Документ № 129491257

Cправа №991/6674/25

Провадження №11-сс/991/466/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

прокурора ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_9, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2025 року щодо

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 та ч.4 ст.368 КК України,

у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2025 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 002 668,00 грн, покладено на нього строком два місяці, тобто до 27.08.2025, обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, із приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

На вказане рішення захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 і ОСОБА_9, а також прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_7 у апеляційній скарзі посилається на те, що у клопотанні детектив не вказав, яким чином обрахований розмір застави; чому зазначена саме сума 120 002668,00 грн, попри те, що, за твердженням сторони обвинувачення, матеріальної шкоди державі внаслідок дій ОСОБА_34 не спричинено; у чому полягає виключність обставин цього кримінального провадження, характеру суспільної небезпеки розслідуваних злочинів та особи підозрюваного. Вважає, що визначений розмір застави - непропорційний доходам ОСОБА_6 .

Просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити повністю в задоволенні клопотання детектива про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави.

У апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_9 зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без урахування доказів, які могли вплинути на його висновки, тому такі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на те, що слідчий суддя безпідставно визнав підозру ОСОБА_6 обґрунтованою. Так, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, адже дії щодо підписання наказів Мінрегіону вчинені ОСОБА_6 у межах його повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства. Посилання слідчого судді на висновок експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22.05.2025 №7612/24-41/7613/24-42 - безпідставне, оскільки визначення ринкової вартості майна не є обставиною, яка підлягає доказуванню в частині визначення розміру збитків. Окрім цього, за твердженням сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні не завдано збитків, що підтверджується й наданими захистом доказами, які слідчий суддя залишив поза увагою. Наведені у повідомленні про підозру обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, об`єктивно свідчать про відсутність підстав для їхньої кваліфікації із застосуванням ч.2 ст.15 КК України. Зробивши висновок, що матеріали, долучені до клопотання, підтверджують відображені у повідомленні про підозру обставини вчинення кримінального правопорушення, визначеного ч.4 ст.368 КК України, слідчий суддя не надав їм конкретної оцінки в частині взаємозв`язку із ОСОБА_6 на предмет доказового значення для обґрунтованості підозри у вчиненні тяжкого корупційного правопорушення.

ОСОБА_6 не вчинив жодних дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню. Відсутні докази його неналежної процесуальної поведінки або наміру, направленого на таке перешкоджання. Висновок про існування ризику переховування ОСОБА_6 у зв`язку з тяжкістю можливого покарання суперечить позиції, викладеній у рішенні ЄСПЛ «Панченко проти Росії». Факт його добровільного прибуття до органу досудового розслідування із-за кордону для отримання повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу свідчить про відсутність такого ризику. Сторона обвинувачення не зазначила, а суд не встановив, обставин, які можуть спонукати підозрюваного здійснювати вплив на свідків, та мету такого тиску, оскільки жоден зі свідків не вказує на ОСОБА_6, як особу, що вчинила кримінальні правопорушення.

Також висновок слідчого судді про наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином позбавлений конкретної оцінки і зводиться до загальних тверджень.

Слідчий суддя не зазначив у чому полягає виключність випадку застосування до ОСОБА_6 застави у розмірі 120 002 668 грн, який перевищує межі, встановлені абз.2 п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 .

Прокурор САП ОСОБА_10 у апеляційній скарзі з доповненнями, не оспорюючи обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, розміру застави, зазначає, що висновок слідчого судді щодо достатності покладених на підозрюваного обов`язків для запобігання існуючим ризикам не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на те, що про існування ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує. Наявність майнових ресурсів у підозрюваного та членів його сім`ї вказує на спроможність у випадку необхідності забезпечити оперативне переміщення та переховування від органів слідства та суду, зокрема, до країн, із якими відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях. ОСОБА_6 має досвід перетину кордону, дійсні паспорти громадянина України для виїзду за кордон та дипломатичний паспорт України. Скасування візового режиму з країнами Європи та повномасштабне вторгнення російської федерації надає додаткові можливості підозрюваному залишити України. Із метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 можуть бути використані професійні та службові зв`язки зі службовими особами різних органів виконавчої влади. Підозрюваний має соціальні зв`язки за кордоном, адже його мати та рідна сестра, яка є громадянкою Франції, проживають у цій країні, а син має дозвіл на проживання в Італії та навчається у Швейцарії. Підозрюваний у щорічних деклараціях за 2023 і 2024 роки вказав недостовірну інформацію щодо фактичного місця проживання, а також не зареєстрував нове. ОСОБА_6 приховує транспортні засоби, якими він та його дружина фактично користуються, що вказує на можливість підозрюваного таємно пересуватися територією України та перетинати державний кордон України. Підозрюваний, будучи обізнаним щодо повідомлення про підозру ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14, вжив заходи для продовження закордонного відрядження.

Під час досудового розслідування виявлені відомості, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, до вчинення якого може бути причетний ОСОБА_6 . Тому наявний ризик, визначений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Кримінальний процесуальний закон не містить положень щодо необхідності застосування запобіжного заходу з урахуванням сумісності із посадою, яку обіймає підозрюваний. В ухвалі відсутнє обґрунтування того, яким чином обов`язки, у покладенні яких відмовлено, унеможливлять виконання ОСОБА_6 службових обов`язків на посаді Віце-прем`єр- міністра України - Міністра національної єдності України.

Висновки слідчого судді про існування ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду і про відсутність підстав для покладення на нього обов`язків, необхідних для запобігання такому, є суперечливими.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити повністю, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 002 668 грн, а також покласти на нього обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 із приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру; носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_35, будучи належними чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду апеляційної інстанції не прибув, причину неприбуття не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційні скарги розглядаються без участі ОСОБА_36 .

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційних скарг сторони захисту та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, натомість прокурор САП ОСОБА_10 просила задовольнити її апеляційну скаргу, а апеляційні скарги сторони захисту вважала безпідставними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_10, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі є необґрунтованими.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369 КК України.

Постановою Верховної Ради України від 04.03.2020 №516?IХ «Про формування складу Кабінету Міністрів України» ОСОБА_6 призначено на посаду Міністра розвитку громад та територій України.

Згідно з п.3 Примітки до ст.368 КК України члени Кабінету Міністрів України належать до службових осіб, які займають особливо відповідальне становище.

Таким чином, ОСОБА_6 обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно?розпорядчих та адміністративно?господарських функцій, а отже був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище відповідно до ч.3 ст.18, п.1 Примітки до ст.364 та п.3 Примітки до ст.368 КК України.

Наказом від 23.05.2022 Мінрегіону оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №396?р «Про призначення ОСОБА_13 » державним секретарем Мінрегіону та визначено вважати ОСОБА_13 таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою державного секретаря Мінрегіону з 24.05.2022.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про державну службу» посади державних секретарів Міністерств віднесені до категорії «А» державної служби.

Згідно з п.3 Примітки до ст.368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст.368, 3685, 369 та 382 цього Кодексу є особи, посади яких відповідно до ст 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А».

Таким чином, ОСОБА_13 обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно?розпорядчих та адміністративно?господарських функцій, а отже був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище згідно із ч.3 ст.18, п.1 Примітки до ст.364 та п.3 Примітки до ст.368 КК України.

Наказом від 16.12.2020 №670 К/ОС за підписом Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_6 підозрювану ОСОБА_15 звільнено з посади виконувача обов`язків директора ДП «Укркомунобслуговування» у зв`язку із закінченням строку трудового договору та з 17.12.2020 призначено на посаду директора вказаного державного підприємства.

Відповідно до п.1 розділу 1 контракту №1 від 17.12.2020, укладеного між Мінрегіон, в особі Міністра ОСОБА_6, та ОСОБА_15 (далі - Контракт), директор ДП «Укркомунобслуговування» зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію державного підприємства здійснювати поточне управління державним підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.

Отже, ОСОБА_15, будучи директором ДП «Укркомунобслуговування», постійно виконувала організаційно?розпорядчі та адміністративно?господарські функції, а тому відповідно до примітки до ст.364 КК України є службовою особою.

Сторона обвинувачення вважає, що правопорушення вчинено за таких обставин.

