Пошук

Документ № 129503384

  • Дата засідання: 07/08/2025
  • Дата винесення рішення: 07/08/2025
  • Справа №: 991/7332/25
  • Провадження №: 52025000000000184
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.

Cправа №991/7332/25

Провадження №11-сс/991/518/25

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 липня 2025 року стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Чоп Закарпатської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 ч., 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.07.2025 частково задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, продовжено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.09.2025 включно, визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена самим підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який час на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. У разі внесення застави вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави та на підозрюваного покладаються строком до 20.09.2025 включно такі обов`язки: не відлучатись за межі Закарпатської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво; повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин цього кримінального провадження, викладених у чинному повідомленні про підозру, із свідком ОСОБА_8 та іншим підозрюваним ОСОБА_9 ; здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

На вищезгадану ухвалу захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на таке.

Підозра не є обґрунтованою, оскільки: ОСОБА_5 жодних осіб через кордон не переправляв; з підозри та матеріалів клопотання не вбачається на кого конкретно повинен був вчинити вплив ОСОБА_5, не вказано конкретних дій які повинен був домогтися ОСОБА_5 своїм впливом на працівників ДПС та правоохоронних органів (надання відомостей про найменш захищенні ділянки кордону, інформація про розташування камер відеоспостереження, отримання вказівок щодо часу перетину кордону тощо); ОСОБА_5 в жодних правовідносинах з правоохоронцями не перебуває; органом досудового розслідування не вказується які саме дії ОСОБА_5 були направлені на переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Старшим детективом у своєму клопотанні перераховано ризики, передбачені ст. 177 КПК України, проте не обґрунтовано їх конкретними доказами.

Тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 не є виключною підставою для тримання його під вартою.

Наявність у родини підозрюваного земельних ділянок поблизу кордону не свідчить про намір ОСОБА_5 перетин кордону України. Закордонні паспорти підозрюваного вилучені під час затримання та обшуку за місцем проживання підозрюваного. Спілкування ОСОБА_5 з представниками ДПС України також не свідчить про його намір перетнути кордон України. На нерухоме і рухоме майно підозрюваного та його дружини ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 накладено арешт, жодних грошових коштів під час обшуку житла у підозрюваного не знайдено, офіційний дохід підозрюваного не вказує на незаконність статків підозрюваного. Указані обставини спростовують наявність ризику переховуватись від органу досудового розслідування.

Зазначені в клопотанні фрагменти розмов не є доказами, які підозрюваний може спотворити. Підозра ґрунтується на показах свідка та матеріалах НСРД, будь-яких предметів злочину органом досудового розслідування не вилучено, які саме докази підозрюваний може знищити органом досудового розслідування не вказано.

Основним свідком/заявником у кримінальному провадженні є ОСОБА_8, який неодноразово допитаний та попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, а тому ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження не доведений.

Слідчим суддею, при задоволенні клопотання детектива не надано оцінку тому, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні батька, має захворювання, які унеможливлюють подальше його перебування під вартою.

Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді, є непомірним для підозрюваного.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.07.2025 року та відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній, ухвалу слідчого судді від 23.07.2025 просили скасувати.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не є обґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

08.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК України і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000184.

08.04.2025 до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000185.

09.04.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_7 об`єднано в одне провадження № 52025000000000184 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52025000000000184 і № 52025000000000185.

23.04.2025 до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 14, частини 3 статті 368 КК України і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000223.

24.04.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_7 об`єднано в одне провадження № 52025000000000184 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52025000000000184 і № 52025000000000223.

27.05.2025 у кримінальному провадженні № 52025000000000184 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частини 2 статті 369-2, частиною 3 статті 332 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення двох осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 332 КК України, а також у прийнятті пропозиції, обіцянки та одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та пропозиції і обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленими такі фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 .

