Справа № 991/4079/25

Провадження 2/991/22/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 серпня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді Широкої К. Ю.,

суддів Мовчан Н.В., Сікори К.О.,

за участі секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора Дроботової Є.В.,

представників відповідачів - адвоката Мостової І.О., адвоката Назарової А.С. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

1. Рух підготовчого провадження та питання, які вирішуються ухвалою суду

До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена позовна заява.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Широкої К.Ю., суддів Мовчан Н.В., Сікори К.О.

Ухвалою суду від 23.05.2025 провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.

У встановлений судом строк представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мостовою І.О., представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Назаровою А.С. подано відзиви на позовну заяву (Т. 10, а.с. 13-33).

Крім того, до початку підготовчого судового засідання стороною позивача подано клопотання про витребування доказів та заяву про допит відповідачів в якості свідків (Т. 10, а.с. 37-39). У свою чергу, стороною відповідача подано клопотання про надання додаткового строку для подання доказів та про виклик свідків (Т. 10, а.с. 22-24, 34-35).

Ухвалою суду від 12.06.2025 вирішено такі питання: 1) відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про надання додаткового строку для подання доказів; зазначено про те, що докази, які сторона відповідача з об`єктивних причин не може подати до суду у встановлений законом строк, можуть бути долучені до матеріалів справи при виконанні всіх вимог ст. 127 ЦПК України (подання самого доказу та заяви про поновлення процесуального строку для його подання); 2) задоволено клопотання прокурора Ткача І.М. про витребування доказів, витребувано у ТОВ «Єдина автомобільна група» належним чином засвідчені копії платіжних доручень, інших банківських документів, які підтверджують здійснення (отримання) оплати від ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за транспортний засіб «Audi RS Q8», номер кузова НОМЕР_2, 2020 року випуску, у розмірі 1 414 998 грн; 3) строк підготовчого провадження у цивільній справі продовжено на тридцять днів до 23.08.2025; 4) оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.08.2025.

18.06.2025 судом отримано відповідь сторони позивача на відзиви (Т. 10, а.с. 56-134), до якої долучено докази, що не були подані разом з позовною заявою. З долученої до відповіді на відзиви поштової документації вбачається, що відповідна заява по суті справа була передана позивачем підприємству поштового зв`язку 16.06.2025, а тому з урахуванням приписів ч. 3, 6 ст. 124 ЦПК України подана у встановлений судом строк.

23.06.2025 судом отримано заперечення сторони відповідача на відповідь на відзиви (Т. 10, а.с. 135-144). Відповідні заяви по суті справи подані відповідачами з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІКС 23.06.2025, а тому з урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 ЦПК України подані у встановлений судом строк.

04.08.2025 судом також отримано заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про поновлення процесуального строку для подання доказів (Т. 10, а.с. 147-159).

З урахуванням вищевикладеного у підготовчому судовому засіданні 15.08.2025 судом були вирішені такі питання: 1) щодо можливості долучення до матеріалів справи доказів, поданих стороною позивача разом з відповіддю на відзиви; 2) щодо можливості задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення цих доказів до матеріалів справи; 3) інші процесуальні питання, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду (зокрема, клопотання про допит відповідачів та виклик свідків); 4) щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