Фактичний контроль та управління господарською діяльністю ТОВ «Сітігазсервіс» і ТОВ «ФК Сістемінвест» здійснює ОСОБА_11 . Окрім того, станом на грудень 2022 року посаду заступника директора ТОВ «ФК Сістемінвест» обіймав ОСОБА_12, який також був представником ТОВ «Сітігазсервіс». Вказані товариства входять до складу групи компаній «КСМ ГРУП».

ОСОБА_11 і ОСОБА_12, усвідомлюючи вимоги ст.134, 135 ЗК України, із метою мінімізації витрат на придбання земельних ділянок, не бажаючи купувати останні у встановленому законодавством порядку, підшуковували земельні ділянки для забудови, із подальшою метою передання їх для товариств, які входять до групи компаній «КСМ ГРУП», всупереч визначеному законодавством порядку.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2021 року, у фактичного контролера ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_11 і заступника директора ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_12 виник умисел на отримання земельної ділянки всупереч встановленому законодавством порядку з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, продажу нерухомості в збудованому житловому комплексі та отримання прибутку для зазначеного товариства.

Для цього у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2021 року, ОСОБА_11 залучено Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_6, державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України ОСОБА_13, директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_15 та радника Міністра розвитку громад та територій України на громадських засадах ОСОБА_14 з метою реалізації плану на отримання для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу.

Не пізніше грудня 2021 року ОСОБА_11 розроблено попередній план отримання для забудови, всупереч встановленому законодавством порядку, ТОВ «Сітігазсервіс» земельної ділянки з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, який передбачав реєстрацію права власності на земельну ділянку за Мінрегіоном і подальше укладення між Мінрегіоном та ТОВ «Сітігазсервіс» інвестиційних договорів, які від імені Мінрегіону мала підписати ОСОБА_15 .

Із метою конспірації та приховування своєї участі у розробленому ОСОБА_11 злочинному плані ОСОБА_6 доручив вести комунікацію між ОСОБА_11 і ОСОБА_12 своїй довіреній особі - ОСОБА_14 .

Так, ОСОБА_14, будучи довіреною особою ОСОБА_6, не будучи працівником Мінрегіону, мав доступ до інформації та документів, що стосуються земельної ділянки, та інформував ОСОБА_12 щодо розгляду у господарських судах справ що стосуються вказаної ділянки.

18.01.2022 ОСОБА_12 із метою реалізації розробленого ОСОБА_11 злочинного плану надіслав ОСОБА_15 проєкт довіреності від Мінрегіону на неї як директора ДП «Укркомунобслуговування», якою останню було уповноважено на представництво інтересів Мінрегіону у всіх питаннях щодо об`єктів рухомого та нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, які належать Мінрегіону.

26.01.2022 ОСОБА_12 із метою реалізації розробленого ОСОБА_11 плану через месенджер WhatsApp надіслав ОСОБА_14 та ОСОБА_11 проєкти договорів про встановлення прав користування земельною ділянкою для забудови, договору про передачу функцій замовника будівництва та договору про будівництво об`єкта реконструкції. Відповідно до вказаних договорів Мінрегіон, як суперфіціар, від імені та за дорученням якого діє ОСОБА_15 на підставі довіреності, надає, а ТОВ «Сітігазсервіс», як суперфіціарій, приймає у строкове користування земельну ділянку, також Мінрегіон передає ТОВ «Сітігазсервіс» права замовника будівництва на земельній ділянці, а ТОВ «Сітігазсервіс» набуває права на здійснення реконструкції та будівництва на земельній ділянці. Також ОСОБА_12 попросив ОСОБА_14 надіслати документи щодо розгляду в Господарському суді міста Києва справи №910/11827/21 за позовом Приватного акціонерне товариства «Агрофірма «Квіти України» (позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (відповідач), де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача виступав Мінргегіон, про визнання переукладеним договору оренди цілісного (єдиного) майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України», який знаходився на земельній ділянці. Виконуючи свою частину злочинного плану, ОСОБА_14 інформував ОСОБА_12 про розгляд у суді зазначеної справи.

27.01.2022 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 про необхідність видати довіреність від імені Мінрегіону на директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_15 щодо представництва інтересів Мінрегіону з питань, що стосуються об`єктів рухомого та нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, належних Мінрегіону, та надіслав ОСОБА_14 текст довіреності. У свою чергу ОСОБА_14 повідомив про вказаний факт ОСОБА_6, який 01.02.2022 видав довіреність від Мінрегіону з ідентичним текстом на ім`я ОСОБА_15 .

01.02.2022 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_15 про факт наявності підписаної ОСОБА_6 довіреності.

04.02.2022 ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_14 зразок заяви суб`єктам державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки, а 08.02.2022 на підставі цієї заяви, підписаної в.о. державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_37, приватним нотаріусом ОСОБА_38 було зареєстровано право власності на земельну ділянку за Мінрегіоном.

Таким чином, було виконано першу частину злочинного плану, а саме реєстрацію права власності на земельну ділянку за Мінрегіоном.

25.04.2022 ОСОБА_14 призначено радником Міністра ОСОБА_6 на громадських засадах, який перебував на вказаній посаді до 02.11.2022, коли ОСОБА_6 видав наказ про припинення повноважень радників Міністра, у тому числі й ОСОБА_14, у зв`язку зі своєю відставкою.

06.07.2022, після виконання першої частини злочинного плану, яка полягала у здійсненні реєстрації права власності за Мінрегіоном земельної ділянки, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_12 про необхідність підготовки подальшого покрокового плану дій, спрямованого на отримання права на забудову, всупереч встановленому законодавством порядку, земельної ділянки для ТОВ «Сітігазсервіс». Також ОСОБА_14 повідомив, що вказаний план дій потрібен для того, щоб передати земельну ділянку на баланс одному з підприємств, які входять до сфери управління Мінрегіону.

Із метою визначення конкретного переліку дій, вчинення яких необхідне з боку Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_6 для отримання права на забудову всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки, ОСОБА_12 на прохання ОСОБА_14 у період часу із 06.07.2022 по 08.07.2022 розробив план, який передбачав наступні етапи:

- оформлення наказу про передачу державному підприємству, яке найменш наражається на ризики, на баланс майна, що належало на праві господарського відання Державній агрофірмі «Квіти України»;

- проведення інвентаризації усього нерухомого майна (будинків, будівель, споруд, мощень, елементів благоустрою) та випуск технічних паспортів;

- отримання довідки з Фонду державного майна України про майно за результатами інвентаризації;

- прийняття на баланс та реєстрацію в Державному реєстрі речових прав права власності на об`єкти державного майна, що складали цілісний (єдиний) майновий комплекс за державним підприємством Міністерства;

- прийняття рішення про подальше використання (орган управління);

- після реєстрації речових прав на майно в Державному реєстрі речових прав, державне підприємство, як розпорядник вказаного державного майна, звертається до Міністерства, як законодавчо визначеного органу управління, про надання згоди на реалізацію інвестиційного проєкту та укладення відповідних договорів;

- після надання Міністерством згоди державне підприємство укладає з інвестором відповідні договори для реалізації інвестиційного проєкту.

08.07.2022, після схвалення вказаного плану ОСОБА_11, його зміст був доведений до відома ОСОБА_12, через ОСОБА_14 ОСОБА_6, ОСОБА_13 і ОСОБА_15

15.07.2022 на виконання заздалегідь обумовленої частини злочинного плану Міністром розвитку громад та територій України ОСОБА_6 видано Наказ №126, відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» визначено балансоутримувачем на праві господарського відання, за яким закpіплено державне майно, що належить до сфери управління Мінрегіону - ЦМК відповідно до переліку майна, що додано до акту приймання?передачі орендованого майна від 24.09.2008 від АТ «Квіти України» до Регіонального відділення ФДМ України по м. Києву.

21.07.2022 ОСОБА_14 надіслав ОСОБА_12 фото вказаного наказу. У свою чергу ОСОБА_12 переслав його ОСОБА_11 .

Відповідно до Статуту ДП «Укркомунобслуговування», затвердженого наказом Мінрегіону №21 від 31.01.2022, ДП «Укркомунобслуговування» (далі - підприємство) є державним підприємством, що засновано на державній формі власності і перебуває в управлінні Мінрегіону, та є юридичною особою публічного права.

