Документ № 129586527

Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про відсторонення від посади обвинуваченого

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року призначене підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року (т 1 а.с. 62).

08 серпня 2025 року прокурором подано до суду клопотання про відсторонення обвинуваченого від посади.

Так, прокурором у клопотанні зазначений короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, та їх правова кваліфікація.

Також у клопотанні наведений рух кримінального провадження № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року, зокрема, що 14 серпня 2024 року ОСОБА_6 у межах цього провадження повідомлено про підозру, 09 грудня 2024 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України. Також у цей же день стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування. 04 липня 2025 року стороною захисту закінчено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та 07 липня 2025 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 направлено до Вищого антикорупційного суду.

Прокурор зазначає, що постановою Верховної Ради України від 06 вересня 2023 року № 3377-ІХ ОСОБА_6 призначено на посаду Голови Антимонопольного комітету України.

Тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади Голови Антимонопольного комітету України під час судового провадження здійснюється на підставі рішення суду на строк не більше двох місяців.

У клопотанні прокурор послалась на ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», а також те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2 КК України, під час перебування на посаді Голови Антимонопольного комітету України. Крім того, ОСОБА_6 інкримінується, що у період з 03 січня 2020 року по 30 травня 2023 року, тобто під час перебування на іншій посаді, пов`язаній з виконанням функцій держави - Голови Донецької обласної державної адміністрації, він набув у власність активи: двадцять один об`єкт нерухомості та один транспортний засіб, загальною вартістю не менше 72 840 521,40 грн, що на 72 138 169,36 грн перевищує його офіційні доходи. Прокурор зазначає, що перебування ОСОБА_6 на цих посадах сприяло вчиненню ним кримінальних правопорушень.

Разом з цим прокурор стверджує, що хоча ч. 2 ст. 155 КПК України і передбачає необхідність зазначення у клопотанні викладу обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення, водночас вказане положення містить вимогу саме до змісту клопотання, а не до порядку його вирішення судом та підстав задоволення чи відмови в його задоволенні. Обставини, які впливають на вирішення судом клопотання про відсторонення від посади, наведені у ч. 1, 2 ст. 157 КПК України. З аналізу цих положень можна дійти висновку, що обставини, що дають підстави вважати, що перебування на посаді обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення, на результати розгляду клопотання судом не впливають.

На обґрунтування наявності обставин, які свідчать, що обвинувачений ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Голови Антимонопольного комітету України, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, прокурор зазначила таке.

У контексті доказування обставини, що обвинувачений незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, необхідно врахувати передбачену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні (ст. 23, 224, 225, ч. 11 ст. 615 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків у межах кримінального провадження існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 здійснюють нотаріальну діяльність, отже перебувають у підпорядкуванні Міністерства юстиції України. У той же час ОСОБА_6 раніше звертався до службових осіб Міністерства юстиції України щодо сприяння у оформленні договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, які перебувають на тимчасово окупованій території. Вказане свідчить про можливість впливу обвинуваченого на свідків. При цьому такий вплив можливий саме у зв`язку з перебуванням ОСОБА_6 на посаді керівника державного органу зі спеціальним статусом.

Окремі свідки - ОСОБА_12, ОСОБА_13, є працівниками суб`єктів господарювання, зокрема у зв`язку з чим ОСОБА_6 може здійснити вплив на вказаних осіб шляхом штучного створення підстав для реалізації повноважень Голови Антимонопольного комітету України щодо відповідних суб`єктів господарювання. Зокрема, ТОВ «КУА ОЗОН», яке продало Кириленкам сім об`єктів нерухомості в ЖК «Оболонь Плаза» та працівником якого є свідок ОСОБА_13, входить до орбіти власності компанії «Драгон Кепітал». Антимонопольний комітет України протягом останніх 5 років, зокрема і з часу призначення на посаду ОСОБА_6 у 2023 році, розглядає звернення компанії «Драгон Кепітал» та може впливати на ефективність та прибутковість діяльності цієї компанії.

Крім того, у зв`язку з займаною посадою ОСОБА_6 комунікує з топ-посадовцями країни, що надає йому додаткові можливості використовувати авторитет посади та наявні зв`язки для впливу на свідків.

Ймовірність реалізації цього ризику у зв`язку з перебуванням ОСОБА_6 на займаній посаді неодноразово була предметом судового розгляду при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу та при продовженні строку дії покладених на нього обов`язків.