2. Позиції сторін справи у підготовчому судовому засіданні

Прокурор Дроботова Є.В. підтримала раніше подане клопотання про допит відповідачів в якості свідків, а також засвідчила можливість закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Прокурор наполягала на тому, що оскільки відповідь на відзиви подана у встановлений судом строк, то докази, які долучені до цієї відповіді та обґрунтовують викладені в ній обставини, так само подані у встановлений судом строк та у відповідності до вимог процесуального законодавства. У зв`язку з цим прокурор просила долучити до матеріалів справи докази, що додані до відповіді на відзиви. Будь-яких інших заяв, клопотань сторона позивача не надала.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки відповідачі не повідомили, заяв, клопотань про відкладення судового засідання від них не надходило. Представники відповідачів - адвокати Мостова І.О., Назарова А.С. засвідчили можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Назарова А.С. підтримала подане клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів, просила задовольнити з викладених у ньому підстав та долучити до матеріалів справи додані до клопотання докази. Крім того, адвокат Назарова А.С. підтримала раніше подане клопотання про виклик свідка, наполягала на його задоволенні. Будь-яких інших заяв, клопотань представником відповідача не заявлено та не подано, а також засвідчено можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мостова І.О. заперечила проти можливості долучення до матеріалів справи доказів, що були додані прокурором до відповіді на відзиви. Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача зазначила, що ці докази подані поза межами строку, визначеного приписами ст. 83 ЦПК України, без наведення поважних причин пропуску такого строку та без клопотання про його поновлення. Адвокат Мостова І.О. просила звернути увагу на ті обставини, що докази, долучені до відповіді на відзиви, були у розпорядженні сторони позивача на момент подання позовної заяви, однак без будь-яких поважних причин не були подані разом з нею. При цьому сторона відповідача у відзивах на позовну заяву не посилалася на обставини, яких не було у позовній заяві, що давало б стороні позивача обґрунтовану необхідність в долученні нових доказів. У зв`язку з цим представник відповідача зазначила про неможливість долучення до матеріалів справи нових доказів, що подаються стороною позивача.

Крім того, представником відповідача Мостовою І.О. було підтримано клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про поновлення процесуального строку для подання доказів, зазначено про відсутність будь-яких інших заяв та клопотань, а також висловлено думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

3. Оцінка та мотиви суду

3.1. Щодо можливості долучення до матеріалів справи доказів, які додані прокурором до відповіді на відзиви

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України однією з ключових процесуальних можливостей сторін справи, що випливає зі змісту принципу змагальності, є право на подання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на сторін справи, які висувають вимоги та заперечення проти цих вимог, покладається тягар їх обґрунтування та доказування. Зміст висунутих сторонами вимог та заперечень і характер доказів, поданих на їх обґрунтування, визначають межі, в яких суд проводить судовий розгляд та вирішує пред`явлені позовні вимоги по суті.

У зв`язку з цим суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, повинен слідкувати за тим, щоб судовий розгляд, у тому числі його складова частина у виді процесу доказування, залишався змагальним і сторони справи мали рівні процесуальні можливості на обґрунтування своїх вимог та заперечень. У випадку порушення рівності процесуальних можливостей суд повинен вживати заходів для її відновлення, оскільки без вжиття таких заходів проведення об`єктивного, всебічного та повного судового розгляду є неможливим.

При цьому суд враховує, що принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms"), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента, також вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Аналіз вищевикладених положень у сукупності з принципами змагальності та диспозитивності, які закріплені приписами ст. 12, 13 ЦПК України, дає можливість зробити висновок, що розгляд і вирішення цивільних справ здійснюється з урахуванням темпоральних меж, встановлених законом або визначених судом. Таким чином, під час судового розгляду цивільної справи процесуальні дії, рішення вчиняються та приймаються відповідно, процесуальні права та обов`язки реалізовуються та виконуються відповідно у визначені процесуальні строки.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Недотримання часових рамок для вчинення процесуальної дії зумовлює настання відповідних процесуальних наслідків - втрату права на вчинення відповідної дії, залишення без розгляду поданих документів (ст. 126 ЦПК України).

У той же час, якщо пропуск встановленого законом або судом процесуального строку був спричинений поважними та об`єктивними причинами, що не залежали від волі сторони справи і поставили останню в нерівне становище, то суд з урахуванням конкретних обставин пропуску цього строку може його поновити або продовжити, відновивши тим самим рівність процесуальних можливостей сторін справи та забезпечивши змагальність судового процесу (ст. 127 ЦПК України).

В аспекті вищевикладеного суд звертає увагу, що процес доказування також має визначені часові межі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З наведеного вбачається, що всі докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти них, мають бути подані сторонами разом з першими заявами по суті справи (позовною заявою та відзивом на позовну заяву).

