Документ № 129740937

Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

встановив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року призначене підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року (т 1. а.с. 62).

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження. Звернула увагу, що участь захисника у цьому кримінальному провадженні не є обов`язковою. Будь-які клопотання, у тому числі про витребування чи виклик свідків, наразі відсутні.

Захисник ОСОБА_7 висловив свою позицію щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, які зводяться до того, що судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участі прокурора, обвинуваченого та його захисника, оскільки обвинувачений виявив бажання мати захисника. Клопотання про виклик свідків на даний час відсутні. Водночас стороною захисту будуть подані скарга на рішення детектива та клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а також завчасно направлено до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, які підлягають розгляду на стадії підготовчого судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта з додатками, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Щодо підстав, зазначених у ч. 3 ст. 314 КПК України, та прийнятих рішень.

Угод про визнання винуватості у порядку ст. 468-475 КПК України у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року до суду не надходило.

Підстав для закриття кримінального провадження не встановлено судом та не заявлено сторонами судового провадження.

20 серпня 2025 року ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року.

Кримінальне провадження відповідно до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду.

З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року.

Щодо складання досудової доповіді.

Ураховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, жодна із сторін кримінального провадження не наголошувала на необхідності складання досудової доповіді, тому суд, керуючись вимогами ст. 314-1 КПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для надання доручення представнику персоналу органу пробації на складання досудової доповіді.

Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Щодо дати та місця проведення судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду.

Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ч. 2 ст. 316 КПК України).

Так, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року на 28 серпня 2025 року о 12 годині 00 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик 42-А.

Щодо гласності судового розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд з`ясовує у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надходило.

Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Тому, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, суд дійшов висновку про здійснення судового розгляду у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Згідно з ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до матеріалів справи учасниками кримінального провадження № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року з боку обвинувачення є прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 67-69, 82, т. 2 а.с. 76-77).

Отже, вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Щодо здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Клопотання про виклик свідків чи інших осіб у порядку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, учасники судового провадження не подавали. Зазначили, що звернуться з такими клопотаннями на відповідній стадії судового розгляду.

Щодо витребування речей і документів.

З клопотаннями про витребування речей і документів учасники судового провадження не звертались.

Інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Так, окрім вирішення питань, визначених п. 1-4 ч. 2 ст. 315 КПК України, кримінальний процесуальний закон передбачає право сторони захисту на підготовчому засіданні подати скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не підлягали оскарженню під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України ці скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами ст. 314-316 КПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 303 КПК України не містить імперативної норми щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише встановлює можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження.

Сторона захисту ОСОБА_6 реалізувала своє право і подала до суду скаргу на постанову детектива від 18 вересня 2024 року про залучення експерта для проведення експертизи (т. 4 а.с. 141-148).

Дослідивши зміст скарги, враховуючи підстави, на які посилається захисник, та висловлену щодо її розгляду позицію, з метою забезпечення швидкого та повного судового провадження, колегія суддів вважає можливим розглянути скаргу захисника ОСОБА_7 на стадії підготовчого судового засідання.

Скарга обґрунтована тим, що 03 вересня 2024 року детективом Національного бюро у межах кримінального провадження № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року винесено постанову про призначення судової експертизи матеріалів документів. Проведення експертизи доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ). У відповідь на постанову директором ОНДІСЕ повідомлено детективу, зокрема, що в інституті відсутній комплекс обладнання та матеріали для вивчення динамічних процесів змін хімічного складу матеріалів письма, необхідних для визначення абсолютної давності створення документів. Водночас ОНДІСЕ укладено договір про виконання експертиз з визначення абсолютної давності записів (підписів) в документах з ОСОБА_8, який відповідає вимогам ст. 69 КПК України та Закону України «Про судову експертизу» (надалі - Закон).

18 вересня 2024 року детективом Національного бюро винесено постанову про залучення ОСОБА_8 як експерта для проведення експертизи. Сторона захисту вважає, що детектив вийшов за межі повноважень та прийняв рішення не на підставі закону. Так, судова експертиза матеріалів документів, в тому числі експертиза давності (давнини) виконання підписів та рукописного тексту в документах, відноситься до криміналістичного виду експертиз, проведення яких відповідно до ст. 7 Закону здійснюється виключно державними спеціалізованими експертними установами. ОСОБА_8 не був на день залучення та не є наразі працівником державної спеціалізованої експертної установи, а також не був і не є судовим експертом, що було відомо детективу.

