- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 серпня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 14.08.2024 призначено судовий розгляд.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме застави у розмірі 8 000 000 грн, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Крім того захисник просить суд повернути заставодавцю ТОВ «Флайбрідж» внесену суму коштів як заставу за ОСОБА_6 .
Обґрунтування клопотання
Захист мотивував подане клопотання тим, що наразі до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені на нього в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Разом з тим внаслідок сплати ТОВ "Флайбрідж" застави за ОСОБА_6 у останнього виникло зобов`язання погасити заборгованість перед заставодавцем.
На переконання захисника, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, наразі перестали існувати, оскільки ОСОБА_6 протягом усього судового провадження дотримується належної процесуальної поведінки, не ухиляється від суду, з`являється за кожним викликом, не вчиняє дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, уникає спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими.
Водночас захисник вважає, що належне дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків, які є необхідними для виконання завдань кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023, наразі цілком забезпечене тим, що до ОСОБА_6 в межах проваджень № 52022000000000169 від 07.07.2022 та № 52025000000000092 від 20.02.2025 застосовано запобіжний захід - заставу в розмірі 454 200 грн із покладенням додаткових процесуальних обов`язків строком до 02.09.2025.
Тому захисник просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язків, передбачених зокрема абз. 1, п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України. Захисник вважає, що такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та подальше відповідальне ставлення останнього до своїх процесуальних обов`язків, а також дозволить йому повернути ТОВ «Флайбрідж» сплачену за нього заставу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 підтримали заявлене клопотання, просили суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що ризики кримінального провадження, які стали підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не зменшились. Сторона захисту не навела нових обставин, які б могли стати підставою для зміни застосованого запобіжного заходу. Більше того обвинуваченому в межах іншого кримінального провадження повідомлено про ще одну підозру.
Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, їх захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Мотиви та висновки суду
Зважаючи на стадію кримінального провадження, а також положення ст. 201, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього кілька процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався.
Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно, зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 8 000 000 грн та у разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти в сумі 8 000 000 грн у якості застави за ОСОБА_6 (справа № 991/8939/23), що підтверджується платіжною інструкцією від 07.11.2023 № 1124, а також листом керівника апарату суду від 30.11.2023 № 03.13-01/188/2023.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 08.11.2023 № 08/22112 ОСОБА_6 звільнений з-під варти 08.11.2023, у зв`язку із внесенням застави.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24.01.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою від 22.03.2024 у цій справі суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого (частину яких суд виклав у новій редакції), а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Надалі суд двічі продовжував строк дії вказаних обов`язків, останній раз ухвалою від 19.06.2024 у цій справі до 19.08.2024.
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн, а покладені на нього в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_6 від суду є актуальним.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_6 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Про наявність такого ризику свідчить не лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, але й сукупність інших обставин.
Так, за період з 25.01.2019 до 10.01.2022 ОСОБА_6 (документований паспортами НОМЕР_1, НОМЕР_2 ) 28 разів перетинав державний кордон України, а під час дії воєнного стану - за період з 13.08.2022 до 04.04.2023 - 6 разів. Тобто обвинувачений не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану. Сторона захисту не надала суду доказів на спростування вказаних обставин.
Разом з тим, з огляду на триваюче повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, держава не має змоги належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій, у тому числі його перетин, що у свою чергу збільшує ймовірність ухилення особи від суду та відповідно актуалізує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
При оцінці продовження існування вказаного ризику суд зважає на майновий стан обвинуваченого, який є достатнім для існування в умовах переховування як на території України, так і за її межами. Під час судового провадження обвинувачений зазначав, що на праві приватної власності йому належить квартира, розташована у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області (за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 придбав вказану нерухомість за 100 000 доларів США), Toyota Camry та будинок у м. Богуслав Київської області (подарований йому матір`ю). Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.
Та обставина, що на майно обвинуваченого накладено арешт та він певний час не мав можливості працювати (у зв`язку із застосуванням до нього в межах іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у послідуючому тримання під вартою), не спростовує висновку суду та достеменно не свідчить про відсутність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Зважаючи на викладене, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів.
Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Під час судового провадження відбулись допити частини свідків сторони обвинувачення, що може свідчити про зменшення ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим ч. 14, 15 ст. 352 КПК України унормовують, що свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з`ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з`ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев`ятою статті 224 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що згідно встановленого порядку дослідження доказів допити свідків обвинувачення відбуваються до дослідження письмових доказів сторін та до допитів свідків сторони захисту, то суд не виключає ймовірності проведення повторних допитів свідків сторони обвинувачення, що у свою чергу вказує на актуальність ризику впливу на останніх.
Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця».
Зміст протоколів від 21.02.2023, від 08.05.2023 та протоколу про результати проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 від 08.07.2022 дає підстави стверджувати про те, що обвинувачений має давні, сталі зв`язки із працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця». Тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_6 свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.
У цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_7, ОСОБА_8, які, за версією сторони обвинувачення, досить тривалий час узгоджували свої дії щодо вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.
Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність вказаних ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж усього часу здійснення судового провадження, а також на відсутність спроб обвинуваченого переховуватись від суду або впливати на свідків, інших обвинувачених.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_6 застави у розмірі 8 000 000 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки, у тому числі після закінчення строку дії додаткових процесуальних обов`язків, та не допускати дій, спрямованих на ухилення від суду, вплив на свідків / інших обвинувачених.
Водночас суд не погоджується із твердженням сторони захисту про те, щозастосування до особи запобіжного заходу в межах одного кримінального провадження може забезпечити досягнення завдань в межах іншого провадження та відповідно стати підставою для зміни запобіжного заходу, застосованого у такому провадженні.
Аналіз положень кримінального процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що запобіжний захід у певному кримінальному провадженні застосовується з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам такого провадження та досягнення його дієвості.
При вирішенні питання застосування до особи запобіжного заходу та покладення певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуються лише ті обставини, які мають значення для певного кримінального провадження.
Отже, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням додаткових обов`язків в межах досудового розслідування кримінальних проваджень № 52022000000000169 від 07.07.2022 та № 52025000000000092 від 20.02.2025 не є підставою для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 та не свідчить про відсутність ризиків у останньому.
Відтак суд переконаний, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. На цій підставі під час вирішення клопотання захисника у цій справі суд враховує, що в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Під час розгляду клопотання ОСОБА_6 зазначив, що йому повідомлено ще одну підозру за ч. 5 ст. 191 КК України у новому кримінальному провадженні, та загалом він є учасником чотирьох кримінальних проваджень. Однак відповідних документів про це суду не надали.
Таким чином суд вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Застосований наразі до ОСОБА_6 розмір застави у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів.
З огляду на викладене, відсутні підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3