На початку березня 2025 року знайомий ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_10 під час зустрічі надав йому контакти ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, як людини, яка може бути корисна у його підприємницькій діяльності щодо будівництва та продажу нерухомості у Закарпатській області. При цьому ОСОБА_10 пообіцяв попередити ОСОБА_9 про потенційну комунікацію і надати йому номер телефона ОСОБА_8 . Перед поїздкою в Ужгород 17.03.2025 о 13 год 57 хв ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 у мобільному додатку Тelegram, познайомився з ним, повідомив про суть свого бізнесу. ОСОБА_9 повідомив, що в нього є син та знайомі у сфері нерухомості, з якими ОСОБА_8 було б цікаво співпрацювати. Вони домовились зв`язатись, коли ОСОБА_8 приїде до м. Ужгород.

19.03.2025 ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що планує 20.03.2025 приїхати до м. Ужгород, на що ОСОБА_9 запропонував зустрітися о 09:00 год у кафе «Chia Neo бістро», за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 51.

20.03.2025 о 08 год 52 хв ОСОБА_8 приїхав до кафе «Chia Neo бістро», де його вже чекав ОСОБА_9 із ще однією особою. ОСОБА_9 представився, повідомив, що він є депутатом Закарпатської обласної ради. Також, він представив особу, яка була з ним, як свого сина - ОСОБА_11, відрекомендував його як бізнесмена та людину, яка вміє заробляти гроші. Спілкування здебільшого стосувалось планів ОСОБА_8 знайти площадку для будівництва нерухомості в Закарпатській області та теми будівництва загалом. Обговорювались, зокрема, варіанти початку будівництва елеватора біля вузькоколійної залізничної дороги та зведення котеджного містечка. ОСОБА_11 надав свій контактний номер телефона ( НОМЕР_1 ) та одразу надіслав ОСОБА_8 у мобільному додатку WhatsApp кілька пропозицій щодо земельних ділянок, які могли б його зацікавити. Під час спілкування ОСОБА_9 з власної ініціативи підняв тему можливості перетину державного кордону України військовозобов`язаними особами. ОСОБА_9 зауважив, що це питання є складним та перебуває під контролем правоохоронних органів. При цьому повідомив, що має можливість вирішити це питання шляхом впливу на уповноважених осіб, які відповідають за перетин державного кордону. Вартість таких послуг складає близько 10000 ЄВРО за одну особу, але практичніше та вигідніше організовувати перетин одразу двома особами. ОСОБА_9 попередив ОСОБА_8, що це «кримінал» і закликав бути дуже обережним та належним чином здійснювати конспірацію на всіх етапах реалізації відповідної злочинної схеми.

У подальшому, 29.03.2025 ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 у мобільному додатку Тelegram та запитав, чи зацікавила його пропозиція щодо переправлення осіб через державний кордон.

У зв`язку з цим, 08.04.2025 ОСОБА_8 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення злочину.

15.04.2025 у період часу з 08 год 49 хв до 10 год 07 хв ОСОБА_9, перебуваючи з ОСОБА_8 у кафе «Chia Neo бістро», а згодом у легковому автомобілі Mercedes-Benz GLE, д.н.з. НОМЕР_2, пересуваючись з м. Ужгорода у бік м. Чопа та с. Соломоново Закарпатської області, детально описав схему переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини. ОСОБА_9 повідомив, що він є організатором схеми і на нього покладається отримання коштів за це, а вже він здійснює розрахунок з іншими учасниками схеми. Для конспірації він не спілкується з особами, які безпосередньо перетинатимуть кордон, єдиним варіантом є одержання ним коштів від ОСОБА_8 . Схема із незаконного перетину кордону ефективно функціонує тривалий час («таких людей сотні, тисячі»). Претенденти мають завчасно прибути у визначене ним місце, звідки їх забере особа, яка буде здійснювати перевезення через кордон. На питання ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснив, що схема працює і у зворотному напрямку - з Угорщини до України. У разі переміщення у зворотному напрямку через офіційні пункти пропуску, на осіб накладається штраф.

ОСОБА_9 повідомив, що він додатково за 1000 ЄВРО за особу може організувати переміщення осіб з м. Києва до визначеного місця у Закарпатській області. Особи, які залучені до злочинної схеми та здійснюють перевезення таких осіб до Закарпаття, мають спеціальні офіційні документи (спецкоди), які дозволяють їм безперешкодно долати блокпости та інші контрольні пункти. Комунікацію з цього приводу ОСОБА_9 здійснюватиме із використанням іншого номера телефона, який використовує для конспірації. Безпосередній перетин кордону буде відбуватись неподалік пункту пропуску «Чоп-Захонь» поза межами офіційних пунктів пропуску. Угорщина не видає на запит української сторони таких осіб, що є безумовною перевагою організованої ним злочинної схеми.