Відчуження державного майна, передача його під заставу, здача в оренду (лізинг) рухомого та нерухомого майна, укладання договорів про спільну діяльність з використанням основних засобів та обігових коштів підприємства та відокремлених підрозділів здійснюється за попередньою згодою Уповноваженого органу управління відповідно до законодавства.

Розпоряджатись в інший спосіб майном, що належить до основних засобів, підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачений ГК України та іншими законами України.

Підприємство здійснює володіння землею та іншими природніми ресурсами відповідно до мети своєї діяльності згідно з законодавством.

Відмова від земельної ділянки або її частини, яка належить підприємству на праві постійного користування, здійснюється за погодженням із уповноваженим органом управління.

Управління підприємством здійснює директор, який призначається уповноваженим органом управління в установленому законом порядку.

Директор підприємства або особа, яка виконує його обов`язки, є підзвітним уповноваженому органу управління, а під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків останній повинен діяти в інтересах підприємства.

У випадках, визначених Законами України, уповноважений орган управління приймає рішення про надання згоди на вчинення підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов`язання або про відмову в наданні такої згоди.

Таким чином, за своїм правовим статусом ДП «Укркомунобслуговування» є державним унітарним підприємством і відповідає ознакам, закріпленим у ст.73 ГК України.

Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Згідно з п.42 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення у випадках, визначених законами України, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання або про відмову в наданні такої згоди та несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень.

Разом із тим, ч.1, 3 ст.732 ГК України передбачено, що значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

15.07.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_15, виконуючи свою частину злочинного плану, видала наказ №18?од про зарахування на баланс підприємства ЦМК і надіслала текст наказу ОСОБА_13 .

16.08.2022 Міністром ОСОБА_6 спільно із Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву видано наказ про передачу державного майна ЦМК Державної агрофірми «Квіти України» із орендного користування. Відповідно до вказаного наказу Мінрегіон приймав ЦМК і мав вжити заходів щодо його передачі на баланс ДП «Укркомунобслуговування».

19.08.2022 ОСОБА_14 надіслав ОСОБА_12 фото вказаних наказів.

20.09.2022 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зустрілись із ОСОБА_13 у приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, та обговорили подальші кроки реалізації злочинної схеми отримання для забудови земельної ділянки всупереч встановленому законодавством порядку з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу.

29.09.2022 ОСОБА_12, продовжуючи реалізацію раніше розробленого злочинного плану, узгодив із державним секретарем Мінрегіону ОСОБА_13 текст звернення ДП «Укркомунослуговування» щодо погодження укладення інвестиційних договорів між ДП «Укркомунобслуговування» і ТОВ «Сітігазсервіс», предметом, яких є земельна ділянка, надіславши йому текст вказаного звернення та проєкт відповіді Мінрегіону, яким надається дозвіл на укладення інвестиційних договорів між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» та проєкти інвестиційних договорів. Відповідно до надісланих ОСОБА_13 проєктів інвестиційних договорів вони мали бути укладені між Мінрегіоном від імені та за дорученням якого діє ОСОБА_15 та ТОВ «Сітігазсервіс». У свою чергу ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12, що стороною інвестиційних договорів буде не Мінрегіон, а ДП «Укркомунобслуговування».

На початку жовтня 2022 року, із метою створення видимості конкуренції, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 надіслали до ДП «Укркомунобслуговування» пропозиції суб`єктів господарської діяльності, а саме ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Еконінвест проєкт», ТОВ «Буд?Інжиніринг Холдінг», а також ТОВ «Сітігазсервіс», пов`язаних з ОСОБА_11, про укладення інвестиційних договорів.

06.10.2022 пропозиції від зазначених товариств були зареєстровані в ДП «Укркомунобслуговування». Всі зазначені товариства пов`язані з ОСОБА_11, а подання електронної звітності та подання електронних документів до ДПС України від саме ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Еконінвест проєкт», ТОВ «Буд?Інжиніринг Холдінг» та ТОВ «Сітігазсервіс» здійснювалось із спільних IP?адрес.

Із метою зменшення частки ДП «Укркомунобслуговування», яку підприємство мало отримати за наслідком укладення договорів, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирішили занизити вартість оцінки земельної ділянки та ЦМК, розташованого на ній, що у свою чергу зменшувало кількість квадратних метрів нерухомого майна, яке могло отримати ДП «Укркомунобслуговування» за результатами виконання інвестиційних договорів.

Для реалізації вказаного плану ОСОБА_12 разом із юрисконсультом ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_21 на початку жовтня 2022 року залучили оцінювача ОСОБА_39, який не був обізнаний зі справжніми підставами такого залучення. ОСОБА_12 та ОСОБА_21 повідомили оцінювачу ОСОБА_40 про необхідність провести оцінку земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, розташованого на ній, за ціною, яка б була значно нижче ринкової. Так, ОСОБА_12 заздалегідь визначив занижену вартість земельної ділянки, повідомивши ОСОБА_40, що вона має скласти 3500 доларів США за 100 кв. м.

Протягом жовтня-грудня 2022 року ОСОБА_21 надала ОСОБА_40 необхідні документи для проведення оцінки (витяги з реєстрів, технічний паспорт на цілісний майновий комплекс тощо).

Таким чином, виконуючи замовлення ОСОБА_12 і ОСОБА_21, оцінювач ОСОБА_41 без виїзду на об`єкт оцінки оцінив земельну ділянку за заздалегідь визначеною вартістю у розмірі 142 712 000,00 грн, що складало на момент оцінки 3500 доларів США за 100 кв. м. ОСОБА_41 самостійно підписав оцінку та надав її на підпис іншим суб`єктам оцінювання, а саме: ОСОБА_42, від ТОВ «Інвесткон», та оцінювачу ОСОБА_43 . Зазначені особи фактично оцінку не проводили, лише підписали її на прохання ОСОБА_44 . Також оцінювач ОСОБА_41 без виїзду на об`єкт оцінив комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянці, за вартістю 115 124 000,00 грн.

За підготовку висновків про оцінку земельної ділянки та розташованого на ній комплексу будівель і споруд по наперед визначеній ОСОБА_12 заниженій вартості ОСОБА_41 отримав від ОСОБА_12 та ОСОБА_21 кошти на загальну суму 100 000,00 грн, із них кошти в сумі 38 000,00 грн ОСОБА_12 надіслав 10.11.2022 зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_44 .

Із метою приховування своєї злочинної діяльності та участі у проведенні оцінок ОСОБА_12 та ОСОБА_21 наказали ОСОБА_40 зазначити у висновках про оцінку, що замовником оцінок є ДП «Укркомунообслуговування», хоча підприємство вказані оцінки не замовляло та жодних розрахунків із оцінювачем ОСОБА_33 не здійснювало.

На початку листопада 2022 року ОСОБА_41 надав ОСОБА_12 та ОСОБА_21 висновки про оцінку земельної ділянки та комплексу будівель і споруд, розташованого на ній.

08.12.2022 ОСОБА_21 уточнила у ОСОБА_15, якою датою необхідно підготувати висновки оцінки (30.11 чи 01.12), після цього дати висновків про оцінку за вказівкою ОСОБА_21 були змінені оцінювачем ОСОБА_33 із 01.10.2022 на 01.12.2022 та передані для ОСОБА_21 .

У подальшому вартість, визначена в оцінках, виконаних оцінювачем ОСОБА_33, була зазначена в договорах, укладених між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс».

21.10.2022 у приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 обговорили подальшу реалізацію злочинного плану отримання ТОВ «Сітігазсервіс» для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки.

01.11.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_15, відповідно до розробленого раніше ОСОБА_12 плану, надіслала до Мінрегіону звернення №408, текст якого попередньо був узгоджений між ОСОБА_12 та ОСОБА_13, яким винесла на розгляд Мінрегіону питання про погодження значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс», а саме: інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки. Серед іншого у листі зазначено, що найбільш економічно обґрунтованою та вигідною для держави України, в особі ДП «Укркомунобслуговування» та Мінрегіону, є пропозиція ТОВ «Сітігазсервіс» та додані проєкти інвестиційних договорів із товариством.

02.11.2022 Міністр розвитку громад та територій України ОСОБА_6 подав до Верховної ради України заяву про відставку.

