Документ № 129614845

Справа № 991/10582/23

Провадження 1-р/991/62/25

У Х В А Л А

13 серпня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 05 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 52023000000000547,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 надійшла вищезазначена заява ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 05.12.2023 (справа № 991/10582/23, провадження № 1-кс/991/10672/23), в якій він просив роз`яснити низку питань, а саме:

-чи приймалось рішення про утримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до набрання ухвалою законної сили?

-чи підлягало негайному виконанню рішення про взяття підозрюваного під варту після набрання ухвалою законної сили?

-коли саме закінчився строк дії ухвали від 05.12.2023?

-чому суд постановив ухвалу не «Іменем України»?

-чи усвідомлював суд, що ухвала без формули «Іменем України» є неконституційною та не може набувати законної сили відповідно до Рішення КСУ № 3-рп/2003?

-які правові наслідки має відсутність конституційної формули для дійсності ухвали та її виконання?

-чи може неконституційна ухвала служити правовою підставою для обмеження конституційного права на свободу (ст. 29 Конституції)?

-чи мав суд у встановленому процесуальному порядку попередню згоду ВРП на взяття під варту ОСОБА_3, а саме належним чином завірену копію рішення ВРП № 1169/0/15-23, на момент винесення ухвали 05.12.2023, якщо Офіс Генерального прокурора отримав рішення ВРП лише 07.12.2023 та зареєстрував його за № 270190-23?

-чи відповідає винесення ухвали без попередньої згоди ВРП стандартам справедливого судочинства, встановленим у Рішенні ЄСПЛ «Gafgen v. Germany»?

-які правові наслідки має виконання ухвали без попередньої згоди ВРП протягом 05-07.12.2023?

-яким чином суд забезпечив дотримання статті 482 КПК та статті 26 Закону про ВРП щодо особливих процедурних гарантій для суддів?

-чи отримав, і коли саме, суд процесуальним способом інформацію про наявність згоди ВРП до винесення ухвали?

-чи перевіряв суд докази на законність їх отримання з урахуванням того, що протоколи НСРД надавались без ухвал слідчого судді?

-які конкретні ухвали слідчого судді дозволяли проведення НСРД, матеріали яких покладено в основу обґрунтування підозри?

-чи застосовував суд Постанову ВП ВС від 18.12.2018, згідно з якою «проведення НСРД без судового дозволу робить докази недопустимими»?

-чи враховував суд стандарти ЄСПЛ з Рішення Jalloh v. Germany (п. 105) про те, що використання незаконно отриманих доказів робить судочинство несправедливим?

-чи досліджував суд процедуру отримання кожного доказу, включаючи дотримання вимог статей 246-252 КПК?

-чи може суд покладати в основу рішення недопустимі докази, отримані з порушенням вимог КПК?

-чи оцінював суд докази згідно з стандартами ЄСПЛ (Khan v. the United Kingdom) щодо якості доказів та обставин їх отримання?

-чи досліджував суд текст доручення щодо вручення підозри та чи не викликає цей текст сумнівів у визначеності виконавця?

-якому саме складу прокурорів доручено вручити підозру - одному, двом чи усім? Чи усунув це протиріччя суд шляхом допиту прокурора, який дав доручення ?

-чи вважає суд, що невизначеність тексту доручення впливає на обґрунтованість підозри?

-яким чином суд переконався у процесуальній правильності вручення повідомлення про підозру при невизначеності доручення?

-на підставі яких мотивів суд перевищив прохання прокурора на один день (до 03.02.2024 замість до 02.02.2024)?

-чи враховував суд, що встановлений строк до 03.02.2024 виходить за межі строків досудового розслідування (до 30.01.2024)?

-яким саме правовим актом керувався суд, в силу статті 19 Конституції України, визначаючи строк запобіжного заходу за межами клопотання прокурора досудового розслідування?