Під`їжджаючи до прикордонної зони, ОСОБА_9 зателефонував на гучному зв`язку ОСОБА_5 та попросив його «дати дзвіночок куди потрібно» та повідомити, що він буде у прикордонній зоні. ОСОБА_5 попросив ОСОБА_9 заїхати до нього додому. Далі ОСОБА_9 акцентував увагу ОСОБА_8, що вартість послуги незаконного переміщення однієї особи через державний кордон складає 11000 ЄВРО, проте при переправленні одразу двох осіб він зробить знижку і вартість складатиме 10000 ЄВРО (тобто 20000 ЄВРО за двох осіб). Якщо претенденти вже готові, він може забезпечити їх переміщення до Закарпаття, а у подальшому - через державний кордон, «навіть завтра». При цьому ОСОБА_9 навів негативні приклади, коли особи через паніку викрили себе та створили багато незручностей учасникам злочинної схеми з правоохоронцями. ОСОБА_9 закликав ОСОБА_8 ретельно перевіряти таких осіб, щоб бути впевненим у їх належній поведінці. Також, ОСОБА_9 провів інструктаж, як мають вести себе ці особи, перебуваючи на Закарпатті в очікуванні безпосереднього переміщення через державний кордон.

Під`їжджаючи до с. Соломоново Закарпатської області, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8, що це прикордонна зона, але він, як організатор злочинної схеми, достеменно знає «хто, де та коли стоїть». Також він продемонстрував, де здійснюється переміщення осіб через державний кордон.

Цього ж дня о 10 год 07 хв ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 приїхали до будинку за адресою: АДРЕСА_1, де зустрілись зі ОСОБА_5, який привітався та представився ОСОБА_8 .

У автомобілі ОСОБА_5, демонструючи свій вплив та авторитет у відповідному регіоні, зателефонував представникам Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) та повідомив, що він знову виїжджає на чорному джипі «Мерседес», з д.н.з «НОМЕР_8» («…з серйозними людьми. Так щоб ви там не бігали ніхто»).

Надалі ОСОБА_9 більш детально представив ОСОБА_8 . ОСОБА_5, якого відрекомендував як особу, яка у прикордонному районі володіє ситуацією на 99%, на що ОСОБА_5 зауважив, що на всі 100%. Зі слів ОСОБА_9, ОСОБА_5 є «господарем» цієї території і підтримує близькі стосунки та має протиправний вплив на працівників ДПС України, з якими, зокрема, вирішує питання незаконного переправлення осіб через державний кордон до Угорщини. У цьому контексті, ОСОБА_9 завуальовано повідомив ОСОБА_8, що ОСОБА_5 є співвиконавцем у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини, на якого покладається як переправлення осіб, так і вплив на працівників ДПС України, які повідомляють, де і коли можна безпечно переправити осіб через державний кордон.

Згодом, близько 10 год 30 хв ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 повернулись до домоволодіння ОСОБА_5, де продовжили розмову в автомобілі.

ОСОБА_9 повторно підкреслив, що безпосередньо ОСОБА_5 перевозитиме осіб через кордон, попросив вживати максимальних заходів конспірації та перевіряти таких осіб. З міркувань безпеки, він не хоче бачити цих осіб та спілкуватись з ними, йому потрібен тільки номер їх мобільного телефона. Коли їм зателефонують, вони мають сказати кодову фразу «від друга з Запоріжжя». ОСОБА_5, підкреслюючи свою роль у схемі, зазначив, що все, що залежить він нього, він робить «на 100%» і безпосередньо перевозить осіб через кордон.