У той же час згідно з розділом ІІІ Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, які не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, обов`язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Також, законодавством передбачено порядок атестації та підвищення кваліфікації судових експертів. ОСОБА_8 у період з 2004 по 2008 роки мав кваліфікацію судового експерта і працював в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, в 2008 році його свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта було анульоване у зв`язку зі звільненням. І з дати звільнення останній не проходив стажування та не підтверджував кваліфікацію судового експерта. Окрім цього, підставою для звільнення ОСОБА_8 стало, у тому числі грубе порушення методики проведення досліджень по встановленню абсолютного часу виконання записів у документах при проведенні експертиз.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7, з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_6, скаргу підтримав, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні скарги. Зазначила, що постанова детектива від 18 вересня 2024 року є законною та вмотивованою.

За матеріалами справи встановлено, що 18 вересня 2024 року старшим детективом Національного бюро Другого підрозділу детективів другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року залучено для проведення експертизи матеріалів документів, призначеної 03 вересня 2024 року до « ІНФОРМАЦІЯ_2 », експерта ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 154-155).

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Дослідивши зміст постанови детектива від 18 вересня 2024 року про залучення експерта для проведення експертизи, встановлено, що оскаржувана постанова містить вступну, мотивувальну та резолютивну частини. У мотивувальній частині постанови детективом, серед іншого, зазначено: (1) детективами здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України; (2) 03 вересня 2024 року призначено судову експертизу матеріалів документів, проведення якої доручено ОНДІСЕ; (3) 13 вересня 2024 року листом № 24-4953 ОНДІСЕ повідомило про відсутність обладнання та матеріалів для вивчення динамічних процесів змін хімічного складу матеріалів письма, необхідних для визначення абсолютної давності створення документів. А також про необхідність залучення до проведення експертизи судового експерта ОСОБА_8 ; (4) з метою компетентного проведення експертизи виникла необхідність у залученні експерта для проведення судової експертизи вказаних документів. Детектив врахував також положення ст. 40, ч. 1 ст. 69, 110, 242, 243 КПК України, ст. 7, 7-1, 9, 10 Закону і дійшов висновку про необхідність залучення для проведення експертизи матеріалів документів експерта ОСОБА_8 .

Питання щодо залучення експерта на стадії досудового розслідування врегульовано нормами ст. 242, 243 КПК України, якими, зокрема встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження, у тому числі слідчий.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Тобто, враховуючи встановлені обставини та наведені норми кримінального процесуального закону, детектив діяв у межах повноважень та спосіб, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Отже колегія суддів вважає, що постанова детектива від 18 вересня 2024 року відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки містить виклад обставин, які є підставами для винесення постанови, зазначені мотиви її прийняття з відповідним обґрунтуванням, а також здійснено посилання на положення кримінального процесуального законодавства.

Колегія суддів звертає увагу. що відповідно до ч. 6 ст. 69 КПК України експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

У той же час колегія суддів роз`яснює, що питання про наявність в експерта спеціальних знань та компетенції експерта можуть бути з`ясовані під час його допиту в суді, відповідно до норм ст. 356 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Стороною захисту ОСОБА_6 подано до суду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, у якому захисник просить надати адвокату ОСОБА_7 тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року з можливістю вилучити (здійснити їх виїмку) оригіналів двох примірників договору позики від 10 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою подальшої передачі вилучених документів судовому експерту для проведення судової експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим, що постановою детектива від 03 вересня 2024 року призначено судову експертизу матеріалів документів, проведення якої доручено експертам ОНДІСЕ. 13 вересня 2024 року ОНДІСЕ повідомлено детективу, зокрема що в інституті відсутній комплекс обладнання та матеріали для вивчення динамічних процесів змін хімічного складу матеріалів письма, необхідних для визначення абсолютної давності створення документів. Водночас ОНДІСЕ укладено договір про виконання експертиз з визначення абсолютної давності записів (підписів) в документах з ОСОБА_8

18 вересня 2024 року детектив залучив ОСОБА_8 для проведення експертизи матеріалів документів. 15 жовтня 2024 року детективу директором ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано висновок експерта № 24-4953 за результатами проведення судової експертизи.

Сторона захисту зазначає, що висновок № 24-4953 склала, а дослідження наданих на експертизу документів здійснила особа, яка не є судовим експертом.

Так, стороною захисту отримані відомості, зокрема про те, що видані ОСОБА_8 свідоцтва № 231 та № 204 недійсні у зв`язку зі звільненням останнього з ОНДІСЕ згідно наказу від 04 серпня 2008 року № 93-к; після звільнення ОСОБА_8 до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про проходження атестації з метою отримання (підтвердження) кваліфікації судового експерта не звертався.