Постановою Верховної ради України від 03.11.2022 №270?IX прийнято відставку Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_6 .

Разом з цим, виконуючи свою частину заздалегідь визначеного злочинного плану, ОСОБА_6, незважаючи на те, що у зверненні ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 №408, згідно з вимогами ГК України відсутня інформація про істотні умови правочину з ТОВ «Сітігазсервіс», усвідомлюючи, що 03.11.2022 останній день його повноважень на посаді, а відтак, у подальшому він не зможе надати згоду на укладення значного господарського зобов`язання між ДП «Укркомунобслуговування» і ТОВ «Сітігазсервіс», із метою розгляду звернення ОСОБА_15 від 01.11.2022 та забезпечення вирішення питання про надання такої згоди, видав наказ Мінрегіону №203, яким утворив робочу групу з розгляду вказаного звернення, якій доручив прийняти рішення про надання згоди на вчинення ДП «Укркомунобслуговування» господарського зобов`язання або відмови в наданні такої згоди за результатами розгляду звернення, а також, всупереч Положення про Мінрегіон та ГК України уповноважив державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_13 оформити в установленому законодавством порядку від імені Мінрегіону рішення, прийняте робочою групою.

10.11.2022 ОСОБА_21 надіслала ОСОБА_15 нові проєкти інвестиційних договорів щодо земельної ділянки. Після цього ОСОБА_15 надіслала до Мінрегіону звернення №420 із новими проєктами інвестиційних договорів та бізнес планом інвестиційного проєкту.

11.11.2022 за результатами розгляду вказаного звернення робочою групою (протокол №3 засідання робочої групи) прийнято рішення надати згоду ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання (інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки державної форми власності по АДРЕСА_17) за наступних умов:

- приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проєктів наданих договорів, а також правового статусу земельної ділянки по АДРЕСА_17;

- отримання підприємством у результаті реалізації цього інвестиційного проєкту нерухомого майна вартістю не нижче вартості земельної ділянки та нерухомості відповідно до незалежних експертних оцінок;

- отримання нерухомого майна пропорційно черговості введення в експлуатацію черг будівництва та інших умов;

- відсутності будь?якого конфлікту інтересів між сторонами угоди та недопустимості наявності пов`язаних посадових осіб з боку суб`єктів господарювання, які мають відношення до інвестиційного проєкту.

Водночас, відповідно до Положення про Мінрегіон, не було передбачено повноважень робочої групи чи на прийняття таких рішень, натомість здійснення функції з управління об`єктами державної власності належить до виключних повноважень Міністра.

Окрім того, оскільки укладення договорів передбачало отримання сторонами часток реконструйованого та/або побудованого майна, надання дозволу повинно було відбуватись відповідно до Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 (далі - Порядок).

Згідно із п.2 Порядку суб`єкт господарювання або інша юридична особа, що виявили намір укласти договір, подають органові управління звернення щодо погодження укладення договору разом із такими документами:

(1) попередньо погоджений сторонами проєкт договору (у разі, коли стороною договору є орган управління, попереднє погодження не вимагається);

(2) засвідчені копії статутів (положень) суб`єкта господарювання або іншої юридичної особи та сторони (сторін), з якою (якими) передбачається укласти договір (у разі, коли стороною договору є орган управління, засвідчена копія його положення не вимагається);

(3) інформація про суб`єкта господарювання або іншу юридичну особу, зокрема про: кількість робочих місць; рівень прибутковості за останні три роки, розмір дебіторської заборгованості, зокрема простроченої; державну реєстрацію прав власності або користування будинками (спорудами) та земельними ділянками, які передбачається використовувати за договором (за наявності).

Суб`єкт господарювання або інша юридична особа подає також бізнес?план із визначенням етапів, строків, шляхів і засобів виконання договору, джерел його фінансування, впливу результатів укладення договору на фінансовий план суб`єкта господарювання;

(4) інформація про сторону (сторони), з якою (якими) передбачається укласти договір, а саме: повне найменування сторони; дані про її державну реєстрацію; відомості, що підтверджують здатність сторони забезпечити належне виконання своїх договірних зобов`язань, зокрема фінансову та професійну спроможність;

(5) звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості.

Зазначений звіт подається разом з рецензією, що містить позитивний висновок щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна або за наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки, про відповідність в цілому таким нормативно-правовим актам;

(6) обґрунтування способу використання державного майна з відповідними розрахунками.

Згідно з п.3 Порядку орган управління готує протягом 10 робочих днів з дня надходження від суб`єкта господарювання або іншої юридичної особи звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проєкт рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Мінрегіон за результатами опрацювання звернення ДП «Укркомунобслуговування», за умови погодження укладення договору з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом, мав би підготувати відповідний проєкт рішення Кабінету Міністрів України, а Кабінет Міністрів України - прийняти відповідне рішення.

16.11.2022 державний секретар ОСОБА_45, виконуючи свою частину злочинного плану, усвідомлюючи відсутність у себе відповідних повноважень, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», листом №7/21/12297?22 від імені Мінрегіону надав ДП «Укркомунобслуговування» дозвіл на укладення значного господарського зобов`язання з ТОВ «Сітігазсервіс», за умов, визначених робочою групою Мінрегіону.

17.11.2022 ОСОБА_12 надіслав фотознімок цього листа ОСОБА_11, який висловив невдоволення наявністю у дозволі на укладення значного господарського зобов`язання фрази «за умови приведення у відповідність до містобудівного та земельного законодавства» та запропонував виключити або замінити вказане формулювання на «врахування поточного стану містобудівного та земельного законодавства». ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_15 про прохання ОСОБА_11 виключити або замінити наведене формулювання в листі, а 17.11.2022 зателефонував із такого приводу ОСОБА_13 .

18.11.2022 ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_15 проєкт листа Мінрегіону, в якому ДП «Укркомунобслуговування» просить уточнити необхідність приведення проєктів договорів до поточного та діючого на цей час цільового призначення і виду використання земельної ділянки, а також проєкт відповіді Мінрегіону за підписом державного секретаря, якою Мінрегіон повідомляє ДП «Укркомунобслуговування», що вимога щодо «приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проєктів наданих договорів» не містить просторового, часового, стадійного чи етапного обмеження та може бути реалізована після отримання усієї необхідної дозвільної та тому подібної документації на реалізацію інвестиційно?будівельного проєкту.

Оскільки ОСОБА_13 18.11.2022 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1031?р був звільнений із Мінрегіону, ОСОБА_46 та ОСОБА_12 не вдалось домогтися зміни формулювання в листі №7/21/12297?22 Мінрегіону про надання дозволу ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс».

21.11.2022 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_15 про намір ТОВ «Сітігазсервіс» якнайшвидше розпочати будівництво на земельній ділянці.

24.11.2022 ОСОБА_15 листом №355 повідомила Мінрегіон про начебто приведення проєктів договорів, які планувалось укласти з ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до земельного та містобудівного законодавства, що не відповідало дійсності.

У свою чергу Мінрегіон листом №7/21/12963?22 від 01.12.2022 повідомив ДП «Укркомунобслуговування» про те, що Мінрегіоном взято до уваги приведення проєктів договорів, які планується укласти з ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до вимого земельного та містобудівного законодавства, зі зміною статусу земельної ділянки.

01.12.2022 ОСОБА_15, із метою інформування про виконання неї своєї частини злочинного плану та створення умов для його реалізації, надіслала фото вказаного листа ОСОБА_12, а той - ОСОБА_11

09.12.2022 директор ДП «Укркомунообслуговування» ОСОБА_15, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», без виконання визначених Мінрегіоном умов, уклала з ТОВ «Сітігазсервіс» такі договори: договір №09/12/2022?1 від 09.12.2022, предметом якого є передача ДП «Укркомунобслуговування» та виконання ТОВ «Сітігазсервіс» прав та функцій замовника (забудовника) будівництва на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій по АДРЕСА_17; договір №09/12/2022-2 від 09.12.2022, предметом якого є зобов`язання та права сторін по проєктуванню, реконструкції та будівництва об`єкта реконструкції на земельній ділянці, із метою отримання кожною зі сторін своєї частини в реконструйованому та побудованому об`єкті в порядку та на умовах зазначених в договорі; договір від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), за яким ДП «Укркомунобслуговування» надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» - приймає в строкове користування земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_17 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013), для реалізації ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову.