Надалі співрозмовники попрощались зі ОСОБА_5, сіли в авто та поїхали до Чопської міської ради. У автомобілі ОСОБА_9 додатково роз`яснив ОСОБА_8 роль ОСОБА_5 у злочинній схемі із переправлення осіб через державний кордон («Він їх сюди. Він там їх забирає в Ужгороді, сюди привозить і чекає, «коли получить добро», щоб вони там були. Да і все. Їх тут забирають, там в руки передають, там в руки їх забирають. Він їх приводить до тої людини, яка їх там буде чекати»).

Повернувшись до кафе «Chia Neo бістро» близько 11 год 50 хв, ОСОБА_9 попросив дати йому контактний номер телефона особи, яка планує незаконно перетинати державний кордон, на що ОСОБА_8 продиктував йому номер НОМЕР_3, який перебуває у користуванні його знайомого - ОСОБА_12 . ОСОБА_9 попросив ОСОБА_8 одразу проінформувати про дату, коли претенденти на перетин кордону будуть готові, щоб він забезпечив їх транспортування з м. Києва до Закарпаття та скомунікував їх зі ОСОБА_5 . ОСОБА_9 підкреслив, що коли люди будуть їхати з Києва до Закарпаття, він вже має отримати від ОСОБА_8 кошти для передачі іншим учасникам схеми. ОСОБА_9 повторно повідомив, що вже допоміг багатьом у незаконному перетині державного кордону. Сам перетин кордону триває 3 - 4 хв, а в Угорщині їх зустріне інший учасник схеми.

25.04.2025 близько 10 год 50 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знову приїхали додому до ОСОБА_5 у с. Соломоново, де продовжили обговорення незаконного переміщення осіб через державний кордон. Під час зустрічі ОСОБА_9 повторно відрекомендував ОСОБА_5 як людину, яка є «господарем» відповідної прикордонної території і вирішує з прикордонниками будь-які питання. ОСОБА_9 вчергове пояснив, що його роль полягає в отриманні коштів та забезпеченні перебування осіб у відповідній локації, звідки їх забиратиме ОСОБА_5 та переправлятиме через кордон, на що ОСОБА_5 жартома натякнув ОСОБА_9 не применшувати свою роль. ОСОБА_9 повідомив, що з 10 до 17.05.2025 він перебуватиме за кордоном (в Королівстві Іспанія, Республіці Сербія), тож переправлення осіб через кордон слід перенести на період після 17 травня, якщо особи не готові прибути до його від`їзду.

Надалі ОСОБА_5 описав подробиці перетину державного кордону. Так, особи мають прибути до готелю у прикордонній зоні. Звідти він забере їхні речі, які переправить через кордон на територію Угорщини. Залишити собі вони мають лише речі, в яких перетинатимуть кордон, та гроші. З готелю їх забере ОСОБА_5 та на авто переправить до Угорщини, де їх чекатиме в автомобілі інший учасник схеми. Кожен крок, зі слів ОСОБА_5, перебуває під його «тотальним» контролем, завдяки чому забезпечується якісний результат. Зі свого боку працівники ДПС України повідомлять ОСОБА_5, де в конкретний час краще перетинати кордон. ОСОБА_9 доповнив, що осіб, які незаконно перетинають кордон, попередньо інструктують, показують маршрут в телефоні та надають рації. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що угорська сторона, на відміну від словацької, не інформує Україну про факти незаконного перетину кордону громадянами України, що робить організовану ними схему найбільш безпечною. Зі слів ОСОБА_9 та ОСОБА_5, учасник схеми на угорській ділянці кордону зустрічає цих осіб та відвозить до найближчого залізничного вокзалу і садить на потяг до Будапешта, звідки вони самостійно їдуть відповідно до власних планів. На питання ОСОБА_8 вони повідомили, що можуть забезпечити перетин кордону вказаним особам у зворотному напрямку до України. ОСОБА_5 уточнив, що на цю послугу вони зроблять гарну знижку і це коштувати значно дешевше, ніж 10000 ЄВРО. Лояльність прикордонників, зі слів ОСОБА_5, обумовлюється тим, що по - перше, він має вплив на їх звільнення у разі нелояльної поведінки («Тут так, якщо погранець перейшов конкретно мені дорогу, так конкретно, і буром типу: «Та ти що? Та я тебе!» - два тижня і його немає. Будь-які зусилля включаємо, вже цю людину в якесь інше місце перевести і все»), а по-друге - кожен прикордонник, який бере участь у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон, має свою долю неправомірної вигоди («Ну, проте я з ними спочатку дружу. Я не ображаю нічим. Кожен має свою долю, хто учасник, будь ласка, хлопці»).

