- Головуючий суддя (ККС ВС): Остапук В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2025 року
справа № 932/9404/24
провадження № 51-465 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про направлення матеріалів провадження за клопотанням слідчого Третього СВ ТУ ДБР про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430 від 06 лютого 2024 року, до Шевченківського районного суду м. Дніпра та клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, про направлення матеріалів цього провадження з Шевченківського районного суду м. Дніпра до Вищого антикорупційного суду,
установив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у порядку ст. 34 КПК України, надійшли клопотання прокурора про передачу зазначених матеріалів провадження до Шевченківського районного суду м. Дніпра та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 про передачу матеріалів цього провадження з Шевченківського районного суду м. Дніпра до Вищого антикорупційного суду.
Прокурор обґрунтовує своє клопотання тим, що 15 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Дніпра ухвалив рішення про повернення клопотання слідчого Третього СВ ТУ ДБР щодо встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430 від 06 лютого 2024 року. Після цього слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду для розгляду цього провадження, який 29 липня 2025 року також повернув матеріали провадження, вказавши про відсутність предметної підсудності.
Посилаючись на норми ст. 32 КПК України прокурор просить передати матеріали провадження на розгляд до Шевченківського районного суду м. Дніпра, оскільки кримінальне правопорушення вчинено в межах територіальної юрисдикції цього суду, а орган досудового розслідування - Третій СВ ТУ ДБР (м. Маріуполь), дислокований у м. Краматорську - також знаходиться в межах цієї юрисдикції.
Захисник ОСОБА_7 у своєму клопотанні зазначає, що 08 серпня 2025 року слідчий повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Дніпра з аналогічним клопотанням. На думку захисника, подання матеріалів до цього суду суперечить правилам предметної підсудності, визначеними ст. ст. 331 КПК України. Тому, посилаючись на фактичні обставини кримінального провадження та, зокрема, постанову ККС у складі ВС від 10 лютого 2025 року, захисник просить передати матеріалів провадження з Шевченківського районного суду м. Дніпра на розгляд до Вищого антикорупційного суду та відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Перевіривши доводи сторін, заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів касаційного кримінального суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Згідно з матеріалами провадження, на розгляді Шевченківського районного суду м. Дніпра вже перебуває провадження за клопотанням слідчого Третього СВ ТУ ДБР про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430 від 06 лютого 2024 року.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, у задоволенні клопотання сторони захисту просив відмовити, посилаючись на те, що Вищий антикорупційний суд має виключну предметну підсудність щодо кримінальних проваджень, які стосуються корупційних злочинів (перелік наведено у примітці до ст. 45 КК України). Така підсудність визначається за наявності хоча б одній з умов, передбачених ч. 5 ст. 216 КПК України. Стверджував, що підсудність Вищого антикорупційного суду тісно пов`язана з підслідністю Національного антикорупційного бюро України. Зазначав, що повторно звернувся саме до Шевченківського районного суду м. Дніпра, оскільки досудове розслідування здійснює - Третій слідчий відділ ТУ ДБР, який знаходиться в межах територіальної юрисдикції цього суду.
Матеріали провадження за клопотанням слідчого на даний час перебувають в Шевченківському районному суді м. Дніпра, а тому клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_7, яка порушує питання про передачу матеріалів провадження за клопотання слідчого з Шевченківського районного суду м. Дніпра до Вищого антикорупційного суду на підставі ст. 331 КПК України, яке було підтримано захисником ОСОБА_6 колегія судді зазначає наступне.
Системний аналіз норм кримінального процесуального закону, свідчить про те, що вирішення питань щодо розгляду заяв, клопотань чи скарг, поданих під час досудового розслідування, належить до виключної компетенції слідчого судді того суду до якого вони надійшли.
Принцип єдності кримінального провадження передбачає, що всі процесуальні дії в межах одного кримінального провадження мають розглядатися одним судом, судовий контроль у кримінальному проваджені є гарантією законності, справедливості та ефективності досудового розслідування, що реалізується через розгляд заяв, скарг і клопотань слідчим суддею відповідно до вимог ст. 2, 9, ч. 3 ст. 26, 28 КПК України.
Його здійснення має бути узгодженим, безперервним і процесуально єдиним. Виникнення процесуальної «фрагментації» - коли різні процесуальні дії в межах одного кримінального провадження розглядаються судами з різною юрисдикцією без належного узгодження - суперечить завданню кримінального провадження, визначеного нормами ст. 2 у взаємозв`язку із ст. 28 КПК України.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).
Згідно зі ст. 331 КПК України, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду має місце виключно за наявності хоча б однієї з умов, передбачених ч. 5 ст. 216 КПК України. Зокрема, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду має бути чітко узгоджена з підслідністю.
Зазначене свідчить про необхідність нерозривного застосування положень п. 1-3 ч 5 ст. 216 КПК України у прив`язці до органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження.
Альтеративне тлумачення зазначеної норми створює ризики правової невизначеності, що, у свою чергу, відкриває можливість іншим органам досудового розслідування свавільно скерувати провадження до Вищого антикорупційного суду - лише за формальними ознаками. Такий підхід суперечить меті законодавчого регулювання та унеможливлює ефективне здійснення правосуддя Вищого антикорупційного суду, що прямо суперечить принципам процесуальної економії та вимогам належного судочинства.
Постановою від 27 грудня 2024 року заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 досудове розслідування в цьому провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430, доручено здійснювати ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Тобто досудове розслідування даного кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України, процесуальне керівництво не здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, а тому направлення матеріалів за клопотанням слідчого до Шевченківського районного суду м. Дніпра є правомірним.
Крім того, Вищий антикорупційний суд вже повертав це клопотання слідчого, посилаючись на відсутність предметної підсудності саме за ВАКСом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів Касаційного кримінального суду не вбачає підстав для направлення цього кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Дніпра на розгляд до Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з цим клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Таким чином, розгляд клопотання слідчого про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430 від 06 лютого 2024 року має здійснювати Шевченківський районний суд м. Дніпра, оскільки досудове розслідування здійснює- Третій слідчий відділ ТУ ДБР, який дислокується в межах юрисдикції цього суду.
Керуючись вимогами ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 про направлення матеріалів провадження за клопотанням слідчого Третього СВ ТУ ДБР про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010000430 від 06 лютого 2024 року з Шевченківського районного суду м. Дніпра до Вищого антикорупційного суду та відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3