У клопотанні захисник також зазначає, що ОСОБА_8 є приватним підприємцем, видами діяльності якого є: 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 69.10 діяльність у сфері права, 72.11 дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій.

Судова експертиза матеріалів документів, в тому числі експертиза давності (давнини) виконання підписів та рукописного тексту в документах відносяться до криміналістичного виду експертиз, проведення яких відповідно до ст. 7 Закону здійснюється виключно державними спеціалізованими експертними установами.

За таких обставин висновок №24-4953, складений приватним підприємцем ОСОБА_8, не є висновком судового експерта відповідно до положень Закону. Крім того, існують обґрунтовані підстави вважати, що відомості, викладені у висновку, не відповідають дійсності, а містять припущення ФОП ОСОБА_8, або ж завідомо неправдиву інформацію.

Захисник у клопотанні посилається на те, що у даній справі як для сторони захисту, так і для сторони обвинувачення існує потреба у застосуванні спеціальних знань з метою визначення давності договору позики. За таких обставин існує необхідність в призначенні судової експертизи.

Так, сторона захисту має на меті використати своє процесуальне право, передбачене ст. 93 КПК України, та провести судову експертизу зазначених оригіналів договорів позики в державній спеціалізованій експертній установі.

23 червня 2025 року сторона захисту звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про проведення експертизи документів, зокрема оригіналів договору позики від 10 липня 2021 року.

30 червня 2025 року отримано відповідь, згідно з якою експерту необхідно надати оригінали досліджуваних документів та порівняльні зразки документів.

Захисник звертався до детектива Національного бюро з клопотанням про надання таких документів. Водночас у задоволенні його клопотання детективом відмовлено.

Тому, посилаючись на положення ст. 243 КПК України, захисник зазначає, що сторона захисту не мала можливості реалізувати своє право на збирання доказів та ініціювати проведення експертизи з огляду на відсутність досліджуваних документів у своєму розпорядженні.

Захисник ОСОБА_12, з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_6, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно необґрунтоване. Повідомила, що запитувані матеріали перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 та є частиною матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року. Зазначені документи сторона обвинувачення планує долучити до судової справи як письмові докази на підтвердження обставин ст. 91 КПК України. Надання наразі їх стороні захисту для проведення експертизи може мати наслідком їх знищення. У той же час, сторона захисту не позбавлена можливості на відповідній стадії судового розгляду заявити клопотання про залучення за ухвалою суду експерта для проведення експертизи.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

За змістом ст. 2, 131, 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, у тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі та документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Перевіряючи наявність достатніх підстав для надання тимчасового доступу до документів, доступ до яких просить надати захисник, суд враховує таке.

Запровадження інституту тимчасового доступу до речей і документів спрямоване на розширення змагальності в кримінальному провадженні, надання його сторонам рівних можливостей щодо збирання доказів шляхом тимчасового доступу до речей і документів, які у подальшому можуть бути визнані доказами.

Тобто, захід забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей і документів спрямований на збір сторонами кримінального провадження доказів та отримання доступу до таких з метою запобігання подальшого можливого їх знищення, втрати чи перетворення.

Колегія суддів звертає увагу, що метою звернення до суду з цим клопотанням є отримання тимчасового доступу до оригіналів двох примірників договору позики від 10 липня 2021 року з метою забезпечення проведення у подальшому, після її призначення, експертизи.

За матеріалами, долученими захисником до клопотання, встановлено, зокрема що 14 серпня 2024 року детективами Національного бюро у ході проведення обшуку приміщення виявлено та вилучено, зокрема договір позики від 10 липня 2021 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на 1 арк у двох примірниках, що підтверджується копією протоколу обшуку (т. 4 а.с. 1-8).

14 серпня 2024 року постановою детектива, серед іншого, вилучені оригінали двох примірників договорів позики від 10 липня 2021 року визнано речовими доказами у кримінальному проваджені, що підтверджується копією постанови (т. 4 а.с. 11-15).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 991/7663/24 на вилучені два примірника договору позики від 10 липня 2021 року накладено арешт з метою забезпечення збереження речового доказу, що підтверджується копією судового рішення (т. 4 а.с. 23-32).

Тобто, документи, тимчасовий доступ до яких планує отримати сторона захисту, перебувають у володінні сторони обвинувачення.

Встановлено, що на виконання постанов старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 03 вересня 2024 року та від 18 вересня 2024 року у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року проведено судову експертизу матеріалів документів, за результатом якої складено висновок експерта № 24-4953 від 15 жовтня 2024 року (т. 4 а.с. 33- 56).