У подальшому ОСОБА_9 показав ОСОБА_8 місце, куди вказані особи мають завчасно прибути для очікування переправлення через державний кордон, а саме готельний комплекс «Золота Гора» за адресою: Ужгородський район, с. Барвінок, урочище «Золотая гора». На питання ОСОБА_8, чи не виникнуть проблеми з прикордонниками при незаконному перетині кордону, ОСОБА_9 відповів негативно, згадавши попередню розмову зі ОСОБА_5 з цього приводу.

Протягом травня 2025 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відбулось кілька телефонних розмов із використанням месенджерів, під час яких ОСОБА_9 уточнював, чи не змінились плани у двох осіб, які планують незаконний перетин державного кордону, на що ОСОБА_8 відповів, що плани незмінні, проте вони наразі вирішують особисті питання, після чого будуть готові до від`їзду.

Через деякий час ОСОБА_8, з використанням завчасно визначених кодових фраз, повідомив ОСОБА_9, що претенденти на перетин кордону вже готові. Останній запропонував обговорити це під час особистої зустрічі без використання засобів зв`язку.

21.05.2025 під час телефонної розмови із використанням месенджера, ОСОБА_9 у завуальованій формі повідомив ОСОБА_8, що під час своєї поїздки до м. Києва, яка відбудеться 24 - 26.05.2025, він планує обговорити з ним ряд питань, у тому числі щодо незаконного перетину державного кордону.

24.05.2025 зранку ОСОБА_9 спільно з сестрою дружини - ОСОБА_13 приїхав до м. Києва залізницею, де їх зустрів ОСОБА_8 та поселив у готелі «Софія Готель Київ», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, буд. 19. Між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в кафе на 1-му поверсі готелю відбулась розмова щодо подальших кроків з реалізації схеми із незаконного перетину державного кордону України двома особами, а також подробиці реєстрації юридичної особи з метою подальшого викупу земельних ділянок у с. Соломоново Закарпатської області, зміни їх цільового призначення та інших питань, пов`язаних з цим. ОСОБА_9 акцентував увагу ОСОБА_8 на необхідності дотримання правил конспірації. З його слів, всі телефони та месенджери прослуховуються. Також він навів ОСОБА_8 приклади, коли після викриття таких осіб, вони у подальшому викривали і інших співучасників злочину. ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9, що обидва претенденти на перетин кордону готові вирушати починаючи з 17 травня 2025 року, як вони і домовлялися попередньо. Тож вони у понеділок 26.05.2025 самостійно виїжджатимуть до Закарпаття, де заселяться у визначеному ОСОБА_9 готелі - «Золота Гора», де чекатимуть поки їх забере ОСОБА_5 та незаконно перемістить через державний кордон України до Угорщини. ОСОБА_9 зазначив, що його одразу поінформують про факт їх прибуття до відповідного готельного комплексу.

ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8, що в такому разі йому не треба їхати на Закарпаття для передачі неправомірної вигоди в сумі 20000 ЄВРО, проте він може розрахуватись з ним в м. Києві у понеділок 26.05.2025. При цьому, ОСОБА_9 додатково звернув увагу, що відповідні особи мають вдягтись у спортивні костюми зеленого кольору (з метою маскування), а також мати при собі 500-1000 ЄВРО на первинні витрати.

25.05.2025 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 пообідали у ресторані «Прага». Під час спілкування, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 передати йому предмет неправомірної вигоди цього ж дня, тобто не 26, а 25 травня, на що ОСОБА_8 відповів відмовою, повідомивши, що грошові кошти зберігаються у банківському відділенні, відтак він зможе забрати їх лише зранку в понеділок 26.05.2025. Через деякий час ОСОБА_9, з метою конспірації, попросив ОСОБА_8 передати предмет неправомірної вигоди двом його знайомим, а не безпосередньо йому. ОСОБА_8 відмовився від вказаної пропозиції, аргументуючи це небажанням залучати третіх осіб до відповідної схеми. Відтак ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили розрахуватись 26.05.2025 після відвідування нотаріуса, де вони планували зареєструвати юридичну особу.