Також ОСОБА_15 підписала акт приймання?передачі земельної ділянки від ДП «Укркомунобслуговування» до ТОВ «Сітігазсервіс», відповідно до якого земельна ділянка передана у станi, придатному для початку організації та здійснення підготовчих робіт з будівництва багатофункціонального житлового комплексу, передання земельної ділянки вчинене на період та з метою здійснення будівництва багатофункціонального житлового комплексу.

Відповідно до умов п.5.1.3. Договору №09/12/2022-2 ринкова вартість нерухомого майна, яке має отримати ДП «Укркомунобслуговування», не може бути меншою від ринкової вартості земельної ділянки та об`єкту реконструкції. При чому ринкова вартість була визначена відповідно до висновків про вартість майна, виконаних ОСОБА_33, а саме вартість земельної ділянки визначена у розмірі 142 712 000,00 грн без ПДВ, а об`єкту реконструкції - комплексу будівель і споруд у розмірі 115 124 000,00 грн у тому числі ПДВ.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно?земельної та оціночно?будівельної експертизи від 22.05.2025 №7612/24-41/7613/24?42, встановлено, що: ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:179:0013, площею 11,1502 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_17, станом на 01.12.2022 складала 570 589 541,00 грн без ПДВ; ринкова вартість об`єкту - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 50 857,60 кв. м, огородження 1666,7 м.п., що розташований за адресою: АДРЕСА_17, станом на 01.12.2022 складав 644 728 158,00 грн без ПДВ; вартість права користування земельною ділянкою визначена у розмірі 553 945 953,00 грн.

Враховуючи викладене, вартість земельної ділянки на 1 086 427 330,60 грн менша сукупної вартості зазначеної у п.5.1.3 Договору.

Таким чином, за умови виконання сторонами умов Договору, зокрема п.5.1.1, 5.1.3 Договору від 09.12.2022 №09/12/2022?2, ДП «Укркомунобслуговування» недоотримало б нерухоме майно на суму 1 086 427 330,60 грн, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на зазначену суму.

Разом із тим, ОСОБА_6 та іншим його співучасникам не вдалося довести до кінця реалізацію свого злочинного задуму, оскільки під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2024 у справі №991/4924/24 накладено арешт на земельну ділянку та заборонено ТОВ «Сітігазсервіс» та/або залученим товариством фізичними або юридичними особами користуватись земельною ділянкою та перебувати на ній.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 здійснює фактичний контроль та управління господарською діяльністю ТОВ «Сітігазсервіс» і ТОВ «ФК Сістемінвест». Окрім того, протягом травня та липня 2022 року ОСОБА_12 виконував обов`язки директора ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», а станом на грудень 2022 року обіймав посаду заступника директора товариства, а також був представником ТОВ «Сітігазсервіс». Вказані товариства входять до складу групи компаній «КСМ ГРУП».

У невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 26.04.2022, між ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які діяли в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», та ОСОБА_6 виникла домовленість про прийняття ОСОБА_6 із використанням свого службового становища рішень, які забезпечать подальше отримання ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки за надання ОСОБА_6 та пов`язаним із ним особам неправомірної вигоди у вигляді знижки на придбання об`єктів інвестування (квартир).

На виконання досягнутої між ОСОБА_11 і ОСОБА_6 домовленості ОСОБА_11 доручив ОСОБА_12 та іншим невстановленим працівникам ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» укласти з особами, яких визначить ОСОБА_6, договори про участь у Фонді фінансування будівництва з наданням значної знижки на придбання об`єктів інвестування (квартир).

У свою чергу ОСОБА_6 визначив ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_22 в якості осіб, яким ОСОБА_11 буде надана знижка на придбання об`єктів інвестування (квартир) шляхом укладення ними договорів про участь у Фонді фінансування будівництва з ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест».

Із метою конспірації та приховування факту своєї причетності, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2022 року, залучив до організації придбання об`єктів інвестування (квартир) шляхом укладення ними договорів про участь у Фонді фінансування будівництва з ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» ОСОБА_26, ОСОБА_25 та ОСОБА_22 радника патронатної служби Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_23, яка мала забезпечити комунікацію з ОСОБА_11 та організувати придбання об`єктів інвестування (квартир) на визначених ОСОБА_6 осіб.

На виконання доручення ОСОБА_6 ОСОБА_23 26.04.2022 надіслала ОСОБА_11 фото паспорту, картки фізичної особи - платника податків, свідоцтва про одруження ОСОБА_25 . ОСОБА_11 переслав вказані документи ОСОБА_12 та повідомив, що зі вказаною собою має бути укладений договір на купівлю квартири АДРЕСА_3 . У подальшому ОСОБА_12 забезпечив підготовку працівниками ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» договору про участь у Фонді фінансування будівництва.

13.05.2022 ОСОБА_23 надіслала ОСОБА_11 контакти чоловіка ОСОБА_25 - ОСОБА_24 для узгодження деталей підписання договорів.

Після цього 17.05.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», в особі т.в.о. директора ОСОБА_12, та ОСОБА_25 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №1/425. Довідкою №1/425 про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання ОСОБА_25 та право набути у власність об`єкт інвестування: квартиру АДРЕСА_4 . Загальна сума коштів внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору становила 469 040,00 грн. Разом із тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 17.05.2022 складала 1 711 000,00 грн. Таким чином, 17.05.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для ОСОБА_25 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 1 241 960,00 грн.

17.05.2022 ОСОБА_11 проінформував ОСОБА_23 про укладення відповідного договору.

22.07.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Сістемінвест», в особі т.в.о. директора ОСОБА_12, та ОСОБА_26 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №22/07?273/II. Довідкою №22/07?273/II про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт повного розрахунку у сумі 66 350,00 грн ОСОБА_26 та право на набуття у власність об`єкта інвестування: квартири АДРЕСА_5 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 68 008,75 грн. Мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 22.07.2022 складала 1 856 141,25 грн.

Таким чином, 22.07.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для ОСОБА_26 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) в сумі 1 788 132,5 грн.

Того ж дня, між ТОВ «Фінансова компанія «Сістемінвест», в особі т.в.о. директора ОСОБА_12, та ОСОБА_26 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №22/07?256/III. Довідкою №22/07?256/III про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання ОСОБА_26 та право на набути у власність об`єкт інвестування: квартиру АДРЕСА_6 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 42 404,25 грн. Разом з тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 22.07.2022 складала 1 198 795,75 грн.

Отже, 22.07.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 і ОСОБА_12 для ОСОБА_26 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 1 156 391,5 грн.

Також 22.07.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», в особі т.в.о. директора ОСОБА_12, та ОСОБА_26 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №22/07?90/II. Довідкою №22/07?90/II про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання ОСОБА_26 та право на набути у власність об`єкт інвестування: квартиру АДРЕСА_7 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 93 152,00 грн. Разом з тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 22.07.2022 складала 2 595 148,00 грн.

При цьому, ОСОБА_23 була присутньою при укладенні договорів про участь у Фонді фінансування будівництва між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» та ОСОБА_26 та надавала допомогу в їх підписанні.

Таким чином, 22.07.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для ОСОБА_26 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 2 501 996,00 грн.

Загальна сума коштів, внесених ОСОБА_26 до фонду фінансування будівництва на підставі відповідних договорів, становила 203 565,00 грн, а мінімальна ринкова вартість об`єктів нерухомості - 5 853 650,00 грн.

Отже, отримана ОСОБА_6 для ОСОБА_26 знижка на придбання майнових прав на нерухоме майно склала 5 650 085,00 грн.

23.08.2022 ОСОБА_23, діючи за дорученням ОСОБА_6, надіслала ОСОБА_11 фото паспортів та карток фізичної особи - платника податків ОСОБА_47 та її чоловіка ОСОБА_22 .. Також ОСОБА_23 повідомила ОСОБА_11, що договори про участь у Фонді фінансування будівництва необхідно оформляти на ОСОБА_22, який прибуде 26.08.2022 до м. Києва.

26.08.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», в особі директора ОСОБА_19, та ОСОБА_22 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №26/08?318/III. Довідкою №26/08?318/II про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання та право на набути у власність об`єкт інвестування: квартиру АДРЕСА_8 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 84 849,5 грн. Разом із тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 26.08.2022 становила 2 869 150,50 грн.