Відповідно до ч. 4, 5, 8 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Системний аналіз вищевикладених приписів процесуального законодавства свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Таким чином, докази сторін справи, що не були подані разом з позовною заявою та відзивом на позовну заяву, не можуть бути прийняті судом, крім випадків, якщо сторона завчасно повідомила про неможливість своєчасного подання відповідного доказу з об`єктивних причин (але при цьому знала про існування цього доказу) або якщо сторона обґрунтувала поважність та об`єктивність причин неподання такого доказу у встановлений законом строк (наприклад, на момент подання позовної заяви такий доказ не існував, необхідність подання доказу обумовлена запереченнями сторони відповідача, які не могли бути передбачені позивачем тощо). Необґрунтоване прийняття доказів, поданих з пропуском встановленого для цього процесуального строку, призводить до порушення рівності процесуальних можливостей сторін справи і, як наслідок, порушення принципу змагальності судового процесу.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах ВС від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 16.07.2020 у справі № 908/2828/19, від 01.11.2023 у справі № 686/15112/22.

Судом встановлено, що позовні вимоги сторони позивача є твердженням про те, що відповідач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набули у спільну сумісну власність два автомобілі, кожен з яких за ціною, що була нижче за мінімальну ринкову. Саме для обґрунтування такого твердження до позовної заяви додано докази, які позивач вважав достатніми та необхідними для цього.

Сторона відповідача, не погоджуючись з цим твердженням, висловила власні заперечення, в яких порушено питання, зокрема, щодо: 1) неналежності, недопустимості та недостовірності доказів сторони позивача, якими обґрунтовується придбання спірних активів за ціною, нижче за мінімальну ринкову, та які визначають мінімальну ринкову вартість спірних автомобілів; при цьому стороною відповідача надано власні докази, якими обґрунтовується вартість набуття автомобілів (з огляду на їх технічний стан тощо) та висловлено твердження про те, що саме за цією вартістю, а не за будь-якою іншою, їх було придбано; 2) відсутності порушень вимог антикорупційного законодавства під час проведення моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 .

Фактично обсяг, характер та зміст висловлених стороною відповідача заперечень і долучених на їх підтвердження доказів вимагали надання стороною позивача обґрунтованої відповіді на них, у тому числі з наданням доказів щодо цього.

Так, стороною відповідача надано лист НАЗК № 38-01/47463-25 від 02.06.2025 (Т. 10, а.с. 33, документ міститься в електронній формі в ЄСІКС), в якому зазначено про те, що станом на 02.06.2025 Національним агентством не здійснювався моніторинг (перевірка) щодо дотримання ОСОБА_1 вимог ст. 23, 24 ЗУ «Про запобігання корупції».

Вказаний доказ сторона відповідача використала для твердження про те, що НАЗК, будучи обізнаним про придбання ОСОБА_2 спірних активів, не встановило порушення ОСОБА_1 вимог ст. 23 ЗУ «Про запобігання корупції», тобто набуття ОСОБА_2 майна за ціною нижче мінімальної ринкової.

Оскільки позовна заява взагалі не містила посилання на обставини проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1, а до позовної заяви не було долучено відповідних документів, то для спростування твердження сторони відповідача щодо обставин, які мають значення для предмета доказування, прокурором було направлено відповідний запит № 07/2-3392ВИХ-25 від 12.06.2025 до НАЗК (Т. 10, а.с. 72-73).

У відповідь на зазначений запит НАЗК надало лист № 281-03/51445-25 від 13.06.2025 (Т. 10, а.с. 74-75) (новий доказ сторони позивача), в якому зазначено, що під час моніторингу способу життя ОСОБА_1 перевірка щодо дотримання ОСОБА_1 вимог ст. 23, 24 ЗУ «Про запобігання корупції» не здійснювалася. Під час моніторингу способу життя ОСОБА_1 встановлювалися факти набуття у власність дружиною суб`єкта декларування ( ОСОБА_2 ) майна, зокрема, транспортних засобів, за ціною, що є нижчою за мінімальну ринкову відповідно до ч. 3 ст. 290 ЦПК України.

Тобто, фактично новий доказ сторони позивача (лист НАЗК № 281-03/51445-25 від 13.06.2025) дублює зміст раніше долученого доказу сторони відповідача (листа НАЗК № 38-01/47463-25 від 02.06.2025) з єдиною відмінністю в тому, що наданий стороною позивача доказ деталізує відомості, які випливають з доказу сторони відповідача, та усуває можливість довільного тлумачення таких відомостей.