26.05.2025 близько 10 години ранку ОСОБА_8 на власному автомобілі забрав з готелю ОСОБА_9 та ОСОБА_13, після чого вони разом поїхали до нотаріуса, де у період часу з 11 год 00 хв до 12 год 00 хв вчинили вказані вище нотаріальні дії. Після вчинення нотаріальних дій, близько 12 год 15 хв ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 на автомобілі останнього - Toyota LAND CRUISER 200, д.н.з НОМЕР_4, приїхали на обід до ресторану «Царське село», за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 22. Вийшовши з автомобіля, всі троє спочатку прослідували до входу в ресторан, після чого ОСОБА_13 зайшла всередину, а ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_8 повернулись на парковку до автомобіля, біля багажника якого, ОСОБА_8, близько 12 год 20 хв передав ОСОБА_9 предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО за організацію останнім незаконного перетину через державний кордон України до Угорщини двох осіб, а також незаконного впливу на працівників ДПС України з метою безперешкодного перетину через кордон. При цьому, ОСОБА_9 з 20.03.2025 по 26.05.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_5, прийняв пропозицію, обіцянку та одержав неправомірну вигоду для себе та ОСОБА_5 за вплив на прийняття рішення працівниками ДПС України, як особами уповноваженими на виконання функцій держави, в частині забезпечення безперешкодного незаконного переміщення ОСОБА_5 двох осіб через державний кордон поза офіційним пунктом пропуску, та спільно зі ОСОБА_5 запропонував і пообіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди. Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 затримано.

28.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС частково задоволено клопотання, застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (26.05.2025), тобто до 24.07.2025 включно, одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_5, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 3450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 10 446 600 гривень, у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням визначеного розміру застави покласти на нього такі обов`язки: не відлучатись за межі с. Соломоново Ужгородського району Закарпатської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 25.03.2016 та НОМЕР_6 від 13.02.2019, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9, ОСОБА_8 ; носити електронний засіб контролю.

03.06.2025 ухвалою АП ВАКС апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2025 року - без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 23.07.2025, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою. Продовжують існувати ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушень, впливу на інших учасників кримінального провадження, продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових. Більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб не є непомірним для підозрюваного.

Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Органом досудового розслідування підозру ОСОБА_5 обґрунтовано такими доказами: 1) протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.04.2025 № 294/7907-52КП; 2) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.04.2025; 3) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.04.2025; 4) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.05.2025, в ході якого свідок надав показання щодо обставин передачі неправомірної вигоди, а також стосовно майнового стану ОСОБА_9 ; 5) протоколом огляду від 09.04.2025, в ході якого оглянуто офіційний вебсайт Закарпатської обласної ради «https://zakarpat-rada.gov.ua/» та встановлено, що ОСОБА_9 є депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання (2020-2025) від Закарпатської обласної організації політичної партії «За майбутнє», а також членом постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації. Під час огляду досліджено біографічну довідку останнього; 6) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 15.04.2025 між ОСОБА_8 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_9, а також зі ОСОБА_5 ; 7) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 15.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 25-26.04.2025 між ОСОБА_8 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_9, а також зі ОСОБА_5 ; 8) протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.05.2025 (20000 ЄВРО, як предмета неправомірної вигоди за зловживання впливом на працівників ДПС України та організацію переміщення осіб через державний кордон України); 9) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 11.07.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 24-26.05.2025 між ОСОБА_8 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_9 ; 10) протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 26.05.2025, в ході якого вилучено предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО; 11) протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 26.05.2025, в ході якого виявлено та вилучено, серед іншого, паспорти громадянина Угорщини на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ); 12) протоколом огляду від 17-19.06.2025, в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_8, в якому виявлено спілкування з ОСОБА_9 ; 13) протоколом огляду від 09.06.2025, в ході якого оглянуто грошові кошти - предмет неправомірної вигоди у розмірі 20000 ЄВРО; 14) протоколом огляду від 13.06.2025, в ході якого оглянуто 8 аркушів паперу (вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 ), які при поєднанні між собою утворюють збільшену карту території с. Соломонове Ужгородського району Закарпатської області та схему з позначеними маршрутами перетину державного кордону України зі Словаччиною та Угорщиною, а також нанесеними на ній географічним розташуванням підрозділів Державної міграційної служби України (ДМС), Управління Служби безпеки України (УСБУ), Управління Міністерства внутрішніх справ України (УМВС), НОМЕР_7 прикордонного загону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи наявність вказаних доказів, дійшов правильного висновку про їх достатність для обґрунтованої підозри.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суб`єктивної оцінки захисника доказів, та спростовуються даними повідомленої підозри, а тому визнаються колегією суддів безпідставними.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_5 нікого не переправляв через кордон, що, на думку захисника, свідчить про необґрунтованість підозри, є неспроможним.