Разом з цим, після направлення обвинувального акта до суду імовірність реалізації вказаного ризику значно зросла у зв`язку з поданою заявою про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Так, у розділі «Щодо наявності інших обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді ОСОБА_1 » заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 зазначено як підставу для відводу судді факт роботи члена її родини на підприємстві, щодо якого перебувають справи у провадженні Антимонопольного комітету України. Оскільки захисник підозрюваного має діяти в його інтересах, від його імені, очевидно, що така позиція була узгоджена з обвинуваченим ОСОБА_6 . Про це також свідчить той факт, що під час розгляду заяви про відвід ОСОБА_6 цю заяву підтримав.

Отже, останній також вважає, що має реальну змогу вплинути на поведінку учасників кримінального провадження, у тому числі суддю, шляхом реалізації повноважень на посаді Голови Антимонопольного комітету України, та навіть погодив подання заяви про відвід, яка фактично містить погрозу такого впливу у майбутньому щодо члена родини судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Також прокурор у клопотанні зазначає що обвинувачений може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, після повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52024000000000135 ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Голови Антимонопольного комітету України, повторно вчинив дії, у зв`язку з якими йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України у кримінальному провадженні № 52024000000000633.

Окрім того, як зазначалося вище, 05 серпня 2025 року стороною захисту ОСОБА_6 подано заяву про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, яка мотивована тим, що Антимонопольним комітетом України на даний час здійснюється розгляд справ щодо ПАТ «НЕК «Укренерго», у структурі якого працевлаштований член родини судді.

Вказана обставина може свідчити про ризик протиправного впливу ОСОБА_6, як Головою Антимонопольного комітету України, на підлеглих йому співробітників для прийняття незаконних рішень щодо члена родини судді, а також інших учасників кримінального провадження, близькі особи яких працевлаштовані на підприємствах, справи щодо яких перебувають або перебуватимуть на розгляді Антимонопольного комітету України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, просила суд задовольнити.

Захисник ОСОБА_7, з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_6, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що: (1) посилання сторони обвинувачення на зазначені стороною захисту в заяві про відвід судді ОСОБА_1 обставини щодо працевлаштування члена її родини у ПАТ «НЕК «Укренерго», діяльність якого перевіряється Антимонопольним комітетом України, не може бути враховане як підстава для відсторонення обвинуваченого від посади, у тому числі і через те, що суддею Вищого антикорупційного суду при розгляді заяви про відвід визнано доводи сторони захисту з цього питання припущенням та такими, що не є достатніми для відводу суді у справі; (2) прокурор у судовому засіданні з розгляду заяви про відвід також вважала наведені захисником обставини недостатніми, водночас наразі посилається на ці ж підстави в обґрунтування необхідності відсторонення ОСОБА_6 від посади; (3) ОСОБА_6 перебував на посаді Голови Антимонопольного комітету України протягом усього часу досудового розслідування і за весь цей час не виникало необхідності у його відстороненні від посади. Тобто, його перебування на посаді не становило перешкод для кримінального провадження під час досудового розслідування. Водночас, обвинувальний акт вже перебуває на розгляді в суді, отже стороною обвинувачення зібрані всі докази; (4) протягом усього часу досудового розслідування ОСОБА_6 належним чином виконував всі покладені на нього обов`язки. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що обвинувачений намагався або має намір перешкоджати розслідуванню, впливати на свідків, тощо, використовуючи своє службове становище, не існує, і прокурором не надано доказів протилежного; (5) інкримінований обвинуваченому злочин, а саме незаконне збагачення пов`язане з перебуванням його на посаді Голови Донецької обласної державної адміністрації, з якої він звільнений у 2023 році; (6) прокурором не доведено, що перебування ОСОБА_6 на посаді Голови Антимонопольного комітету України сприяло вчиненню ним кримінальних правопорушень; (7) існує правова колізія щодо призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України (між Законом України «Про Антимонопольний комітет України» та Конституцією України), що ускладнить виконання рішення про відсторонення.

Окрім цього стороною захисту подане клопотання про повернення прокурору клопотання про відсторонення від посади, оскільки воно не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 155 КПК України. У той же час захисник, посилаючись на текст клопотання прокурора, а саме арк. 14 абзаци 2 та 3, зазначає, що навіть після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду сторона обвинувачення так і не змогла надати аргументовані пояснення, як саме перебування на посаді ОСОБА_6 сприяло вчиненню кримінального правопорушення. Така позиція захисника є суперечливою, оскільки стверджуючи про невиконання прокурором вимог кримінального процесуального закону щодо клопотань про відсторонення від посади, захисник надає оцінку мотивам, наведеними прокурором щодо обставин за п. 5 ч. 2 ст. 155 КПК України. Тому, колегія суддів не вбачає підстав для повернення прокурору клопотання про відсторонення від посади та сприймає клопотання захисту як заперечення на клопотання прокурора. Письмові заперечення та клопотання долучені до матеріалів справи.