Також встановлено, що на стадії досудового розслідування, а саме 23 червня 2025 року захисник ОСОБА_7 звернувся до директора ІНФОРМАЦІЯ_6 зі заявою про проведення технічної експертизи документів (т. 4 а.с. 126-131).

26 червня 2025 року заступником директора ІНФОРМАЦІЯ_6 надіслано захиснику ОСОБА_7 клопотання експерта № СЕ-19-25/34320ДД щодо проведення судової технічної експертизи документів, яке отримано стороною захисту 30 червня 2025 року (т. 4 а.с. 132-140).

У клопотанні експертом, серед іншого, зазначено, що при ознайомленні з заявою про проведення судової технічної експертизи документів та наданими матеріалами було встановлено, що для вирішення питань стосовно дослідження давнини виготовлення документів, відсутні оригінали досліджуваних документів. Тому, відповідно до статті 69 КПК України, статей 13 та 14 Закону України «Про судову експертизу» для вирішення питань експертизи експертом заявлено клопотання, у тому числі щодо надання на експертизу оригіналів досліджуваних документів. Також експертом зазначено, що у разі невиконання клопотання протягом 45 днів буде складено повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.

Колегія суддів звертає увагу, що сторона захисту ОСОБА_6 не підтвердила факт залучення експерта на стадії досудового розслідування у порядку ст. 243 КПК України, оскільки суду не надано договору, укладеного між стороною захисту та експертною установою.

У той же час на виконання клопотання експерта від 26 червня 2025 року № СЕ-19-25/34320ДД захиснику надано 45 днів, і якщо обраховувати цей строк з 30 червня 2025 року (день отримання захисником клопотання експерта), то цей строк закінчився 14 серпня 2025 року.

На запитання суду щодо зазначеного експертом строку захисник повідомив, що вони звертались до експерта з клопотанням про його продовження.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що строк виконання клопотання експерта продовжено, стороною захисту не надано.

Тобто, стороною захисту не доведено, що виконання вимог клопотання експерта на дату розгляду цього клопотання є актуальним та направлене на отримання доказів для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

За такого колегія суддів, враховуючи норми ст. 22 КПК України, дійшла висновку, що у задоволенні цього клопотання належить відмовити за необґрунтованістю.

Щодо розгляду клопотань у порядку ч. 3 ст. 315 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

За ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

Так, кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту. Положення ст. 201 КПК України визначають лише те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Запобіжний захід може бути зміненим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування/продовження запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування/продовження запобіжного заходу. Зокрема, якщо під час кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, тощо).

18 серпня 2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу (т. 3 а.с. 82-135).

В обґрунтування необхідності зміни застосованого стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу, а саме зменшення розміру застави з 25 000 000,00 грн до 3 028 000,00 грн, захисник послався на те, що: (1) ризики, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу наразі, з урахуванням тривалості досудового розслідування та процесуальної поведінки обвинуваченого, зменшились; (2) тривалість застосованого запобіжного заходу до обвинуваченого становить майже 1 рік, отже його вид та розмір може бути переглянутий судом; (3) відсутні факти порушення ОСОБА_6 процесуальних обов`язків.

У підготовчому судовому засіданні захисник, з думкою якого погодився обвинувачений, підтримав подане клопотання, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання. Зазначила, що наразі продовжують існувати ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків. Погодилася, що змінилась стадія кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт переданий до суду, а отже ризики, навпаки, актуалізувались. Застосований до обвинуваченого запобіжний захід не є обтяжливим для обвинуваченого. Враховуючи, що 11 серпня 2025 року колегією суддів розглянуто клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого обов`язків, то стороною захисту не зазначено жодних нових обставин, які не були досліджені судом, а отже відсутні підстави для зміни запобіжного заходу. Не може бути враховано судом як підставу для зміни запобіжного заходу і лист заставодавця - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » до обвинуваченого, оскільки він вже був предметом розгляду на стадії досудового розслідування і, серед іншого, колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду йому надана оцінка.

Дослідивши матеріали, надані до клопотання, та матеріали справи, суд встановив, що 28 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7623/24 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 280 000 грн та покладено строком на два місяці обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

За матеріалами клопотання встановлено, що застава була внесена заставодавцем - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (т. 3 а.с. 89).

У подальшому, строк покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2025 року у справі № 991/5290/25 до 05 серпня 2025 року (т. 3 а.с. 92-105, 114-120, 128-134).