Так, для кримінального правопорушення передбаченого ст. 332 КК України характерними є низка способів вчинення. З об`єктивної сторони це може бути вияв у трьох формах: 1) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон (планування діяння, пошук і добір осіб, які переправлятимуться через кордон, об`єднання та ресурсів, розподіл ролей між учасниками кримінального правопорушення або здійснення безпосереднього керівництва діяльністю, спрямованою на незаконне перетинання цими особами державного кордону України, або на безпосереднє переправлення їх через державний кордон України); 2) керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України - активна діяльність із забезпечення переправлення (розподіл конкретних обов`язків і конкретних дій, відання певних команд, настанов, інструктаж учасників тощо); 3) сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод (фактично - пособництво)

З наведеного слідує, що керівництво можливе виключно під час або перед самим початком переправлення осіб через державний кордон, в чому і полягає його відмінність від організації та сприяння.

Доказів про те, що ОСОБА_5 здійснювалось керівництво, тобто вчинялись дії під час або перед самим початком переправлення осіб через державний кордон до клопотання не долучено.

Однак, оскільки наявні достатні докази для підозри ОСОБА_5 у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні такому, колегія суддів вважає, що вищевказаний довід апеляційної скарги не свідчить про необґрунтованість підозри.

Також не спростовують доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді що продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження; знищити/спотворити речі або документи, які можуть бути доказами у справі; продовжити вчиняти розслідуване кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Слідчий суддя обґрунтував ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду не лише можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання, а й такими обставинами.

ОСОБА_5 63 роки, через що має законну можливість виїзду за межі України в умовах воєнного стану.

Дані протоколів НСРД свідчать про потенційну можливість ОСОБА_5 перетнути кордон України поза межами пунктів пропуску через державний кордон України або з порушенням процедури перетину державного кордону України.

Майновий стан ОСОБА_5 є заможним та цілком може забезпечити його проживання за кордоном, або й спонукати підозрюваного переховуватись на території України.

Таким чином, правильним є висновок слідчого судді, що викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та додані матеріали свідчать про наявність ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги захисника цього висновку не спростовують.

Твердження захисника про те, що паспорти громадянина України для виїзду за кордон у ОСОБА_5 вилучено під час затримання та обшуку за місцем проживання є голослівними, оскільки, як убачається з картки Державної міграційної служби України (т. 7 а. с. 1), підозрюваний ОСОБА_5 має два дійсних паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зокрема: № НОМЕР_5, виданий Ужгородським відділом № 2 ГУ ДМС України в Закарпатський області, дійсний до 25.03.2026 та № НОМЕР_6, виданий ГУ ДМС України в Закарпатській області, дійсний до 13.02.2029. Однак, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26 травня 2025 року, затриманий ОСОБА_5 добровільно видав паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_5, виданий Ужгородським відділом № 2 ГУ ДМС України в Закарпатський області 25.03.2016 (т. 3 а. с.182). Разом з тим, доказів щодо добровільної видачі/вилучення у ОСОБА_5 іншого паспорта громадянина України для виїзду за кордон у матеріалах справи немає. З наведеного слідує, що ОСОБА_5 не позбавлений можливості використати паспорт № НОМЕР_6, виданий ГУ ДМС України в Закарпатській області, дійсний до 13.02.2029, для виїзду за кордон.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на арешт майна, законність доходів, а також на те, що під час обшуку не виявлено жодних коштів є неспроможним.