Обвинувачений ОСОБА_6 додатково детально пояснив рух справ у Антимонопольному комітеті України, його роль у цьому процесі як Голови Антимонопольного комітету України. Серед іншого, наголосив на тому, що рішення по суті справи приймається колегіально. Щодо згадуваних справ по ПАТ «НЕК «Укренерго» обвинувачений зазначив, що розслідування триває, і справи є різними за фактами (зловживання монопольним становищем та експорт електроенергії). Звернув увагу, що у будь-якому випадку, йому відомі підстави для самовідводу, але наразі таких не вбачає. Він не знає свідків, з якими просила обмежити спілкування прокурор, та на яких він міг би вчинити тиск. Щодо компанії «Dragon Capital» то дійсно Антимонопольним комітетом розглядались справи щодо цієї юридичної особи, але він на той час не перебував на посаді Голови Антимонопольного комітету України, оскільки приймались рішення щодо «Dragon Capital» у 2016, 2021 роках. Водночас проваджень стосовно ТОВ «КУА Озон» в комітеті не було.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є відсторонення від посади (ст. 131 КПК України).

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 157 КПК України суд при вирішенні питання про відсторонення від посади зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ч. 1 ст. 157 КПК України).

Щодо правової підстави для відсторонення від посади.

Перевіряючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади колегія суддів враховує таке.

Обов`язковим елементом змісту клопотання про відсторонення від посади є наведення у ньому підстав застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, що дозволить переконати суд у необхідності прийняття відповідного рішення і обмеження у такий спосіб конституційного права людини на працю.

Тягар доказування перед судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на прокурора як на суб`єкта, який ініціював розгляд клопотання.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 6 ст. 132 КПК України).

З матеріалів, долучених прокурором до клопотання, встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційного прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року, а саме: що колишній голова Донецької обласної державної адміністрації в період зайняття посади особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з 2020 до 2023 рік міг набути, через інших осіб активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що перевищує його законні доходи (епізод 1); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 2); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 3); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 4); за фактом умисного внесення особою, що є суб`єктом декларування, недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 5) (т. 2 а.с. 105-108).

Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами (т. 1 а.с. 3-29).

Постановою Верховної Ради України від 06 вересня 2023 року № 3377-ІХ ОСОБА_6 призначено на посаду Голови Антимонопольного комітету України, що підтверджується копією постанови (т. 2 а.с. 109-110).

Отже наявні правові підстави для звернення прокурора до суду з клопотанням про відсторонення ОСОБА_6 від посади.

Щодо наявності достатніх доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу наявності достатніх доказів для підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, суд окремо не оцінює наявність цієї підстави.

Щодо вимог ч. 1 ст. 157 КПК України.

Прокурор у клопотанні про відсторонення від посади посилається на ті обставини, що обвинувачений може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При встановленні можливості вчинення ОСОБА_6 таких дій, колегія суддів перш за все звертає увагу, що їх наявність під час розгляду клопотання про відсторонення від посади має досліджуватися судом саме у зв`язку із перебуванням особи на відповідній посаді та наявності у обвинуваченого можливості здійснення протиправних дій щодо певних осіб виключно шляхом використання займаної посади.

Разом з цим, у контексті оцінки обґрунтованості тверджень прокурора про існування вказаного ризику, варто зазначити, що визначені у ст. 157 КПК України ризики не є тотожними тим, що визначені у ст. 177 КПК України, які мають враховуватись під час обрання запобіжного заходу та обставини дослідження яких є значно ширшими.

Так, як вже зазначено вище, прокурор вважає, що обвинувачений ОСОБА_6, використовуючи посаду Голови Антимонопольного комітету України та наявні у нього зв`язки, може впливати на свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які здійснюють нотаріальну діяльність та підпорядковані Міністерству юстиції України.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мають процесуальний статус свідків чи інших учасників кримінального провадження.

Також прокурором не доведено, яким чином обвинувачений ОСОБА_6, використовуючи займану ним посаду, може через представників Міністерства юстиції України впливати на цих же осіб. Оскільки, на уточнююче запитання суду, прокурор повідомила, що ОСОБА_6 звертався до Міністерства юстиції України як фізична особа. Разом з цим, прокурором не надано доказів на підтвердження того, що зазначені у клопотанні особи є нотаріусами та продовжують здійснювати нотаріальну діяльність.

