерцівської міської ради.
Крім того, як визначено ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024031050000007 від 13.09.2024 іншим органом досудового розслідування - Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Волинській області до 12.05.2025 не суперечило нормам КПК України. Зрештою слідчий суддя не вважає таку обставину наявною підставою для зміни запобіжного заходу.
Стосовно ж доводів підозрюваного ОСОБА_4, з чим погоджується сторона захисту, щодо відсутності наявності ризиків, слідчий суддя враховує наступне.
Так, при продовженні покладених обов`язків на ОСОБА_4, слідчим суддею в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 24.08.2025 була встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, який виправдовує необхідність продовження строку дії кореспондуючих цьому ризику обов`язків, визначених у п.п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці. До того ж слідчий суддя не знайшов підстав для продовження застосування до ОСОБА_4, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язку не відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, що у клопотанні сформульовано як застосування домашнього арешту.
Водночас слідчий суддя зазначає, що факти сумлінного дотримання підозрюваним упродовж досудового розслідування покладених на нього процесуальних обов`язків не нівелює вищезазначених обставин за відсутності нових обставин, які обґрунтовували б зменшення ризиків, тобто це не є обставиною, яка свідчить про необхідність зменшення розміру запобіжного заходу у вигляді застави чи зміну такого. Сам по собі факт виконання підозрюваним покладених на нього упродовж досудового розслідування процесуальних обов`язків свідчить про ефективність застосованого запобіжного заходу у виді застави.
Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у цьому кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Таким чином, слідчим суддею встановлено продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. За наведених обставин слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава у визначеному розмірі, не зможе запобігти встановленому ризику.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
За наведеного, у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись статтями 177-183, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1