Так, слідчим суддею встановлено, що у власності ОСОБА_5 та ОСОБА_16 перебувають об`єкти нерухомого майна: житлові будинки та земельні ділянки, численні транспортні засоби при тому, що офіційні доходи ОСОБА_5 та його дружини є незначними з 1998 року.

А відтак, оскільки ці обставини свідчать про наявність високих неофіційних джерел доходів, не виключається можливість їх використання для можливого переховування підозрюваного.

При встановленні ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень, слідчий суддя взяв до уваги відомості про систематичне вжиття підозрюваним заходів щодо приховування доходів, наявного у нього майна, джерел його походження; відомості про вжиття співучасниками та підозрюваним, заходів посиленої конспірації для унеможливлення викриття злочинної діяльності; забезпечення ОСОБА_5 після затримання 26.05.2025 повної відсутності власних речей за домашньою адресою, в тому числі, мобільного телефона, за допомогою якого останній спілкувався, зокрема, з іншим підозрюваним - ОСОБА_9 . Також слідчим суддею враховано, що у цьому кримінальному провадженні ще не завершено усі процесуальні дії.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає безпідставним твердження апеляційної скарги захисника про відсутність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів. При цьому колегія суддів звертає увагу, що на спростування цих обставин доводів в апеляційній скарзі не наведено.

Ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження слідчий суддя встановив на підставі того, що КПК встановлює процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку ст.225 КПК України. В умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідком та іншим підозрюваним ОСОБА_5 може безпосередньо, а також, використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на цих осіб з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

А тому твердження апеляційної скарги про недоведеність вказаного ризику з посиланням на неодноразовий допит свідка ОСОБА_8 і попередження його про кримінальну відповідальність визнається колегією суддів помилковим.

Слідчий суддя, крім вищевказаних обставин, врахував, зокрема, також таке: підозрюваному виповнилось 63 роки і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, який перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою; підозрюваний одружений, має сім`ю; підозрюваний є пенсіонером; підозрюваний раніше не судимий, та дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування, відтак належить продовжити строк тримання підозрюваного під вартою до 20.09.2025 включно.

З наведеного слідує, що слідчий суддя дав оцінку всім обставинам, які характеризують особу підозрюваного.

Щодо посилання апеляційної скарги на неврахування слідчим суддею, що підозрюваний ОСОБА_5 має певні захворювання, які унеможливлюють його подальше перебування під вартою, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України..

Згідно з п. 2.6 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Відповідно до п. 2.8 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Крім того, питання щодо госпіталізації особи та перевезення її до закладу охорони здоров`я, де може бути надана екстрена медична допомога особам, узятим під варту, врегульоване Порядком надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, від 21 листопада 2012 року № 1122.

Таким чином, вищезазначеними нормативними актами врегульовано питання щодо організації надання медичної допомоги особам, що перебувають під вартою, у разі відсутності такої можливості в умовах СІЗО.

Однак, стороною захисту не надано суду доказів, які б підтверджували неможливість організувати надання медичної допомоги, яка необхідна підозрюваному, в умовах слідчого ізолятора, і у зв`язку з цим неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою.

Твердження в апеляційній скарзі захисника про непомірний розмір застави та посилання на те, що його майно та майно його дружини арештоване ухвалою слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на такі положення закону та обставини.

Згідно із ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розглядаючи клопотання старшого детектива про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного, його сім`ї, те, що ухвалою слідчого судді від 28.05.2025 підозрюваному ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої становив 10 446 600 грн.

Також слідчий суддя взяв до уваги, що усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу.

У зв`язку з вказаними обставинами слідчий суддя дійшов правильного висновку, що застава в сумі 7 570 000 грн, тобто у зменшеному розмірі, здатна запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде завідомо непомірною.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують та не стверджують істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 липня 2025 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3