Отже, судом встановлено, що долучений стороною позивача лист НАЗК № 281-03/51445-25 від 13.06.2025 (Т. 10, а.с. 74-75) фактично не містить нових відомостей доказового характеру, а його подання зумовлено змістом і характером заперечень сторони відповідача (щодо результатів проведення моніторингу способу життя відповідача ОСОБА_1 ) проти позовних вимог, в яких взагалі не йшлося про обставини проведення цього моніторингу. У зв`язку з цим включення цього документа до загальної доказової бази не призведе до порушення змагальності та рівності сторін цієї справи.

Керуючись вищевикладеними висновками, суд також зазначає, що новий доказ сторони позивача у виді листа НАЗК № 281-03/41894-25 від 14.05.2025 та долучених до нього матеріалів (Т. 10, а.с. 80-127) стосується результатів проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1, у тому числі набуття його дружиною ОСОБА_2 необґрунтованих активів (двох автомобілів, що є предметом позовних вимог) за ціною, нижче за мінімальну ринкову.

Як було встановлено раніше, ані позовна заява, ані долучені до неї документи не стосувалися обставин проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 та його результатів. Саме відповідачами у відзивах на позовну заяву порушено питання з приводу того, що цей моніторинг проводився і його результати, на думку сторони відповідача, вказують на відсутність порушень вимог антикорупційного законодавства.

Суд вважає очевидним, що характер, обсяг та зміст відповідних заперечень сторони відповідача зумовили виникнення у сторони позивача потреби у спростуванні цих заперечень, у тому числі шляхом надання нових доказів.

Отже, судом встановлено, що подання стороною позивача листа НАЗК № 281-03/41894-25 від 14.05.2025 та додатків до нього (Т. 10, а.с. 80-127) зумовлено змістом і характером заперечень сторони відповідача (щодо результатів проведення моніторингу способу життя відповідача ОСОБА_1 ) проти позовних вимог, в яких взагалі не йшлося про обставини проведення цього моніторингу. У зв`язку з цим включення цього документа до загальної доказової бази не призведе до порушення змагальності та рівності сторін цієї справи.

Стороною позивача також було долучено лист АТ «УКРСИББАНК» № 31-4-01/07-1882-БТ від 02.06.2025 (Т. 10, а.с. 78), який не було долучено разом з позовною заявою. Зазначений документ стосується наявності у ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» рахунків у банківській установі, а також інформації про рух коштів на цих рахунках за запитуваний період. Доказ здобутий позивачем на підставі запиту № 07/2-2995ВИХ-25 від 23.05.2025 (Т. 10, а.с. 76-77), який був поданий вже після подання позовної заяви.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що один із спірних автомобілів був придбаний відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору, укладеного з ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА». Позивач переконаний у тому, що придбання автомобілю здійснювалося за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, а тому відомості укладеного договору купівлі-продажу не можуть використовуватися для визначення вартості набуття активу.

З метою підтвердження або спростування обставин набуття ОСОБА_2 спірного активу за ціною, що вказана у договорі, який був укладений з ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА», позивачем і було направлено відповідний запит до АТ «УКРСИББАНК» щодо руху коштів на банківських рахунках зазначеного товариства. З відповіді на цей запит (листа АТ «УКРСИББАНК» № 31-4-01/07-1882-БТ від 02.06.2025) не вдалося підтвердити або спростувати здійснення ОСОБА_2 сплати грошових коштів в сумі, що зазначена в договорі купівлі-продажу як вартість транспортного засобу.

Крім того, як було встановлено в ухвалі суду від 12.06.2025, витребування (при підготовці позовної заяви) позивачем у ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» документів на підтвердження або спростування вищезазначених відомостей також не дало жодного результату, внаслідок чого під час підготовчого провадження стороною позивача було заявлено клопотання про витребування доказів. Цією ж ухвалою суду від 12.06.2025 це клопотання було задоволено та витребувано у ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» належним чином засвідчені копії платіжних доручень, інших банківських документів, які підтверджують здійснення (отримання) оплати від ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за транспортний засіб «Audi RS Q8», номер кузова НОМЕР_2, 2020 року випуску, у розмірі 1 414 998 грн.