Отже, 26.08.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 і ОСОБА_12 для ОСОБА_22 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 2 784 301,00 грн.

Також 26.08.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», в особі директора ОСОБА_19, та ОСОБА_22 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №26/08?63/II. Довідкою №26/08?63/II про право довірителя на набути у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання та право на набуття у власність об`єкта інвестування: квартири АДРЕСА_9 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 40 969, 25 грн. Разом із тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 26.08.2022 склала 1 404 530,75 грн.

Таким чином, 26.08.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для ОСОБА_22 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 1 363 561,5 грн.

Окрім викладеного, 26.08.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», в особі директора ОСОБА_19, та ОСОБА_22 укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 26/08?174/II. Довідкою № 26/08?174/II про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання та право на набуття у власність об`єкта інвестування: квартири АДРЕСА_10 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 41 194,75 грн. Разом з тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 26.08.2022 склала 1 431 500 грн. При цьому фактичним володільцем вказаної квартири після реєстрації права власності на неї на ОСОБА_22 став ОСОБА_6, який через ОСОБА_22 отримав можливість розпоряджатись такою.

Отже, 26.08.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 1 390 305,25 грн, оформивши право власності на цей об`єкт на ОСОБА_22 .

Окрім того, 26.08.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», в особі директора ОСОБА_19, та ОСОБА_22 було укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №26/08?100/III. Довідкою №26/08?100/II про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування підтверджено факт виконання зобов`язання та право на набуття у власність об`єкта інвестування: квартири АДРЕСА_11 . Загальна сума коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі договору, становила 60 516,00 грн. Разом з тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 26.08.2022 склала 2 060 484,00 грн.

Таким чином, 26.08.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для ОСОБА_22 знижку на придбання об`єкта інвестування (квартири) у сумі 1 999 968,00 грн.

Загалом, 26.08.2022 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знижку на придбання майнових прав на нерухоме майно для ОСОБА_22 у сумі 6 147 830,50 грн та для себе у сумі 1 390 305,25 грн.

Відтак, 26.08.2022 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_23 про оформлення договорів про участь у Фонді фінансування будівництва щодо чотирьох квартир.

Загальна сума коштів, внесених ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22 до Фонду фінансування будівництва на підставі відповідних договорів, становила 900 135,00 грн, а мінімальна ринкова вартість набутих ними та ОСОБА_6 об`єктів нерухомості склала 15 516 650,00 грн.

Таким чином, об`єкти нерухомого майна (квартири) були набуті ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22 за цінами нижчими за мінімальну ринкову вартість на 14 616 515,50 грн.

У листопаді 2022 року ОСОБА_6, будучи фактичним власником квартири АДРЕСА_11, та маючи право через ОСОБА_22 розпоряджатись нею, з метою конспірації та приховування факту своєї причетності у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2023 року, залучив до продажу вказаної квартири ОСОБА_32, яка неформально була його особистим помічником.

02.11.2023 ОСОБА_32, виконуючи доручення ОСОБА_6, замовила у ТОВ «Несіна і компанія» оцінку квартири АДРЕСА_12, обумовивши що вартість квартири повинна бути зроблена за мінімально можливою ціною.

08.11.2023 ОСОБА_32, виконуючи доручення ОСОБА_6, надіслала працівнику ТОВ «Несіна і компанія» технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_12, та паспорт ОСОБА_22 . У подальшому працівник ТОВ «Несіна і компанія» надіслав для ОСОБА_32 фото оцінки квартири та за вказівкою ОСОБА_32 надіслав для ОСОБА_32 оригінал звіту про оцінку оператором поштового зв`язку «Нова пошта». У свою чергу ОСОБА_23 оплатила ТОВ «Несіна і компанія» послуги оцінки квартир у розмірі 1 836,00 грн зі своєї власної картки.

У період з 04.11.2023 по 09.11.2023 ОСОБА_23 та ОСОБА_32, виконуючи доручення ОСОБА_6, організовували підготовку документів для продажу квартири АДРЕСА_12 .

10.11.2023 ОСОБА_6 за допомогою ОСОБА_23 продав квартиру АДРЕСА_11, знайомій своєї дружини ОСОБА_48 - ОСОБА_16 за 1 522 100,00 грн.

Окрім того, 02.09.2022 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_11 через радника Патронатної служби Міністерства громад та територій України ОСОБА_20 за підписання ним 15.07.2022 Наказу №126 раніше не обумовлену неправомірну вигоду - книгу «Собрание сочинений Г.С. Сковороды том 1» вартістю 1 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ становить 36 658,60 грн.

14.05.2025 вказана книга була вилучена під час проведення обшуку в особистій бібліотеці ОСОБА_6 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

23.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.

24.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов до таких висновків: імовірною є причетність ОСОБА_6 до інкримінованих злочинів за обставин, відображених у повідомленій йому підозрі, а також обґрунтованість останньої; існують ризики, передбачені п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України; визначений у п.5 ч.1 ст.177 КПК України ризик є недоведеним; на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним із метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного; запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним встановленим ризикам; застосування до ОСОБА_6 іншого більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання ним процесуальних обов`язків; застава у передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; заставу у розмірі 120 002 668,00 грн, що не буде для ОСОБА_6 завідомо непомірним, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків; слід покласти на ОСОБА_6 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру; відсутні підстави для застосування до підозрюваного обов`язків: носити електронний засіб контролю, не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки вони є несумісними із займаною ОСОБА_6 посадою Віце?прем`єр?міністра України - Міністра національної єдності України та унеможливлять виконання ним своїх службовим обов`язків.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст. Відтак, повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка набула статусу підозрюваного, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч.5 ст.9 КПК України.

Так, у своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Відтак, повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати їм оцінку з точки зору їх допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище - Міністр розвитку громад та територій України, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», зловживаючи своїм службовим становищем, підписав Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 15.07.2022 №126, згідно з яким ДП «Укркомунобслуговування» визначено балансоутримувачем, за яким на праві господарського відання закpіплено державне майно у вигляді цілісного (єдиного) майнового комплексу Державної агрофірми «Kвіти України», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тиpаспольська, 43, що належить до сфери управління Мінрегіону. Окрім того, ОСОБА_6 підписав Наказ Мінрегіону від 03.11.2022 №203 «Про деякі питання розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 №408» із метою створення умов для подальшого укладення між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договору №09/12/2022?1 від 09.12.2022, договору №09/12/2022?2 від 09.12.2022, договору від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_17, кадастровий номер 8000000000:91:179:0013, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на суму 1 086 427 330,60 грн, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Також, сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_6, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище - Міністр розвитку громад та територій України, за підписання з використанням свого службового становища в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс» Наказу Мінрегіону №126 та Наказу Мінрегіону №203 у період із 17.07.2022 по 26.08.2022 отримав від фактичного бенефіціарного власника та контролера ТОВ «Сітігазсервіс», ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» ОСОБА_11 і т.в.о. директора ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді знижки на придбання об`єктів інвестування (квартир) для третіх осіб на загальну суму 14 616 515,50 грн, а саме: ОСОБА_26 у розмірі 5 650 085,00 грн; ОСОБА_25 у розмірі 1 241 960,00 грн; ОСОБА_22 у розмірі 7 724 470,50 грн. 02.09.2022 ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді книги « Собрание сочинений Г.С . Сковороды том. 1» вартістю 1 000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України становить 36 658,60 грн. Тобто ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368 КК України.

Слідчий суддя, проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та матеріали клопотання, дійшов висновку про можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованих злочинів за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Доводи апеляційних скарг цього висновку слідчого судді не спростовують.

Так, із тексту повідомлення про підозру ОСОБА_6 вбачається, що його дії кваліфіковані, у тому числі, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, як закінчений замах на зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Із диспозиції ст.364 КК України слідує, що службовим зловживанням шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Для притягнення особи до відповідальності за ст.364 КК України важливо встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо). Злочинне використання службового становища може виражатися у формі рішень, вказівок чи іншої спонукальної (зобов`язальної тощо) інформації.