Враховуючи положення ч. 7 ст. 194 КПК України, у зв`язку із непродовженням строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, вони вважалися такими, що скасовані.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2025 року на обвинуваченого ОСОБА_6 покладено строком до 11 жовтня 2025 року обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 я. 5 ст. 194 КПК України (т. 3 а.с. 73-81).

Матеріали справи також містять ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, згідно з якими під час досудового розслідування застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід змінювався, як в частині покладених на нього обов`язків, так і в частині зменшення розміру застави з 30 280 000 грн до 25 000 000 грн (т. 3 а.с. 106-113, 121).

Отже, наразі щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 25 000 000,00 гривень та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується ухвалою суду від 11 серпня 2025 року.

Так, згідно з мотивувальною частиною зазначеної ухвали судом визнано доведеним наявність (1) ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, який обґрунтовується тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим; характером та обставинами кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 ; наявними у матеріалах справи відомостями щодо майнового стану обвинуваченого; можливістю набуття ОСОБА_6, у зв`язку зі займаними ним посадами, зв`язків серед працівників військових та правоохоронних органів, які обвинувачений може використати для перетину державного кордону; можливістю переховуватися від суду на тимчасово окупованій території, де проживають батьки та брат обвинуваченого; відсутністю можливості застосування ст. 69, 75 КК України; (2) ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який полягає у тому, що свідки, ще не допитані судом, і відповідно їх показання не сприйнятті судом безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів; значна частина свідків у кримінальному провадженні є знайомими (сусідами) ОСОБА_6, він може мати дружні чи інші стосунки з ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, наведені захисником ОСОБА_7 у клопотанні доводи щодо необхідності зміни запобіжного заходу зводяться до відсутності ризиків у кримінальному провадженні та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У той же час направлення до суду обвинувального акта навпаки посилює встановлені ризики, оскільки сторона захисту вже ознайомилась зі всіма зібраними стороною обвинувачення доказами, оцінила їх, а отже могла зробити висновок щодо можливого доведення вини обвинуваченого та можливого настання відповідальності за злочини, у яких обвинувачується особа, а також дізналась про всі надані свідками показання та їх значення у кримінальному провадженні.

Разом з тим, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 свідчить про те, що застосований стосовно нього запобіжний захід є дієвим. А закінчення стадії досудового розслідування, у тому числі і тривалість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не означає нівелювання визнаних судом в ухвалі від 11 серпня 2025 року доведених ризиків.

Отже, на переконання суду, визнані судом доведеними ризики: переховуватися від суду і незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, не втратили своєї актуальності, тобто продовжують існувати, а тому не виключається імовірність реалізації цих ризиків обвинуваченим.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків на території України жодним чином не нівелює існування ризиків, а також не може слугувати підставою для зменшення розміру застави, оскільки згідно з долученими стороною захисту доказами застава внесена не особисто обвинуваченим чи його близькими особами, а заставодавцем - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

У той же час розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Разом з тим, сторона захисту жодних нових доказів, які б не досліджувались на стадії досудового розслідування не надала, та не зазначила інших/нових обставин, які б не були предметом розгляду 11 серпня 2015 року та які могли бути підставою для зміни (зменшення) розміру застави.

Щодо листа ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 08 травня 2025 року № 12/05-104 до ОСОБА_6 про повернення суми застави колегія суддів зазначає, що внесення застави є правом, а не обов`язком застоводавця, і здійснюючи ці дії, він має врахувати те, що заставою забезпечується належна процесуальна поведінка обвинуваченого з моменту застосування запобіжного заходу і до його припинення. Окрім того, заставодавець також має усвідомлювати, що згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі порушення обвинуваченим процесуальних обов`язків, внесена заставодавцем сума застави звертається в дохід держави. А тому, наявність у заставодавця зобов`язань чи зміна його фінансового стану не можуть бути підставою для зменшення розміру застави, визначеної обвинуваченому, яка має забезпечувати належну процесуальну поведінку останнього.

Тому, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відсутні.

Щодо визначення складу суду.

Згідно з ч. 4 ст. 315 КПК України п ід час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, не передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.

Отже, підстави для роз`яснення цього права відсутні.

У той же час, у підготовчому судовому засіданні 11 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 реалізував своє право та заявив клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 31 КПК України.

Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року зазначене клопотання задоволене і постановлено здійснити розгляд кримінального провадження № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів (т. 3 а.с. 60-62).

Керуючись ст. 2, 7, 159-166, 201, 291, 303, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, на 28 серпня 2025 року о 12 годині 00 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42А.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Відмовити у задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на постанову детектива від 18 вересня 2024 року.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3