Ухвала суду від 12.06.2025 була вручена ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» у розумінні п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, однак залишилася невиконаною без поважних причин.

Таким чином, при підготовці позовної заяви позивачем самостійно вжито заходів щодо отримання доказів на підтвердження або спростування обставин здійснення відповідачем ОСОБА_2 розрахунків за придбання спірного автомобіля за ціною, нижче за мінімальну ринкову. Такі заходи не дали жодного результату, оскільки ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» (продавець за договором купівлі-продажу автомобіля) не надало запитуваних розрахункових документів. Внаслідок цього позивач вимушений був звернутися до АТ «УКРСИББАНК» з запитом щодо інформації про банківські рахунки ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» та рух коштів на них, що також не дало потрібної інформації, однак опосередковано спростовувало обставини здійснення розрахунків. Це, у свою чергу, зумовило подання стороною позивача клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 12.06.2025 було задоволено, однак сама ухвала суду не була виконана особою, в якої витребувалися відповідні документи.

Вищевикладені обставини вказують на те, що сторона позивача фактично була позбавлена можливості підтвердити або спростувати свої твердження про набуття відповідачем ОСОБА_2 автомобіля за ціною, нижчою за мінімальну ринкову вартість, а відповідно була позбавлена можливості підтвердити або спростувати відповідні заперечення сторони відповідача. Це призвело до порушення балансу рівності процесуальних можливостей сторін справи.

Отже, судом встановлено, що подання стороною позивача листа АТ «УКРСИББАНК» № 31-4-01/07-1882-БТ від 02.06.2025 (Т. 10, а.с. 78) зумовлено неможливістю самостійно здобути докази на підтвердження або спростування обставин, які вбачаються з цього доказу, а також невиконанням ухвали суду про витребування відповідних доказів. У зв`язку з цим долучення документа до загальної доказової бази сприятиме відновленню рівності сторін справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд констатує, що долучення до матеріалів справи доказів, які були додані прокурором до відповіді на відзиви, зумовлено характером, змістом та обсягом заперечень сторони відповідача проти позовних вимог і наданих на їх підтвердження доказів, а також неможливістю самостійно здобути докази прямого характеру (у тому числі з урахуванням вжитих судом заходів витребування доказів) на підтвердження чи спростування обставин, що опосередковано вбачаються з доданих доказів, а отже, суд констатує, що долучення нових доказів поза межами процесуального строку зумовлено поважними та об`єктивними причинами і таке долучення не призведе до порушення принципу змагальності, рівності сторін справи.

3.2. Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення цих доказів до матеріалів справи

Під час підготовчого провадження судом було встановлено, що сторона відповідача мала намір провести автотоварознавче експертне дослідження з метою визначення ринкової вартості одного з автомобілів, що входить до предмета позовних вимог. На момент подання відзиву на позовну заяву висновок експерта ще не був готовий, у зв`язку з чим представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Назаровою А.С. було подано клопотання про встановлення додаткового строку для подання такого доказу.

Ухвалою суду від 12.06.2025 у задоволенні цього клопотання було відмовлено, однак зазначено, що стороною відповідача повною мірою виконано вимоги ч. 4 ст. 83 ЦПК України шляхом повідомлення про неможливість подання конкретного доказу з об`єктивних причин, що, у свою чергу, виключає настання процесуальних наслідків, передбачених ч. 8 ст. 83 ЦПК України, та при виконанні всіх вимог ст. 127 ЦПК України (зокрема, подання самого висновку експерта) дає підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Разом з клопотанням про поновлення процесуального строку для подання доказів (Т. 10, а.с. 147-159) сторона відповідача долучає документи, з яких вбачається неможливість виготовлення висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого експертного дослідження, а також причини, з яких проведення цього дослідження є неможливим.