У апеляційній скарзі ОСОБА_9 зазначає про те, що відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Однак, такі доводи фактично зводяться до твердження про наявність у ОСОБА_6 повноважень щодо формального накладення підпису на накази Мінрегіону без аналізу захисником їхнього змісту та потенційних наслідків прийняття, а також до посилання на вказівку у їхньому тексті, що такі прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Тому колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими.

Як встановлено слідством, ОСОБА_6 та іншим його співучасникам не вдалося довести до кінця реалізацію свого злочинного задуму, оскільки під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2024 у справі №991/4924/24 накладено арешт на земельну ділянку та заборонено ТОВ «Сітігазсервіс» та/або залученим товариством фізичними або юридичними особами користуватись земельною ділянкою та перебувати на ній.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави вважати, що стороною обвинувачення викладено відомості, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив згідно з приписами ч.2 ст.15 КК України закінчений замах на кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.

Відтак, помилковим є посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на те, що наведені у повідомленні про підозру обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, об`єктивно свідчать про відсутність підстав для кваліфікації із застосуванням ч.2 ст.15 КК України.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.364 КК України, є фактичне настання шкідливих наслідків, які можна виміряти в грошовому вимірі, унаслідок таких дій чи бездіяльності. Проте, в умовах замаху наслідки фактично можуть не наставати, але винятково через обставини, які не залежали від винної особи.

Із висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22.05.2025 №7612/24-41/7613/24-42 вбачається, що: (1) ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим №8000000000:91:179:0013, площею 11,1502 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_17, станом на 01.12.2022 складала 570 589 541 грн. Визначена вартість не містить ПДВ; (2) ринкова вартість об`єкта - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 50 857,60 кв.м, огородження 1666,7 мп., що розташований за адресою: АДРЕСА_17, станом на 01.12.2022 складала 644 728 158 грн. Визначена вартість не містить ПДВ; (3) вартість права користування земельною ділянкою визначена у розмірі 553 945 953 грн.

При цьому, колегія суддів вважає неспроможним твердження апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про безпідставність посилання слідчого судді на висновок експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22.05.2025 №7612/24-41/7613/24-42.

Так, дійсно, у кримінальних провадженнях ринкова вартість використовується для визначення розміру збитків, завданих злочином, особливо у випадках вчинення майнових кримінальних правопорушень. Однак, якщо збитки не настали, адже було вчинено замах на злочин, ринкова вартість може враховуватися не як фактичні збитки, а як показник «задуманого» наміру шкоди.

А тому слідчий суддя правильно послався на можливість спричинення тяжких наслідків у вигляді недоотримання нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_17, на загальну суму 1 086 427 330,60 грн.

Окрім цього, безпідставним є твердження апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про те, що, дійшовши висновку, що матеріали, долучені до клопотання, підтверджують відображені у повідомленні про підозру обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, слідчий суддя не надав їм конкретної оцінки в частині взаємозв`язку із ОСОБА_6 на предмет доказового значення для обґрунтованості підозри у вчиненні тяжкого корупційного правопорушення, так як на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та давати їм оцінку з точки зору допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Слідчий суддя встановив існування ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що наведені стороною обвинувачення та констатовані слідчим суддею факти та обставини переконливо вказують на існування наведених ризиків.

Так, слідчий суддя, встановлюючи наявність ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, врахував: тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній, суворість можливого покарання, пов`язані із цим негативні наслідки, наявність у ОСОБА_6 досвіду перетину державного кордону, дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також дипломатичного паспорту, існування соціальних зв`язків за кордоном, так як його син навчається у Швейцарії, а рідна сестра та мати мають посвідки на постійне проживання у Французькій Республіці, майновий стан ОСОБА_6 та його близьких осіб.

А відтак, обґрунтованим є висновок слідчого судді про реальну можливість підозрюваного впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Із огляду на те, що слідчим суддею фактично враховано всі обставини, на які посилається прокурор, неспроможним є твердження її апеляційної скарги, що слідчим суддею у повній мірі не враховано існування наведеного ризику.

Покликання апеляційної скарги прокурора на скасування візового режиму з країнами Європи не стверджує можливість неофіційного перетину кордону з іншими країнами ОСОБА_6, оскільки безвізовий режим жодним чином не може створювати умов для незаконного перетину кордону. А довід, що повномасштабне вторгнення російської федерації надає додаткові можливості підозрюваному залишити територію України, спростовується відсутністю стійких соціальних зв`язків у ОСОБА_6 на окупованих територіях та небезпекою для життя і здоров`я такого маршруту.

Верховний Суд України у постанові від 19.03.2015 у справі №5-1кс15 визначив, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду; недотримання умов запобіжного заходу; зміну документів, котрі посвідчують особу; зміну зовнішності; перехід на нелегальне становище; перебування в тайнику; імітацію своєї смерті тощо). Під час з`ясування, які дії особи мають визнаватися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, котра вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим і яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їхньої досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак ухиляється від виконання такого обов`язку. Водночас, на особу, котра вчинила злочин, законодавством не покладається обов`язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов`язку в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування змінила місце свого проживання (навіть і з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.

Матеріалами провадження стверджується, що після прибуття з-за кордону ОСОБА_6 з`явився до органу досудового розслідування для отримання повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу. При цьому прокурор не надала суду жодних доказів, що підозрюваний вжив заходи для продовження закордонного відрядження саме у зв`язку з тим, що був обізнаний про повідомлення про підозру ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14, а тому мав намір переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Відтак, наведений довід сторони обвинувачення є неспроможним.

Окрім цього, твердження апеляційної скарги прокурора, що ОСОБА_6 вживає заходи для приховування відомостей щодо свого фактичного місця проживання, є голослівним. Так, положеннями ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Водночас, фізична особа може мати кілька місць проживання. Тому наявність у підозрюваного декількох місць проживання не свідчить про те, що він вживає заходи з метою приховування інформації щодо свого фактичного місця проживання від органів державної влади України.

При цьому помилковим є посилання прокурора на Правила реєстрації місця проживання, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016, оскільки вказана постанова втратила чинність.

Твердження апеляційної скарги прокурора про те, що ОСОБА_6 приховує транспортні засоби, якими користується він та його дружина, що вказує на можливість підозрюваного таємно пересуватися територією України та перетинати державний кордон України на цих транспортних засобах, є неспроможним, так як використання таких автомобілів саме по собі не створює реальний ризик втечі, ці транспортні засоби не були зафіксовані при спробі перетину кордону, а використання на них інших номерних знаків може бути зумовлене професійною діяльністю підозрюваного.

Попри доводи апеляційної скарги прокурора, проживання матері та рідної сестри ОСОБА_6 у Франції, а також навчання сина у Швейцарії, не спростовують наявність у нього міцних соціальних зв`язків в Україні, так як підозрюваний одружений, має тут постійне місце проживання, роботи, власність.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з урахуванням ряду інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або свідчити про те, що вона маловірогідна і необхідність в застосуванні тримання під вартою відсутня.

Так як тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для констатації наявності ризику переховування, неспроможним є довід апеляційної скарги захисника про те, що висновки слідчого судді суперечить позиції, викладеній у рішенні ЄСПЛ «Панченко проти Росії»

Кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, відтак, колегія суддів відхиляє покликання апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на те, що ОСОБА_6 не вчинив жодних дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню, що відсутні докази його неналежної процесуальної поведінки або наміру, направленого на таке перешкоджання.

Наявність ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя встановив на підставі того, що, набувши статусу підозрюваного, ОСОБА_6 має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, отже може бути обізнаний з обсягом доказів, які на цей час зібрані та наявні у органу досудового розслідування, а відтак, із речами та/або документами, які сторона обвинувачення може планувати отримати для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим слідчий суддя дійшов висновку, що реальна можливість використання підозрюваним своїх зв`язків, набутих на посадах у Кабінеті Міністрів України, НАК «Нафтогаз України» тощо, задля опосередкованого вжиття заходів, спрямованих на знищення, переховування чи спотворення відповідних речей та/або документів, і перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб.