Також прокурор посилалась на можливість впливу обвинуваченого на свідків, які є керівниками або працівниками суб`єктів господарювання, шляхом штучного створення підстав для реалізації повноважень Голови Антимонопольного комітету України, зокрема це стосується свідків ОСОБА_12, який є керівником ТОВ «Близниця», та ОСОБА_13, яка є працівником ТОВ «КУА ОЗОН».

Колегія суддів оцінює такі доводи прокурора критично з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1, 4, 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (надалі - Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених.

Повноваження Антимонопольного комітета України, зокрема у сфері публічних закупівель; у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією; у сфері формування та реалізації конкурентної політики; у сфері здійснення контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції, визначені у ст. 6-1, 7 Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом.

Компетенція державного уповноваженого Антимонопольного комітету України визначена у ст. 16 Закону, відповідно до якої державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Антимонопольного комітету України, вносити, передавати їх в установленому Антимонопольним комітетом України порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України зобов`язаний виконувати вимоги законодавства України, бути об`єктивним та неупередженим під час здійснення своїх повноважень.

Тобто, враховуючи зазначені положення Закону, за результатом розгляду справ та заяв рішення по суті приймається не одноособово Головою Антимонопольного комітету України, а Антимонопольним комітетом України колегіально (державними уповноваженими).

Також доречними є доводи сторони захисту про те, що рішення Антимонопольного комітету України стосовно компанії «Драгон Кепітал» прийняті у 2016 році та 2021 році, тобто задовго до призначення на посаду Голови Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 111-130, 139-150).

Разом з тим, відомостей про те, що наразі стосовно компанії «Драгон Кепітал», ТОВ «Близниця» та ТОВ «КУА Озон» здійснюється Антимонопольним комітетом України розгляд скарг чи заяв, матеріали справи не містять.

Окрім цього суд враховує, що на стадії досудового розслідування слідчими суддями, а у подальшому колегією суддів під час судового провадження, визнано доведеним прокурором ризик впливу на свідків під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу, продовження строку дії обов`язків, покладення обов`язків стосовно ОСОБА_6 і для забезпечення цього ризику на обвинуваченого покладено обов`язок: утриматись від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_20 .

Щодо можливого впливу на інших учасників кримінального провадження колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 19, 25 ч. 1 ст. 3 КПК України суддя не є учасником кримінального провадження, а тому такі доводи прокурора оцінюються критично.

Також прокурор у клопотанні посилається на те, що обвинувачений може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування цього посилається на обставини, які, серед іншого, викладені стороною захисту ОСОБА_6 у заяві про відвід судді ОСОБА_1, а саме: що Антимонопольним комітетом України на даний час здійснюється розгляд справ щодо ПАТ «НЕК «Укренерго», у структурі якого працевлаштований член родини судді. На думку прокурора, такі обставини, а також пояснення ОСОБА_6, надані в судовому засіданні під час розгляду заяви про відвід судді, свідчать про ризик протиправного впливу Голови Антимонопольного комітету України на підлеглих йому співробітників для прийняття незаконних рішень щодо члена родини судді, та фактично містять погрозу такого впливу у майбутньому щодо члена родини судді.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі твердження прокурора необґрунтованими з огляду на таке.

Як зазначалось вище, Антимонопольний комітет України діє як колегіальний орган.

Лише посилання прокурора на можливість впливу ОСОБА_6 на підлеглих йому осіб, без конкретизації його дій і з використанням яких саме повноважень як Голови можливий такий вплив, на переконання колегії суддів є недостатнім.

У той же час, колегія суддів звертає увагу на вимоги ч. 1, 2, 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Тобто, законодавством врегульовано порядок реагування та дії судді у випадку встановлення обставин, які можуть свідчити про втручання в його діяльність, а також визначені наслідки такого втручання.

Тому, вимога прокурора про необхідність забезпечення можливого впливу на суддю шляхом відсторонення обвинуваченого від посади у межах цього кримінального провадження не ґрунтується на нормах закону.

Водночас, колегія суддів враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, органом досудового розслідування зібрані всі докази, допитані всі свідки.

Доказів того, що ОСОБА_6, використовуючи свою посаду, вчиняв дії, які б свідчили, що він може перешкоджати судовому провадженню у майбутньому, прокурором не надано.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи прокурора про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Голови Антимонопольного комітету України, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не довела наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_6 від посади Голови Антимонопольного комітету України необхідне для припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на цій посаді, може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 154-157, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення від посади.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3