Таким чином, судом встановлено, що сторона відповідача з об`єктивних причин у встановлений законом строк (разом з відзивом на позовну заяву) не могла подати висновок автотоварознавчого експертного дослідження, про що належним чином повідомила суд. Провести експертизу та отримати висновок експерта, а відповідно і долучити запланований доказ, сторона відповідача також не змогла з об`єктивних причин, на підтвердження чого долучила відповідні докази.

З урахуванням вищевикладеного, а також висновків, викладених у п. 3.1 цієї ухвали, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про поновлення процесуального строку для подання доказів підлягає задоволенню, а додані до клопотання докази підлягають долученню до матеріалів справи як такі, що з об`єктивних причин не могли бути подані у встановлений законом строк.

3.3. Щодо інших процесуальних питань, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду

Позивачем під час підготовчого провадження також подано клопотання про допит відповідачів в якості свідків (Т. 10, а.с. 39), а представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Назаровою А.С. подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 (Т. 10, а.с. 34-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 8, 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує клопотання учасників справи про виклик свідків.

Вирішуючи питання про виклик свідка, суд виходить з того, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 90 ЦПК України).

Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Під час підготовчого провадження було встановлено, що свідок ОСОБА_3 може повідомити обставини, які входять до предмета доказування в межах цієї справи (обставини визначення вартості спірного автомобіля у договорі купівлі-продажу, яку сторона позивача вважає такою, що не відповідає ринковій).

Враховуючи завдання цивільного судочинства, закріплені у ст. 2 ЦПК України, зважаючи на те, що свідок ОСОБА_3 може повідомити обставини набуття спірного активу, що охоплюється предметом доказування, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. та викликати свідка ОСОБА_3 у судове засідання для проведення допиту.

Вирішуючи клопотання прокурора про допит відповідачів в якості свідків, суд керується положеннями ст. 234 ЦПК України, згідно з якими сторона справи може бути допитана як свідок лише за її згодою. Оскільки на даному етапі судового провадження відповідачі ще не надавали згоди на їх допит в якості свідків, то підстави для цього відсутні. Разом з тим, якщо під час судового розгляду відповідачі або один з них нададуть згоду на їх допит в якості свідків, то судом будуть проведені відповідні процесуальні дії.

Інших заяв, клопотань та питань, які б підлягали вирішенню у порядку підготовки справи до судового розгляду, судом не встановлено, а учасниками справи не заявлено.

3.4. Щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом встановлено відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі. У свою чергу, під час підготовчого засідання по справі за вищезазначеним позовом судом були виконані всі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України. Обставин, що перешкоджали б призначенню справи до розгляду по суті, судом не встановлено. Тому приходить до висновку про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження.

Згідно із п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті. На підставі цього судове засідання для розгляду справи по суті слід провести 15.08.2025 о 14 год. 00 хв. у Вищому антикорупційному суді (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А).

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 197 ЦПК України визначити наступний порядок дослідження доказів: дослідження письмових доказів, наданих сторонами справи; допит свідка, допит відповідачів у разі надання ними згоди.

Керуючись статтями 81, 83, 127, 189, 197-200, 259 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про поновлення строку подання доказів - задовольнити.

Поновити відповідачу ОСОБА_2 процесуальний строк для подання доказів, долучивши до матеріалів справи наступні документи:

- повідомлення № 3038-34-25 про неможливість надання висновку транспортно-товарознавчого дослідження, складеного 08.07.2025 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України;

- адвокатський запит від 22.07.2025 адвоката Анни Назарової;

- лист Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.07.2025 № 1135/541-36-25/11-25.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назарової А.С. про виклик свідка - задовольнити.

Викликати для допиту в судове засідання свідка - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ).

Попередити свідка про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 КК України.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Призначити справу до судового розгляду на 15.08.2025 на 14:00 год. у Вищому антикорупційному суді (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А).

Судовий розгляд по суті здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді Широкої К. Ю., суддів Мовчан Н.В., Сікори К.О.

В судове засідання викликати сторони та їхніх представників.

Визначити наступний порядок з`ясування обставин та дослідження доказів: дослідження письмових доказів, допит свідка, допит відповідачів у разі надання ними згоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 20.08.2025.

Суддя-доповідач: Широка К.Ю.

Судді: Мовчан Н.В.

Сікора К.О.