-як суд обґрунтовує неузгодженість строків: тримання під вартою до 03.02.2024 обов`язки при заставі 2 місяці з моменту звільнення?

-чи може строк дії обов`язків перевищувати встановлений судом загальний строк до 03.02.2024?

-з якого часу слід обраховувати строк тримання під вартою, виходячи з того, що суд не приймав рішення про утримання під вартою до набрання ухвалою законної сили?

-чи належно враховав суд матеріальний стан підозрюваного при визначенні розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК з врахуванням виявленого і відповідно вилученого та арештованого майна?

-чи правомірне покладення фінансового тягаря щодо забезпечення застави на третіх осіб, зокрема родичів підозрюваного? Чи не порушує це принцип індивідуалізації відповідальності та право на справедливий суд?

-з яких мотивів суд проігнорував практику ЄСПЛ та Великої Палати ВС щодо визначення розміру застави з урахуванням реального майнового стану підозрюваного і без врахування потенціалу сторонніх осіб?

-яким чином підозрюваний може внести заставу майном, яке вилучено та арештовано згідно з ухвалою, якщо стаття 170 КПК забороняє розпоряджатися таким майном?

-чи враховував суд при встановленні розміру застави 4 000 000 грн фактичну доступність майна для підозрюваного, чи включено вартість арештованого та вилученого майна?

-який конкретний перелік майна підозрюваного суд вважає доступним для внесення застави, виключаючи арештоване та вилучене?

-яка частка від загальної суми застави (4 млн грн) припадає на арештоване майно, яким підозрюваний не може розпоряджатися згідно зі ст. 170 КПК?

-чи не створює врахування арештованого майна при визначенні застави ілюзорність права на альтернативу тримання під вартою, що суперечить практиці ЄСПЛ (Ilijkov v. Bulgaria)?

-на підставі яких норм КПК суд вважає можливим одночасно забороняти розпорядження майном (арешт) та вимагати його використання (застава)?

-якими доказами орган досудового розслідування довів, що все вилучене майно за місцем тимчасового перебування підозрюваного належить саме йому?

-з яких мотивів суд не дав оцінки тому, що в клопотанні прокурора від 04.12.2023 відсутнє пряме посилання на рішення ВРП № 1169/0/15-23 від 04.12.2023, і з яких підстав суд прийшов до переконання, що ВРП надало дозвіл на взяття підозрюваного під варту ?

-яким чином суд переконався у достовірності отримання згоди ВРП на момент розгляду клопотання 05.12.2023, якщо ОГП отримав рішення лише 07.12.2023?

-на підставі яких доводів суд вважає правомірним застосування взяття під варту без фактичного долучення рішення ВРП до матеріалів справи (ст. 482 КПК)?

-з яких мотивів суддя визнав за можливе не перевіряти наявність ухвал слідчого судді на проведення таких саме заходів НСРД, результати яких покладено в основу підозри, зокрема дозвіл на встановлення в кабінеті технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи?

-на підставі яких доводів суддя проігнорував практику ВП ВС від 18.12.2018 № 439/397/16-к про недопустимість доказів НСРД без дозволу суду?

-як узгоджується твердження, що «лише тримання під вартою може забезпечити...» з одночасним визнанням ефективності застави?

-якщо суд визнає, що застава може нейтралізувати ризики, чому стверджує про винятковість тримання під вартою?

-чи створює одночасне твердження про єдиність тримання під вартою та можливість застави внутрішнє протиріччя?

-яка логічна послідовність привела суд від необхідності найсуворішого заходу до визнання ефективності альтернативи - застави, проігнорувавши цілодобовий домашній арешт?

-на підставі яких доводів суд вважає що таке протиріччя не порушує вимоги ст. 372 КПК щодо мотивованості ухвали?

-з яких міркувань та на підставі чого суддя проігнорував клопотання підозрюваного про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту?

-як суд мотивує відмову від необхідності обґрунтування з яких саме підстав не застосував до підозрюваного цілодобовий домашній арешт?

