Документ № 129614863

Дата засідання: 15/08/2025
Дата винесення рішення: 15/08/2025
Справа №: 991/2317/25
Провадження №: 62022100130000251
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.

Справа № 991/2317/25

Провадження 1-кп/991/36/25

У Х В А Л А

іменем України

15 серпня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Макіївка, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Великі Чорнокінці, Чортківського району, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

1.1. Прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .

1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.06.2025 у справі №991/2317/25 обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 2 місяці продовжено дію покладених обов`язків, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, експертами: ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від відвідування приміщень, що використовуються ПрАТ «НЕК «Укренерго».

1.3. Прокурор зазначив, що метою продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні.

1.5. Посилаючись на вказані ризики, прокурор просив продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку дії обов`язків, просив його задовольнити.

2.2. Захисник ОСОБА_6 зазначив про відсутність ризику впливу на експертів, оскільки на даному етапі всі експертизи виконані, а питання про допит експертів не порушувалось. Прокурор жодного разу не навів мотиви, які прямо чи опосередковано підтверджують ризик переховування. Вказав, що ризики, які могли бути релевантні на момент застосування запобіжного заходу, вже не є актуальними на момент продовження покладених обов`язків. Просив відмовити у продовженні строку таких обов`язків.

2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання. Сторона обвинувачення не надала жодного доказу впливу або наміру впливу на свідків або експертів в цьому кримінальному провадженні. Стосовно ризику переховування прокурор аналогічно не довів умисел з боку обвинуваченого реалізувати цей ризик. Незважаючи на наявність законної підстави для виїзду закордон та обізнаність про кримінальне провадження, обвинувачений наголосив, що кожного разу повертався на територію України. Додатково вказав, що наразі намагається працевлаштуватися, однак при цьому є потреба виїзду закордон для налагодження міжнародного співробітництва.

2.4. Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію іншого захисника та обвинуваченого.

2.5. Захисник ОСОБА_7 підтримала позицію сторони захисту.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.07.2024 у справі №991/5582/24 задоволено клопотання прокурора і застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000 грн із покладенням ряду обов`язків.

3.2. Строк дії покладених обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.06.2025 у справі №991/2317/25 частково задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, до 24.08.2025 включно, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від відвідування приміщень, що використовуються ПрАТ «НЕК «Укренерго».

3.3. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

3.4. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.5. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.6. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.7. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів, ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені пп. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення.

3.8. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

3.9. Залишаючись послідовним у мотивах, викладених у попередніх ухвалах від 09.05.2025 та від 24.06.2025, Суд, з урахуванням ходу судового розгляду, доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків та експертів. У клопотанні про продовження строку дії покладених обов`язків, крім загальних відомостей, зазначених у КПК України, повинен міститися виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше продовження (ч. 3 ст. 199 КПК України). Учасники кримінального провадження не надали жодних нових обставин, які можуть свідчити про посилення або зменшення цих ризиків. Причому Суд у межах цього провадження надавав оцінку більшості аргументів сторін на підтвердження або спростування наявності ризиків кримінального провадження.

3.10. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, у сукупності з суворістю можливого покарання і неможливістю застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Санкція ч.2 ст. 364 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Причому ч. 2 ст. 364 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Суд зважує, що обвинувачений має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що в умовах воєнного стану відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає обвинуваченому право на безперешкодний виїзд за межі України. Активна світова підтримка громадян з України може спонукати обвинуваченого до виїзду із країни. Причому Суд вчергове наголошує, що виключно практика повернення ОСОБА_4 в Україну не може повністю нівелювати ризик переховування.

Суд наголошує, що «заборона» не відлучатися за межі території України є відносною, оскільки перебуває під судовим контролем, тому обвинувачений за обґрунтованої потреби має право звернутися до суду для отримання відповідного дозволу. Водночас умова майбутніх роботодавців про виїзд закордон не є вмотивованою підставою для скасування такого обов`язку і не може нівелювати ризик переховування.

За таких обставин, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися, Суд вважає це цілком вірогідним.

3.11. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів сторони обвинувачення). Обвинувачений володіє відомостями про свідків, показаннями яких прокурор збирається обґрунтовувати правову позицію, та про зміст їх показань, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Відповідно до ст. 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. При чому, кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта (ч. 5 ст. 356 КПК України). З огляду на реалізацію принципу змагальності сторона обвинувачення самостійно визначає способи доведення своєї правової позиції, у тому числі коло свідків, показання яких, на думку прокурора, мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. За таких обставин, Суд наголошує, що на даному етапі є вірогідність допиту експертів під час судового розгляду для роз`яснення складених висновків, встановлення їх достовірності та усунення інших питань, які можуть виникнути під час їх дослідження. Причому допит експертів може відбутися як за клопотанням прокурора, так і за ініціативою сторони захисту.

Відтак, ризик впливу на свідків та експертів існує на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого, і в той же час здатні нівелювати встановлені ризики. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити.

2.Продовжити до 15.10.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від відвідування приміщень, що використовуються ПрАТ «НЕК «Укренерго».

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_31

Пошук

Документ № 129614863