Враховуючи викладене, та те, що досудове розслідування наразі триває і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, безпідставним є довід апеляційної скарги захисника ОСОБА_9, що висновок слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, позбавлений конкретної оцінки та зводиться до загальних тверджень.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя встановив із огляду на визначену КПК України процедуру отримання показань від свідків, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, адже такі пов`язані з використанням службового становища, співучастю, характеризуються завуальованістю та латентністю, вчинені із залученням третіх осіб, у тому числі фактично підлеглих та залежних від підозрюваного.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками, ОСОБА_6 може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, зокрема, набуті під час здійснення професійної діяльності, впливати на цих осіб з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення відомостей, які їм відомі.

За таких обставин помилковим є покликання апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на те, що стороною обвинувачення не зазначено, а судом не встановлено, обставин, які можуть спонукати підозрюваного здійснювати вплив на свідків, та мету, із якою необхідно вчиняти такий тиск.

Водночас, слідчий суддя прийшов до переконання, що відсутній ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, адже стороною обвинувачення не додано доказів на підтвердження наявності підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити нові кримінальні правопорушення.

Наведений висновок є слушним, на думку колегії суддів, оскільки ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

А відтак, посилання прокурора у апеляційній скарзі на те, що під час досудового розслідування виявлені відомості, які вказують на ознаки, кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, до вчинення якого може бути причетний Віце?прем`єр?міністр України - Міністр національної єдності України ОСОБА_6 у зв`язку з працевлаштуванням низки осіб у Міністерство та у компанії групи НАК «Нафтогаз України», які отримували заробітну плату, однак у дійсності не виконували посадових обов`язків, натомість забезпечували охорону будинку, особисту охорону сім`ї ОСОБА_51, виконували функції водіїв, - указаного висновку слідчого судді щодо відсутності ризику учинити кримінальне правопорушення у майбутньому не спростовують.

Таким чином, оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України, та наявність заявлених ризиків, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного переконання про необхідність застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя врахував, окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його сімейний стан; характер посади, яку він обіймає, соціальний статус і репутацію; майновий стан ОСОБА_6 ; розмір майнової шкоди (наслідків для інтересів держави), яка могла бути завдана, та розмір неправомірної вигоди, в отриманні якого для себе і третьої особи він підозрюється, та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до ОСОБА_6 іншого більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Згідно із ч.5 ст.182 КПК України розмір щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Із абз.2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 вбачається, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

Відтак, корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого може бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги: обставини та характер інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, що вчинені у співучасті, із використанням службового становища та повноважень Міністра розвитку громад та територій України; встановленні у кримінальному провадженні ризики, передбачені п.1?4 ч.1 ст.177 КПК України; майновий стан, соціальний статус та посаду підозрюваного на цей час.

Так, згідно з відомостями щорічної декларації ОСОБА_6 за 2024 рік за вказаний період його сукупний дохід становив 35 391 943,00 грн, у тому числі:

- заробітна плата у сумі 25 111 393,00 грн, нарахована АТ «НАК «Нафтогаз України»;

- заробітна плата у сумі 90 526,00 грн, нарахована господарсько?фінансовим департаментом секретаріату Кабінету Міністрів України;

- проценти у сумі 6 047 661,00 грн, нараховані АТ «Державний ощадний банк України»;

- дохід від відчуження рухомого майна у сумі 3 390 000,00 грн, нарахований ТОВ «СВ Транс Інвест»;

- відсотки по ОВДП (облігаціях внутрішньої державної позики) у сумі 747 040,00 грн, нараховані Міністерством фінансів України.

За цей же період сукупний дохід його дружини - ОСОБА_48 становив 2 114 860,00 грн, зокрема:

- заробітна плата у сумі 655 753,00 грн, нарахована Київським національним університетом імені Тараса Шевченка;

- дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у сумі 1 445 418,00 грн.

Станом на кінець звітного 2024 року у власності ОСОБА_6 та ОСОБА_48 загалом перебували грошові активи на загальну суму 52 646 503,00 грн, 494 312,00 доларів США, 107 010,00 євро, 46 274,00 швейцарських франків.

Окрім того, ОСОБА_6 задекларував таке нерухоме майно:

- квартиру площею 208,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_13, що набута у 2013 році, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 ;

- квартиру площею 45,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_14, що набута у 2008 році, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_52 ;

- квартиру площею 41,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_15, що набута у 2019 році, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_52 ;

- квартиру площею 42,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_15, що набута у 2019 році, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_52 ;

- квартиру площею 47,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_16, що набута у 2019 році, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_53 .

Також задекларований автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2020 року випуску, набутий у 2021 році, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_52, і низка іншого рухомого майна у виді годинників, ювелірних виробів, одягу, сумок, творів мистецтва, колекції книг, що перебувають у власності ОСОБА_6 та його дружини.

Відповідно до цієї ж декларації з 21.08.2024 ОСОБА_54 орендує житловий будинок площею 939,1 кв.м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .

Із протоколу огляду від 23?24.04.2025 інформації, наявної в Комплексній системі відеоспостереження м. Києва (Безпечне місто Київ), слідує, що ОСОБА_6 користується автомобілем Mercedes Benz S 500, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, який у 2024 році перереєстрований на нового власника - ПП «Савмоторс» та на якому змінено номерний знак на НОМЕР_2 . 19.04.2025 та 20.04.2025 цей автомобіль пересувався у супроводі Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_3, що зареєстрований за ОСОБА_55 . Цей же автомобіль супроводжує інший автомобіль, яким користується ОСОБА_6 - Mercedes, номерний знак НОМЕР_4 .

Окрім того, відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою, річчю або місцем від 01.04.2025 ОСОБА_54 користується автомобілем Mercedes V 300 D, номерний знак НОМЕР_5 .

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо виключності випадку, а також з визначенням застави в сумі, що складає 120 002 668,00 грн, адже саме такий розмір є співрозмірним із майновим станом підозрюваного, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи вищевказане, а також положення ч.2 ст.182 КПК України, згідно з якими застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), немає підстав для висновку, що слідчим суддею визначено заставу у завідомо непомірному розмірі, як зазначають у своїх апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_9 .

Твердження ОСОБА_9 про те, що слідчий суддя не зазначив у чому полягає виключність випадку застосування до ОСОБА_6 застави у розмірі 120 002 668 грн, який перевищує межі, встановлені абз.2 п.3 ч.5 ст.182 КПК України, спростовується доводами, викладеними слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі, які стосуються характеру та обставин злочинів, встановлених ризиків, майнового стану та посади підозрюваного.

Згідно із ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Урахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, наявність передбачених п.1?4 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, слідчий суддя прийшов до переконання, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави на нього необхідно покласти обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Натомість, на думку слідчого судді, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_6 обов`язків носити електронний засіб контролю, не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки вони вочевидь є несумісними із займаною ОСОБА_6 посадою Віце?прем`єр?міністра України - Міністра національної єдності України та унеможливлять виконання ним своїх службовим обов`язків.

Наведені висновки слідчого судді, колегія суддів вважає правильними із огляду на те, що будь-яке втручання у професійну діяльність має бути виправдане та обґрунтоване. Так, ОСОБА_6 працює у м. Києві, а проживає у Київській області. Він обіймає важливу посаду, виконання обов`язків на якій нерозривно пов`язане з постійним перебуванням або на робочому місці, або ж у відрядженнях за кордоном, характерним для його роботи є контроль із боку громадськості та значна соціальна відповідальність, що вагомо знижує ризик переховування. При цьому покладення на ОСОБА_6 обов`язків, про які зазначає прокурор, унеможливить виконання ним посадових функцій та як наслідок може призвести не лише до погіршення матеріального стану підозрюваного та його сім`ї, а й завдати шкоди інтересам установи, у якій він працює. Тому наявні підстави вважати, що покладення на ОСОБА_6 обов`язків носити електронний засіб контролю, не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, є непропорційним меті кримінального провадження.

Відтак, колегія суддів відхиляє покликання апеляційної скарги прокурора на те, що висновки слідчого судді про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_6 додаткових обов`язків, необхідних для запобігання ризикам, є суперечливими.

При цьому твердження апеляційної скарги прокурора про те, що кримінальний процесуальний закон не містить положень щодо необхідності застосування запобіжного заходу з урахуванням сумісності із посадою, яку обіймає підозрюваний, є неспроможним, так як суперечать положенням п.5 ч.1 ст.178 КПК України (наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання є обставиною, що враховується при обранні запобіжного заходу).

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.370 КПК України. Відтак, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_9, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4