-чи враховував суд, що встановлений строк тримання під вартою виходить за межі строків досудового розслідування (до 30.01.2024)?

-з яких міркувань суд вважає вручену підозру, зміст якої суперечить вимогам ст. 277 КПК, такою що не суперечить вимогам КПК, навіть через те що містить відомості які не передбачені вказаною статтею ?

-чим керувався суд визнаючи підозру обґрунтованою, якщо її текст містить порушення імперативних вимог ст. 277 КПК щодо змісту повідомлення?

-чому суд вважає, що включення непередбачених відомостей до підозри не порушує право на захист підозрюваного, оскільки створює неясність щодо предмета обвинувачення?

-як суд оцінює той факт, що відсутність встановлення часу та місця створення групи робить неможливим для підозрюваного здійснювати право на захист, включаючи перевірку алібі?

-з яких міркувань суд переконався у дотриманні стандарту «поза розумним сумнівом» щодо кваліфікуючої ознаки «організована група», якщо ключові обставини не встановлено?

-чи вплинула б відсутність в підозрі кваліфікуючої ознаки «організована група» на вибір запобіжного заходу?.

ІІ. Позиція учасників у судовому засіданні

2.Учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку, що відповідно до положень ч. 2 ст. 380 КПК не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

ІІІ. Положення закону, якими слідчий суддя керувався, установлені обставини, мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали

3.Розглянувши заяву про роз`яснення ухвали, слідчий суддя зазначає про таке.

4.Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

5.Зі змісту вказаної норми КПК вбачається, що роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. При роз`ясненні судового рішення, більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду. За заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. У заяві про роз`яснення рішення має бути зазначено, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

6.Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді від 05.12.2023 (справа № 991/10582/23, провадження № 1-кс/991/10672/23) задоволено частково клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 4 000 000 грн та у разі внесення такої застави покладено на підозрюваного ОСОБА_3, низку обов`язків, визначених ст. 194 КПК.

7.Зазначена ухвала слідчого судді складена у відповідності до положень глави 18 КПК, з посиланням на норми діючого процесуального законодавства, є повною і зрозумілою: викладена загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні.

8.Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

9.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

10.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

11.На виконання вимог ст.178 КПК слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, відомості про нього в їх сукупності з урахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення за пред`явленим повідомленням про підозру та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

12.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується. Вказані відомості в повному обсязі, з належним та детальним обґрунтуванням були зазначені слідчим суддею в ухвалі, щодо роз`яснення якої йдеться у заяві ОСОБА_3 .

13.Окрім того, слідчий суддя зауважує, що вищезазначена ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу була предметом апеляційного оскарження. Згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2024, ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі наводив низку доводів, які, на його переконання, свідчать про необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення. Вказані аргументи були перевірені колегією суддів апеляційної інстанції з наданням їм належної та обґрунтованої правової оцінки. Наведені обставини свідчать про те, що зміст ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу від 05.12.2023є зрозумілим та не потребує роз`яснення. В протилежному випадку логічним було б звернення особи щодо роз`яснення незрозумілої для неї ухвали одразу після її постановлення, а не зі спливом практично двох років. Окрім того, у випадку встановлення судом апеляційної інстанції допущених слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу порушень, відповідна ухвала підлягала б скасуванню.

14.Також слід зазначити, що у своїй заяві ОСОБА_3 поставив низку запитань, які слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати і які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу. Тобто, заявником фактично порушується питання про зміну рішення та про внесення до нього нових даних, що є неприпустимим.

15.Слідчий суддя у цьому випадку звертає увагу на те, що сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання, які не були предметом судового розгляду, а лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.

16.Отже, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 05.12.2023 (справа № 991/10582/23, провадження № 1-кс/991/10672/23).

Керуючись ст. 164, 309, 372, 380 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2023 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1